Постанова

від 15.03.2011 по справі 18/243-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/243-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2011 року                                                               Справа №  18/243-10

           Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Герасименко І.М. (доповідач)    

суддів: Кузнєцова І.Л., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Савін В.Ю.

за участю представників сторін:

представник позивача: Прокопенко В.М.;

представник відповідача:  Тропіна О.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Королівська компанія розвитку”, м. Київ в особі Дніпропетровської філії товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Королівська компанія розвитку”, м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від  05.01.2011 р.

у справі № 18/243-10

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Королівська компанія розвитку”, м. Київ в особі Дніпропетровської філії товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Королівська компанія розвитку”, м. Дніпропетровськ

до приватного підприємства виробничої фірма “Август”, смт. Кіровське Дніпропетровської області

про  стягнення 19 950 грн. 71 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями   "Королівська компанія розвитку" в особі Дніпропетровської філії товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Королівська компанія розвитку” (далі –позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства виробничої фірми "Август" (далі –відповідач) про стягнення        19 950,71 грн., із яких: 16 665,36 грн.   боргу та 3 285,35 грн. пені.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2011 р. (Петрова В.І.) у справі № 18/243-10 в позові відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, його оскаржує в апеляційному порядку позивач, в якому просить суд скасувати  рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2011 р. у справі № 18/243-10 та прийняти нове рішення, яким: 1) стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу за договором оренди №5/02 від 04.10.2002 р. в розмірі 16 665 грн. 35 коп., пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за час прострочення боргу у сумі 3 285 грн. 35 коп., що загалом складає 19 950 грн. 71 коп.; 2) стягнути з відповідача на користь позивача державне мито в розмірі 199 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. Та витрати за сплату державного мита в суд апеляційної інстанції у розмірі 99 грн. 75 коп. Вважає, що  прийняте рішення необхідно скасувати у зв'язку з неповним з'ясуванням господарським судом обставин, що мають значення для справи, а також прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач стверджує, що суд першої інстанції прийняв рішення з урахуванням всебічного та об'єктивного розгляду доказів в їх сукупності та з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що підтверджує законність та обґрунтованість даного рішення, а тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, а рішення суду залишити без змін.

17.02.2011 р. на підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду було оголошено перерву до 03.03.2011 р. з метою надання сторонам часу підготувати і надати суду письмові докази в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

03.03.2011 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 15.03.2011 р.

15.03.2011 р. в судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, представник відповідача заперечує проти апеляційної скарги, просить рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду необхідно змінити з наступних підстав.

04 жовтня 2002 року між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Королівська компанія розвитку" (орендодавець) та приватним підприємством  виробничої фірми "Август" (орендар) було укладено договір оренди №5/02, за умовами якого  орендодавець передав, а орендар прийняв  у тимчасове платне користування 106,8 кв.м приміщень, які знаходяться на цокольному поверсі (далі - приміщення) в будівлі, розташованій  за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Глінки 17, для використання у якості кафе-магазину з продажу кондитерських виробів. Крім приміщень, орендодавець надав орендарю право користування на загальних умовах містами загального користування (холи, сходові клітини, коридори, санвузли) (п. 1.1. договору).

Згідно з додатковою угодою № 2 від 01 березня 2003 року до договору оренди в додаток  до орендованої площі, обумовленої в п. 1.1. договору оренди,  орендодавець передав, а орендар  прийняв у тимчасове платне користування 14,06 кв.м. приміщень,  розміщених  за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Глінки 17.

Відповідно до п. 2.1. договору передача права користування приміщення оформлюється актом приймання-передачі приміщення, який підписується повноважними представниками сторін.

Матеріалами справи доведено, що позивач свої зобов"язання по договору виконав, передавши відповідачу приміщення, що підтверджується  актом  приймання-передачі приміщення  від 07.10.2001 року (т. 1 а.с. 52).

За умовами п. 11.1 договору договір  оренди вступає в силу з дати, коли починається строк оренди приміщення, а саме: з 07  жовтня 2002 року та діє на протязі   60 календарних місяців оренди.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов"язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з п. 3.1. договору сума орендної плати за кожний оплачуваний місяць визначається  за формулою:

орендна плата = (постійна сума орендної плати х корегуючий  коефіцієнт)+20% ПДВ, де:

постійна сума орендної плати = загальна площа х загальна сума;

загальна площа - це загальна площа приміщень в квадратних метрах, яка дорівнює 106,8  квадратних метрів;

основна сума - орендна плата за один квадратний метр приміщень, а саме: 22,22 грн.   протягом одинадцяти місяців з початку строку оренди і 44,44 грн., починаючи з дванадцятого місяця строку оренди і протягом строку оренди, що залишився;

коригуючий коефіцієнт - змінна, яка визначається для кожного внеску орендної плати як відношення офіційного курсу долара США, встановленого в день, що передував даті такого внеску до офіційного курсу долара США, встановленого на день підписання договору.

Крім того, за умовами розділу 3 договору  в редакції додаткової угоди № 2 від 01 березня 2003 року орендною платою  являється плата за послуги оренди. Сума орендної плати на кожен  оплачуваний місяць  визначається  відповідно до такої формули:

орендна плата = (постійна сума орендної плати х корегувальний коефіцієнт) = 20 % ПДВ.

постійна сума орендної плати = загальна площа х основну суму;

загальна площа - це загальна площа додаткового приміщення в квадратних метрах, яка рівна 14,06 кв.м.;

загальна сума - орендна плата за один  кв.м. додаткового приміщення 44,42 грн.;

коригувальний коефіцієнт - змінна, яка визначається для кожного внеску орендної плати  як відношення офіційного курсу долару США, встановленого в день, попередній даті такого внеску до офіційного курсу долару США, встановленого на день підписання договору оренди № 5/02 від 4 жовтня 2002 року.

За умовами п. 3.2 договору орендна плата сплачується наступним чином:

передплата за перший місяць оренди приміщення - на протязі 7 банківських днів з моменту підписання дійсного договору оренди (п. 3.2.1. договору). За наступні місяці - у вигляді передплати за один місяць дії договору оренди - на протязі останніх семи днів останнього оплаченого місяця (п. 3.2.2. договору).

Пунктом  9.1 договору передбачено, що орендна плата, плата  за послуги та комунальні послуги, які належать орендодавцю по даному договору, здійснюються на підставі рахунку,  який виставляється орендодавцем орендарю. До вказаного рахунку орендодавець повинен додати розрахунок  сум до кожному виду послуг. Орендодавець зобов"язаний передати рахунок  за комунальні послуги орендарю не пізніше 20 календарного  дня місяця наступного за оплачуваним місяцем. Надання послуг орендарю підтверджується актом приймання-передачі  послуг, який підписується  сторонами в момент видачі рахунку за послуги оренди та за надання комунальних послуг. Складання зазначених актів покладається на орендодавця.

Одностороння  відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач взяті на себе зобов"язання за  договором   щодо сплати оренди  та комунальних послуг у встановлені  строки належним чином не виконав, у зв"язку із чим у нього  виникла заборгованість у розмірі 16 665,36 грн. (із яких: 12 379,13 грн. - заборгованість по орендній платі та 4 286,23 грн. за комунальні послуги). Позивач також посилається на  протокол звірки розрахунків   07 жовтня 2007 року (т.1 а.с. 144-145).  

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач надав акти здачі-приймання виконаних робіт за період з січня 2005 р. по 07 жовтня 2007 р. Таким чином, останній період оренди приміщень –з 01 по 07 жовтня 2007 р.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач просить суд  застосувати строк позовної давності у спорі.

Згідно з частиною 3  ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позовна давність -  це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється  тривалістю у три роки, щодо стягнення пені - в один рік (ст. 257, ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Частиною 4 статті  267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов"язаннями з  визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом  строку  виконання.  

Враховуючи, що за п.3.2. договору орендна плата  здійснювалася у вигляді передплати за один місяць дії договору оренди - на протязі останніх семи днів останнього оплаченого місяця, то остання оплата  за оренду приміщення - за жовтень 2007 року повинна була б здійснитися до 30.09.2007 року до 30.09.2007 р. включно, тому порушення зобов'язання по оплаті за жовтень 2007 р. почалось 01.10.2007 р., а строк позовної давності відповідно рахується з 01.10.2007 р. по 01.10.2010 р. і зважаючи на те, що позовна заява по даній справі перший раз подавалась 01.10.2010 р. (а.с. 150 том 1), оплата за жовтень 2007 р. (а.с. 143 том 1) в сумі 1 551 грн. 43 коп. підлягає стягненню з відповідача, так як дана позовна вимога подана в останній день строку позовної давності, тобто він не є пропущеним.

Що стосується вимог про стягнення орендної плати за вересень 2007 р. та більш ранні періоди, то по цим позовних вимогам строк позовної давності сплив до 02.09.2010 р., тобто до подання позовних вимог необхідно відмовити.

Позовні вимоги про стягнення пені за період з 21.09.2009 р. по 21.09.2010 р. у розмірі 3 285грн. 35 коп. не підлягає задоволенню, так як порушення зобов'язання почалось 02.10.2007 р., а строк позовної давності для стягнення пені складає один рік, відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Суд дійшов вірного висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 4 286,23 грн. за комунальні послуги   не підлягають задоволенню, оскільки  позивач не подав  суду доказів  пред'явлення  відповідачу рахунків  для оплати.

Позивання відповідача на те, що строк позовної давності було перервано шляхом підписання протоколу звірення взаєморозрахунків від 07.10.2007 р. 9а.с. 144-145 том1) не може прийматись судом як належний доказ по справі, так як не містить номерів платіжних документів (стовпчик 3 акту).

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду необхідно змінити в зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Судові витрати стягнути з відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись 99,101,103,104,105 ГПК України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

         Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Королівська компанія розвитку”, м. Київ в особі Дніпропетровської філії товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Королівська компанія розвитку”, м. Дніпропетровськ –задовольнити частково.

         Рішення господарського суду Дніпропетровської  області від  05.01.2011 р. у справі № 18/243-10 –змінити. Викласти резолютивну частину рішення суду в наступній редакції:

         “Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства виробничої фірми “Август”, смт. Кіровське, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, 52030, р/р 26009096280100 в КБ “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ, МФО 305299 код ЄДРПОУ 13443213, на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Королівська компанія розвитку”, м. Київ, 01042, р/р 26007000404000 в ПАТ “КІБ КРЕДІ Агріколь”, м. Київ, МФО 300379, код ЄДРПОУ 30265610 суму основного боргу –1 551 грн. 43 коп. та суму держмита –23 грн. 27 коп., суму витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу 18 грн. 34 коп., в іншій частині позову – відмовити.”

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази по справі.

         Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду на протязі 20 днів.

Головуючий суддя          І.М. Герасименко

Судді          І.Л. Кузнєцова

                    І.А. Сизько

Повний текст постанови складено 16.03.2011 р.