Постанова

від 24.02.2011 по справі 12/105 (10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/105 (10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

24.02.11                                                                                           Справа  № 12/105 (10)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді                                  Дубник О.П.

суддів                                                      Скрипчук О.С.

                                                                Процика Т.С.

При  секретарі  судового  засідання     Матулі В.Ю.

розглянув    у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТзОВ “Експрес” без номера та дати

на рішення  Господарського суду Львівської області від 21.10.10р.

у справі         №12/105 (10)

за позовом    Закритого акціонерного товариства (далі ЗАТ) “Видавничий дім “Високий замок”, м. Львів

до відповідача  ТзОВ “Експрес”, м. Сокаль, Львівська область

про              стягнення заборгованості в сумі 31114,34 грн.  

за участю представників:

від позивача – Івахів К.Ю. –помічник голови правління (довіреність за № 1/28 від 24.02.2011 р.);

від відповідача –не з'явився (належно повідомлений).

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду від 20.01.2011 р. та від 10.02.2011 р.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце засідання суду, докази чого наявні у справі.

Заяв про відвід суддів та технічну фіксацію судового процесу не  поступало.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.10.10р. у справі №12/105 (10), (суддя Запотічняк О.Д.), задоволено позовні вимоги ЗАТ “Видавничий дім “Високий замок” до ТзОВ “Експрес” та стягнено з відповідача на користь позивача 22958,56 грн. основної заборгованості, 2392,67 грн. інфляційних, 3426,85 грн. пені, 754,28 грн. трьох відсотків річних, 312 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення судом мотивоване ст.ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України), ст.ст. 180, 193 Господарського кодексу України (далі по тексту ГК України), на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про підставність вимог позивача, оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по спірних договорах щодо оплати вартості поставленого йому позивачем товару (друкованої продукції), в результаті чого заборгував останньому 22 958,56 грн., 2 392,67 грн. інфляційних, 3 426,85 грн. пені, 754,28 грн. трьох відсотків річних.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ “Експрес”, відповідач у справі, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 21.10.10р. у справі № 12/105 (10) скасувати та прийняти нове рішення по справі.

Зокрема, скаржник вказує на те, що розрахунок пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, які судом першої інстанції задоволенні до стягнення, проведений позивачем невірно. Відповідно до розрахунку відповідача, який викладений в апеляційній скарзі, розмір інфляційних втрат становить 316,82 грн., пені –2 283,31 грн., трьох процентів річних  –342,49 грн.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, представник позивача у судовому засіданні навів свої доводи та міркування в спростування доводів апеляційної скарги, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Позивач не виконав вимог суду, викладених в ухвалі суду від 10.02.2011 р., і не подав докази оплати боргу на суму 3 644,17 грн., у зв'язку із чим були змінені позовні вимоги; розрахунку пені, інфляційних та річних, з вказанням конкретного періоду (день, місяць, рік) їх нарахування.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

ЗАТ “Видавничий дім “Високий замок” подало позов про стягнення на його користь з ТзОВ “Експрес” 22958,56 грн. основної заборгованості, 2392,67 грн. інфляційних, 3426,85 грн. пені, 754,28 грн. трьох відсотків річних та судових витрат (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

21 жовтня 2010 р. судом першої інстанції прийнято оскаржуване рішення суду про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ “Видавничий дім “Високий замок” (Постачальник) та ТзОВ “Експрес” (Покупець) були укладені ряд договорів (№ 01-2007 від 01.01.2007 р., № 01-2008 від 01.01.2008 р., № 57 від 29.12.2008 р., № 59 р. від 01.01.2010 р.), відповідно до умов яких Постачальник зобов'язувався постачати видання, а Покупець зобов'язувався приймати та реалізовувати їх через роздрібну торгівельну мережу з переліком на умовах та в терміни, вказані в даних договорах (а.с. 11-13,15-20, 23-24).

Також, між сторонами були укладені відповідні додатки до зазначених договорів –Протоколи погодження відпускних цін на друковану продукцію торгового знаку “Високий замок” (а.с. 14,21,22,25).

Як правильно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивач за період з січня 2007 року по квітень 2010 року поставив, а відповідач прийняв товар (друковану продукцію), що підтверджується належним чином засвідченими копіями накладних, які наявні в матеріалах справи (а.с. 31-69). Факт поставки та отримання товару відповідачем не заперечується.

Строки оплати отриманого товару були передбачені відповідно умовами договорів поставки. Зокрема, відповідно до п. 4.5. договорів № 01-2007 від 01.01.2007 р., № 01-2008 від 01.01.2008 р. покупець зобов'язаний розрахуватися з постачальником за одержаний товар до 20 числа наступного місяця, відповідно до п. 4.5. договору № 57 від 29.12.2008 р. –до 5 числа наступного місяця, відповідно до п. 4.6. договору № 59 р. від 01.01.2010 р. - до 30 числа поточного місяця.

Як встановлено судом першої інстанції та сторонами не заперечується відповідач не сплатив у повному обсязі вартість отриманого ним товару на суму 26 602,73 грн., що слугувало підставою для звернення з позовом до суду.

У зв'язку з частковою оплатою відповідачем вартості отриманого ним товару на суму 3 644,17 грн., позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог від 21.10.2010 р., в якій, зокрема крім інфляційних, 3 % річних та пені, просить суд стягнути 22 958,56 грн. основного боргу(а.с. 88).

Відповідно до акту звірки розрахунків, підписаного між сторонами, сума заборгованості відповідача перед позивачем за станом на 21.10.2010 р. складає 22 958,36 грн. (а.с. 92). Доказів оплати або доказів на спростування цієї заборгованості відповідачем не подано. В апеляційній скарзі борг не оспорюється.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України господарські зобов'язання повинні виконуватися у відповідності до умов договору, належним чином та в установлений строк.

За змістом статей 599 та 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, відповідач не виконав  умови договорів № 01-2007 від 01.01.2007 р., № 01-2008 від 01.01.2008 р., № 57 від 29.12.2008 р., № 59 р. від 01.01.2010 р. в частині оплати у повному розмірі вартості товару (друкованої продукції).

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за вищезазначеними договорами в частині повної оплати вартості поставленого та отриманого ним товару, заборгувавши тим самим позивачу на час розгляду справи в суді першої інстанції 29 958,56 грн. (з урахуванням часткової проплати на суму 3 644,17грн.), які підлягають стягненню.

Крім цього, суд першої інстанції задоволив позов в частині стягнення 2392,67 грн. інфляційних, 3426,85 грн. пені, 754,28 грн. трьох відсотків річних (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Однак, судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.4 ст. 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Крім цього, умовами спірних договорів поставки передбачено забезпечення зобов'язання у вигляді сплати пені.

Керуючись ст. 625 ЦК України та умовами договорів, позивачем відповідно до розрахунку (а.с. 70-71, 89) було нараховано відповідачу 2 392,67 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2009 року по липень 2010 року, 3 426,85 грн. пені за період з лютого 2010 року по жовтень 2010 року, 754,28 грн. трьох відсотків річних.

При проведенні розрахунку інфляційних втрат, трьох процентів та пені, позивач виходив із всієї суми боргу, який виник у відповідача внаслідок невиконання зобов'язання, передбаченого умовами договорів поставки ( № 01-2007 від 01.01.2007 р., № 01-2008 від 01.01.2008 р., № 57 від 29.12.2008 р., № 59 р. від 01.01.2010 р.) щодо повної оплати вартості отриманого ним товару за період з січня 2007 року по квітень 2010 року.

Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано, що здійснюючи розрахунок інфляційних втрат, трьох процентів та пені, позивач виходив із строку оплати товару, передбаченого  п. 4.6. договору № 59 р. від 01.01.2010 р. - до 30 числа поточного місяця, незважаючи, що сума нарахованої заборгованості, пред'явленої до стягнення, виникла внаслідок невиконання відповідачем умов чотирьох договорів поставок, в кожному з яких визначена інша дата настання обов'язку у відповідача щодо оплати товару.

Крім цього, подаючи заяву про уточнення позовних вимог у зв'язку із сплатою відповідачем  частини боргу, доказів такої часткової оплати, подано суду не було.

Нарахування позивачем пені (а.с. 89) проводилося не з врахуванням суми боргу, а виводилося з суми, до складу якої входив як розмір основного боргу так і сума інфляційних втрат.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Так, за змістом названої норми, підставою для залишення позову без розгляду є сукупність наступних обставин: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; витребувані документи дійсно необхідні для вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами від 20.01.2011 р., від 10.02.2011 р. суд апеляційної інстанції витребовував, зокрема, у позивача подати суду докази оплати боргу на суму 3 644,17; розрахунки пені, інфляційних та річних, з вказанням конкретного періоду (день, місяць, рік) її нарахування (а.с. 123-124,127-128).

Необхідність подання цих документів суду обґрунтовується наступним.

Відповідач, отримуючи від позивача товар на виконання умов договорів за період з січня 2009 року по квітень 2010 року, оплачував вартість цього товару частково. Даний факт сторонами не заперечується та вбачається з актів звірки взаємних розрахунків від 30.11.2009 р., від 31.03.2010 р., від 21.04.2010 р., від 21.10.2010 р. (а.с. 29,30,84,92), в яких зазначений лише місяць проведення часткових оплат.

Для проведення судом апеляційної інстанції розрахунку інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені є необхідно встановити розмір суми основного боргу, який змінювався в залежності від проведення відповідачем часткових проплат, що в свою чергу є неможливим без наданого позивачем розрахунку, в якому, на підставі платіжних документів зазначалася б дата, розмір та підстава проведення відповідачем таких проплат.

Крім цього, слід зазначити, що в платіжних документах, які свідчать про сплату відповідачем на користь позивача коштів на суму 14 000 грн., не зазначено на виконання умов якого договору поставки така оплата здійснювалася  (а.с. 93-99).

Відповідно до ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Враховуючи неподання позивачем матеріалів, необхідних для вирішення спору у даній справі та керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення позову в частині стягнення 2 392,67 грн. інфляційних, 3426,85 грн. пені, 754,28 грн. трьох відсотків річних без розгляду.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу задоволити частково.

2.          Рішення Господарського суду Львівської області від 21.10.2010 р. у справі № 12/105(10) скасувати частково та прийняти нове рішення.

3.          Позов задоволити частково. Стягнути з ТзОВ “Експрес” (80000, м. Сокаль, вул. Шептицького, 105, ЗКПО 20792138) на користь ЗАТ “Видавничий дім “Високий замок” (79026, м. Львів, вул. В.Великого, 2, ЄДРПОУ 13807781) –22 958,56 грн. боргу, 229,59 грн. витрат по сплаті державного мита та 183,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позов залишити без розгляду.

4.          Стягнути з ЗАТ “Видавничий дім “Високий замок” (79026, м. Львів, вул. В.Великого, 2, ЄДРПОУ 13807781) на користь  ТзОВ “Експрес” (80000, м. Сокаль, вул. Шептицького, 105, ЗКПО 20792138) 51 грн. державного мита за розгляд справи в апеляційному порядку.

5.          Місцевому господарському суду видати відповідні накази, а також довідку ТзОВ “Експрес” на  повернення з Державного бюджету України 105 грн. зайво сплаченого за подання апеляційної скарги.

6.          Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені ст.ст.107, 109 ГПК України.

7.          Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуюча-суддя                                                                   О.П. Дубник

суддя                                                                                         О.С.Скрипчук

суддя                                                                                         Т.С.Процик

Підписано 14.03.11 р.