Постанова

від 01.03.2011 по справі 35/15-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/15-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2011 року                                                                  Справа №  35/15-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К. - доповідач   

суддів:Прокопенко А.Є., Чимбар Л.О.

при секретарі: Деббіш Г.В.  

за участю представників сторін:

від позивача: Іщенко Ю.С., довіреність №101 від 02.02.11,  представник;

від відповідача: Дробот Є.С., довіреність № 80/14 від 04.01.11, представник;

прокурор у судове засідання не з"явився, про час та місце засідання суду повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина", м.Дніпропетровськ  на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2010р. у справі №35/15-10

за позовом  Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина", м.Дніпропетровськ 

про стягнення 351 598грн. 10 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.10 (суддя Широбокова Л.П.) з відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" стягнуто 351 598 грн. 10 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію.

Не погоджуючись з рішенням суду відкрите акціонерне товариство "Дніпрошина" просить його скасувати посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм процесуального права.

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" просит рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Прокурор у судове засідання не з'явився, про час і місце засідання суду повідомлений належним чином.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає її такою, що не підлягає задоволенню, приймаючи до уваги наступне.

Між міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (енергопостачальна організація) та відкритим акціонерним товариством "Дніпрошина" (споживач) було укладено договір з додатками від 01.10.2007р. № 080344/1362/07/КП на постачання теплової енергії  строком дії до 01.10.2010р. (відповідно до протоколу розбіжностей до договору –строк його дії змінений сторонами до 15.10.2008р. та продовжений відповідно до додаткової угоди №3 від 19.09.2008р. до 15.10.2009р.). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.11.4 договору). Доказів розірвання цього договору у спірний період суду не надано.

Згідно умов договору позивач поставляв відповідачу теплову енергію та у спірному періоді з січня 2009р. по квітень 2009р. надав послуг на суму 351598грн. 10 коп., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт за квітень 2009р. на суму 37 116грн.56 коп., за березень 2009р. на суму 71 730грн.08 коп., за лютий 2009р. на суму 109 493грн.86 коп., за січень 2009р. на суму 133 256грн. 80 коп.

02.11.2009 року господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення у справі № 5/423-09 за позовом прокурора м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі»до відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина»про стягнення 382 594 грн. 92 коп., з яких 351 598 грн. 10 коп. - заборгованість за спожиту теплову енергію за договором від 01.10.2007 № 080344/1362/07/КП року та 30 996 грн. 82 коп. - пеня за прострочення оплати, яким у задоволенні позову було відмовлено.

У рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.09 у справі № 5/423-09 чітко вказано, що "в період з січня по квітень 2009 року споживачу (відповідачу) була поставлена теплова енергія на загальну суму 351 598грн. 10 коп." (т.2, а.с.18), тому, в силу положень ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, даний факт не потребує доведення при розгляді конкретної справи, а твердження відповідача про те, що господарський суд при розгляді справи № 5/423-09 не встановлював факт споживання відкритим акціонерним товариством "Дніпрошина" теплової енергії з січня по квітень 2009р., не відповідає дійсності.

У відповідності з п.5.5 договору споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації у письмовій формі звіт про фактичне споживання теплової енергії в термін до 20 числа поточного місяця.

Обсяги спожитої теплової енергії підтверджувались самим відповідачем шляхом надання позивачу актів споживання теплової енергії, де відкритим акціонерним товариством "Дніпрошина" вказувалися покази приладу обліку теплоенергії та кількість спожитої теплової енергії (т.1, а.с.23-26). Так, відповідно до наданих актів відповідачем у грудні 2008р.–січні 2009 р. спожито                  319,526 Гкал, станом на 12.02.2009р. спожито 262,55 Гкал, з 12.02.09 по 12.03.09 спожито 172 Гкал, з 12.03.09 по 31.03.09 спожито 89 Гкал.

Згідно п. 7.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск-отримання теплової енергії по формі додатку 4.

Відповідачем до матеріалів справи були надані акти прийому –передачі виконаних робіт за договором від 01.10.07 № 080344, зокрема, про отримання теплоенергії у січні 2009р. у кількості 319,53 Гкал, у лютому 2009р. –262,55 Гкал, в період з 12.03.09 по 31.03.09 –89 Гкал, які підписані повноважними представниками міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" і відкритим акціонерним товариством "Дніпрошина"                        (т.2, а.с.27-29). Водночас відповідачем не врахована кількість спожитої теплоенергії 172 Гкал, яка відповідно акту споживання теплоенергії, складеному відкритим акціонерним товариством "Дніпрошина", існувала станом на 12.03.09 (дата складання акту (т.1, а.с.25)), у зв'язку з чим заборгованість відповідача дорівнює 351 598 грн. 10 коп.

Відомості про обсяг використаної відповідачем теплоенергії з 12.02.09 по 12.03.09 у кількості 172 Гкал відображені позивачем в акті приймання-передачі виконаних робіт за березень 2009р., який підписаний представниками обох сторін.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації (п.7.4 договору).

Рахунки на оплату за спірний період надсилалися позивачем разом з супровідним листом від 04.11.09 № 345, який одержаний відповідачем 11.11.09, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення              (т.1, а.с.28-30).

Доказів погашення боргу відкритим акціонерним товариством "Дніпрошина" не надано.

Згідно ч.6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації  за   фактично   отриману   теплову енергію.  

Частинами 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частинами 1 ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець)  зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату,  замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для зміни чи скасування судового рішення, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, відхиляються.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.10 у даній справі залишити без змін, а скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" без задоволення.

Головуючий                                                                     А.К.Дмитренко

Суддя                                                                                 А.Є.Прокопенко

Суддя                                                                                 Л.О.Чимбар

повний текст постанови виготовлений 02.03.11