Постанова

від 19.09.2006 по справі 29/108а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/108а

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

18.09.2006 р.                                                                                       справа №29/108а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Величко  Н.Л.

суддівАгапова  О.Л., Алєєвої  І.В.,

при секретареві судового засіданняЩетініна І.О.

за участю представників сторін:

від позивача:Аврам М.В. - за дов.,

від відповідача:Маковецька Н.В. - за дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавна податкова інспекція у Ворошиловському районі м.Донецька

на постанову господарського суду

Донецької області

від12.07.2006 року

по справі№29/108а

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Еліт-Косметік" м.Донецьк

доДержавна податкова інспекція у Ворошиловському районі м.Донецька

проПро визнання недійсним рішення

В С Т А Н О В И В:

1.Стислий виклад суті постанови місцевого господарського суду

            25.04.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт-Косметикс" м. Донецьк  звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000692243/0 від 10.11.2005р.

Ухвалою від 25.04.2006 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 26.06.2006 року провадження в адміністративній справі було зупинено до 11.07.2006р. для надання додаткових документів.

Ухвалою від 11.07.2006 року провадження в адміністративній справі було поновлено.

          Постановою від 12.07.2006р. (виготовлена в повному обсязі 17.07.2006р.) у справі № 29/108а  господарський суд Донецької області (суддя Гаврищук Т.Г.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Косметикс" м. Донецьк задовольнив.

 Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 10.11.2005р. №0000692243\0.

Присуджено Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Косметикс" м. Донецьк з Державного бюджету України судовий збір  в розмірі 03грн.40коп.

Загальний строк розгляду справи склав   2місяці 17 днів.

          Під час судового розгляду справи судовою колегією було встановлено, що ТОВ "Еліт -Косметикс" змінило назву та місце знаходження, що підтверджується протоколом № 06/07 зборів учасників ТОВ Еліт -Косметикс", Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "ПКФ Парадіз"; Довідкою №101-3371 від 19.07.2006р. Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Статутом ТОВ "ПКФ Парадіз", в якому зазначено, що він є новою редакцією статуту "ТОВ Еліт-Косметикс".

ТОВ "ПКФ Парадіз" має той  самий ідентифікаційний номер, що і ТОВ "Еліт –Косметикс".

Згідно ст.55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Ухвалою від 18.09.2006р. Донецьким апеляційним господарським судом була здійснена заміна позивача у справі № 29/108а ТОВ "Еліт -Косметикс" м. Донецьк на ТОВ "ПКФ Парадіз" м.Донецьк.

2. Підстави з яких порушено питання про перегляд постанови

Відповідач з прийнятою постановою господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову господарського суду від 12.07.2006р. (підписану 17.07.2006р.) та ухвалити нове рішення, яким  відмовити  ТОВ "ПКФ Парадіз" м. Донецьк у задоволенні позовних вимог.

          Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції були невірно застосовані норми матеріального права що призвело до неправильного вирішення спору.

Посилається на те, що перевіркою встановлено, що сума ПДВ у розмірі 37661211 грн. відшкодуванню з бюджету не підлягає, оскільки при отриманні відповіді з ДПІ у Київському районі м. Донецька на запит про проведення зустрічної перевірки встановлено відсутність сплати податку на додану вартість до бюджету товариством з обмеженою відповідальністю "УІР Парфюм" - постачальником - виробником парфумерної продукції.

Також відсутня сплата ПДВ по ланцюгу продажу сировини до виробника: ТОВ "Еліт косметико" <- ТОВ "УІР Парфюм" <- ТОВ "Магма" <- ПП "ДонАгроОпт" <-ПП "Памфіл".

Посилається на те, що відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України від 03. 04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), бюджетне відшкодування - не сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість'' податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку зпридбанням товарів (робіт. послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) суми податку зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Вважає, що висновок про те, що відшкодуванню підлягає лише суми, які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п. 1.3 ст.1).

Зазначає, що з системного аналізу вищевказаних норм, Законом України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Вважає, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Посилається на те, що надмірна  сплата  податку  на  додану   вартість  за  спірний   період  не підтверджено зустрічними перевірками податкових інспекцій.

Зазначає, що процедурою апеляційного оскарження також підтверджено правомірність і відповідність діючому законодавству винесене податкове повідомлення рішення №0000692243/0 від 10.11.2005 р.

3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу

          Позивач вважає постанову суду законною та обґрунтованою і просить постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства, а викладені в апеляційній скарзі вимоги відповідача є безпідставними та такими, що суперечать діючому законодавству України.

         4. Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі:

          Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька була проведена планова документальна перевірка позивача з  питання дотримання  вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004р. по 31.03.2005р., за результатами якої складений акт від 18.07.2005р. № 53/23-6-32458373 (л.с.12-34).

При здійсненні планової перевірки порушень у формуванні позивачем податкового кредиту за грудень 2004р. встановлено не було. У акті (п.7 ) зазначено, що у ході проведення перевірки сума до відшкодування податку на додану вартість за грудень 2004р встановлена у розмірі 37661211 грн. Також зазначено, що відповідно до Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), п.4 Указу Президента України від 07.08.98р. №875/98 „Про деякі зміни в оподаткуванні" і п.8.1 ст.8 Закону України від 01.06.2000р. №1783-111 „Про внесення змін у Закон України „Про податок на додану вартість" ТОВ "Еліт-Косметикс" надане право на відшкодування ПДВ із бюджету в сумі 37661211 грн. по декларації за грудень 2004р.

Крім того, у п.8 акту зазначено, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку позивача, складається додатковий акт до даного акту перевірки.

04.11.2005р. одним із перевіряючих –старшим державним податковим інспектором Клевцовою Т.В. було проведено позапланову невиїзну тематичну перевірку з питання правомірності відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість за грудень 2004р. та за №151\22-0\32458373 складено доповнення до акту №5323-6-32458373 (л.с.35-44).

У доповненні від 04.11.2005р. до акту перевірки встановлено порушення позивачем п. 1.8. ст. 1, п.п.7.4.5, п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), що призвело до зменшення бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2004 р. у розмірі 37 661211 грн. та відсутність сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ "УІР Парфюм"-постачальника-виробника парфумерної продукції та по ланцюгу продажу до виробника сировини : ТОВ "Еліт-Косметикс" - ТОВ "VІР Парфюм"- ТОВ "Магма" - ПП "Донагроопт" - ПП "Памфіл" (рішенням суду від 23.10.2004р. відміна державної реєстрації).

Відповідачем на підставі доповнення до акту від 04.11.2005р. №151/22-0/32458373 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.11.2005р. №0000692243\0, яким позивачу згідно підпункту "б" п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та згідно з п.1.8, п.п.7.7.5 п.7.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 37661211 грн. за 6 міс.2005р. (л.с.11).

Позивачем до податкового органу 12.01.2005р. було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2004р., де у графі 21 заявлено суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду - 39848211 грн.

ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька була проведена позапланова перевірка позивача за грудень 2004р., за результатами якої складений акт №3/23-2-212-1-32458373 від 27.01.2005р. (л.с.60-61) та прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.01.2005р. №0000372340/0, яким позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2004р. на 2187000 грн. та 37661211 грн. (л.с.108)

До податкового органу позивачем 06.06.2005р. було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2004р., де у графі 5 загальна сума помилки зазначено -37661211грн., у графі 5.2 уточнена сума звітного періоду, у якому виявлена помилка та яка підлягає відшкодуванню з бюджету, зазначено - 37661211 грн., у графі 7 розрахунки з бюджетом у зв'язку з виправленням помилки - 37661211 грн., у графі 7.3 збільшення суми, заявленої до відшкодування з бюджету - 37661211 грн., у графі 9 сума ПДВ, яка зменшує податкові зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки 37661211 грн. та у графі 10 сума бюджетного відшкодування , яка може бути відшкодована платнику протягом місяця, що настає після подання цього розрахунку - 37661211 грн. (л.с.104).

5. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті ухвали:

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Відповідно до  ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” від 18.02.1997р. № 77/97-ВР (із змінами та доповненнями) платники податку несуть відповідальність  за  правильність  обчислення,   своєчасність сплати  податків  і  зборів  (обов'язкових  платежів) і додержання законів  про  оподаткування відповідно до законів України.

Згідно Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР “Про податок на додану вартість” податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1). Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу   валових   витрат   виробництва (обігу)   та   основних   фондів   чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7). Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку з операцій поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, не підтверджених податковими накладними (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку-продавцем, визначено підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7  Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР “Про податок на додану вартість”. Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем належними доказами не доведено, що позивач порушував Закон України “Про податок на додану вартість” при декларуванні ПДВ.

Сума податку з ПДВ нарахованого продавцями товару і включена до декларації за грудень 2004р. в розмірі 37661211 грн., підтверджена податковими накладними , що складені ТОВ "УІР Парфюм" , Донецькою Торгово-промисловою палатою, ТОВ „Даккон ексім груп", ТОВ „ВКФ „Побутрадіотехніка" (л.с.121-133) , які у встановленому порядку відображені  у книзі обліку придбань товарів (робіт, послуг) позивача, витрати у зв'язку з таким придбанням відносяться до складу валових витрат, тобто позивач належними доказами підтвердив своє право на податковий кредит.

Податковий орган  стверджує, що не можливість перевірити контрагентів по всьому ланцюгу до виробника є підставою вважати, що позивач не довів фактичну сплату податку до бюджету.

Із змісту пункту 1.8 ст. 1 Закону України Закону України “Про податок на додану вартість” вбачається, що „бюджетне відшкодування” –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.  Порядок визначення суми податку ,яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) встановлено п 7.7.1. ст..7 вищеназваного закону і визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання ( п.1.7 ст.1- загальна сума податку, одержана ( нарахована) платником податку ) звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту ( сума на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання)

Нормами Закону України “Про податок на додану вартість” не передбачений обов'язок покупця товару –платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару ПДВ безпосередньо до державного бюджету ( п.7.1 ст.7 Закону), тому доводи податкового органу щодо обов'язку платника податку доводити надмірну сплату ПДВ з конкретної господарської операції саме до державного бюджету, а також про залежність права платника податку – покупця на податковий кредит від перевірки всіх постачальників по всьому ланцюгу до виробника, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку. З огляду на це судом не приймається до уваги посилання відповідача на порушення позивачем норм пункту 1.8 ст. 1, пп..7.4.5., 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України “Про ПДВ”.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.184,195,198,205,212, п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія , -

     У Х В А Л И Л А :

Постанову господарського суду Донецької області по справі № 29/108а від 12.07.2006р. (виготовлена в повному обсязі 17.07.2006р.) залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової у Ворошиловському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала виготовлена в повному обсязі   19.09.2006 р.

Головуючий:          Н.Л.  Величко

Судді:           О.Л.  Агапов

          І.В.  Алєєва

          Надруковано:  4 примір.

          1 –позивачу

          1 –відповідачу

          1 –до справи

          1 –ДАГС