Постанова

від 02.06.2011 по справі 25/11-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/11-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2011 року                                                                          Справа №  25/11-11

         Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К. - доповідач   

суддів: Прокопенко А.Є., Герасименко І.М.

при секретарі: Лазаренко П.М.

Представники сторін у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рунатрейд", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2011р. у справі  № 25/11-11

за позовом  спільного українсько-польського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо", с. Струмівка, Луцького району, Волинської області

до  товариства з обмеженою відповідальністю "Рунатрейд",                                        м. Дніпропетровськ  

про стягнення 17 080грн.65 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.11 (суддя Чередко А.Є.) позов спільного українсько-польського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо" задоволено частково. З товариства  з обмеженою відповідальністю "Рунатрейд" стягнуто 11 100грн. 70коп. основного боргу, 688 грн. 04коп. інфляційних втрат, 391 грн. 91коп. річних, 170 грн. 81коп. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. В решті позову провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Рунатрейд" просить його скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Спільне українсько-польське підприємство в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо" відзив на апеляційну скаргу не надало, свого представника  у судове засідання не направило, про час і місце засідання суду повідомлено належним чином.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Між спільним українсько-польським підприємством в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо"  і  товариством з обмеженою відповідальністю "Рунатрейд" укладено договір поставки від 03.06.2009 року   № 124.

Згідно п.1.1. даного договору постачальник (товариство з обмеженою відповідальністю "Рунатрейд") зобов'язався в обумовлений договором строк передати у власність покупця (спільне українсько-польське підприємство в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо") обладнання (надалі - товар), а покупець зобов'язався прийняти обладнання та оплатити його на умовах цього договору.

Товаром за даним договором є товар, зазначений у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).

Як видно із специфікації № 1 до договору № 124 товариство з обмеженою відповідальністю "Рунатрейд" мало поставити позивачеві контейнер палетний 1200*800*850 мм 150 шт. та контейнер палетний 1200*800*850 мм на колесах у кількості 15 шт. на загальну суму 112 019 грн. 40 коп.

Відповідно специфікації № 1 до договору від 03.06.09 № 124 сторони передбачили наступний порядок розрахунків.

Перший етап: 50 % від вартості обладнання, вказаного в даній специфікації, покупець перераховує протягом двох банківських днів з моменту підписання даного додатку; другий етап: 50 % від вартості обладнання, вказаного в даній специфікації, покупець перераховує протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонам накладної на обладнання.

За видатковою накладною від 13.03.09 № ОВ-57 позивачем отримано товар, визначений у специфікації № 1 до договору, на суму                               112 019 грн. 40 коп.

Спільне українсько-польське підприємство в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо" вважає, що одержаний ним за видатковими накладними від 31.07.09 № ОВ-82, від 29.10.09 № К-83, від 06.11.09 № К-101 товар (візок, ручка для візка) на суму 77 000 грн. також поставлений за договором від 03.06.09 № 124.

Всього на виконання умов договору відповідачем було поставлено товару на суму 189 019 грн. 40 коп.

3агалом позивачем було сплачено 205 029грн.10коп., що підтверджується банківськими виписками від 04.06.2009 року на суму 56 009грн. 70 коп.; від 23.07.2009 року на суму 20 000грн.; від 05.08.2009 року на суму 20 000грн.; від 21.08.2009 року на суму 72 019грн. 40 коп.; від 22.10.2009 року на суму                   16 000грн.; від 04.11.2009 року на суму 16 000грн.; від 05.11.2009 року на суму 5 000грн.

Отже з боку позивача мала місце переплата в сумі 16 000 грн. 70 коп. (205 029грн. 10 коп. –189 019 грн. 40 коп.)

Борг відповідача виник внаслідок набуття грошових коштів позивача без достатньої правової підстави.

Після подання позову відповідачем були повернуті позивачу зайво перераховані грошові кошти у сумі 4900 грн., що підтверджується наданою копією платіжного доручення від 07.02.2011р. № 189 і в цій частині провадження у справі правомірно припинено господарським судом.

Доказів повернення позивачу решти зайво сплачених грошових коштів у сумі 11 100грн.70коп. відповідачем не надано.

          05.02.2010 року позивачем було направлено вимогу № 94 про повернення переплачених коштів. Дана вимога була отримана відповідачем 12.02.2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення даної вимоги, однак вона залишена без задоволення.

Грошові кошти є майном товариства та його власністю в силу                         ст. 86,  ч. 1 ст. 134 Господарського кодексу України.

У відповідності з ч. 1 с. 1212 Цивільного кодексу України  особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за  рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави  (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це  майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на  якій воно було набуте, згодом відпала.

В силу ст. 1214 Цивільного кодексу України  у  разі  безпідставного  одержання  чи  збереження  грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття  536  цього Кодексу).

Згідно з ст. 536 Цивільного кодексу України  за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Отже, оскільки інший розмір процентів за збереження грошових коштів без належної правової підстави сторони не встановлювали, то він підлягає стягненню у розмірі, встановленому законом, а саме ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України , яку і слід застосовувати в даному випадку.

У зв'язку з викладеним суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 11 100 грн.70 коп. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України  та стягнення інфляційних втрат і 3 % річних з огляду на приписи  ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України

Враховуючи наведене, колегією суддів відхиляються доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.11 у  справі № 25/11-11 залишити без змін, а скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рунатрейд"  без задоволення.

Головуючий суддя                                                          А.К.Дмитренко

Суддя                                                                                 А.Є.Прокопенко

            Суддя                                                                                 І.М. Герасименко