Постанова

від 09.03.2011 по справі 27/111/10

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

27/111/10

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.03.2011 р.           справа №27/111/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:           Алєєвої  І.В.

суддів:          Величко  Н.Л., М'ясищева А.М.

при секретарі:                                Кобзар М.В.

За участю представників

сторін:

від позивача:                                    Середня К.В. - за дов. від 07.12.2010р. №399/03

від  відповідача:                               Михайлов Т.М. - за дов. від 15.03.2011р. б/н

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:

Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікан” м.Запоріжжя

на ухвалу  господарського суду Запорізької області:

від 14.02.2011р. у справі №27/111/10 (суддя: Дроздова С.С.)

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” в особі Запорізької філії АТ “Брокбізнесбанк” м.Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікан” м.Запоріжжя

про: стягнення 168 228,10грн.

                                          ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарський суд Запорізької області (суддя: Дроздова С.С.) від 14.02.2011р. у справі №27/111/10 залишив без задоволення заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікан” м.Запоріжжя про визнання наказу від 10.01.2011р. у справі №27/111/10 таким, що не підлягає виконанню.

За матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Вікан” м.Запоріжжя звернулось в порядку ст.117 ГПК України до господарського суду Запорізької області про визнання наказу від 10.01.2011р. у справі №27/111/10 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікан” основного боргу за кредитним договором від 04.09.2007р. №КЛ-Ю/07/0019 в розмірі 27 213,71грн.

Оскаржена ухвала місцевого господарського суду мотивована положеннями ст.117 ГПК України; тим, що наказ господарського суду суд Запорізької області від 10.01.2011р. у справі №27/111/10 видано на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2010р.  у справі №27/111/10, яка набрала законної сили; тим, що Донецьким апеляційним господарським судом у постанові від 10.11.2010р. у справі №27/111/10 встановлено, що господарський суд Запорізької області дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заборгованості за кредитним договором від 04.09.2007р. №КЛ-Ю/07/0019 у розмірі 27 213 грн. 17 коп.; тим, що в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2010р. у справі №27/111/10 зазначено, що відповідачем у справі до суду не надано доказів в підтвердження неправомірності вимог позивача, що з приводу безпідставного стягнення 27 213 грн. 17 коп.  відповідач з відповідним позовом до суду не звертався.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Вікан” м.Запоріжжя з прийнятою ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.12.2010р. у справі №11/354/09 не погодилось та подало апеляційну скаргу, посилаючись в обгрунтування вимог про скасування на те, що залік взаємних однорідних вимог здійснюється за вимогою будь-якої сторони господарських правовідносин і можливий в будь-який момент за зобов'язаннями, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, крім випадків, коли залік вимог прямо заборонений законом; на те, що наявність судового рішення про примусове стягнення і відкриття виконавчого провадження не є перешкодою щодо заліку взаємних однорідних вимог; на те, що після виконання судом наказу таким, що не підлягає виконанню, виконавче провадження закінчується на підставі п.4 ст.37  Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. №606-ХІV (зі змінами та доповненнями); на те, що за судовою практикою залік зустрічних однорідних вимог можливий і на стадії виконання судового рішення.

Публічне акціонерне товариство “Брокбізнесбанк” в особі Запорізької філії АТ “Брокбізнесбанк” м.Запоріжжя у відзиві на апеляційну скаргу заперечення заявника апеляційної скарги відхилив з огляду на те, що в платіжних дорученнях, на які посилається відповідач, в графі “призначення платежу” зазначено “сплата відсотків за користування кредитною лінією згідно кредитного договору №КЛ-Ю/07/0019 від 04.09.2007р.; на те, що питання щодо взаємозаліку однорідних вимог вирішувалось як в суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанції при розгляду справи №27/111/10; на те, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2010р. у справі №27/111/10 встановлено, що в заяві про зарахування зустрічних вимог вих.№21/07-з від 21.07.2010р., яка надсилалась на адресу позивача, не містить посилань ні на період, за який перераховано 27213,17грн., ні документів, на які посилається відповідач; на те, що суд дійшов висновку, що доказів звернення за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду з боку відповідача матеріали справи не містить.

Відповідно до приписів ст.102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Згідно зі ст.106 ГПК України окремо  від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені  в  апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, у тому числі ухвали про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.4 4, ст.811, ст.99, ст.101 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Запорізької області  від 19.08.2010р. по справі №27/111/10 задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” в особі Запорізької філії АТ “Брокбізнесбанк” м.Запоріжжя в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікан” м.Запоріжжя суми заборгованості за кредитним договором від 04.09.2007р. №КЛ-Ю/07/0019 в розмірі 27 213грн.71 коп., суми заборгованості за відсотками у розмірі 1 675грн.62 коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2010р. у справі №27/111/10 рішення господарського суду Запорізької області від 19.08.2010р. по справі №27/111/10 скасовано в частині стягнення суми заборгованості за відсотками у розмірі 1 675грн.62 коп. Залишено без розгляду вимоги позивача щодо стягнення пені в розмірі 29 924грн.58 коп. В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 19.08.2010р. по справі № 27/111/10 залишено без змін.

На виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2010р. у справі №27/111/10 був видано відповідний наказ.

За приписом ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Постановою від 20.01.2011р. старшим виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Хноєвим С.Г. було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 10.01.2011р. у справі №27/111/10 та надано боржнику строк для добровільного виконання наказу.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, витрати зі сплати державного мита в сумі 1 777грн.74коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. Товариством з обмеженою відповідальністю “Вікан” сплачено добровільно.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Вікан” м.Запоріжжя звернулось в порядку ст.117 ГПК України до господарського суду Запорізької області про визнання наказу від 10.01.2011р. у справі №27/111/10 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікан” основного боргу за кредитним договором від 04.09.2007р. №КЛ-Ю/07/0019 у розмірі 27 213,71грн.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства передбачає забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом.

Згідно зі ст.106 ГПК України окремо  від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені  в  апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, у тому числі ухвали про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Після видачі наказу суд на підставі частини четвертої статті 117 ГПК з урахуванням конкретних обставин справи може визнати наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково у зв'язку з припиненням обов'язку боржника добровільним виконанням.

Частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

-          якщо його видано помилково;

-  якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведений перелік підстав є вичерпним.

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Вікан” м.Запоріжжя звернувся 21.07.2010р., 29.12.2010р.  до Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” в особі Запорізької філії АТ “Брокбізнесбанк” м.Запоріжжя з заявами про зарахування зустрічних однорідних вимог, посилаючись на те, що відсотки, нараховані позивачем та сплачені відповідачем після закінчення терміну користування кредитною лінією в розмірі 27 231,71 грн., є безпідставно отриманими  позивачем і відповідач вважає вказану суму такою, що перерахована в якості суми кредиту.

При цьому заявник апеляційної скарги посилається на платіжні доручення: №377 від 05.10.2009р., №415 від 04.11.2009р., №461 від 03.12.2009р., №4 від 20.01.2010р., №34 від 05.02.2010р., №68 від 03.03.2010р., №118 від 06.04.2010р., №170 від  07.05.2010р., №209 від 08.06.2010р., №252 від 07.07.2010р. з призначенням платежу: “Сплата відсотків за користування кредитною лінією згідно кредитного договору №КЛ-Ю/07/0019 від 04.09.2007р.”.

З матеріалів справи вбачається, що згідно п.2.5  кредитного договору від 04.09.2007р. №КЛ-Ю/07/0019 в редакції додаткової угоди від 01.02.2008р. проценти нараховуються   в межах  терміну користування кредитною лінією, що визначений у п.1.1.2 Договору.

Відповідно п.1.1.2 термін користування кредитом - до 03.09.2009р.

Донецьким апеляційним господарським судом в постанові від 11.10.2010р. у справі №27/111/10 встановлено, що заява відповідача не містить посилань ні на період, за який перераховано 27 213,17грн.,  відсутній розрахунок вказаної суми. Доказів звернення відповідача за захистом своїх охоронюваних законом прав до виконавчої служби щодо укладення мирової угоди, як і доказів добровільного виконання судового рішення матеріали справи не містять.

Згідно з частиною третьою статті 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Згідно статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Апеляційною інстанцією не приймаються посилання заявника апеляційної скарги, що вимоги є однорідними, оскільки вони випливають з одних і тих же правовідносин, а саме –з договору кредитування від 04.09.2007р. №КЛ-Ю/07/0019.

Припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань.

При цьому судова колегія зазначає, що, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання, то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.

Як встановлено постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2010р. у справі №27/111/10 звернення відповідача за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду, з зустрічним позовом або з відповідною заявою до органів державної виконавчої служби  матеріали справи не містять.

Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обгрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Доводи заявника апеляційної скарги стосовно необхідності врахування апеляційною інстанцією судової практики по інших справах за 2007-2008р.р. необгрунтовані, оскільки відсутні підстави для застосування ст.35 ГПК України, а спірні правовідносини по даній справі не співпадають з обставинами по справах з іншими сторонами.

Місцевий господарський суд надав належне юридичне обґрунтування і прийшов до правильного висновку про залишення без задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікан” м.Запоріжжя про визнання наказу від 10.01.2011р. у справі №27/111/10 таким, що не підлягає виконанню.

При розгляді апеляційної скарги судова колегія також зазначає, що в даному випадку підстави для зміни чи скасування ухвали місцевого господарського суду відсутні.

За таких обставин, оскаржувана ухвала господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. у справі №27/111/10 є законною та обгрунтованою.

Результати апеляційного провадження у справі №27/111/10 оголошені в судовому засіданні.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст.50-51, ст. 811, ст.85, ст.87, ст.ст.91-93, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105, ст.106, ст.117 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-

                                       П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. у справі №27/111/10 - залишити без зміни.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікан” м.Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. у справі №27/111/10 - залишити без задоволення.

Головуючий:             І.В.  Алєєва

Судді:             Н.Л. Величко

                                                                                                                                       А.М. М'ясищев

Повний текст постанови складено 16.03.2011р.