ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"10" березня 2011 р. Справа № 13/46/11
Господарський суд Кіров оградської області у складі судді Наливайко Є.М. розгляну в у відкритому судовому засі данні матеріали справи
за позовом: Олександрівськ ого міжгосподарського комбі кормового заводу, м. Кіровогр ад
до відповідача: Староосотс ької сільської ради Олександ рівського району Кіровоград ської області, Кіровоградськ а область, Олександрівський район, с. Стара Осота
про визнання незаконним (не дійсним) рішення про оформле ння права власності і нечинн им свідоцтва про право власн ості на нерухоме майно,
за участю третіх осіб, які н е заявляють самостійні вимог и на предмет спору, на стороні відповідача:
1) товариства з обмеженою ві дповідальністю "Промагро", Кі ровоградська область, Олекса ндрівський район, смт Олекса ндрівка,
2) товариства з обмеженою ві дповідальністю придніпровс ького підприємства "Феррол", м . Дніпропетровськ,
представники сторін:
від позивача - Белашов К.В., ар бітражний керуючий, діє на пі дставі ухвали господарськог о суду Кіровоградської облас ті № 10/239 від 26.10.2010;
від відповідача - Волосян О. І., адвокат, діє на підставі ви тягу з угоди від 04.02.2011 та ордеру від 11.02.2011;
від третіх осіб - участі не п риймали.
Олександрівський міжгосп одарський комбікормовий зав од звернувся до господарсько го суду Кіровоградської обла сті з позовною заявою про:
- визнання незаконним (недій сним) рішення виконавчого ко мітету Староосотської сільс ької ради Олександрівського району Кіровоградської обла сті від 16.04.2003 № 36 про оформлення з а товариством з обмеженою ві дповідальністю "Промагро" пр ава власності на нерухоме ма йно - цілий майновий комплекс , розташований по вул. Олексан дрівській, 1, с. Нова Осота Олек сандрівського району Кірово градської області;
- визнання нечинним свідоцт ва про право власності від 24.04.2 003 № 183 на нерухоме майно - цілий м айновий комплекс, розташован ий по вул. Ол ександрівській, 1, с. Нова Осот а Олександрівського району К іровоградської області, вида ного товариству з обмеженою відповідальністю "Промагро".
Також позивач просить покл асти на відповідача судові в итрати.
При поданні зазначеного по зову позивач посилається на незаконність оспорюваного р ішення, оскільки договори ку півлі-продажу, погашені ним, б ули недійсними (нікчемними).
Позивач в судових засіданн ях позовні вимоги підтримав повністю.
За змістом поданого 24.02.2011 від зиву на позовну заяву Староо сотська сільська рада позовн і вимоги заперечує, посилаюч ись, зокрема, на те, що договор и купівлі-продажу від 09.04.2001 № 425, в ід 18.05.2001 № 578, від 27.06.2001 № 746, від 31.05.2001 № 634, в ід 02.10.2001 № 1093, від 09.10.2001 ніким не запе речувались, судом в установл еному законом порядку та стр оки недійсними не визнані, їх укладення, нотаріальне посв ідчення та повне виконання в ідбулось у 2001 році. Відтак, за т вердженням відповідача, поло ження Цивільного кодексу Укр аїни, введеного в дію 01.01.2004 не мо жуть застосовуватись до вказ аних договорів.
Треті особи власної позиці ї відносно заявлених позовни х вимог не повідомили.
Розглянувши наявні матері али справи та заслухавши под ані сторонами пояснення госп одарський суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно договорів купівлі-п родажу від 09.04.2001 № 425 на 51/100 частини , від 18.05.2001 № 578 на 20/100 частин, від 27.06.2001 № 746 на 4/100 частини, від 31.05.2001 № 634 на 3/1 00 частини, від 02.10.2001 № 1093 на 21/100 части ни, від 09.10.2001 б/н на 1/100 частину при міщення товариство з обмежен ою відповідальністю "Промагр о" придбало цілий комплекс бу дівель та споруд, що знаходит ься в селі Нова Осота, вул. Оле ксандрівська, 1.
Рішенням виконавчого комі тету Староосотської сільськ ої ради від 16.04.2003 № 36 вказані дого вори купівлі-продажу погашен і та оформлено право власнос ті на цілий комплекс будівел ь та споруд ТОВ "Промагро" ХПП по вул. Олександрівська № 1 в с . Нова Осота за товариством з о бмеженою відповідальністю "П ромагро".
На підставі вказаного ріше ння товариству з обмеженою в ідповідальністю "Промагро" 24.0 4.2003 видано свідоцтво про право власності за № 183.
За твердженням позивача ос порюване рішення відповідач а є незаконним, винесеним з ме тою прикриття недійсних угод , що здійснені з метою, яка суп еречила інтересам держави і суспільства.
Свою позицію позивач мотив ує наступним.
Постановою господарського суду Кіровоградської област і від 17.10.2007 у справі № 10/239 про банк рутство Олександрівського м іжгосподарського комбікорм ового заводу останній визнан о банкрутом та відкрито відн осно нього ліквідаційну проц едуру.
Ухвалою суду від 26.10.2010 у даній справи ліквідатором Олексан дрівського міжгосподарсько го комбікормового заводу при значено арбітражного керуюч ого Белашова К.В.
При здійсненні останнім по вноважень ліквідатора позив ача було з'ясовано, що Олексан дрівському міжгосподарсько му комбікормову заводу на пі дставі свідоцтва про право в ласності від 29.03.2001 №20 на праві вл асності належав цілий майнов ий комплекс, розташований по вул. Олександрівській, 1, в с. Но ва Осота.
Зазначене підтверджується копією листа від 13.11.2007 № 510-13 ОКП "К іровоградське обласне об'єдн ане бюро технічної інвентари зації", яка наявна в матеріала х справи (а.с. 14).
Позивач посилається на пос танову Олександрівського ра йонного суду Кіровоградсько ї області від 12.11.2004, якою колишн ій голова ліквідаційної комі сії ОСОБА_1. визнав свою ви ну у тому, що будучи службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обов'язки чере з несумлінне ставлення до ни х, на протязі квітня-жовтня 2001 р оку при здійсненні ліквідаці ї Олександрівського міжгосп одарського комбікормового з аводу порушив вимоги пункту 1 статті 7 Закону України "Про в ідновлення платоспроможнос ті боржника або визнання йог о банкрутом", а саме - при встан овленні ним неможливості зад овольнити вимоги всіх кредит орів у повному обсязі склав л іквідаційний баланс і прийня в рішення про закінчення лік відаційної процедури без под ачі заяви до господарського суду про порушення справи пр о банкрутство, при наявності непогашеної заборгованості перед Пенсійним Фондом Укра їни в сумі 15996,32 грн, фондом соціа льного страхування в сумі 1200 г рн, НВЦ "ІМАКО" в сумі 136336,76 грн, зг ідно рішення арбітражного су ду від 04.09.2001 за № 11/163, внаслідок як ого майно заводу залишковою вартістю 1466,433 тис. грн було реал ізовано ліквідаційною коміс ією за 82081грн та завдано шкоди д ержаві та підприємствам-кред иторам на суму 1384352 грн.
Вказаною постановою ОСОБ А_1 за поданням прокурора Ол ександрівського району звіл ьнено від кримінальної відпо відальністю, а кримінальну с праву закрито на підставі ст .ст. 7-1, 10 Кримінально-процесуал ьного кодексу України.
Як стверджує позивач, з огля ду на дану постанову, не потре бує доказування факт того, що договори купівлі-продажу не рухомого майна позивача, укл адені у квітні-жовтні 2001 року, б ули недійсними (нікчемними), о скільки суперечили на момент їх укладення інтересам держ ави і суспільства, були напра влені на незаконне заволодін ня майном позивача.
На думку позивача договори купівлі - продажу нерухомого майна по вул.Олександрівськ ій в с.Нова Осота, що укладені в квітні - жовтні 2001року є нікче мними в силу закону, а саме: ча стин 1 та 2 статті 228 ЦК України, і визнання їх недійсними судо м не вимагається.
При цьому, позивач, обґрунто вуючи власну позицію, посила ється на положення частини 3 с татті 35 Господарського проце суального кодексу України, з гідно якої вирок суду з кримі нальної справи, що набрав зак онної сили, є обов'язковим для господарського суду при вир ішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вч инені.
Позивач у позовній заяві ст верджує, що постанова Олекса ндрівського районного суду К іровоградської області має с илу вироку.
Господарський суд не погод жується з таким висновком по зивача з огляду на наступне.
У відповідності до статті 32 Кримінально-процесуального кодексу України "Вирок" - це рі шення суду першої інстанції про винність або невинність особи; "Постанова" - це рішення органу дізнання, слідчого і п рокурора, а також рішення, які виніс суддя одноособово чи а пеляційний суд.
Відтак, позивачем безпідст авно ототожнено згадані судо ві рішення та зроблено припу щення про їх однакове змісто вне навантаження.
Крім того, слід зазначити, щ о відповідно вимог частини 3 с татті 35 ГПК України доведенню не підлягають лише встановл ені питання про те, чи мав місц е злочин і вчинення дій певно ю особою; всі інші факти підл ягають доказуванню незалежн о від того, що вони викладені у вироку. Однак, не мають преюди ційного значення факти, викл адені в матеріалах дізнання чи досудового слідства.
У постанові Олександрівсь кого районного суду Кіровогр адської області від 12.11.2004 не виз начено чіткого переліку майн а Олександрівського міжгосп одарського комбікормового з аводу, яке було реалізовано, я к і не вказано конкретних дог оворів купівлі-продажу таког о майна.
У зв'язку із вказаним відсут ня можливість встановити, що обставини, викладені у поста нові суду стосовно того, що ма ли місце певні дії та що вони в чинені ОСОБА_1 мають безпо середній причинний зв'язок з укладенням саме договорів к упівлі-продажу від 09.04.2001 № 425, від 18.05.2001 № 578, від 27.06.2001 № 746, від 31.05.2001 № 634, від 02.10.2001 № 1093, від 09.10.2001. Тим більше, що я к убачається із змісту догов орів від 18.05.2001р. №578 та від 31.05.2001р. №634, які також погашені оскаржув аним рішенням відповідача, в они укладалися не ОСОБА_1 як службовою особою Олександ рівського міжгосподарськог о комбікормового заводу, а пр одавцем при укладенні цих до говорів виступало товариств о з обмеженою відповідальніс тю "Агропромсервіс" в особі го лови товариства Кузовнікова Сергія Геннадійовича.
Отже, не є доведеними та нал ежним чином засвідченими фак ти протиправної поведінки пр едставника позивача, які при звели до укладення нікчемних правочинів - договорів купів лі - продажу від 09.04.2001 № 425, від 18.05.2001 № 578, від 27.06.2001 № 746, від 31.05.2001 № 634, від 02.10.2001 № 1093, від 09.10.2001, у зв'язку з чим відсу тні підстави для визнання не дійсним рішення виконавчого комітету Староосотської сіл ьської ради від 16.04.2003 року №36.
Позивач посилається також на положення частин 1 та 2 стат ті 228 Цивільного кодексу Украї ни, введеного в дію 01.01.2004.
Згідно частини 2 статті 215 ЦК України нікчемним є правочин , який порушує публічний поря док. За змістом частини 1 цієї статті правочин вважається т аким, що порушує публічний по рядок, якщо він був спрямован ий на порушення конституційн их прав і свобод людини і гром адянина, знищення, пошкоджен ня майна фізичної або юридич ної особи, держави, Автономно ї Республіки Крим, територіа льної громади, незаконне зав олодіння ним.
Зазначена позиція позивач а спростовується, оскільки п оданими позивачем доказами н е доведено, що укладення дого ворів купівлі-продажу від 09.04.20 01 № 425, від 18.05.2001 № 578, від 27.06.2001 № 746, від 31.05. 2001 № 634, від 02.10.2001 № 1093, від 09.10.2001 було спр ямовано на порушення констит уційних прав і свобод будь-як ої людини чи громадянина, або на знищення чи пошкодження м айна позивача або незаконне заволодіння ним.
Окрім того, при кваліфікаці ї правочину за статтею 228 ЦК Ук раїни має враховуватися вина , яка виражається в намірі пор ушити публічний порядок стор онами правочину або однією з і сторін. Доказом вини може бу ти вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо з нищення, пошкодження майна ч и незаконного заволодіння ни м тощо.
При цьому, докази наявності такої вини у сторін або одніє ї сторони договорів купівлі- продажу, як і вирок суду, який її встановлює, в матеріалах с прави відсутні.
Позивач, подаючи позов, поси лається на норми Цивільного кодексу України від 16.01.2003, зазна чаючи що відповідно до Прикі нцевих та перехідних положен ь Цивільного кодексу України , який набрав чинності з 01.01.2004, йо го норми застосовується до ц ивільних відносин, що виникл и після набрання ним чинност і. Щодо цивільних відносин, як і виникли до набрання чинно сті Цивільним кодексом Украї ни, положення цього Кодексу з астосовуються до тих прав і о бов'язків, що виникли або прод овжують існувати після набр ання ним чинності.
За твердженням позивача пр о порушення прав Олександрів ського міжгосподарського ко мбікормового заводу стало ві домо з моменту отримання пос танови Олександрівського ра йонного суду Кіровоградсько ї області від 12.11.2004 у грудні 2010 ро ку.
Господарський суд не погод жується з даним твердженням позивача з наступних причин.
Ліквідатор Олександрівськ ого міжгосподарського комбі кормового заводу виконує пов новаження керівника (органів управління) банкрута, тобто є посадовою особою.
Закон не ототожнює поняття "юридична особа" та "посадова особа юридичної особи", відта к не можна і робити висновок, щ о юридична особа довідалась або могла довідатись про пор ушення свого права лише тоді , коли про нього довідалась аб о могла довідатись певна пос адова особа.
З огляду на викладене госпо дарський суд прийшов до висн овку про безпідставність поз иції позивача щодо нікчемнос ті договорів купівлі - продаж у нерухомого майна, які зазна чені в оспорюваному рішенні відповідача.
Частиною 1 статті 21 Цивільно го кодексу України встановле но, що суд визнає незаконним т а скасовує правовий акт інди відуальної дії, виданий орга ном державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого с амоврядування, якщо він супе речить актам цивільного зако нодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Поряд з тим, позивачем не по дано суду належних та допуст имих доказів невідповідност і рішення виконавчого коміте ту Староосотської сільської ради від 16.04.2003 № 36 актам цивільно го законодавства, діючого на момент його прийняття.
Господарський суд врахову є, що згідно статті 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог та запере чень. Відповідно обов'язок до казування певних фактів та о бставин із наданням відповід них доказів покладається у г осподарському процесі на сто рону.
Однак, позивачем не доведен о належними доказами в розум інні статей 33, 34 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни обставин, викладених в п озовній заяві.
З огляду на вказане господа рський суд не вбачає підстав для задоволення позовних ви мог в частині визнання недій сним рішення виконавчого ком ітету Староосотської сільсь кої ради Олександрівського р айону Кіровоградської облас ті від 16.04.2003 № 36 про оформлення за товариством з обмеженою від повідальністю "Промагро" пра ва власності на нерухоме май но - цілий майновий комплекс, р озташований по вул. Олександ рійвській, 1, с. Нова Осота Олек сандрівського району Кірово градської області.
Позивач просить також визн ати нечинним свідоцтво про п раво власності від 24.04.2003 № 183 на н ерухоме майно - цілий майнови й комплекс, розташований по в ул. Олександрівській, 1, с. Нова Осота Олександрівського рай ону Кіровоградської області , виданого товариству з обмеж еною відповідальністю "Прома гро".
Однак, зазначене свідоцтво про право власності не може б ути предметом спору, оскільк и таким може бути лише правов становлюючий документ, на пі дставі якого видано свідоцтв о, а у відповідних випадках - т акож акт про державну реєстр ацію права власності на об'єк т нерухомого майна.
Перелік правовстановлюючи х документів наведено у дода тку № 2 до Тимчасового положен ня про порядок державної реє страції права власності та і нших речових прав на нерухом е майно, затвердженого наказ ом Міністерства юстиції Укра їни від 07.02.2002 № 7/5 в останній реда кції від 28.07.2010.
Поряд з тим, станом на квіте нь 2003 року діяв додаток № 1 "Пере лік правовстановлювальних д окументів, на підставі яких п роводиться реєстрація прав в ласності на об'єкти нерухомо го майна" до Тимчасового поло ження про порядок реєстрації прав власності на нерухоме м айно.
Тобто, саме лише свідоцтво п ро право власності на нерухо ме майно є документом, на підс таві якого проводиться реєст рація прав власності на об'єк ти нерухомого майна, а не прав овстановлювальним документ ом.
Наведена правова позиція в икладена у пункті 9 Інформаці йного листа Вищого арбітражн ого суду України № 01-8/98 від 31.01.2001 "П ро деякі приписи законодавст ва, яке регулює питання, пов'яз ані із здійсненням права вла сності та його захистом" у чин ній редакції.
Стаття 16 Цивільного кодексу України та стаття 20 Господарс ького кодексу України визнач ають перелік способів захист у прав та законних інтересів особи, яка має право звернути ся до суду за захистом свого о собистого немайнового або ма йнового права та інтересу, до якого відноситься згідно пі дпункту 10 пункту 2 статті 16 Циві льного кодексу України - визн ання незаконними рішення, ді й чи бездіяльності органу де ржавної влади, органу влади А втономної республіки Крим аб о органу місцевого самовряду вання, їхніх посадових і служ бових осіб, а згідно пункту 2 с татті 20 ГК України - визнання п овністю або частково недійсн ими актів органів державної влади та органів місцевого с амоврядування, актів інших с уб'єктів, що суперечать закон одавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта го сподарювання або споживачів .
Відповідно до підпункту 10 п ункту "б" статті 30 Закону Украї ни "Про місцеве самоврядуван ня в Україні" (в редакції, що ді яла до 11.02.2010) до відання виконав чих органів сільських, селищ них, міських рад належить, зок рема делеговані повноваженн я: облік та реєстрація відпов ідного до закону об'єктів нер ухомого майна незалежно від форм власності.
Згідно підпункту 10 пункту "б " статті 30 Закону України "Про м ісцеве самоврядування в Укра їні" (підпункт 10 пункту "б" статт і 30 із змінами, внесеними згід но із Законом № 1878-VI від 11.02.2010) до ві дання виконавчих органів сіл ьських, селищних, міських рад належить, зокрема, делегован і повноваження щодо обліку в ідповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Відповідно до п. 1.4. Тимчасово го положення про порядок дер жавної реєстрації прав власн ості на нерухоме майно, затве рдженого наказом Міністерст ва юстиції України від 07.02.02 рок у № 7/5 (в редакції станом на квіт ень 2003 року, коли було видано сп ірне свідоцтво про право вла сності) державна реєстрація прав власності на нерухоме м айно (далі - реєстрація прав) - ц е внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме м айно у зв'язку з виникненням, і снуванням або припиненням пр ава власності на нерухоме ма йно, що здійснюється БТІ за мі сцезнаходженням об'єктів нер ухомого майна на підставі пр авовстановлювальних докуме нтів коштом особи, що звернул ася до БТІ (пункт 1.4 в редакції Н аказу Мін'юсту № 36/5 від 17.05.2004).
Видача свідоцтва про право власності була передбачена пунктом 6 цього Тимчасового п оложення, що регулює оформле ння права власності на об'єкт и нерухомого майна, яке здійс нюється місцевими органами в иконавчої влади, органами мі сцевого самоврядування, держ авними органами приватизаці ї, Державним управлінням спр авами на житлові та нежитлов і об' єкти. При цьому БТІ можу ть лише за дорученням вказан их органів проводити підгото вку документів для видачі св ідоцтв.
Із системного аналізу вказ аних норм вбачається, що вида чу свідоцтва про право власн ості не можна ототожнювати з державною реєстрацією таког о права; свідоцтво про право в ласності є лише документом, я ким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право вини кає, змінюється або припиняє ться, а також не є правовим акт ом індивідуальної дії органу місцевого самоврядування.
При зверненні з позовом у да ній справі про визнання неді йсним свідоцтва про право вл асності, яке лише видається п ри оформленні права та не є пр авочином, позивач не зазначи в норму закону, що передбачає захист цивільних прав та інт ересів вказаним способом.
Відтак, суд прийшов до висно вку, що позивач заявив таку ви могу у непередбачений законо м спосіб.
З огляду на вказане господа рський суд не вбачає підстав для задоволення і даної вимо ги також.
В задоволенні позову суд ві дмовляє повністю.
За правилами статті 49 Госпо дарського процесуального ко дексу України судові витрати на державне мито та на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу покладают ься на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 Гос подарського процесуального кодексу України, господарсь кий суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вим ог відмовити повністю.
Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апе ляційну скаргу не було подан о. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не с касовано, набирає законної с или після розгляду справи ап еляційним господарським суд ом.
Рішення може бути оскаржен е протягом десяти днів з дня п ідписання його повного текст у до Дніпропетровського апел яційного господарського суд у через господарський суд Кі ровоградської області.
Суддя Є.М .Наливайко
Повне рішення складено 14.0 3.2011
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 10.03.2011 |
Оприлюднено | 25.03.2011 |
Номер документу | 14353009 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Наливайко Є.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні