Рішення

від 10.02.2011 по справі 16/143/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  10.02.11                                                                                  Справа №  16/143/09

  Суддя  

За позовом Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Бердянської районної державної адміністрації, м.Бердянськ Запорізької області  

до відповідача приватного підприємця ОСОБА_1, с.Луначарське Бердянського району Запорізької області  (ідент.№ НОМЕР_1)

третя особа на стороні    позивача без самостійних вимог на предмет спору  -  Луначарська сільська рада Бердянського району Запорізької області

про вилучення та звільнення земельної ділянки; стягнення 6076,51 грн. шкоди

  Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники учасників:

від прокуратури – не з’явився

від позивача – не з`явився

від відповідача – ПП   ОСОБА_1 особисто

від третьої особи  –не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Бердянським міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Бердянської районної державної адміністрації заявлено позов про звільнення та вилучення   з незаконного володіння ПП ОСОБА_1 самовільно зайнятих  земельних ділянок площею 0,0530 га та 0,240 га, розташованих на території Луначарської сільської ради, за межами населеного пункту (в районі вул.Шкільної та вул.Степової) по обидві сторони від автодороги Енергодар –Василівка –Бердянськ, та повернення їх Бердянській райдержадміністрації,   а також про стягнення з ПП ОСОБА_1 283,77 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, та 5792,74 грн. шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області позовну заяву прийнято до розгляду, порушене провадження у справі № 16/143/09 з призначенням судового засідання на 13.08.2009.  Ухвалою від 13.08.2009 до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору залучено Луначарську сільську раду Бердянського району Запорізької області, цією ж ухвалою розгляд справи відкладено до 08.09.2009. Ухвалою від 08.09.2009 розгляд справи було відкладено до 21.09.2009.            Ухвалою від 21.09.2009 провадження у справі було зупинено до розгляду Бердянським міськрайонним судом адміністративної справи № 2а-2964/09 за позовом ПП ОСОБА_1 до Державної інспекції з контролю та використанням і охороною земель у Запорізькій області.   Після отримання результатів  розгляду цієї адміністративної справи, якій в 2010 році  було присвоєно № 2”А”-234/2010р.,  ухвалою від 25.01.2011 провадження у справі поновлено з 10.02.2011 та призначено судове засідання на цей же день. В засіданні 10.02.2011 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судовий процес в засіданнях 21.09.2009, 10.02.2011 зафіксовано аудиозаписом за допомогою програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Поданою в засіданні 08.09.2009 заявою прокурор уточнив позовні вимоги в частині вимог немайнового характеру,  остаточно просить зобов’язати звільнити та вилучити з незаконного володіння ПП ОСОБА_1 самовільно зайняті  земельні ділянки площею 0,0530 га та 0,240 га, розташовані на території Луначарської сільської ради, за межами населеного пункту (в районі вул.Шкільної та вул.Степової)  по обидві сторони від автодороги Енергодар –Василівка –Бердянськ, шляхом демонтажу водопроводу на вказаних земельних ділянках та повернути  їх Бердянській райдержадміністрації,  а також стягнути з ПП ОСОБА_1 283,77 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, та 5792,74 грн. шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу. Заяву прийнято судом як таку, що не суперечить ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, заявник зазначив, що   Бердянською міжрайонною прокуратурою за отриманою від Луначарської сільської ради інформацією було проведено перевірку щодо самовільного зайняття ПП ОСОБА_1 земельних ділянок, щодо яких заявлено позов, та самовільного проведення земляних робіт з прокладення та них водопроводу, в ході якої встановлено, що згідно з актом перевірки державного інспектора Бердянського міжрайонного відділу управління Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області від 02.07.2009 ПП ОСОБА_1 на території Луначарської сільської ради, за межами населеного пункту (в районі вул.Шкільної  та вул.Степової) по обидві сторони від автодороги Енергодар –Василівка –Бердянськ самовільно зайняв земельні ділянки загальною площею 0,293 га (0,0530 га та 0,240 га відповідно) земель сільськогосподарського призначення та проводить на них з допомогою автотранспортної техніки зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, чим порушив вимоги ст.ст.125, 168, 211-1 б), и) Земельного кодексу України. За результатами перевірки 03.07.2009 інспектором з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області складено два протоколи про адміністративні правопорушення за ст.ст.53-1 та 53-3 КУпАП, згідно з якими розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, становить  283,77 грн., а розмір шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового  покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, –5792,74 грн.  Заявник зазначає, що проведеною прокуратурою перевіркою та зібраною інформацією було підтверджено, що ПП ОСОБА_1, не маючи правовстановлюючих документів на користування землею, розробленої та затвердженої відповідно до законодавства дозвільної  документації на  прокладення водопроводу,  здійснив зняття ґрунтового покриву та  прокладення водопроводу на самовільно зайнятих земельних ділянках, що є  порушенням ст.125 Земельного кодексу України, за вимогами якої приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється, та ст.168 Земельного кодексу України, за якою власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.

Відповідач проти позову заперечив, про що надав суду відзив, усні та письмові пояснення.  Зазначив, що є надавачем послуг з питного водопостачання населенню на території Луначарської сільської ради на підставі договору з Луначарською сільською радою, за яким прийняв у користування водопровід, розташований на цих земельних ділянках,  а за приписами ст.18 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” для водопроводів господарсько-питного водопостачання, їх джерел встановлюються зони санітарної охорони із спеціальним режимом (ЗСО).  Не заперечив, що не має правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки та зазначив, що це не є потрібним, оскільки ділянки знаходяться в особову режимі користування, а згідно зі ст. 38 Закону України “Про питну воду та питне постачання” санітарна охорона у сфері питної води та питного водопостачання забезпечується юридичними і фізичними особами, діяльність яких  впливає на стан джерел та об’єктів централізованого питного постачання, шляхом здійснення за рахунок власних коштів заходів з охорони вод від забруднення, засмічення та виснаження і забезпечення безпеки виробництва та постачання питної води. Відповідач наголосив, що саме на виконання приписів нормативно-правових актів 02.07.2009 виконував організацію ЗСО біля водопроводів, прийнятих в користування для здійснення питного водопостачання, з метою чого за власний рахунок окультурив, привів землю до ладу та очистив від сміття, бур’янів та інших відходів. Також відповідач зазначив, що орган виконавчої влади та орган місцевого самоврядування не вжили відповідних заходів  щодо забезпечення розроблення та затвердження проектів ЗСО на території Луначарської сільської ради, але  ж відповідно до п.7.4 Положення про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та водопроводів господарсько-питного призначення відсутність затвердженого проекту ЗСО не звільнює володільців водопроводів від виконання вимог, що пред’являються органами санітарно-епідеміологічної служби по санітарній охороні централізованих систем господарсько-питного водопостачання. Відповідач стверджує, що жодного порушення поверхневого шару ґрунту при  здійсненні організації ЗСО допущено не було.  Окрім того, відповідач вказав на визнання в судовому порядку незаконним акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 02.07.2009, складеного інспектором Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області, з яким пов’язано пред’явлення позову прокурора, що виключає наявність складу правопорушення. Відповідач просить в позові відмовити.   

В засідання 10.02.2011 прокурор, представники позивача та третьої особи  на виклик суду не з’явилися,   додаткових пояснень чи клопотань не надали. Всі учасники  судового процесу були належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, документи на виконання ухвали суду подали. Відповідач наполягає на вирішенні спору в даному судовому засіданні, проти відкладення розгляду справи заперечив. Неявка прокурора, представників позивача та третьої особи   не перешкоджає розгляду справи, матеріали якої є достатніми для вирішення спору.  

Вивчивши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши присутніх в судових засіданнях, суд не знайшов підстав  для задоволення заявлених вимог з огляду на таке.

Встановлено, що 02.07.2009 державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області  (Запорізької облдержземінспекції) ОСОБА_2 за результатами перевірки, проведеної з питання додержання вимог земельного законодавства ПП ОСОБА_1 на території Луначарської сільської ради за межами населеного пункту (в районі вул.Шкільної та вул.Степової в с.Луначарське)  складено акт  перевірки дотримання вимог земельного законодавства б/н від 02.07.2009. В  акті зазначається, що ПП ОСОБА_1 по обидві сторони від автодороги Енергодар –Василівка –Бердянськ самовільно зайняв земельні ділянки загальною площею 0,293 га земель сільськогосподарського призначення та проводить на них зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу,  на момент проведення перевірки правовстановлюючі документи у ПП ОСОБА_1 відсутні, чим порушені вимоги ст.ст.125, 168, 211-1 б), и).

На підставі вказаного акту здійснено розрахунок № 24 розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, який визначено в сумі 283,77 грн., та розрахунок  № 25 розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву  (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, який визначено в сумі 5792,74 грн.

Згідно з актом та розрахунками Запорізькою облдержземінспекцією  складено протокол про адміністративне правопорушення серії А № 000353 від 03.07.2009, де зазначається про заподіяння ПП ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 283,77 грн., та протокол про адміністративне правопорушення серії А № 000354 від 03.07.2009, де зазначається про заподіяння ПП ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 5792,74 грн.  Також в протоколах вказується про притягнення ПП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.  

Вказані суми шкоди заявлені прокурором до відшкодування в судовому порядку, їх стягнення є предметом розгляду даної справи.

Проте, постановою Бердянського міськрайонного суду   суду від 22.11.2010 у справі № 2 “А”-234/2010р. за позовом ПП ОСОБА_1 до державного інспектора Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Запорізькій області ОСОБА_2 та Головного управління Держкомзему у Запорізькій області про визнання дій та бездіяльності протиправними, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 02.07.2009, складений державним інспектором Запорізької облдержземінспекції ОСОБА_2, визнано недійсним, а відтак, цей акт є таким, що не створює правових наслідків.  

Отже, й протоколи про адміністративне правопорушення серії А № 000353 від 03.07.2009 та серії А № 000354 від 03.07.2009, якими встановлені суми матеріальної шкоди, не створюють   зобов’язання ПП ОСОБА_1 з відшкодування шкоди, оскільки вони є похідними відносно акту Запорізької облдержземінспекції  перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 02.07.2009, який визнано судом недійсним.

За таких обставин, позов в частині стягнення з відповідача заявлених сум шкоди в загальному розмірі 6076,51 грн. не підлягає задоволенню внаслідок відсутності підстав для стягнення.

За вимогою про звільнення та вилучення з незаконного володіння ПП ОСОБА_1 самовільно зайнятих  земельних ділянок шляхом демонтажу водопроводу на вказаних земельних ділянках та повернення  їх Бердянській райдержадміністрації позов також не підлягає задоволенню.

Суду представлений договір від 27.07.2006 № 1 безстрокового безоплатного користування майном територіальних громад Луначарської сільської ради (далі –Договір), укладений    Луначарською сільською радою з ПП ОСОБА_1, згідно з яким Луначарська сільська рада з метою реалізації відповідного рішення ради від 04.11.2006 № 04 передала, а ПП ОСОБА_1 прийняв у безстрокове платне користування об’єкти, що є власністю територіальних громад Луначарської сільської ради,   для здійснення господарської діяльності.

Докази припинення Договору відсутні.

ПП ОСОБА_3 є надавачем послуг з питного водопостачання населенню, що знаходить підтвердження  в постанові Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22.11.2010 у справі №  2 “А”-234/2010, про яку згадувалося вище.

Підписаним  сторонами   Договору актом  приймання-передачі  від 17.07.2006 (додаток № 1) підтверджується передача відповідачу у користування, між іншим, свердловини, точки обліку електроенергії, лічильнику, башти, насосу та прилягаючих водогонів, розташованих по вул.Степній в с.Луначарське.

Відповідно до п.2.1 Договору набуття користувачем права користування об’єктів виникає одночасно з підписанням акту приймання-передачі.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що передача об’єктів в користування не означає передачі користувачу права власності на них. Власником об’єктів, що передаються у користування, залишається територіальна громада Луначарської сільської ради, а користувач безоплатно користується ним протягом дії Договору.

Також суду представлений акт від 24.04.2008 Державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта –водоводу для підключення водопровідної мережі с.Луначарське до водоводу Західний груповий водовід-Бердянськ, яким підтверджується, що об’єкт створений на замовлення УКБ Запорізької обласної  державної адміністрації. ПП ОСОБА_1 входив до складу комісії в якості користувача (в акті зазначено “експлуатаційна організація”).

Таким чином, відповідач не являється  власником водопроводу, розташованого на спірних земельних ділянках. Це майно належить до комунальної власності.

Відповідно до ст. 316, 317, 319  Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона  здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном. Права володіння, користування, розпорядження своїм майном на власний розсуд належить власнику майна.

Користувачу ж майна належить право володіння та користування, але не право розпорядження  майном.

За таких обставин слід визнати, що заявлення до ПП ОСОБА_1 вимоги про демонтаж водопроводу, власником якого він не являється, та   про повернення   його позивачу, є безпідставним.

Водопровід знаходиться у користуванні позивача на договірних підставах.

За приписами  ст. 38 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” санітарна охорона у сфері питної води та питного водопостачання забезпечується юридичними і фізичними особами, діяльність яких  впливає на стан джерел та об’єктів централізованого питного постачання, шляхом здійснення за рахунок власних коштів заходів з охорони вод від забруднення, засмічення та виснаження і забезпечення безпеки виробництва та постачання питної води.

Таким чином, за законом відповідач, враховуючи напрямок його діяльності, зобов’язаний забезпечувати санітарну охорону на переданих йому в користування для забезпечення питного водопостачання населення об’єктах.

З матеріалів справи та наданих пояснень слідує, що саме  таке було здійснено відповідачем.

За вимогами п.7.4 Положення про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та водопроводів господарсько-питного призначення відсутність затвердженого проекту ЗСО не звільнює володільців водопроводів від виконання вимог, що пред’являються органами санітарно-епідеміологічної служби по санітарній охороні централізованих систем господарсько-питного водопостачання.

Слід додатково відзначити,  що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 02.07.2009, складений інспектором Державної інспекції з контролю за використанням  і охороною земель у Запорізькій області, з яким пов’язано пред’явлення позову прокурора, визнано недійсним в судовому порядку постановою Бердянського міськрайонного суду від 22.11.2010 у справі № 2 “А”/2010р.   В постанові вказується, що акт складено з порушенням вимог діючого законодавства, в акті не зазначено, який саме вид перевірки проводився та причини проведення перевірки, чому саме ПП ОСОБА_1 перевіряють, хто являється власником (користувачем) земельних ділянок, які перевірялись, не вказано про правомірні дії з боку ПП ОСОБА_1 щодо організації зони ЗСО та супутніх дій, зазначено про зняття ґрунтового покриву, але ж не зазначено глибину чи об’єм знятого шару, також в акті не зазначено про те, що при організації ЗСО жодного порушення поверхневого шару ґрунту не було, зазначено про самовільне зайняття ПП ОСОБА_1 земельної ділянки, але   його дії були правомірними.

Також доречено зазначити, що у вказаній постанові приведені пояснення ОСОБА_4, яка являється головою Луначарської сільської ради, згідно з якими вона бачила як ПП ОСОБА_1 проводив роботи по обладнанню санітарної зони навколо водоводу, провів культивацію земельної ділянки, прибрав бур’яни, навів порядок. ОСОБА_4 підтвердила, що порушень, зазначених в акті від 02.07.2009, ПП ОСОБА_1 не було допущено, а акт було нею підписано через декілька днів без його прочитання.

В позові відмовляється  в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 82, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України, суд

  ВИРІШИВ :

  В позові відмовити.

Суддя                                                     Р.Ніколаєнко

 Рішення оформлено та підписано 15.02.2011