Рішення

від 28.02.2011 по справі 20/157-10-5352

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/157-10-5352

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2011 р.Справа  № 20/157-10-5352

За позовом: Прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агма"

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 27 565,38 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від прокурора: Вайнбранд В.Л. –за посвідченням № 197 від 28.12.2007 року;

від позивача: Сербін Є.Л. –за довіреністю № 389/исх-гс від 16.12.2010 року;

від відповідача: Антоневський Ю.Ф. –за довіреністю б/н від 25.01.2011 року.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Суворовського району м.Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агма”, в якій, з урахуванням уточнень (а.с.92-93), заявлених на підставі розрахунку (а.с.77), просить стягнути з ТОВ „Агма” шкоду у сумі 27 565,38 грн., заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, зобов'язати ТОВ „Агма” звільнити та привести у придатний до використання стан земельну ділянку, площею 0,026 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул.Миколаївська дор., 172-В, а також вилучити у ТОВ „Агма” самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,026 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул.Миколаївська дор., 172-В, та повернути її за належністю до Одеської міської ради.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що в результаті перевірки, проведеної спільно з Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області, було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Агма” за відсутності правовстановлюючих документів займає земельну ділянку площею 0,0605 га, з яких 0,0345 га займає будівля кафе „У Солохи”, що належить ТОВ на праві власності, а 0,026 га підпадає під поняття самовільного використання.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної Товариством з обмеженою відповідальністю „Агма”, був обчислений Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Одеській області на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України № 963 від 25.07.2007р., та становить 27 565,38 грн.

Одночасно із позовною заявою прокурором було подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача в межах заявлених позовних вимог.

Вказане клопотання у судовому засіданні 26.01.2011р. було залишено судом без задоволення у зв'язку з ненаданням прокурором, в порушення ст.ст.33, 66 ГПК України, доказів того, що невжиття такого заходу зможе утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У судовому засіданні 28.02.2011 року прокурор підтримав уточнені з урахуванням нового розрахунку позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач письмових пояснень на позов не надав, але пояснив, що позовні вимоги підтримує.

Відповідач надав суду відзив на позов (а.с.53-55), в якому, фактично не заперечуючи проти заявлених вимог, зазначає, що у позовній заяві нечітко вказано площу, яку самовільно займає відповідач, не надано доказів, що підтверджують розташування земельної ділянки на „пляжі Лузанівка”, а також невірно застосовано формулу розрахунку, яка передбачена тільки для земель житлової та громадської забудови.

У судовому засіданні 28.02.2011р. відповідач проти позову заперечував, просив суд залишити його без розгляду, посилаючись на те, що прокурором не надано доказів віднесення земельної ділянки до земель житлової та громадської забудови, як то зазначено у розрахунку розміру шкоди (а.с.77).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та третьої особи, проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Згідно із законодавчим визначенням, наданим у статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки –це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким правочином, у відповідності до листа Державного комітету України із земельних ресурсів від 11.11.2008 року № 14-17-4/12991 "Щодо застосування терміна "самовільне зайняття земельної ділянки", слід вважати: укладення договору оренди (суборенди) земельної ділянки, про встановлення земельного сервітуту, договору на право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи договору на право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).

Як свідчать матеріали справи, земельна ділянка, вимоги про повернення якої є предметом заявленого позову, розташована на території м. Одеси, вул. Миколаївська дорога 172-В.

В силу статей 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Виходячи з аналізу наведених вище норм та положення пункту 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування", міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідні територіальні громади та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У відповідності до Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

З урахуванням чого, повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою належать Одеській міській раді.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Оцінюючи в порядку ст.43 ГПК України надані прокурором докази факту використання відповідачем земельної ділянки площею 0,026 га, суд приймає до уваги наступні документи:

- акт обстеження земельної ділянки від 10.07.2009р. з матеріалами кадастрової зйомки (а.с.20-22);

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 8.07.2009р. (а.с.23-24);

- протокол про адміністративне правопорушення від 4.09.2009р. (а.с.33-34);

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства) від 4.09.2009р. (а.с.35);

- постанову про накладення адміністративного стягнення від 7.09.2009р. (а.с.31-32).

Аналізуючи при цьому матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.06.2010р., суд зауважує та звертає увагу прокуратури на те, що, незважаючи на наявність відомостей про відмову від підпису та отримання вказаних документів представником ТОВ „Агма” (а.с.39-44), доказів надіслання вказаних матеріалів поштою суду не надано.

Між тим, суд вважає, що факт зайняття земельної ділянки під розміщення літніх майданчиків біля кафе „У Солохи” є встановленим та підтверджується також листом Суворовської райадміністрації №01-05-11/2693 від 6.07.2010р. (а.с.45). Крім того, зазначений факт в порядку ст.33 ГПК України відповідачем не спростовано.

При цьому, надаючи правову оцінку вказаному листу Суворовської райадміністрації, суд вважає, що такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини 1 статті 79 ЗК України.

Що стосується заперечень відповідача стосовно нечітко викладеної площі земельної ділянки, суд вказує наступне.

Як вбачається з матеріалів кадастрової зйомки (а.с.22), яка узгоджується зі схемою (а.с.46), ТОВ „Агма” використовується 606,01 кв.м., з них 345,91 кв.м. займає кафе „У Солохи”, тобто різниця складає 260,1 кв.м. або 0,0261 га.

Приймаючи до уваги, що доказів наявності рішення Одеської міської ради про передачу вказаної земельної ділянки (0,026 га) у власність або надання її у користування (оренду) або наявності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки відповідач не надав, а факт використання її відповідачем підтверджений належним чином, суд вважає вимоги прокурора про зобов'язання ТОВ „Агма” звільнити та привести у придатний до використання стан земельну ділянку, площею 0,026 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул.Миколаївська дор., 172-В, а також вилучення у ТОВ „Агма” самовільно зайнятої земельної ділянки, площею 0,026 га, із поверненням її за належністю до Одеської міської ради обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. 1 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 25.07.2007 року № 963, ця методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.

Згідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, аналізуючи вимоги прокурора про стягнення на користь держави шкоди у сумі 27 565,38 грн., заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача стосовно невірного застосування формули розрахунку, яка передбачена тільки для земель житлової та громадської забудови, суд зауважує наступне.

Як свідчать матеріали справи, земельна ділянка, вимоги про повернення якої є предметом заявленого позову, розташована на території м. Одеси, вул. Миколаївська дорога 172-В, доказів розташування її на території парку ім.Котовського, як слушно вказує відповідач, суду не надано.

Відповідно до ст.19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

При цьому, глави 5-13 ЗК України розкривають визначення кожної з цих категорій.

Таким чином, виходячи із законодавчого визначення категорій земель, суд погоджується із застосуванням для земельної ділянки положень, що стосуються земель житлової та громадської забудови.

Суд враховує при цьому, що у відповідності до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Згідно зі ст. 20 Закону України „Про плату за землю” платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно зі ст.20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень та на підставі землевпорядної документації.

Таким чином, суд доходить висновку, що самовільне використання земельної ділянки при відсутності обов'язку відшкодування заподіяної цим шкоди виключно внаслідок відсутності затвердженого проекту землеустрою суперечить загальному змісту чинного земельного законодавства.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, покладаючи судові витрати на відповідача згідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агма" (65053, м. Одеса, пр-т Добровольського, 61, кв.5, ідентифікаційний код 20967394) на користь держави на р/р 31110106700009, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460, 27 565 /двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят п'ять/ 38 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки.

Стягувачем за наказом є Одеська міська рада (65004, м.Одеса, пл.Думська,1, код ЄДРПОУ 26597691).

3.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агма" (65053, м. Одеса, пр-т Добровольського, 61, кв.5, ідентифікаційний код 20967394) звільнити та привести у придатний до використання стан земельну ділянку, площею 0,026 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул.Миколаївська дор., 172-В.

Стягувачем за наказом є Одеська міська рада (65004, м.Одеса, пл.Думська,1, код ЄДРПОУ 26597691).

4. Вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агма" (65053, м. Одеса, пр-т Добровольського, 61, кв.5, ідентифікаційний код 20967394) самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,026 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул.Миколаївська дор., 172-В, та повернути її за належністю до Одеської міської ради (65004, м.Одеса, пл.Думська,1, код ЄДРПОУ 26597691).

Стягувачем за наказом є Одеська міська рада (65004, м.Одеса, пл.Думська,1, код ЄДРПОУ 26597691).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агма" (65053, м. Одеса, пр-т Добровольського, 61, кв.5, ідентифікаційний код 20967394):

- на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 -  держмито в сумі 360 /триста шістдесят  п'ять/ грн. 65 коп.

- на користь Державного бюджету України на п/р  31213264700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області,  банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460, КБК 22050003 - витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 /двісті тридцять шість/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази  видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 9.03.2011р.