Рішення

від 28.02.2011 по справі 13/45/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/45/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "28" лютого 2011 р.Справа № 13/45/11

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 13/45/11

за позовом: Приватного підприємства "Альбіон-Істейт", м. Кіровоград  

до відповідача: Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, м. Кіровоград   

про усунення перешкод в користуванні майном шляхом звільнення майна з-під арешту

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну  і резолютивну частини рішення.

Приватне підприємство "Альбіон-Істейт" звернулось з позовною заявою до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції з вимогою усунути перешкоди у користуванні комплексом будівель, який знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Рівненська, 7, шляхом звільнення вказаного майна з-під арешту.

Позовні вимоги заявлено з посиланням на  приписи статей, зокрема, 391 Цивільного кодексу України, статті 59 Закону України "Про виконавче провадження". Обґрунтовано наявністю у власності позивача об'єкта нерухомості, на який за постановою Ленінського ВДВС Кіровоградського міського управління юстиції від 24.02.2004 р. накладено арешт.

Відповідачем відзив на позов не подано та в листі від 08.02.2011 р. повідомлено про  відсутність відомостей з приводу винесення 24.02.2004 р. постанови  про накладення арешту на майно з причин знищення виконавчих проваджень за 2004 рік (а.с. 50).

В судове засідання 28.02.2011 р. представники сторін не з'явились, витребуваних документів не подали,  хоча належним чином повідомленні про його проведення (а.с. 60, 65). Будь-які клопотання з приводу неможливості явки в судове засідання та подання витребуваних  документів до суду від сторін не надходили.

Враховуючи, що за положеннями статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання є правом сторін, яким останні зобов'язанні користуватися добросовісно,  враховуючи належне повідомлення сторін про судове засідання та відсутність жодних клопотань, господарський суд розглядає справу за відсутності представників сторін та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні у справі матеріали  та оцінивши  надані докази, господарський суд

                                                     ВСТАНОВИВ:

Предметом спору є звільнення з-під арешту майна - комплексу будівель, який розташовано за адресою: м. Кіровоград, вул. Рівненська, 7.

За змістом статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, що вважає майно, на яке накладено арешт, належним їй, а не боржникові, не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про визнання права на відповідне майно і про звільнення його з-під арешту.

Зазначена норма кореспондується із законодавчими приписами цивільного законодавства, що регулюють право власності і його захист.

Так, відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 328 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до абзацу 3 частини  2 статті 331 Цивільного кодексу України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"  державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач на підтвердження факту належності майна, з приводу якого виник спір,  посилається  на договір купівлі-продажу від 12.08.2006 р. та реєстрацію права власності  згідно витягу, наданого  обласним комунальним підприємством "Кіровоградське обласне бюро технічного інвентаризації" станом на  14.08.2006 р. (а.с. 12-16).

Поміж тим, згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, наданої обласним комунальним підприємством "Кіровоградське обласне бюро технічного інвентаризації" за запитом господарського суду,  право власності  на  нерухоме майно по вул. Рівненська, 7 у м. Кіровограді з 20.12.2010 р. зареєстровано за іншою юридичною особою - приватне підприємство "Альбіон-Істейт Р", код ЄДРПОУ 36904886 (а.с. 61-63).

Відповідно до історії записів в Реєстрі право власності  на  нерухоме майно по вул. Рівненська, 7 у м. Кіровограді було зареєстровано за позивачем - приватне підприємство "Альбіон-Істейт", код ЄДРПОУ 34100106,  14.08.2006 р. на підставі договору купівлі-продажу від 12.08.2006 р. (запис № 3).

Однак, з 20.12.2010 р. на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 14.12.2010 р. таке право власності зареєстровано  за іншою юридичною особою.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується наявність права власності або іншого речового права позивача приватного підприємства "Альбіон-Істейт", код ЄДРПОУ 34100106, на нерухоме майно по вул. Рівненська, 7 у м. Кіровограді.

З огляду на вищевикладене,  накладення арешту на майно, відомості про що містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с. 17-19, 45-47, 54-55) не порушують права позивача з підстав недоведеності ним наявності права власності чи іншого речового права на відповідне майно. За даних обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                      ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку  подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя                                                                                                                  В.В.Тимошевська

Повне рішення складено 05.03.2011 р.