Рішення

від 03.03.2011 по справі 18/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "03" березня 2011 р.Справа № 18/144

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Безчасній Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/144

за позовом: Знам'янського районного споживчого товариства, Кіровоградська область, Знам'янський район, с. Дмитрівка, вул. Фрунзе, 1  

до відповідача: Знам'янської міської ради, Кіровоградська область, Знам'янський район, м. Знам'янка, вул. Жовтнева, 19     

про визнання рішення протиправним та його скасування, визнання права на поновлення договору оренди  

Представники сторін:

від позивача - Арутюнян А.Р., голова правління, постанова від 31.10.2008 р.; Чвань С.В., довіреність № 292  від 16.12.2010 р.;

від відповідача - Савельєв І.М., довіреність № 19-16/1 від 02.02.2011р.

В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Знам'янське районне споживче товариство звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Знам'янської міської ради від 14 грудня 2010 р. № 57 "Про відмову Знам'янському районному споживчому товариству у продовженні терміну оренди земельної ділянки";

- визнати за Знам'янським районним споживчим товариством право на поновлення договору оренди земельної ділянки загальною площею 16 654,44 кв.м по вул. Куйбишева, 19 у місті Знам'янка Кіровоградської області на той самий строк і на тих самих умовах, які  були передбачені договором та рішенням Знам'янської міської ради від 15.02.2007 р. № 196 "Про встановлення орендної плати  за землю Знам'янському районному споживчому товариству".

Позовні вимоги мотивовано, зокрема, посиланням на положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" та наявністю підстав для поновлення  договору оренди землі, оскільки по закінченню строку дії договору оренди землі  відповідачем в місячний термін заперечення не направлялось, тоді як позивач продовжив користуватись земельною ділянкою. Позивачем вказано на те, що він є власником об'єктів нерухомості, які розташовані на орендованій ним земельній ділянці, та які представляють собою цілісний майновий комплекс   ринку, а тому відмова в продовженні терміну оренди порушує право позивача на користування відповідними об'єктами.  

Відповідачем позов заперечно, про що надано відзиви та пояснення по справі (т. 1 а.с. 45-48, т. 2 а.с. 104-105, т. 3 а.с. 40, 116-117), з тих підстав, що: позивачем порушено строк звернення до Знам'янської міської ради про намір продовжити дію договору, позивачем не виконано вимоги Орендодавця щодо необхідності при оплаті орендної плати застосовувати трикратний розмір земельного податку; стаття 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачає автоматичну пролонгацію договору оренди; вирішення питання по розпорядженню землями відповідної категорії є виключним правом ради, як суб'єкта права власності на землю; діяльність ринку не відповідає вимогам  Правил торгівлі на ринках; реєстрація ринку як суб'єкта господарювання відсутня; належні позивачу об'єкти нерухомості не представляють собою єдиного майнового комплексу. Крім того, відповідачем надано до суду клопотання про припинення провадження у справі з підстав підвідомчості даного спору суду адміністративної юрисдикції (т. 1 а.с. 119).

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах господарського суду від 18.01.2011 р. та від  02.02.2011 р. В судових засіданнях оголошувалась перерва з 09.02.2011 р. до 14.02.2011 р., з 14.02.2011 р. до 25.02.2011 р. та  з 25.02.2011 р. до 03.03.2011 р.

В судовому засіданні 03.03.2011 р. представниками позивача позовні вимоги підтримано; представником відповідача позов заперечено.

Розглянувши наявні у справі документи та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, наведенні в обґрунтування підстав позову і заперечень проти нього, господарський суд

                                                        ВСТАНОВИВ:

Приписи статті 13 Конституції України визначають, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно статей 142 - 144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Зі змісту статті 12 Земельного кодексу України вбачається, що розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що  громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.  

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 7 рішення сесії Знам'янської міської ради затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що підтверджують право оренди земельної ділянки Знам'янського районного споживчого товариства для обслуговування ринку по вул. Куйбишева, 19, площею 16 654,44 кв.м та надано в оренду терміном до 01.10.2010 р. Знам'янському районному споживчому товариству земельну ділянку площею  16 654,44 кв.м, в тому числі:  16 654,44 кв.м землі житлової та громадської забудови, які використовуються для обслуговування ринку (т. 1 а.с. 23).

На виконання вказаного рішення між Знам'янської міською радою (Орендодавець) та Знам'янським районним споживчим товариством (Орендар) укладено договір оренди землі від 14.03.2006 р., який зареєстровано у державному реєстрі 14.03.2006 р. за № 14 (т. 1 а.с. 13-22). Строк дії договору встановлено до 01.10.2010 р.

По закінченню строку дії зазначеного договору, 14.12.2010 р. на сесії Знам'янської міської ради прийнято рішення № 57 про відмову Знам'янському районному споживчому товариству у продовженні терміну оренди земельної ділянки (т. 1 а.с. 11, 49).

Згідно пункту 1 названого рішення Знам'янська міська рада, розглянувши клопотання  Знам'янського районного споживчого товариства про продовження терміну оренди земельної ділянки для обслуговування ринку по вул. Куйбишева, керуючись ст. 12 Земельного кодексу України, ст. 31, розділу 5 Закону України "Про оренду землі", ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відмовила у продовженні терміну оренди земельної ділянки загальною площею 16 654,44 кв.м Знам'янському районному споживчому товариству для обслуговування ринку по вул. Куйбишева, 19, у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки для обслуговування ринку по вул. Куйбишева, 19, загальною площею - 16 654,44 кв.м, на який його було укладено.

Згідно частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" підставами припинення договору оренди землі є, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Поряд з цим, норми статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачають  можливість поновлення договору оренди землі після закінчення строку його дії.

Так, за частиною 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі"  у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Отже, якщо орендодавець не бажає поновлювати договір оренди землі після закінчення його строку, він повинен надіслати орендарю лист-повідомлення з відповідним запереченням у встановлений строк.

З матеріалів справи слідує, що Знам'янське районне споживче товариство (Орендар) до закінчення строку дії договору оренди землі від 14.03.2006 р.  звернулось до Знам'янської міської ради (Орендодавець) з листом від 31.08.2010 р., в якому виклало прохання продовжити дію зазначеного договору оренди землі  на новий термін (т. 1 а.с. 38).

Листом від 29.09.2010 р. за підписом першого заступника міського голови позивача повідомлено про те, що проект рішення "Про продовження терміну оренди земельних ділянок" на засіданні сесії, яке відбулося 27.09.2010 р. відхилено за результатами голосування, а тому зазначене питання буде винесено на чергову сесію (т. 1 а.с. 39).

Листом від 11.11.2010 р. відповідач попросив позивача підтвердити своє прохання щодо поновлення договору оренди землі, на що позивач направив відповідне підтвердження (т. 1 а.с. 40, 41).

14.12.2010 р. на засіданні сесії Знам'янської міської ради прийнято рішення, яким відмовлено Знам'янському районному споживчому товариству у продовженні терміну оренди земельної ділянки з підстав закінчення строку дії договору оренди.

Отже, рішення  №57 від 14.12.2010 р. про відмову в продовженні терміну оренди прийнято поза межами місячного строку, встановленого частиною 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником об'єктів нерухомості,  які використовуються для зайняття торгівельною діяльністю та  які розташовані на земельній ділянці, що надавалась йому в оренду за договором від 14.03.2006 р. (т. 1 а.с. ).

Вказані об'єкти передавались позивачу ще у 1987 році при передачі Знам'янського центрального ринку в порядку виконання постанови Центрального комітету Комуністичної партії України та Ради Міністрів УРСР "Про заходи щодо поліпшення роботи колгоспних ринків" від 14.04.87 р. N 124.  

Як слідує з акту передачі колгоспного ринку від 09.06.1987 р.  (т. 2 а.с. 6-11), позивачу було  передано:

1. Загальну територію ринку м. Знам'янка 19940 кв.м згідно викопіювання схематичного плану земельної ділянки № 19 по. вул. Куйбишева в м. Знам'янка, зареєстрованого в міському інвентарбюро, огородженої металевим забором у відповідності із затвердженою земельною ділянкою і викопіювання інвентарбюро.

2. Приміщення, які розміщені на території ринку  згідно книги обліку.

Згідно до норм чинного у 1987 році Цивільного кодексу Української РСР,  постанови Ради Міністрів Української РСР "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд" від 28 квітня 1980 року N 285, прийнятої на виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 16 жовтня 1979 року N 940, якою було затверджено однойменне положення), держава та її повноважні органи мали право передавати державне майно у власність недержавним (кооперативним і громадським) організаціям як за плату, так і безоплатно. Передача державного майна організаціям споживчої кооперації мала здійснюватися на той час на підставі та в порядку, визначеному чинним законодавством. У зв'язку з передачею колгоспних ринків споживчій кооперації відповідно до Постанов у центральному апараті Міністерства торгівлі Української РСР було ліквідовано Управління колгоспними ринками і плодоовочевої торгівлі, зменшено граничні асигнування на його утримання. Також були вилучені функції управління колгоспними ринками із положень про управління торгівлі виконавчих комітетів відповідних місцевих рад (пункт 2 постанови Ради Міністрів УРСР від 3 травня 1988 року N 119).

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Центральної спілки споживчих товариств України дано офіційне тлумачення положень п. 1 ст. 9, п. 1 ст. 10 Закону України "Про споживчу кооперацію", ч. 4 ст. 37 Закону України "Про кооперацію" (справа про захист права власності організації споживчої кооперації). В своєму Рішенні від 11.11.2004 р. N 16-рп/2004 Конституційний Суд України прямо зазначив, що "безоплатна передача колгоспних ринків організаціям споживчої кооперації не суперечила чинному на той час законодавству, внаслідок чого ці ринки як цілісні майнові об'єкти перейшли у володіння і користування організацій споживчої кооперації, які відповідно до положень Закону України "Про власність" набули права власності на передане їм майно на підставі правовстановлюючих документів".

Отже, колгоспні ринки передавались як цілісні майнові об'єкти разом з нерухомістю, територією ринків та з організаційною і функціональною структурами управління ринками.

За частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на теперішній час) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Поміж тим, оскаржуване рішення не містить обґрунтованих мотивів відмови в продовженні терміну оренди земельної ділянки з урахуванням  викладених вище норм законодавства та обставин  передачі колгоспного ринку і належності об'єктів нерухомості на праві власності позивачу. Не визначено правових наслідків припинення договору оренди землі з огляду на викладені обставини та з урахуванням положень статті 34 Закону України "Про оренду землі", у відповідності з якими орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у разі припинення договору оренди землі. При цьому, господарський суд враховує, що за договором оренди від 14.03.2006 р.  земельна ділянка надавалась позивачу саме для обслуговування ринку; в матеріалах справи відсутні відомості про закриття ринку в передбаченому законодавством порядку; переміщення розташованих на земельній ділянці об'єктів нерухомості без їх знецінення та зміни цільового призначення неможливо (ст. 181 Цивільного кодексу України); позивач користується об'єктами нерухомості поза межами строку дії договору оренди.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення Знам'янської міської ради № 57 від 14.12.2010 р. прийнято понад місячний строк, який встановлено статтею 33 Закону України "Про оренду землі"  для подання  письмових заперечень Орендодавця з приводу поновлення  строку договору оренди. Докази направлення позивачеві інших заперечень в порядку названої норми  в матеріалах справи відсутні, тоді як позивач продовжив користуватись відповідною земельною ділянкою по закінченню строку дії договору.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" дійсно не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки після закінчення його строку. Поряд з цим, названою нормою визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню.

Отже, прийняття рішення від 14.12.2010 р. про відмову позивачеві в продовженні терміну оренди земельної  виключно з підстав закінчення строку дії договору оренди не відповідає приписам статті 33 Закону України "Про оренду землі" та порушує права і законні інтереси позивача на користування земельною ділянкою,  на якій знаходяться належні йому об'єкти нерухомого майна.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів господарювання, їх рівність перед законом, соціальну спрямованість економіки (частина четверта статті 13 Конституції України).

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З урахуванням вищенаведеного, господарський суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування  рішення Знам'янської міської ради від 14.12.2010 р. №57 "Про відмову Знам'янському районному споживчому товариству у продовженні терміну оренди земельної ділянки". При цьому, скасуванню підлягає все рішення, пункти якого є пов'язаними між собою та  стосуються наслідків відмови у продовженні терміну оренди і організації виконання прийнятого рішення. Більш того, в пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. N7-рп/2009 викладено правову позицію, згідно якої ненормативні акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки стаття  33 Закону України "Про оренду землі" не передбачає заміну відповідного рішення ради, яке є підставою для надання в оренду земельної ділянки, та враховуючи законодавчо визначену необхідність волевиявлення обох сторін на узгодження всіх істотних умов договору, у господарського суду відсутні правові підстави для визнання за позивачем права на поновлення договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах і на той самий строк, які були передбачені договором оренди від 14.03.2006 р. та рішенням Знам'янської міської ради № 196 від 15.02.2007 р.

Позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Доводи відповідача з приводу порушення позивачем строку звернення до Знам'янської міської ради про намір продовжити дію договору відхиляються судом, так як законодавчо такого строку не визначено. У пункті 7 договору оренди, яким встановлено зазначений відповідачем строк, йдеться мова про переважне право на поновлення договору оренди, що не стосується даного предмета спору. Інші доводи відповідача з приводу ухилення позивача від виконання вимог Знам'янської міської ради щодо застосування трикратного розміру земельного податку при сплаті орендної плати, невідповідності діяльності ринку Правилам торгівлі на ринках,  відсутності єдиного майнового комплексу не приймаються судом, оскільки вказане не покладено в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваного рішення.

Стосовно клопотання відповідача про припинення провадження у справі з підстав віднесення даної справи до підсудності суду адміністративної юрисдикції, господарський суд зазначає наступне.

Статтею 22 Закону України "Про судоустрій  і статус суддів" визначено, що  місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності; місцеві адміністративні суди розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

У земельних відносинах держава та територіальні громади через свої органи можуть брати участь як для реалізації влади у публічно-правових відносинах згідно з повноваженнями щодо управління в галузі використання і охорони земель, так і з метою реалізації прав держави, територіальних громад та Українського народу в цілому, як власників землі.

Зважаючи на те, що оспорюване позивачем рішення не стосується виконання відповідачем певних управлінських функцій, а прийнято з приводу поновлення договору оренди землі, то такі правовідносини не можна визнати публічно-правовими, а відтак спір підлягає вирішенню господарським судом.

Отже,  клопотання відповідача про припинення провадження у справі є безпідставним та відхиляється господарським судом.

З урахуванням вищенаведеного, господарський суд задовольняє позовні вимоги частково та визнає протиправним і скасовує рішення Знам'янської міської ради від 14.12.2010р. № 57 "Про відмову Знам'янському районному споживчому товариству у продовженні терміну оренди земельної ділянки". У задоволенні позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                          ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Знам'янської міської ради від 14.12.2010р. № 57 "Про відмову Знам'янському районному споживчому товариству у продовженні терміну оренди земельної ділянки".

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути із Знам'янської міської ради (27400, Кіровоградська область, Знам'янський район, м. Знам'янка, вул. Жовтнева, 19, код ЄДРПОУ 32986436) на користь Знам'янського районного споживчого товариства (27422, Кіровоградська область, Знам'янський район, с.Дмитрівка, вул. Фрунзе, 1, код ЄДРПОУ 01755516) - 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку  подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя                                                                               В.В.Тимошевська   

Повне рішення складено 09.03.2011 р.