Рішення

від 18.03.2011 по справі 4/5004/172/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/5004/172/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2011 р.                                   Справа № 4/5004/172/11

за позовом першого заступника прокурора Волинської області в інтересах держави та територіальних громад Волинської області від імені Волинської обласної ради в особі Луцького геріатричного пансіонату, м. Луцьк

до відповідача: приватного підприємства "Дисконт Плюс", с. Зміїнець

про стягнення 262 632 грн. 72 коп.

Суддя Слободян П. Р.

За участю представників сторін:

від позивача: Оліферович С. М. - директор, Крутилко О. О., Лучко А. Р. - довіреність у справі

від відповідача: Ульчак Б. І. - довіреність у справі

В судовому засіданні взяв участь: Загоруйко С. С. - прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області

Суть спору: Перший заступник прокурора області в інтересах держави та територіальних громад Волинської області від імені Волинської обласної ради в особі Луцького геріатричного пансіонату звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до приватного підприємства “Дисконт плюс” про стягнення 224322,72грн. як безпідставно отриманих.

До початку розгляду справи по сутті від прокуратури волинської області надійшла заява про уточнення позовних вимог № 05-186вих.11 від 14.03.2011р., в якій просить стягнути з ПП "Дисконт плюс" на користь держави в особі Луцького геріатричного пансіонату зайво виплачені внаслідок завищення вартості ремонтно - будівельних робіт житлового корпусу Луцького геріатричного пансіонату  коштів в сумі 262632,72грн.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 15.03.2011р. та в судовому засіданні повідомляє те, що позов не визнає в повному обсязі, а свою позицію з даного приводу обґрунтовує наступними доказами.

1. Позовна заява першого заступника прокурора Волинської області є абсолютно не мотивованою, не містить жодного покликання як на підставу позовних вимог ні на положення укладеного між сторонами договору, ні на положення чинного законодавства. Відтак яка правова природа спірних правовідносин залишається незрозумілим, а відтак, наразі, правового спростування позиції позивача надати не можемо.

2. По суті заявленого позову варто звернути увагу на те, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду з такими позовними вимогами, оскільки акти виконаних робіт та довідок про їх вартість були підписані сторонами у серпні 2007 року. У відповідності до ч. 1 ст. 853 ЦК України «Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику.»Жодних заяв, зауважень, чи заперечень зі сторони замовника під час прийняття робіт та підписання відповідних документів не було. Абз.2 ч. і ст.853 ЦК України вказує, якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору...» Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки. З даним позовом Перший заступник прокурора Волинської області звернувся до суду 31 січня 2011 року, тобто після закінчення трьохрічного строку. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права.

В даному випадку прокурор діє від імені Луцького геріатричного пансіонату, якому, якщо навіть і припустити про наявність якогось порушення, стало відомо (могло стати відомо) з вересня 2007 року. Однак з вересня 2007 року жодних процесуальних дій зі сторони Луцького геріатричного пансіонату вчинено не було.

У відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України просить суд застосувати до спірних правовідносин строки позовної давності, у зв'язку з тим, що вони пропущені.

По суті нібито виявлених порушень варто зауважує наступне. В основу позовних вимог лягає Акт перевірки КРУ у Волинській області з якого нібито вбачається наявність порушення при виконанні положень договору підряду. При цьому які саме положеня договору порушені невідомо. Дані порушення зводяться до двох моментів. Перший щодо завищення норм часу необхідних для виконання утеплення фасадів, другий - щодо завищення вартості метало пластикових вікон.

Щодо першого моменту суть заперечень зводиться до наступного.

Як вбачається з Розрахунку завищення вартості виконаних робіт через збільшення витрат праці робочих підрядником - перевіряючими ревізорами до виду робіт утеплення фасадів застосовано розцінку Р15-266-1 в результаті чого констатовано факт завищення вартості робіт. Однак саме дана розцінка станом на серпень 2007 року не існувала. Вона була введена в дію Наказом держрегіонбуду України №102 від 28.02.2008 року. За таких обставин відповідно підрядник застосувати розцінку, яка не існувала в період визначення вартості робіт об'єктивно не міг. А відтак і ніякого завищення ціни немає.

Щодо другого моменту пояснює наступне.

Сторонами у підписаних актах виконаних робіт форми КБ-2 та довідці про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 погоджено вартість металопластикових вікон. Жодних заперечень зі сторони замовника при підписання даних документів не було. З огляду на це вважає взяті зобов'язані ПП «Дисконт Плюс»виконано належним чином. З огляду на те, що сторонами дотримано положень договору, не перевищено твердої договірної ціни стверджувати про будь які порушення зі сторони ПП «Дисконт Плюс»немає підстав. Щодо власне самої вартості металопластикових вікон варто зауважити, що вартість вікон була фактично визначена у відповідності до накладних на закупівлю даних вікон. ПП «Дискон Плюс»купувало дані вікна у підприємства «Вєна-Л»по ціні 969,75 грн, чому є відповідні підтверджуючі документи. Щодо доказів прокурора Волинської області, а саме листа ТзОВ «Вікна Світ»та накладних на продаж вікон метало пластикових ПП «Вєна-Л»звертає увагу на те, що дані листи не доводять і не спростовують вартості металопластикових вікон. Так з листа Заступнику прокурора Волинської області ТзОВ «Вікна Світ»від 16 вересня 2010 року вбачається, що у вересні 2007 року було реалізовано ПП «Вєна- Л»в кількості 178 штук. З січня по серпень 2007 року реалізація вікон ПП «Вєна- Л «не проводилась. З виїзду в Луцький геріатричний пансіонат нібито встановлено, що встановлені там вікна виготовлено ТзОВ «Вікна Світ»в 2007 році. До матеріалів справи також долучено відповідні копії накладних від 28.09.2007р., 29.09.2007р. Однак згідно Актів виконаних робіт та довідок про їх вартість підписаних сторонами за серпень 2007 року роботи були виконані саме у серпні місяці у термін до 31.08.2007 року, як це визначено п. 3.1. Договору №16/07. Відтак саме дані накладні та дана довідка жодною мірою нічого не доводять та не спростовують, натомість лише вказують на недостовірність її змісту.

Як вбачається зі змісту відповідей на адвокатські запити на ціну метра квадратного метало пластикового вікна впливає цілий ряд чинників, зокрема оплата, гарантійні терміни, яка кількість камер скла, фурнітура, наявність додаткового профілю тощо, водночас з відповіді на адвокатський запит вказано,

що у 2007 році середня ціна за і м. кв. металопластикового вікна даного профілю становила від 400 до 900 грн.

Згідно ДБН вказано, що використання матеріальних ресурсів проводиться з цінами виробників, які склалися в регіоні (середньо-регіональні ціни). Жодних доказів до позову про саме середньо-регіональні ціни на металопластикові вікна не надано.

За таких обставин прокурор не довів належним чином, що дійсно вартість даних вікон була завищена, а надані ним докази жодною мірою не спростовують ціни, яка була вказана підрядником.

В судовому засіданні прокурор Загоруйко С. С. подав додаткове пояснення по справі від 15.03.2011р., в заперечення твердження відповідача щодо пропуску строку позовної давності, повідомив, що контрольно - ревізійне управління в Волинській області за вихідним № 03-040-17/4143 від 27.07.2010р. надіслало на ім'я прокурора області матеріали перевірки, в тому числі акт ревізії фінансово господарської діяльності Луцького геріатричного пансіонату за період з 01.07.2007р. по 01.04.2010р.. За матеріалами прокуратурою області була проведена перевірка в порядку ст. 97 КПК України. За результатами перевірки була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.10.2010р. Виходячи з викладеного та враховуючи те, що було встановлено завдання збитків ПП "Дисконт Плюс" Луцькому геріатричному пансіонату, прокуратурою області було пред'явлено позов до господарського суду для відшкодування шкоди завданої державі. Про нанесення шкоди державі прокуратурі стало відомо після проведення перевірки матеріалів КРУ (в жовтні 2010року). Виходячи з цього вважає, що перебіг строку позовної давності починається з 28.10.2010р. і посилання відповідача на те що строки пропущені є безпідставними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, господарський суд встановив:

16.07.2007р. між Луцьким геріатричним пансіонатом та приватним підприємством “Дисконт Плюс” укладено договір підряду №16/07.

Згідно п. п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.1.1 договору ПП “Дисконт Плюс” (підрядник) взяв на себе зобов'язання виконати капітальний ремонт житлового корпусу відповідно до проектно-кошторисної документації та здати результати ремонтно-будівельних робіт у встановлений договором строк, а Луцький геріатричний пансіонат (замовник) зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх на умовах і в порядку, встановленому цим договором. Підрядник зобов'язується  виконати роботи відповідно до вимог наданої замовником проектно-кошторисної документації. Вартість робіт, які виконуються за цим договором, становить 699061,00грн. Договірна ціна є твердою і може змінюватися у ході виконаних робіт лише у випадках і в порядку, встановлених чинним законодавством України про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу  (ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі підписаного сторонами акта приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за серпень 2007 року, довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 за серпень 2007р. Луцьким геріатричним пансіонатом перераховано відповідачу 699061,00грн.

Актом ревізії фінансово-господарської діяльності Луцького геріатричного пансіонату проведеної в період з 09.06.2010р. по 16.07.2010р. контрольно-ревізійним управлінням у Волинській області № 040-23/018 від 16.07.2010р. встановлено, що в порушення умов договору №16/07 від 16.07.2007р., яким встановлено обов'язок підрядника - ПП “Дисконт Плюс” виконати роботи відповідно до проектно-кошторисної документації та за твердою договірною ціною (п.2.1.1), в порушення п. 3.3.9 Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №174 від 27.08.2000 року, яким визначено, що тверді договірні ціни встановлюються незмінними на весь період будівництва та п 3.1.10.8 цього Наказу, яким встановлено, що використання матеріальних ресурсів проводиться за цінами виробників, які склались в регіоні (середньо-регіональні ціни), в порушення п. 5 ст. 844 ЦК України, ст. 321 ГК України, та, за результатами зустрічної звірки, проведеної в ході ревізії в ПП «Дисконт Плюс»щодо документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку, встановлено, що товарно-матеріальні цінності, які використовувались для проведення капітального ремонту, придбавались у приватного підприємства «ВЕНА-Л», зокрема, вікна металопластикові по ціні 969,75 грн. ( з ПДВ) за 1 кв.м.

При цьому, згідно інформації, отриманої на запит КРУ в області від виробника - ТзОВ «Вікна - світ»(сертифікат відповідності UA1.058.0115132- 07), вартість вікон металопластикових із ПВХ профілю «Рітареп»в серпні 2007 року складала 359,87 грн. (з ПДВ) за 1 kb.м. Внаслідок зазначеного ПП «Дисконт Плюс»завищено вартість робіт на суму 224322,72 грн.

Загальна сума завищення вартості робіт з урахуванням загально - виробничих витрат, відрядних витрат, адміністративних витрат, кошторисного прибутку та ПДВ складає 262632,72грн.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння;  повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;  відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Прокурором та позивачем доведено наявність завищення вартості виконаних робіт на суму 262632,72грн.

Відповідач не спростував належним чином та не представив відповідних доказів щодо встановленого перевіркою завищення вартості робіт.

Заборгованість відповідача перед позивачем на момент звернення до суду становить 262632,72грн., підтверджена матеріалами справи, зокрема актом контрольно-ревізійного управління у Волинській області № 040-23/18 від 16.07.2010р., підставна і підлягає до стягнення.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В даному випадку, прокуратура Волинської області звернулась до суду для відшкодування шкоди завданої державі після того, як контрольно-ревізійне управління в Волинській області за вихідним № 03-040-17/4143 від 27.07.2010р. надіслало на ім'я прокурора області матеріали перевірки, в тому числі акт ревізії фінансово господарської діяльності Луцького геріатричного пансіонату за період з 01.07.2007р. по 01.04.2010р. За матеріалами прокуратурою області була проведена перевірка в порядку ст. 97 КПК України. За результатами перевірки була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.10.2010р. Виходячи з викладеного та враховуючи те, що було встановлено завдання збитків ПП "Дисконт Плюс" Луцькому геріатричному пансіонату, прокуратурою області було пред'явлено позов до господарського суду для відшкодування шкоди завданої державі. Про нанесення шкоди державі прокуратурі стало відомо після проведення перевірки матеріалів КРУ (в жовтні 2010року).

Отже, суд погоджується з запереченнями прокуратури стосовно перебігу строку позовної давності з жовтня 2010р., а тому посилання відповідача на те що строк позовної давності пропущено є безпідставним.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то судові витрати  по сплаті державного мита в сумі 2626,32грн. та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.49 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись ст.ст. 526, 627, 837, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 144, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,  

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства “Дисконт Плюс”(Волинська обл., Луцький р-н.,             с. Зміїнець, вул. Луцька, 52А, код ЄДРПОУ 33667529) на користь держави в особі Луцького геріатричного пансіонату (м. Луцьк, вул. Теремнівська, 70, код 13353898) 262632,72грн. безпідставно отриманих коштів.

3. Стягнути з приватного підприємства “Дисконт Плюс” (Волинська обл., Луцький р-н., с. Зміїнець, вул. Луцька, 52А, код ЄДРПОУ 33667529) 2626,32грн. державного мита в дохід Держбюджету  на рахунок 31113095700002 одержувач УДК у м. Луцьку банк одержувача ГУДКУ у Волинській області код банку 803014;

236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в дохід Держбюджету на рахунок 31212264700002 одержувач УДК у м. Луцьку банк одержувача ГУДКУ у Волинській області код банку 803014.

           Суддя                                                    П. Р. Слободян

Повний текст рішення

складено та підписано

18.03.11