Постанова

від 23.02.2011 по справі 13/77-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2011 р. № 13/77-10

Вищий господарський суд У країни у складі колегії: голо вуючого, судді Васищака І. М., с уддів Палій В. М., Цвігун В.Л., ро зглянувши у відкритому судов ому засіданні касаційну скар гу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господ арського суду Сумської облас ті від 15 липня 2010 року та постан ову Харківського апеляційно го господарського суду від 25 ж овтня 2010 року в справі № 13/77-10 за п озовом фізичної особи-підпри ємця ОСОБА_1 до фізичної о соби-підприємця ОСОБА_2 пр о визнання недійсним договор у та стягнення 6 000 грн.,

ВСТАНОВИВ: У червні 2010 року фіз ична особа-підприємець ОСО БА_1 звернулась до господар ського суду Сумської області з позовом до фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_2 про визн ання недійсним договору від 27 лютого 2010 року № 27/ДТ-02/10 суборен ди приміщення з часу його укл адення та стягнення 6000 грн., пер еданих в рахунок передплати за цим договором.

Відповідач позов не визнав .

Рішенням господарського с уду Сумської області від 15 лип ня 2010 року (суддя Б. Лиховид), зал ишеним без змін постановою Х арківського апеляційного го сподарського суду від 25 жовтн я 2010 року, у позові відмовлено з мотивів недоведеності.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить рішення т а постанову скасувати з підс тав неправильного застосува ння господарськими судами но рм матеріального і процесуал ьного права та направити спр аву на новий розгляд.

Сторони належним чином бул и повідомлені про час і місце судового засідання, проте ві дповідач право на подання ві дзиву на касаційну скаргу не використав і представники с торін у судове засідання не з ' явились.

Колегія суддів вважає, що к асаційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено господарсь кими судами, 27 лютого 2010 року ст орони уклали договір № 27/ДТ-02/10 с уборенди приміщення (далі - до говір), відповідно до умов яко го відповідач передав, а пози вач прийняв у строкове платн е користування приміщення, п лощею 30 м2, яке знаходиться за а дресою: АДРЕСА_1, строком д о 31 грудня 2010 року.

Сторони погодили, що перші ш ість місяців з моменту підпи сання акта приймання-передач і приміщення щомісячна субор ендна плата складає 3 000 грн. (пу нкт 4.1. договору).

Передачу об' єкта суборен ди сторони оформили актом ві д 15 квітня 2010 року і 21 квітня ц.р. п озивач сплатив 6 000 грн.

Позивач вважає, що договір не відповідає вимогам, які вс тановлені частинами 1, 2 і 5 стат ті 203 Цивільного кодексу Украї ни, а тому є недійсним і не ств орює для учасників юридичних наслідків, крім обов' язку в ідповідача повернути 6000 грн.

Відповідно до статті 759 Циві льного кодексу України за до говором найму (оренди) наймод авець передає або зобов' язу ється передати наймачеві май но у користування за плату на певний строк.

Частиною 3 статті 774 цього Код ексу передбачено, що до догов ору піднайму застосовуються положення про договір найму .

Частиною 1 статті 215 Цивільно го кодексу України встановле но, що підставою недійсності правочину є недодержання в м омент вчинення правочину сто роною (сторонами) вимог, які вс тановлені частинами першою - третьою, п' ятою та шостою ст атті 203 цього Кодексу.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди ви ходили з того, що право суборе нди належить орендарю на під ставі договору, укладеного з власником приміщення; спірн ий договір не суперечить вим огам чинного законодавства т а моральним засадам суспільс тва; особи, які вчинили правоч ин, мали необхідний обсяг цив ільної дієздатності і їх вол евиявлення було вільним і ві дповідало їх внутрішній волі , правочин спрямовано на наст ання правових наслідків.

Твердження позивача про те , що договір безоплатного кор истування, укладений між вла сником житла та відповідачем , є незаконним з підстав відсу тності нотаріального посвід чення правочину, господарськ і суди правомірно визнали бе зпідставними, оскільки відпо відно до частини другої стат ті 793 Цивільного кодексу Украї ни договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (ї х окремої частини) підлягає н отаріальному посвідченню, як що його укладено строком на т ри роки і більш, а договір безо платного користування (позич ки) укладався на менший строк .

Посилання позивача на те, щ о спірний договір суборенди суперечить чинному законода вству; оскільки надане в субо ренду приміщення є житловим і згідно статті 823 Цивільного кодексу України може здавати ся лише в піднайм, господарсь кі суди також обґрунтовано в изнали безпідставними, виход ячи з відсутності в тексті до говору умов щодо цілей субор енди.

За змістом статей 33 і 34 Госпо дарського процесуального ко дексу України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається, як н а підставу своїх вимог.

Усупереч вказаним статтям , позивач не надав господарсь ким судам доказів, які підтве рджують позовні вимоги.

Інші твердження скаржника досліджувались апеляційним господарським судом і їм дан а належна юридична оцінка.

З урахуванням меж перегляд у справи в касаційній інстан ції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи факт ичні її обставини були встан овлені господарськими судам и на підставі всебічного, пов ного і об' єктивного дослідж ення поданих доказів, виснов ки судів відповідають цим об ставинам і їм дана належна юр идична оцінка з правильним з астосуванням норм матеріаль ного і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 1111 1 Господарського процесуальн ого кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення господар ського суду Сумської області від 15 липня 2010 року та постанов у Харківського апеляційного господарського суду від 25 жов тня 2010 року у справі № 13/77-10 залиши ти без змін, а касаційну скарг у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак

Суддя В. М. Палій

Суддя В.Л. Цвігун