Постанова

від 05.03.2008 по справі 20-5/260

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-5/260

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

3 березня 2008 року   Справа № 20-5/260

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Котлярової О.Л.,

суддів                                                                      Антонової І.В.,

                                                                                          Ткаченка М.І.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,  Приватне підприємство "Альберта";

відповідача: Гатіятуллін Е.Д, довіреність №  407 від 6 лютого 2008 року,  Фонд комунального майна Севастопольської міської ради;

третьої особи: не з'явився,  Комунальне підприємство Севастопольської міської  Ради "Аррікон";

не з'явився, Севастопольська міська рада;

розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокимов І.В.) від 18 грудня 2007 року у справі № 20-5/260

за позовом           Приватного підприємства "Альберта" (вул. Совєтська, 38-а,Севастополь,99011)

до          Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011);   (вул. Леніна, 3, Севастополь, 99011)

треті особи Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради "Аррікон"  (вул. Адм. Октябрьського, 8-2,Севастополь,99011)

Севастопольська міська рада  (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

про визнання права на приватизацію майна

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Приватне підприємство «Альберта» звернулося до господарського  суду міста Севастополя з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання права на приватизацію майна - нежитлового приміщення по вул. Радянська, 38-а, площею 33, 4 кв.м.

          Позивач посилався  на норми статей 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статті  7, 8 Закону «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації)»та  здійснення ним невідокремлених поліпшень орендованого майна, а також проведення  за свій рахунок процедури реєстрації цього об'єкту нерухомого майна.

          Приватне підприємство «Альберта»наполягало на тому, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради  відмовляється від проведення процедурі приватизації та направлення до Севастопольської міської Ради документів Приватне підприємство «Альберта», у зв'язку з  чим права  позивача на приватизацію даного об'єкта порушені.

          Ухвалою господарського суду від 9 серпня 2007 року  до участі у в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради "Аррікон".

          Ухвалою господарського суду від 6 грудня 2007 року  до участі у в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучена Севастопольська міська Рада.

          Відповідач - Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради та третя особа -  Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради "Аррікон", проти позову заперечували,  вважає,  що рішенням сесії

Севастопольської міської Ради № 359 від 11 грудня 2002 року  „Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається, а також рішенням Севастопольської міської Ради № 1926 від 15 травня 2007 року  „Про внесення доповнень та змін до рішення Севастопольської міської Ради № 359 від 11грудня  2002 року  „Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається" Севастопольська міська Рада признала спірний об'єкт, таким, що не підлягає приватизації, з тих підстав, що він є об'єктом культурної спадщини.

                    Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18 грудня 2007 року (суддя І.В.Євдокимов)  у справі № 20-5/260 позов задоволено.

                    Визнано  за  Приватним  підприємством  "Альберта"  право на проведення приватизації вбудованого приміщення нежилої одноповерхової будівлі, загальною площею 33,4 кв.м., розташованої в місті Севастополі за адресою: вул. Радянська, 38 а, шляхом викупу.

                    Зобов'язано Фонд комунального майна Севастопольської міської ради здійснити приватизацію об'єкта нерухомого майна -  вбудованого приміщення нежилої одноповерхової будівлі, загальною площею 33,4 кв.м., розташованої в місті Севастополі за адресою: вул. Радянська, 38 а, шляхом викупу та скласти договір купівлі - продажу  об'єкту приватизації - вбудованого приміщення нежилої одноповерхової будівлі, загальною площею 33,4 кв.м., розташованої в місті Севастополі за адресою: вул. Радянська, 38 а.

          Задовольняючи позов, суд першої інстанції  вказав на те,  що спірний об'єкт не підпадає під дію  рішення Севастопольської міської Ради №1926 від 15 травня 2007 року "Про внесення доповнень та змін до рішення Севастопольської міської Ради №359 від 11 грудня 2002 року "Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини, соціально значущих для

міста (у тому числі не житлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається".

          Не погодившись з рішенням суду,  Фонд  комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою,  в якій просить рішення скасувати.

          На думку апелянта, рішення суду ухвалено при неправильному застосуванні норм матеріального права,  невідповідності висновків обставинам справи  та є  необґрунтованім.   

          Крім  того,  апелянт вказав на те, що Фонд  комунального майна Севастопольської міської ради  не мав  право здійснювати приватизацію комунального майна без доручення Севастопольський міської Ради, але  Севастопольська  міська  Рада не доручала Фонду комунального майна Севастопольської міської ради здійснювати приватизацію комунального майна.

                    У  судове  засідання  призначене до слухання на 3 березня 2008 року,  представники  позивача - Приватного  підприємства  "Альберта",  третіх осіб  -

Фонду  комунального майна Севастопольської міської ради,  Комунального  підприємства  Севастопольської міської  Ради "Аррікон", не з'явилися.

          Від  Приватного  підприємства  "Альберта" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

          Враховуючи, що явка у судове зсідання це право, а не обов'язок  учасників процесу, неприбуття у судове засідання  вказаних сторін  не перешкоджає розгляду справи, судова колегія ухвалила  клопотання Приватного  підприємства  "Альберта" залишити без задоволення та  розглянути справу без представників позивача та третіх осіб, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи.

          Розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши апелянта, перевіривши правильність  застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду

обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

                    18 жовтня 1999 року між позивачем - Приватним підприємством «Альберта», та Управлінням майна міста Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого є Управління з питань комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, а в подальшому - Фонд комунального майна міста Севастополя та відповідач - Державне комунальне підприємство «Аррікон» (далі Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради «Аррікон», як правонаступник), був укладений договір оренди нерухомого майна, згідно умов якого орендодавець передав орендарю в оренду нерухоме майно - вбудоване приміщення нежилої одноповерхової будівлі, загальною площею 33,4 кв. м., розташоване в місті Севастополі за адресою: вул.Радянська,38а.

                    Майно було передано за актом прийому-передачі від 18 жовтня 1999 року.

          В зв'язку з необхідністю проведення ремонту об'єкту оренди позивач від Державного  комунального  підприємства «Аррікон»отримав довідку від 19 березня 2004 року,  згідно якої балансова вартість майна складає 10073,0грн., залишкової вартість майна складає 7611,0грн.

          З метою найбільш ефективного використання об'єкту оренди позивач звернувся до Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (правонаступник - Фонд комунального майна СМР) з питанням про отримання згоди на проведення капітального ремонту цього об'єкту, яка збільшить його вартість.

          7 травня 2004 року  наказом № 242 Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації узгодило проведення ремонту орендованого позивачем об'єкту по вул. Радянська, 38-а за рахунок власних коштів орендаря - Приватного підприємства  «Альберта», згідно смітної документації на суму 24272 грн.

          Після проведення ремонтних робіт позивач звернувся до Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації з заявою про узгодження вартості невіддільного поліпшення у орендованому приміщенні.

          18 жовтня 2005 року  Наказом № 808 Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації узгодило об'єм вартості невіддільних поліпшень у сумі 4101,6грн., здійснених у нежитловому приміщені по вул.Радянська,38-а за рахунок власних коштів орендаря - ПП «Альберта», що складає 40% від залишкової вартості майна.

          27 грудня 2006 року Приватне підприємство  «Альберта»звернулось до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради з заявою про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, шляхом викупу вбудованих нежилих приміщень у будинку по вул. Радянська, 38-а, які знаходяться у нього в оренді, однак, отримало відповідь, що оскільки питання щодо продовження договору оренди знаходиться у суді, приватизація об'єкта може бути здійсненна тільки після розгляду судом позовів ПП «Альберта».

          У березні 2007 розгляд питання щодо приватизації нежитлового приміщення по вул.Радянська,38-а у м. Севастополі був відкладений оскільки у Фонду комунального майна СМР відсутні правоустановчі документи на цій об'єкт нерухомості.

          Після вирішування усіх питань щодо продовження договору оренди, розробкою та реєстрацією Приватним підприємством  «Альберта»право установчих документів на об'єкт нерухомого майна - нежитлового приміщення по вул.Радянська,38-а у місті Севастополі за комунальною власністю, Фонд комунального майна відповів, що рішенням сесії Севастопольської міської Ради № 359 від 11 грудня 2002 року  „Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається, а також рішенням Севастопольської міської Ради № 1926 від 15 травня 2007 року  „Про внесення доповнень та змін до рішення Севастопольської міської Ради № 359 від 11 грудня 2002 року  „Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається" Севастопольська міська Раді признала спірний об'єкт, таким, що не підлягає приватизації, з тих підстав, що він є об'єктом культурної спадщини.

          Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України,  кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

          Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав;  припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;  присудження до виконання обов'язку в натурі; іншими способами, передбаченими законом.

          Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" № 2163-ХП від 4 березня 1992 року  (з подальшими змінами і доповненнями) державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

          Згідно зі статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до вказаного Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

          Згідно з частиною 4 статті 3 вказаного Закону, відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

          Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами.

          Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними та підконтрольними.

          Згідно зі статтею  8  Закону України „Про приватизацію державного майна",  покупцями об'єктів приватизації можуть бути: юридичні особи, зареєстровані на території України.

          Відповідно до частини  1 статті  7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)",  Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності.

          Рішенням Севастопольської міської Ради № 339 від 12 листопада 2002 року  затверджено Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради.

          Пунктами  6.19, 6.20  цього Положення передбачено, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради організує програму приватизації, є органом приватизації по об'єктам права комунальної власності від імені та за дорученням ради, укладає договори купівлі-продажу, здійснює контроль їх виконання.

          Як  вбачається з  матеріалів справи, позивачу на підставі договору оренди надано вбудоване приміщення нежилої одноповерхової будівлі, загальною площею 33,4 кв. м., розташоване в місті Севастополі за адресою: вул.Радянська,38а, від викупу цього приміщення позивач не відмовлявся.

          Відповідно до статті 4 Закону України "Про приватизацію державного майна" державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України і затверджується Верховною Радою України.

          Згідно з пунктом 51 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженою Законом України "Про Державну програму приватизації",  у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).  Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Крім того, Наказом № 808 Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (правонаступник - Фонд комунального майна СМР) узгодило об'єм вартості невіддільних поліпшень у сумі 4101,6грн., здійснених у нежитловому приміщені по вул.Радянська,38-а за рахунок власних коштів орендаря - ПП «Альберта», що складає 40% від залишкової вартості майна.

          Компенсація витрат позивачу повинна бути здійсненна відповідно до діючого законодавства, яке передбачає у тому числі урахування вартості витрат в ході здійснення приватизаційних процесів.

      Як вбачається із матеріалів справи, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради відмовляючи позивачу посилається на рішення Севастопольської міської Ради № 1926 від 15 травня 2007 року  „Про внесення доповнень та змін до рішення  Севастопольської міської Ради № 359 від 11 грудня 2002 року  „Про затвердження Переліку об'єктів  культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових  приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається",  в якому Севастопольська міська Раді признала спірний об'єкт, таким, що не підлягає приватизації.          

      Крім того, судова колегія зазначає, що таки дії Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради порушують права позивача, а також вимоги діючого законодавства України.

          Відповідно до статті  2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" об'єктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; окреме індивідуально визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

          Згідно з пунктом  З частини  2 статті  2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" не можуть бути об'єктами малої приватизації будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави.

          Відповідно до пункту  5 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" не підлягають приватизації визначені в установленому порядку спеціалізовані підприємства торгівлі, що обслуговують виключно громадян, які мають пільги згідно з чинним законодавством.

          Згідно зі статтею  6 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" заклади культури, приміщення та будівлі соціально-побутового призначення, споруджені за рахунок коштів державних підприємств, які обслуговують населені пункти, райони чи мікрорайони у містах, громадські організації або певні професійні (виробничі) колективи можуть бути у встановленому порядку виключені з переліку об'єктів малої приватизації за рішенням Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв у районах та містах, Фонду майна Автономної Республіки Крим та його представництв, а також за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих Рад відповідного рівня.

          Відповідно до пункту  2 статті  5 закону України, приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

          Спірний об'єкт не підпадає під поняття загальнодержавного  значення.

          Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне- майно - вбудоване приміщення нежилого одноповерхової будівлі, загальною площею 33,4 кв. м., розташоване в місті. Севастополі за адресою: вул.Радянська,38а, ні є об'єктом культурної спадщини, що підтверджено відділом охорони культурної спадщини Севастопольської міської державної адміністрації.

         При  цьому судова колегія  зазначає, що  таким  об'єктом є двоповерхова будівля за адресою вул. Радянська, 38 у м. Севастополі.          

        Таким чином,  спірний об'єкт не підпадає під дію рішення Севастопольської  міської Ради № 1926 від 15 травня 2007 року  „Про внесення доповнень та змін до рішення Севастопольської міської Ради № 359 від 11 грудня 2002 року  „Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається".          

          З матеріалів справи вбачається, що на той момент, коли орган приватизації відповідно до закону повинен був вирішити питання про приватизацію орендованого об'єкту, ніяких обмежень щодо приватизації таких об'єктів не існувало, позивач мав право на приватизацію шляхом викупу приміщень, які знаходились у нього в оренді.

          Згідно з частиною  1 статті  20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

          Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, тому не приймаються судовою колегією до уваги.

          Враховуючи викладене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що  рішення судом першої інстанції прийняте при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, інших підстав для скасування судового рішення також не має.

                    Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради залишити без задоволення.

                    Рішення  господарського суду міста Севастополя від 18 грудня 2007 року у справі № 20-5/260 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  О.Л. Котлярова

Судді                                                                                І.В. Антонова

                                                                                М.І. Ткаченко