Рішення

від 12.03.2011 по справі 25/11-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/11-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.03.11р.

Справа № 25/11-11

За позовом  Спільного українсько-польського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо", с. Струмівка, Луцький район, Волинська область 

до  Товариства  з обмеженою відповідальністю "Рунатрейд", м. Дніпропетровськ  

про стягнення 17 080,65 грн.

Суддя  Чередко А.Є.

ПРЕДСТАВНИКИ:

  Від позивача: Білим А.В., дор. б/н від 01.03.2011р.

Від відповідача: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього суми основного боргу у розмірі - 16 000,70 грн., інфляційних втрат - 688,04 грн. та 3% річних - 391,91 грн., всього 17 080,65 грн. відповідно до договору поставки №124 від 03.06.2009р.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на ст.ст. 526, 530, 625, 1212 Цивільного Кодексу України та те, що позивачем були перераховані відповідачу грошові кошти в якості передоплати за обладнання, яке відповідачем у повному обсягу не поставлено та не повернуто позивачу сплачені грошові кошти.

Відповідач не забезпечив явку представника до судового засідання та не надав витребувані судом матеріали. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами (ст.. 75 ГПК України), оскільки останній належним чином був попереджений про час та місце судового засідання, що підтверджується наявними у справі доказами та втретє не забезпечив явку представника до судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -                                                                             

                                                                                 ВСТАНОВИВ:

Між Спільним українсько-польським підприємством в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн-Експо»(надалі - Позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рунатрейд»(надалі - Відповідач) було укладено Договір поставки № 124 від «03»червня 2009 року (надалі - Договір).

Згідно з п.1.1. даного Договору, Відповідач зобов'язався в обумовлений Договором строк передати у власність Позивачу обладнання (надалі - Товар), а Позивач зобов'язався прийняти обладнання та оплатити його на умовах даного Договору.

На виконання умов Договору Відповідачем було поставлено Товару на суму 189 019,40 грн. (сто вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятнадцять грн. 40 коп.) в т.ч. ПДВ, що підтверджується: накладною № ОВ-57 від 13.07.2009 року на суму 112 019,40 грн.; накладною № ОВ-82 від 31.07.2009 року на суму 40 000,00 грн.; накладною № К-83 від 29.10.2009 року на суму 32 000,00 грн.; накладною № К-101 від 06.11.2009 року на суму 5 000,00 грн.

Згідно Специфікації до Договору оплата за Товар проводилася у наступному порядку: Перший етап: 50 % вартості Товару Позивач перераховує протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання Додатку (Специфікації) до Договору; Другий етап: 50 % вартості Товару Позивач перераховує протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання накладної на Товар.

Загалом Позивачем було сплачено 205 029,10 грн. (двісті п'ять тисяч двадцять дев'ять грн. 10 коп.), що підтверджується: банківською випискою від 04.06.2009 року на суму 56 009,70 грн.; банківською випискою від 23.07.2009 року на суму 20 000,00 грн.; банківською випискою від 05.08.2009 року на суму 20,000,00 грн.; банківською випискою від 21.08.2009 року на суму 72 019,40 грн.; банківською випискою від 22.10.2009 року на суму 16 000,00 грн.; банківською випискою від 04.11.2009 року на суму 16 000,00 грн.; банківською випискою від 05.11.2009 року на суму 5 000,00 грн.

Отже, мала місце переплата грошових коштів зі сторони Позивача, яка становить 16 000,70 грн. 205 029,10 грн. (сума сплачених коштів) - 189 019,40 грн. (вартість поставленого Товару) = 16 000,70 грн.

Таким чином,  борг Відповідача виник внаслідок набуття грошових коштів Позивача без достатньої правової підстави для їх набуття (безпідставно набуті), тобто сплачені кошти не забезпечені поставкою Товару.

На час розгляду справи, Відповідачем були повернуті Позивачу зайво перераховані грошові кошти у сумі 4900,00грн., що підтверджується наданою копією платіжного доручення № 189 від 07.02.2011р. та не заперечується Позивачем.

Доказів повернення Позивачу решти зайво сплачених грошових коштів у сумі 11 100,70грн., або поставки Товару на зазначену суму Відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

«05»лютого 2010 року за Вих. № 94 Позивачем було направлено вимогу про повернення переплачених коштів. Дана вимога була отримана Відповідачем «12» лютого 2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення даної вимоги, однак вона залишена без задоволення.

Грошові кошти є майном товариства та його власністю в силу ст. 86, ч. 1 ст. 134 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про:       повернення виконаного за недійсним правочином; витребування   майна   власником   із  чужого  незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, відповідач зобов'язаний повернути позивачеві суму одержаної передоплати у розмірі  11 100,70грн. В решті ж позовних вимог щодо стягнення основного боргу у розмірі 4900,00грн. провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору (сплачено після порушення провадження у справі)  згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Статтею 1214 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 ЦК України).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Так, статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних збитків нарахованих на суму заборгованості - 16000,70грн. за період березень-листопад 2010р. у розмірі 688,04грн. та 3% річних у сумі 391,91грн. за період з 20.02.2010р. по 14.12.2010р., які з огляду на вищенаведене підлягають задоволенню.

Враховуючи усе вищевикладене, позовні вимоги позивача слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 11 100,70грн. основного боргу, інфляційні втрати у сумі 688,04грн. та 3% річних у сумі 391,91грн.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача судові витрати, сплачені Позивачем за розгляд справи, згідно з ст. 49 ГПК України слід віднести на Відповідача у повному обсягу.  

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

                ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства  з обмеженою відповідальністю "Рунатрейд" (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Чекмарева, 3, код ЄДРПОУ 35809483, п/р 26000060199222 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) на користь Спільного українсько-польського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо" (45603, Волинська обл., Луцький р-н, с. Струмівка, вул. Рівненська, 4, код ЄДРПОУ 21751578, п/р 26002072053401 в Волинському відділені АТ «Сведбанк»(публічне), МФО 300164) 11 100,70грн. основного боргу, інфляційні втрати у сумі 688,04грн. та 3% річних у сумі 391,91грн., а також судові витрати по сплаті держмита у сумі 170,81грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн., видати наказ.

В решті позову –провадження у справі припинити.

Суддя

 А.Є. Чередко

11.03.2011р.