Рішення

від 07.02.2011 по справі 38/21/319-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/21/319-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.11р.

Справа № 38/21/319-10

За позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Дуко-Техник", м. Дніпропетровськ  

до  товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна Традиція", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області 

про стягнення 303 040,23 грн. за договором поставки

Суддя  Бондарєв Е.М.

Представники:

  Від позивача: Торопчина К. В. - представник за довіреністю №30 від 01.02.10 р.

                          Пеліпас Т. К. - представник за дов. №50 від 24.03.2008р.;

  Від відповідача: не з`явився 

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дуко-Техник", м.Дніпропетровськ звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна Традиція", смт.Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області заборгованості за товар поставлений відповідно до договору  поставки №14/кл від 23.10.08р. по видатковим накладним №000000268 від 17.11.08р., №000000290 від 11.12.08р. у розмірі 11 030, 40 грн. основного боргу, 4 535, 70 грн. інфляційних втрат, 708, 16 грн. 3% річних, 6 779, 46 грн. пені та до договору поставки №4/кл від 09.01.09р. по видатковим накладним №000000004 від 09.01.09р., №000000014 від 21.01.09р., №000000023 від 04.02.09р., №000000028 від 18.02.09р., №000000075 від 14.04.09р.  у розмірі 32 239, 62 грн. основного боргу, 5 481, 59 грн. інфляційних втрат, 1 539, 42 грн. 3% річних, 13 405, 91 грн. пені.

Також, позивач зазначає, що згідно мирової угоди від 20.01.09р., яка затверджена ухвалою господарського суду Дніпропетровської області №33/42-09 від 03.02.09р., відповідач повинен був сплатити загалом 330 040 грн., але відповідач не виконав мирової угоди, відповідно до виписки з банку на розрахунковий рахунок позивача надійшло лише 102 740 грн., таким чином борг по мировій угоді складає 227 300 грн.   

Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що договори поставки №14/кл від 23.10.08р. №4/кл від 09.01.09р. є неукладеними так як зазначені договори з боку ТОВ "М'ясна традиція" не підписані, оскільки замість власноручного підпису директора ТОВ "М'ясна традиція" на договорах наявне його факсимільне відтворення, але відповідач не заперечує факт поставки та отримання товару від позивача за видатковими накладними   №000000268 від 17.11.08р., №000000290 від 11.12.08р., №000000004 від 09.01.09р., №000000014 від 21.01.09р., №000000023 від 04.02.09р., №000000028 від 18.02.09р., №000000075 від 14.04.09р., а також факт існування заборгованості перед позивачем у розмірі 43 270, 02 грн.

Крім  того, відповідач зазначає про те, що позовні вимоги в частині нарахування пені повинні бути залишені без розгляду, як безпідставні, у зв'язку із закінченням перебігу як строку нарахування пені (шість місяців), так  і строку позовної давності.      

21.12.10р. від відповідача надійшли клопотання про призначення судових експертиз договорів поставки №14/кл від 23.10.08р. та №4/кл від 09.01.09р. для з'ясування того яким чином виконаний підпис договору поставки №14/кл від 23.10.08р. та договору поставки №4/кл від 09.01.09р. від імені директора ТОВ "М'ясна традиція" Рябовола В.В. - за допомогою технічних засобів (факсимільне відтворення підпису) чи пишучим приладом (рукописним способом).      

18.01.11р. позивачем надані пояснення де останній зазначив, що спірні договори були власноруч підписані відповідачем, посилання на те, що було використане його факсимільне відтворення, не відповідає дійсності, про що свідчать оригінали договорів.

Також, позивач вважає, що посилання відповідача на ч. 6 ст. 258 Цивільного кодексу України не заслуговує на увагу оскільки в зазначеній статті прописано, що нарахування припиняється якщо інше не встановлено законом або договором, а в договорах п.7.1 пеня сплачується за кожен день прострочки, тому нарахування пені було вірне і строки щодо стягнення пені не були сплинути за строком позовної давності.    

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому  засіданні від 15.02.11р. було оголошено перерву до 24.02.11р.

У судовому засіданні 24.02.2011р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.08р. між товариством з обмеженою відповідальністю "М'ясна Традиція" (далі -Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дуко-Техник" (далі - Постачальник) був укладений договір поставки №14/кл (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язаний прийняти товар, оплатити його в порядку, строки на умовах, визначених цим договором.

09.01.09р. між товариством з обмеженою відповідальністю "М'ясна Традиція" (далі -Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дуко-Техник" (далі - Постачальник) був укладений договір поставки №4/кл (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язаний прийняти товар, оплатити його в порядку, строки на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.1.3 Договорів кількість, асортимент товару зазначається в специфікаціях на поставку та накладних, які є невід'ємною частиною цих договорів.

Право власності на товар (у випадку поставки товару частинами - на кожну його частину, партію)  переходить до Покупця при передачі товару (кожної його частини, партії) Постачальником Покупцю. Передача товару оформлюється  шляхом відмітки про отримання  товару на екземплярі видатковій накладній на товар, що скріплена підписом  уповноваженої особи Покупця (п.3.5 Договорів).

На виконання умов спірних Договорів позивач здійснив поставку товару за договором   поставки №14/кл від 23.10.08р. на загальну суму 33 298, 56 грн., що підтверджується видатковими накладними №000000268 від 17.11.08р., №000000290 від 11.12.08р. та за договором поставки №4/кл на загальну суму 32 239, 62 грн., що підтверджується видатковими накладними №000000004 від 09.01.09р., №000000014 від 21.01.09р., №000000023 від 04.02.09р., №000000028 від 18.02.09р., №000000075 від 14.04.09р.

Покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар протягом 30 банківських днів з моменту поставку товару згідно з п. 3.5 цих Договорів (п.4.2 Договорів).

Відповідно до п.10.1 Договорів договір набирає чинності  з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом одного року.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за   договором   поставки   одна  сторона  -  постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясна Традиція" своєчасно не здійснило  оплату за поставлений товар, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, що і є причиною виникнення спору.  

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідач зобов'язання по оплаті за договором поставки №14/кл від 23.10.08р. виконав частково у розмірі 26 768, 96 грн.

15.10.10р. позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості (Том 1, а.с.114, 115).

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості у розмірі 43 270, 02 грн.  перед позивачем відповідачем не надано.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу з відповідача  слід визнати обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума річних за договором № 14/кл складає 708,16  грн., сума інфляції грошових коштів 4 535, 70 грн.

Сума річних за договором № 4/кл складає 1 539, 42 грн., сума інфляції грошових коштів 5 481, 56 грн.

Зазначені суми підтверджуються матеріалами справи та підлягають до примусового стягнення.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Позивачем під час розгляду справи було заявлено уточнення до позову у частині відмови від пені за договорами поставки № 14/кл та № 4/кл та вважати суму заборгованості за мировою угодою суму 230660 грн.

Господарським судом прийнята відмова позивача від позову в частині стягнення пені, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають припиненню. Позивачу роз'яснені процесуальні наслідки відмови від позову.

Також, як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.09р. у справі №33/42-09 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дуко-Техник" до товариства з обмеженою діяльністю "М'ясна традиція" про стягнення 623 043, 91 грн. затверджено мирову угоду б/н від 20.01.09р. та провадження у справі припинено.

Ухвала господарського суду набрала законної сили та є чинною на час розгляду справи у суді.

За змістом мирової угоди сторони домовились, що відповідач зобов'язався  сплатити позивачеві частину його позовних вимог, викладених в позовній заяві від 26.12.08р. у загальній сумі 333 400 грн. відповідно до графіку. Кінцевий термін виконання зобов'язань по мировій угоді настав в грудні 2009р.

Відповідач зобов'язання по мировій угоді виконав частково у розмірі 102 740 грн.  

Сума боргу за мировою угодою складає 230 660 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.09р. (Том 1, а.с.25).

Згідно з п. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України такі дії сторін визначаються як припинення первісного зобов'язання за домовленістю сторін новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Оскільки ці дії сторонами вчинені в межах судового процесу і були затверджені ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.09р., процесуальним наслідком їх є припинення провадження у справі (п. 4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди: - якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; - якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди (дев'ятий абзац підпункту 3.9.6 пункту 3 Роз'яснення Вищого  арбітражного суду із змінами та доповненнями від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Кожна із сторін мирової угоди, яка вважає порушеними свої права, які виникли з мирової угоди, може звернутись з позовом про зобов'язання виконати зобов'язання в натурі, або з позовом про захист своїх прав іншим способом, передбачених законом.

Відповідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, господарський суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за мировою угодою.

Заперечення відповідача відносно того, що спірні договори поставки з боку ТОВ "М'ясна традиція" не підписані, оскільки замість особистого рукописного підпису директора товариства, містить його факсимільне відтворення не заслуговують на увагу, оскільки між сторонами існували господарські правовідносини по поставці товару за договорами, які  узгоджено діями сторін, якими частково здійснено його виконання. Таким чином, клопотання відповідача про призначення судової експертизи не підлягає задоволенню.

Також, посилання відповідача на те, що поставка мала місце не в рамках спірних договорів, а поза межами договорів, то  суд  вважає, що  вони  є  необґрунтованими так як відповідно до матеріалів справи інших договірних взаємовідносин  між  сторонами,  в  межах  часу  постачання  товару, не  існувало.

Крім того, як зазначено у договорах поставки, рахунках-фактурах та довіреностях на отримання товару предметом поставки є кліпси для ковбасних виробів. Цим підтверджується факт договірних відносин між позивачем та відповідачем.  Відповідно доводи відповідача щодо відсутності договірних відносин спростовується цими обставинами.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 604  Цивільного кодексу України, ст. 49, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна Традиція" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, 17, код ЄДРПОУ 34918897) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дуко-Техник" (49041, м. Дніпропетровськ, Стартова, б. 26, р/р26003001000081 в ВАТ "Хоум Кредит Банк", МФО 307123, код ЄДРПОУ 31155219) 43 270, 02 грн. заборгованості за договорами поставки, 10 017, 26 грн. інфляційних витрат, 2 247, 58 грн. річних, 230 660 грн. заборгованості за мировою угодою, 2 861, 94 грн. витрати по сплаті державного мита та 236 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дуко-Техник" (49041, м. Дніпропетровськ, Стартова, б. 26, р/р26003001000081 в ВАТ "Хоум Кредит Банк", МФО 307123, код ЄДРПОУ 31155219) в доход Державного бюджету України в особі управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, р/р 311 180 957 000 05  в УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805 012, код ЄДРПОУ 242 467 86, код бюджетної класифікації 220 90 200) 33, 40 грн. держмита.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 20 185, 37 грн. пені.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

 Е.М. Бондарєв

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, 02 березня 2011р.