Постанова

від 15.03.2011 по справі 32/275-10(18/178-08)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/275-10(18/178-08)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  15.03.2011 року                                                Справа №  32/275-10(18/178-08)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л.О.- доповідача,

суддів: Бахмат Р.М., Головка В.Г.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників:

позивача: Уханенко Л.Д., - представник, довіреність №б/н  від 12.03.2011р.;

відповідача-1: не явився.;

відповідача-2: не явився;.

третьої особи:   Киреєв О.М., - представник, довіреність №1/07-1  від 06.07.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю “Беркут” (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2011 року по справі № 32/275-10(18/178-08)

за позовом: спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю “Беркут” (м. Дніпропетровськ)

до відповідача-1: Дніпропетровської міської ради  (м. Дніпропетровськ)

відповідача-2: державного підприємства “Центр державного земельного кадастру  (м. Київ) в особі Дніпропетровської регіональної філії  (м. Дніпропетровськ)

третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю “АКС Україна” (м. Дніпропетровськ)

про:  визнання недійсними рішення, договору та т.і.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2011 року по справі №32/275-10(18/178-08) (суддя Васильєв О.Ю.) було відмовлено в позові спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю “Беркут” (м. Дніпропетровськ) до Дніпропетровської міської ради  (м. Дніпропетровськ) і державного підприємства “Центр державного земельного кадастру  (м. Київ) в особі Дніпропетровської регіональної філії  (м. Дніпропетровськ), за участю третьої особи: товариство з обмеженою відповідальністю “АКС Україна” ( Дніпропетровськ) про визнання недійсним  рішення сесії Дніпропетровської міської ради від 31.10.07 р. № 179/22 «Про передачу ТОВ «АКС Україна», код ЄДРПОУ 35165236, на розроблення проекту земельної ділянки по Донецькому шосе в районі Кайдацького мосту (АНД район) в оренду для проектування, будівництва та експлуатації спортивно-оздоровчого та торгово-розважального комплексу»; визнання недійсним договору оренди землі від 26.11.07р., укладеного Дніпропетровською міською радою та ТОВ «АКС Україна»;  про скасування державної реєстрації цього договору оренди землі.

Позивач –спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю “Беркут” (м. Дніпропетровськ), не погодившись із рішенням суду  подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2011 року по справі №32/275-10(18/178-08) і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Позивач вважає, що господарським судом неповністю було з'ясовано обставини, що мають значення для справи, рішення було прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. Судом не було застосовано ст. 19 п. 1 пп. «в»ст. 21 Земельного кодексу України, п. 1.4. Положення про Дніпропетровський міський громадський ландшафтний заказник «Лівобережний», затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради №30/5 від 18.12.2002р. Сторона зазначає, що відповідачем було порушено порядок укладення спірного договору оренди землі, надавши без проведення аукціону або конкурсу земельну ділянку третій особі, чим порушив вимоги ст. 16 Закону України «Про оренду землі». В порушення ст. 79 ГПК України суд  відмовив позивачу у зупиненні провадження у справі до вирішення  пов'язаної з нею справи №А23/621 та позбавив позивача можливості надати додаткові докази по справі.

Дніпропетровська міська рада  (м. Дніпропетровськ) –відповідач-1 і державне підприємство “Центр державного земельного кадастру  (м. Київ) в особі Дніпропетровської регіональної філії  (м. Дніпропетровськ) –відповідач-2 відзиви на апеляційну скаргу не надали, представники у судове засідання не явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень №№93325708, 01317280). Беручи до уваги, що неявка представників відповідачів не перешкоджає перегляду справи по суті, ухвалою  суду  від 25.02.2011р. сторони були попереджені про наслідки неявки у судове засідання, справа переглядалася без участі представників відповідача-1 і відповідача-2 за наявними у справі матеріалами. 

Товариство з обмеженою відповідальністю “АКС Україна” (м. Дніпропетровськ) –третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, а представник в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав зазначених у рішенні суду.

Розпорядженням секретаря судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду №317 від 14.03.2011 року в зв'язку з черговою відпусткою судді Євстигнеєва О.С. та на підставі наказів голови суду №5, 7 від 17.01.2011р. справа була передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Лотоцької Л.О. (доповідач), суддів: Бахмат Р.М., Головко В.Г.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Переглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача і третьої особи Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю “Беркут” (м. Дніпропетровськ) не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Розпорядженням Дніпропетровського міського голови №125 від 08.02.2000р. погоджено ТОВ фірмі «Краб»місце розташування спортивного комплексу по Донецькому шосе в районі Кайдацького моста на земельній ділянці орієнтовною площею 55,8972 га  (код ДЗК 63816004).

Зобов'язано ТОВ «Краб»замовити проектну документацію, погодити її, після чого замовити розробку відведення земельної ділянки.

Пунктом 3 розпорядження визначено строк його виконання –один рік.

Розпорядженням міського голови №52р від 23.01.2001р. строк дії розпорядження міського голови від 08.02.2000р. №125р. продовжено на один рік з дня прийняття цього розпорядження. Внесено зміни до розпорядження міського голови від 08.02.2000р. №125р, замість ТОВ фірми «Краб»замовником зазначено спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ «Беркут».

Розпорядженням міського голови №281р від 08.04.2002р. продовжено строк дії розпорядження міського голови №52р від 23.01.2001р. на один рік з дня прийняття цього розпорядження.

Таким чином, строк дії попереднього погодження позивачу місця розташування комплексу сплинув 08.04.2003р.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 20.01.2000 р. № 73 визначено територію міського громадського ландшафтного заказника «Лівобережний»на ж/м «Фрунзенський», яка складається із земельних ділянок (коди ДЗК 63805002, 63816005 та 63821003).Встановлено , що територія заказника використовується лише у науково-дослідних , освітньо-виховних, природоохоронних, спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях, що координується і організовується Дніпропетровською обласною організацією Всеукраїнської екологічної Ліги ( т.2, а.с.156-160 )

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.07 р. у справі                № А8/226-07 задоволені позовні вимоги СУАПзІІ ТОВ «Беркут», визнано незаконним рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 20.01.2000 р. № 73 в частині включення до території міського ландшафтного заказника «Лівобережний»на ж/м «Фрунзенський»земельної ділянки за кадастровим номером код ДЗК 63816005 з дати його винесення ; виключено з рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 20.01.2000 р. №73 частину щодо включення до території до території міського ландшафтного заказника «Лівобережний»на ж/м «Фрунзенський»земельної ділянки за кадастровим номером код ДЗК 63816005 з дати його винесення ; поновлено строк дії розпорядження голови Дніпропетровської міської ради № 281 від 08.04.02р. стосовно погодження місця розташування об'єкта та внесення змін щодо назви замовника з урахуванням розпоряджень голови міської ради від 08.02.00 р. № 52 та від 23.01.01 р.                № 125 ( т.2, а.с.165-166 ).

Рішенням Дніпропетровської міської ради №80/19 від 19.09.2007р. виключено з рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 20.01.2000р. №73 частину щодо включення до території міського ландшафтного заказника «Лівобережний»на ж/м «Фрунзенський»земельної ділянки за кадастровим номером код ДЗК 63816005 з дати його винесення. Погоджено ТОВ «АКС Україна»місце розташування спортивно-оздоровчого, торгово-розважального комплексу (зі зміною цільового призначення) за умови розробки та узгодження містобудівного обґрунтування розташування вищезазначеного об'єкту. Надано згоду ТОВ «АКС Україна»на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення спортивно-оздоровчого, торгово-розважального комплексу (зі зміною цільового призначення) за адресою Донецьке шосе в районі Кайдацького мосту.

Рішенням Дніпропетровської міської ради №179/22 від 31.10.2007р. затверджено містобудівне обґрунтування функціонального призначення території, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передано земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:01:236:0007 в оренду строком на двадцять п'ять років ТОВ АКС Україна»для проектування, будівництва та експлуатації спортивно-оздоровчого та торгово-розважального комплексу по Донецькому шосе в районі Кайдацького мосту, в т.ч.  п'ять років для проектування та будівництва, двадцять років для експлуатації. Віднесено земельну ділянку за основним цільовим призначенням до категорії «Землі житлової та громадської забудови».

На підставі наведеного рішення міської ради 26.11.2007р. між Дніпропетровською міською радою та ТОВ «АКС Україна»був укладений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, площею 22,5623 га, що знаходиться за адресою по Донецькому шосе в районі Кайдацького мосту і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:236:007.

Договір укладено на двадцять п'ять років, в т.ч. п'ять років –для проектування та будівництва, двадцять років –для експлуатації об'єкта. Договір зареєстровано у ДМВ ДРФ «Центра»ДЗК 11.12.07 за №040710400758.

Позивач просив визнати недійсним рішення міської ради від 31.10.2007р. №179/22, визнати недійсним договір оренди землі від 26.11.2007р., скасувати держреєстрацію договору оренди землі від 26.11.2007р.

Позивач посилався на те, що спірна земельна ділянка є землею ландшафтного заказника «Лівобережний»і залишається віднесеною до категорії земель «Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення».

Позивач вважав, що відповідач не мав права надавати третій особі дозвіл на розроблення проекту землеустрою, передавати в оренду та укладати договір оренди землі з третьою особою, оскільки він з 2001 року узгодив позивачу місце розташування спортивного комплексу на земельній ділянці загальною площею 55,897 га по Донецькому шосе 2-к у м. Дніпропетровську.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частинами 1,2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини –це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та орган місцевого самоврядування (частина 2 статті 5 Конституції України).

Відповідно до частини третьої статті 140, частини першої статті 144 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території

Статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст віднесено розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (п.п. «а», «в»).

Згідно з п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади. Таке розмежування земель державної і комунальної власності в м. Дніпропетровську не проводилось.

Відповідно до пункту «г»ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Крім того, обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, оскільки ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України передбачають звернення до судів саме за захистом певних порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначені документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Так, право власності  на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

              Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

б) свідоцтвом про право на спадщину.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Позивач не є власником або землекористувачем спірної земельної ділянки.

Позивачем не надані докази, які б підтверджували його право на спірну земельну ділянку.

Оскільки відсутнє право, то відсутні підстави для його захисту.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно статей 123, 124 Земельного кодексу України, в редакції, що була чинною на час прийняття оскаржуваного рішення, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

При наданні земельної ділянки у користування обласними державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або Кабінетом Міністрів України сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, районні державні адміністрації за місцем розташування земельної ділянки подають свій висновок відповідно обласній державній адміністрації, Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, законодавством визначено процедуру, дотримання якої для позивача було обов'язковим, однак, як було встановлено, позивач не вчинив необхідних дій для оформлення проекту землеустрою та його погодження.

Скаржник безпідставно посилається на проведення «величезної кількості робіт»для відведення земельної ділянки.

Додані до позовної заяви висновок управління земельних ресурсів, висновок державної екологічної інспекції, санітарно-епідеміологічної станції, ГлавАПУ, були надані в порядку попереднього узгодження розміщення об'єкта. Листи №174 від 15.04.2004р. та №185 від 30.06.2004р., на які посилається позивач містять, прохання про продовження дії розпорядження №281-р від 08.04.2002р.

Спірна земельна ділянка була надана в користування третій особі через сім років після погодження позивачу місця розташування спортивного комплексу.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирішення питання щодо відведення земельної ділянки залежало не лише від волевиявлення відповідного органу місцевого самоврядування, але й від особи, яка виявила такий намір і яка не виконала всіх залежних від її волі необхідних дій щодо належного оформлення необхідної документації та отримання погоджень, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірним рішенням міської ради права та охоронювані законом інтереси позивача не були порушені, що є підставою для відмови у позові.

Безпідставно скаржник посилається на подання ним клопотання на оренду земельної ділянки –лист №07.08.09 від 09.08.2007р. Як вбачається з матеріалів справи зазначений лист поданий до міської ради ЗАТ «Спортивно-стрілецький комплекс «Беркут», а не позивачем у справі.

З огляду на викладене оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, в зв'язку з чим підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю “Беркут” (м. Дніпропетровськ)  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2011 року по справі №32/275-10(18/178-08) залишити без зміни.

Головуючий суддя:                                                                                 Л.О. Лотоцька

Судді:                                                                                                         Р.М. Бахмат

                                                                                                                   В. Г. Головко

(постанова виготовлена у повному обсязі 18.03.2011 року)