Рішення

від 20.03.2011 по справі 5005/2116/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5005/2116/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.03.11р.

Справа № 5005/2116/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Тавриди", с. Теністе Бахчисарайського району, Автономна Республіка Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВІПА", м. Дніпропетровськ

про стягнення 89 420, 11 грн.

                                                            Суддя  Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник Ільясов Г.Е., довіреність б/н від 06.01.2011р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сади Тавриди" (с. Теністе Бахчисарайського району, Автономна Республіка Крим) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВІПА" (м. Дніпропетровськ) про стягнення з останнього на свою користь основного боргу у сумі 75 000, 00 грн., пені за період прострочення оплати отриманого товару з  01.04.2010р. по 07.02.2011р. у загальній сумі 11 127, 73 грн., 3 % річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з  01.04.2010р. по 07.02.2011р. у загальній сумі 2 086, 45 грн., інфляційних збитків, розрахованих з застосуванням індексів інфляції за жовтень 2010 року –грудень 2010 року (згідно розрахунку до позову), у сумі 1 205, 93 грн., а всього: 89 420, 11 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 9/2009 від 06.04.2009р. щодо оплати вартості отриманого товару у встановлений договором строк. За доводами позивача, відповідач не повністю оплатив товар, поставлений йому позивачем за видатковою накладною № РН-0000037 від 06.04.2009р. Борг за поставлений товар становить 75 000, 00 грн. Окрім того, часткова оплата товару здійснена з порушенням умов договору щодо строку його оплати. Відповідальність за несвоєчасну оплату товару у виді пені передбачена умовами договору. 3% річних та сума від інфляції заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідач відзив на позов не надав, у судове засідання, призначене для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи.

До початку судового засідання, призначеного для розгляду справи, від відповідача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою його директора та відсутністю інших представників.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.03.2011р. оголошено  вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.04.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сади Тавриди" (с. Теністе Бахчисарайського району, Автономна Республіка Крим), як продавець, та Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВІПА" (м. Дніпропетровськ), як покупець, уклали договір купівлі-продажу № 9/2009 від 06.04.2009р. (далі –Договір), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти товар та сплатити за нього визначену грошову суму.

Термін дії Договору – до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (п. 8.6. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору під товаром маються на увазі саджанці яблуні типу "кніп-баум", вирощені з застосуванням безвірусних технологій, а саме:

-          яблуні Голден Делішес, кількість гілок 5+, загальна кількість 17 790 штук, вартість 462 540, 00 грн.;

-          яблуні Айдаред,  кількість гілок 3-4, загальна кількість 30 штук, вартість 540, 00 грн.;

-          яблуні Гала, 1 клас, кількість гілок 5+, загальна кількість 170 штук, вартість 4 420, 00 грн.;

-          яблуні Гала, 2 клас, кількість гілок 3-4, загальна кількість 3 070 штук, вартість 55 260, 00 грн.;

-          яблуні Йонаголд 1, кількість гілок 5+, загальна кількість 100 штук, вартість 2 600, 00 грн.

Загальна вартість товару та загальна сума Договору становить 525 360, 00 грн. (п. 1.2., п. 1.4. Договору).

Відповідно до п.2.1.1. Договору продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, передбачений умовами Договору, за накладною у строк до 13.04.2009р.

Покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього його вартість (п. 2.2.1. Договору).

За видатковою накладною № РН-0000037 від 06.04.2009р. позивач передав відповідачу обумовлений Договором товар у кількості та на загальну вартість, передбачену Договором.

Товар передано на загальну суму 525 360, 00 грн.

Видаткова накладна підписана повноважними представниками позивача та відповідача, їх підписи скріплені печатками позивача та відповідача.

Повноваження особи, що отримала товар, підтверджуються виданою відповідачем довіреністю серії ЯНО № 647984 від 09.04.2009р.  

Відповідно до п. 1.5. Договору покупець сплачує продавцю в строк до 01.10.2009р. суму у розмірі 312 000, 00 грн. Остаточний розрахунок за Договором покупець здійснює в строк до 01.04.2010р.

18.06.2009р. відповідач з посиланням на Договір перерахував позивачу 437 000, 00 грн., 16.09.2010р. –10 360, 00 грн., 06.10.2010р. –3 000, 00 грн., що підтверджується виписками по банківському рахунку позивача за відповідні дати.

Загальна сума оплачених відповідачем коштів за товар становить 450 360, 00 грн.

18.08.2010р. позивач склав претензію, вих. № 34, адресовану відповідачу, про оплату боргу у сумі 88 360, 00 грн. (борг за станом на дату складання претензії) та направив її відповідачу 19.08.2010р. Зазначена претензія отримана відповідачем 26.08.2010р.

Позивач посилається на обставини не повного розрахунку відповідачем за отриманий за Договором товар, наявність боргу відповідача у сумі 75 000, 00 грн., що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

З огляду на умови Договору (п. 1.5.), строк оплати товару, поставленого за видатковою накладною № РН-0000037 від 06.04.2009р., є таким, що настав.

Доказів повної оплати товару, отриманого від позивача, відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу у сумі 75 000, 00 грн. не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 75 000, 00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Відповідно до п. 3.1. Договору у разі неоплати товару у строки, передбачені п. 1.5. Договору (неоплата або затримка оплати), покупець оплачує продавцю пеню, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за прострочення оплати товару за загальний період прострочення з 01.04.2010р. по 07.02.2011р. у загальній сумі 11 127, 73 грн.

Між тим, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за  прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не  встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Позивач при розрахунку пені неправомірно не застосував положення ч. 6 ст. 232 ГК України.

Розмір пені в межах заявлено позивачем періоду та з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України становить:

з 01.04.2010р. по 15.09.2010р. від суми боргу 88 360, 00 грн. –7 500, 92 грн.;

з 17.09.2010р. по 01.10.2010р. від суми боргу 78 000, 00 грн. –496, 85 грн.,

а всього: 7 997, 77 грн.

Оскільки прострочення оплати поставленого товару має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за період прострочення оплати з 01.04.2010р. по 01.10.2010р. у сумі 7 997, 77 грн.

Щодо решти вимог про стягнення пені позов задоволенню не підлягає в силу наведеного вище.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних за період прострочення оплати з 01.04.2010р. по 07.02.2011р. у сумі 2 086, 45 грн. та суми від інфляції, розрахованої від суми боргу із застосуванням індексів інфляції за жовтень 2010 року –грудень 2010 року, у розмірі 1 205, 93 грн.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розрахунки перевірені господарським судом за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Не підлягає задоволенню клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки причини, за яких відповідач просить відкласти розгляд справи, не є поважними причинами неявки представника відповідача у судове засідання.

Як зазначено в п. 3.6. рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з подальшими змінами, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК,  з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Неможливість заміни представника відповідача для участі у судовому засіданні не ґрунтується на жодних доказах, не доведена відповідачем відповідно до вимог ст.ст. 32-34 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВІПА" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, буд. 13, ідентифікаційний код 33382447) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Тавриди" (98452, Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, с. Теністе, вул. Леніна, буд. 1, ідентифікаційний код 31715575) основний борг у сумі 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., пеню у сумі 7 997 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 77 коп., три відсотки річних у сумі 2 086 (дві тисячі вісімдесят шість) грн. 45 коп., суму від інфляції у розмірі 1 205 (одна тисяча двісті п'ять) грн. 93 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 862 (вісімсот шістдесят дві) грн. 90 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 227 (двісті двадцять сім) грн. 74 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог –відмовити.

Суддя                                                                                                    Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 18.03.2011р.