Постанова

від 01.03.2011 по справі 20/253-10(5/503-09)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/253-10(5/503-09)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2011 року                                                    Справа №  20/253-10(5/503-09)

           Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Герасименко І.М. (доповідач)    

суддів: Чохи Л.В.,Пруднікова В.В.

секретар судового засідання: Савін В.Ю.

за участю представників сторін:

представник позивача: Попова Л.О.;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги публічного акціонерного товариства “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль”, м. Дніпродзержинськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від  30.11.2010 р.

у справі № 20/253-10 (5/503-09)

за позовом  навчально-виховного комплексу “Загальноосвітній навчальний заклад –дошкільний навчальний заклад” №13, м. Дніпродзержинськ

до публічного акціонерного товариства “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль”,                   м. Дніпродзержинськ

про  стягнення 1 687 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

             Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача   надмірно сплачені  в грудні 2006року грошові кошти  - 1687,00грн.  та з метою забезпечення позову просить накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача. В обґрунтування позовних вимог посилається на ті підстави,  що між сторонами укладено договір №277п від 01.09.2005р. про постачання теплової енергії та відповідач в листопаді 2006р. завищив встановлені тарифи на теплоенергію, що встановлено в акті перевірки, яка була здійснена Контрольно - ревізійним відділом м. Дніпродзержинська.

         Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 5/503-09 від 22.12.2009року позовні вимоги позивача були повністю задоволені.

         Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від 16.03.2010року рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 5/503-09 від 22.12.2009року залишено без змін.

          Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 22.06.2010р. (а.с.18-22) постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від 16.03.2010року та рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 5/503-09 від 22.12.2009року скасовані, справа передана на новий розгляд  до господарського суду Дніпропетровської області.

          Під час нового розгляду справи, позивач підтримав позовні вимоги, надав докази перерахування відповідачу 1687,00грн., платіжне доручення №558 від 13.12.2006року на суму 18014,95грн. в яку ввійшли 1687,00грн.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2010р. позовні вимоги задоволені, з посиланням на те,що вони є обгрунтованими та законними і доведено факт сплати послуг за ціною більшою,ніж було узгоджено.   

           Відповідач не погодився з рішенням суду,подав апеляційну скаргу,в якій просить рішення скасувати,в задоволені позову відмовити.Послався на те, що застосований ним тариф розрахований виключно на підставі законів та рішень, уповноважених на те органів. Вважає, що розрахував тариф прямим складанням величин тарифів, які були затверджені рішенням Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 03.11.2006р. №734 та Постановою НКРЕ від 28.09.2006р. №1288, та вказані рішення не враховували при цьому нормативних втрат теплової енергії в розподільній мережі в розмірі 13%. Посилається на те, що ціну на теплову енергію в розмірі 166,06 грн сторони узгодили шляхом підписання додаткової угоди  від 12.02.2007р., та правомірність застосування ним вказаного тарифу підтверджена висновком судової експертизи, проведеної 08.08.2008р. в м. Харків науково-дослідним інститутом  судових експертиз, рядом рішень господарського суду Дніпропетровської області . Зазначає, що акт перевірки Контрольно - ревізійного відділу м. Дніпродзержинська не має обов'язкового характеру.

        В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 22.02.2011р.представник відповідача підтримав апеляційну скаргу,представник позивача просить рішеня суду залишити без змін.

По справі оголошувалась перерва до 01.03.2011р.

       Колегія суддів,дослідивши докази по справі, в їх сукупності,вважає,що рішення суду не підлягає зміні чи скасуванню,з наступних підстав.

        Відповідно до матеріалів справи, 01.09.2005року   між позивачем Навчально-виховним комплексом  « Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад»№13 ( споживач)   та відповідачем Відкритим акціонерним товариством «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»- (енергопостачальна організація)   було укладено договір з додатками №277п   на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води зі строком дії до 01.09.2007р. та який відповідно до п. 11.2 вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.  Також,до   договору було укладено додаткову угоду   № б/н від 12.02.2007р.   Відповідно до п. 6.2, 6.6 договору, споживач здійснює розрахунки за теплову енергію відповідно до встановлених тарифів  та зобов'язаний самостійно одержувати рахунки до сплати.

          Також, відповідно до п. 7.1.3. договору №313п від 01.01.2005р., відповідач несе відповідальність за неправильне застосування тарифів та недостовірність нарахувань за фактично відпущену теплову енергію.   

          Відповідно до матеріалів справи,за листопад 2006р. відповідачем було виставлено рахунок №277/11.06 від 30.11.2006р.  на оплату теплової енергії на загальну суму  16930,74грн., в тому числі за опалення по 2 групі –за 101,9580 Гкал  ,з розрахунку ціни 166,056 грн з ПДВ за 1 Гкал, який позивачем оплачено повністю, що підтверджується платіжним дорученням №558 від 13.12.2006р. та не заперечується відповідачем.

         Контрольно - ревізійним відділом м. Дніпродзержинська було проведено перевірку використання коштів державного бюджету на здійснення фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2006р. по 31.01.2009р., про що складено акт №02-24/09 від 06.03.2009р. (стор. 38-40 том.1 справи) .Перевіркою було встановлено, що відповідачем протягом листопада 2006р. в рахунку на оплату послуг з теплопостачання було безпідставно завищено тариф на поставлену  теплоенергію, внаслідок чого на рахунок відповідача у грудні 2006р. були зайво перераховані бюджетні кошти на загальну суму 1687грн.   

         Законом передбачено, що істотною умовою договору є ціна, яка визначається в порядку, встановленому Господарським кодексом України, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України (ч. 5 ст. 180 Господарського кодексу України). Зазначене кореспондується із приписами ст. 632 Цивільного кодексу України, згідно якої при укладенні договору у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи тощо), що встановлюються уповноваженим органом державної влади або органами місцевого самоврядування.

        Так, відповідно до ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до  повноважень  органів  місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема,  встановлення  цін/тарифів  на  житлово-комунальні  послуги відповідно до закону.Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги визначений статтею 31 цього Закону, а саме –порядок  формування    цін/тарифів    на    кожний   вид житлово-комунальних послуг  першої  і  другої  груп (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет  Міністрів України.

       Виконавці/виробники   здійснюють   розрахунки   економічно обґрунтованих  витрат  на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого  самоврядування  в установленому законодавством порядку. Органи  місцевого  самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі  економічно  обґрунтованих витрат на їх виробництво.

          Відповідно до Закону  України  "Про електроенергетику" та Закону України"Про  теплопостачання", а також  Указу  Президента  України  від 14.03.1995р.  N213 "Про заходи щодо забезпечення  діяльності  Національної комісії   з   питань  регулювання  електроенергетики  України"  та відповідно до Процедури  перегляду  та  затвердження  тарифів  для ліцензіатів   з   виробництва  електричної  та  теплової  енергії, затвердженої постановою НКРЕ від 12.10.2005р. N898, Порядку  розрахунку  тарифів на електричну та теплову енергію,  що виробляється на ТЕЦ,  ТЕС,  АЕС, затвердженого постановою НКРЕ від 12.10.2005р. N896, пунктом  1 Постанови  НКРЄ від 28.09.2006р. № 1288 «Про затвердження тарифів на виробництво теплової енергії для ВАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ»  було затверджено тарифи  на  виробництво теплової енергії  яка поставляється :

 - для  населення  та  бюджетних  установ  - 92,39 грн. за 1 Гкал (без ПДВ);

 - для промислових споживачів - 99,61 грн.  за 1 Гкал (без ПДВ).

        Ця постанова набула чинності з 1 жовтня 2006р. та втратила чинність з 01.01.2007р. на підставі  Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики №1859 від 26.12.2006р. Таким чином,вартість виробництва теплової енергії на період з 01.10.2006р. по 01.01.2007р.склала 92,39грв. без ПДВ,тобто 110,87грв. з ПДВ.

Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 03.11.2006р. №734 «Про погодження тарифів на послуги з транспортування та постачання теплової енергії» встановлено тариф на транспортування теплоенергії для бюджетних установ –31,54 грн з ПДВ, на постачання –7,10 грн з ПДВ за 1 Гкал.

Статтею 20 Закону України "Про  теплопостачання" встановлено, що тариф на теплову енергію для споживача визначається  як  сума тарифів  на  виробництво,  транспортування  та постачання теплової енергії. Таким чином, загальний тариф на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії за 1 Гкал, що виробляється ВАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ», встановлено в розмірі 149,51 грн. (разом з ПДВ). Термін дії тарифу, згідно з п. 4 вищезазначеного рішення виконкому, з 04.11.2006р. до 04.12.2006р.

        Як встановлено вище, відповідач за надані в листопаді 2006р. послуги застосував тариф   166,056 грн з ПДВ за 1 Гкал, посилаючись на ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яка передбачає, що тариф на теплову енергію повинен враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати  рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України, а також зазначає, що у розрахунку тарифу керувався Постановою Кабінету Міністрів України  від 10.07.2006р. №955 «Про затвердження порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на послуги з центрального опалення і постачання гарячої води». Вказує також, що при затвердженні тарифу органами місцевого самоврядування  не були враховані втрати теплової енергії при транспортуванні в розмірі 13%.

       Відповідно до п.п.11,12 Постанови Кабінету Міністрів України  від 10.07.2006р. №955 «Про затвердження порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на послуги з центрального опалення і постачання гарячої води»11. До повної планованої собівартості реалізованої теплової енергії включаються прямі матеріальні витрати, прямі витрати з оплати праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати і нерозподілені постійні загальновиробничі витрати;до складу прямих матеріальних витрат включаються витрати, пов'язані з компенсацією нормативних теплових втрат у теплових мережах та іншими технологічними потребами, визначеними відповідно до нормативів (норм).

      Виходячи зі змісту вищевказаної норми права, нормативні теплові втрати не повинні нараховуватись окремо,а включаються до повної планової собівартості теплової енергії,тобто враховані при визначеннні НКРЕ тарифу на виробництво,а саме –є складовою частиною тарифу,встановленого Постанови  НКРЄ від 28.09.2006р. № 1288 ,а саме- 92,39грв. без ПДВ.

        Таким чином, відповідач безпідставно змінив тариф в листопаді 2006р. та надав позивачу рахунок на оплату за іншою ціною, ніж встановлено рішеннями повноважних органів та надмірно отримав від позивача плату за теплову енергію в сумі 1687,00 грн, що є прямими збитками позивача в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем п. 7.1.3. договору №277п від 01.09.2005р.

        При цьому, висновок судової економічної експертизи  №5754 від 08.08.2008р. по справі №6-89/08 (стор. 70-83 справи, том 1 ) на який посилається відповідач  як на підставу своїх заперечень не спростовує висновків суду і суд оцінюює вказаний доказ  відповідно до ст.43 ГПК України,разом з іншими доказами по справі,в тому числі-актом Контрольно - ревізійного відділу м. Дніпродзержинська.

        Крім того, суд першої інстанції правомірно послався,що спірне питання врегульовано   статтею 31   Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно частин 4 - 8 якої у разі  затвердження  цін/тарифів  на  житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на  їх виробництво  орган,  що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам  різницю  між затвердженим  розміром  цін/тарифів  та  економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.   Центральні органи виконавчої влади несуть відповідальність за  наслідки  встановлення   або   регулювання   цін/тарифів,   що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень, тощо.

         Крім того,за приписами ст.632 Цивільного кодексу України зміна  ціни  після  укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна  ціни в договорі   після   його   виконання   не допускається. Як встановлено вище, ціна на теплову енергію є регульованою та не може самостійно змінюватися виробником послуг чи угодою сторін. Виходячи з викладеного та керуючись ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, умови додаткової угоди №б/н від 12.02.2007р.  в частині встановлення тарифу на теплову енергію в листопаді 2006р. –166,06 грн. з ПДВ, не можуть застосовуватись,так як прийняті після фактичного надання послуг з теплопостачання.

Зважаючи на вказані обставини,підстави для зміни чи скасування рішення суду,передбачені ст.104 ГПК України відсутні,а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного,керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

             Апеляційну скаргу ВАТ ”Дніпродзержинська теплоелектроцентраль”,                           м. Дніпродзержинськ, –залишити без задоволення.

           Рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі № 20/253-10(5/503-09) від 30.11.2010р. –залишити без змін.

          Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду на протязі 20 днів.

Головуючий суддя                                                                                       І.М. Герасименко

Судді                                                                                                               В.В. Прудніков

                                                                                                                        Л.В. Чоха

Повний текст постанови складено 03.03.2011 р.