Рішення

від 19.08.2010 по справі 27/111/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.10 Справа № 27/111/10

Суддя Дроздова С.С.

За позовом: Публічного акціонерного товариства В«БрокбізнесбанкВ» в особі Запорізької філії АТ В«БрокбізнесбанкВ» , м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «³канВ» , м. Запоріжжя

про стягнення 168 228 грн. 10 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1, на підставі довіреності № 412/03 від 07.12.2009 р.

Від відповідача: ОСОБА_2, на підставі довіреності б/н від 21.07.2010 р., ОСОБА_3, на підставі довіреності б/н від 05.08.2010 р.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 19.08.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічне акціонерне товариство В«БрокбізнесбанкВ» в особі Запорізької філії АТ В«БрокбізнесбанкВ» , м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «³канВ» , м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за кредитним договором № КЛ-Ю/07/0019 від 04.09.2007р. в сумі 168 228,10 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.04.2010 р. порушено провадження у справі № 27/111/10 та призначено судове засідання на 14.05.2010 р.

Ухвалою суду від 14.05.2010р. розгляд справи відкладено на 26.05.2010р.

Ухвалою суду від 26.05.2010 р. строк розгляду спору продовжено, на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України. Судове засідання призначено на 21.07.2010 р.

У судових засідання, відкритих 21.07.2010 р. та 16.08.2010 р. оголошувалися перерви на підставі статті 77 ГПК України з метою надання сторонами додаткових доказів та документів. Судове засідання призначено на 19.08.2010 р.

На адресу суду позивач у справі надсилав заяви 02.06.10р. про збільшення суми позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 150 000грн. суми заборгованості за кредитним договором, 22 428,37 грн. суми пені, 09.07.10р. заява про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 150 000грн. суми заборгованості за кредитним договором, 25 885 грн.34коп. суми пені. Дані заяви були досліджені в судових засіданнях, та прийняті на підставі статті 22 ГПК України.

19.08.2010 р. продовжено розгляд справи № 27/111/10.

19.08.2010 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні позивач надав письмову заяву про зменшення суми позовних вимог , відповідно до ст. 22 ГПК України. У зв'язку з частковою сплатою заборгованості відповідачем, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 27 213 грн. 71 коп., суму заборгованості за відсотками у розмірі 1 675 грн. 62 коп., суму пені у розмірі 29 924 грн. 58 коп.

Заява позивача прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, оскільки не суперечить нормам діючого законодавства України.

Розгляду підлягають зменшені позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 27 213 грн. 71 коп., суми заборгованості за відсотками у розмірі 1 675 грн. 62 коп., суми пені у розмірі 29 924 грн. 58 коп.

Відповідач у судовому засіданні, відкритому 19.08.2010 р. підтримав свої заперечення, викладені у письмовому відзиві, наданому у судовому засіданні, відкритому 21.07.2010 р. (міститься в матеріалах справи).

Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, щодо стягнення суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 27 213 грн. 71 коп., суми заборгованості за відсотками у розмірі 1 675 грн. 62 коп., суми пені у розмірі 29 924 грн. 58 коп.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути -визнання права.

Господарським судом встановлено, що 04.09.2007 р. між Акціонерним банком В«БрокбізнесбанкВ» в особі Запорізької філії АТ В«БрокбізнесбанкВ» , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство В«БрокбізнесбанкВ» та ТО «³канВ» (позичальник) було укладено кредитний договір № КЛ-Ю/07/0019.

Відповідно до п. 1.1 договору банк відкриває позичальнику відкличну поновлювальну лінію у тимчасове користування, на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, умовах визначених договором.

Відповідно до п. 1.1.1 кредитного договору кредитна лінія надається у розмірі 300 000 грн. 00 коп.

Згідно з п. 1.1.2 кредитного договору термін користування кредитною лінією встановлений до 03.09.2009 р.

Процентна ставка за користування кредитною лінією складає 18 відсотків річних, відповідно до 1.1.3 кредитного договору.

Додатковими угодами № 1 від 01.02.08 р. та № 2 від 27.05.08 р. було внесено зміни до кредитного договору, згідно з якими проценти нараховуються на суму фактичного залишку заборгованості за кредитною лінією, із розрахунку фактичної кількості днів в році та календарної кількості днів в місяці, починаючи з 01.02.08 р., починаючи з 27.05.08 р. процентна ставка за користування кредитною лінією становить 22 % річних.

Відповідно до п. 2.4 кредитного договору повернення кредитної лінії здійснюється шляхом здійснення платежу (траншу) на позичковий рахунок, відкритий банком позивальнику, згідно графіка погашення, але в строк не пізніше 03. вересня 2009 р.

Згідно з п. 2.8 договору моментом (днем) повернення кредитної лінії вважається день зарахування на відповідні рахунки банку суми кредитної лінії, процентів, комісій, неустойки, визначених даним договором.

Відповідно до п. 4.2.1 договору позичальник зобов'язується своєчасно здійснювати повернення кредитної лінії, сплачувати нараховані проценти, використати кредитну лінію за цільовим призначенням та виконувати всі свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені даним договором.

Відповідно до п. 2.5 договору проценти нараховуються в межах терміну користування кредитної лінії, що визначений п. 1.1.2 цього договору, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитною лінією, із розрахунку 360 днів в році та календарної кількості днів в місяці. При розрахунку процентів враховується день надання кредитної лінії і не враховується день повернення кредитної лінії.

Згідно з п. 2.6 кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитною лінією здійснюється у валюті кредитної лінії щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку позичальника грошових коштів на його поточний або інший вказаний позичальником рахунок по останнє число місяця включно, в якому надано кредит.

Погашення нарахованих відсотків здійснювалося згідно платіжних доручень ТОВ «ВІКАН»(№ 377 від 05.10.09р., № 415 від 04.11.09р., № 461 від 03.12.09р., № 4 від 20.01.2010р., № 34 від 05.02.2010р., № 68 від 03.03.2010р., № 118 від 06.04.2010р., № 170 від 07.05.2010р., № 209 від 08.06.2010р., №252 від 07.07.2010р.) з призначенням платежів «Сплата відсотків за користування кредитною лінією згідно Кредитного договору № КЛ-Ю/07/0019 від 04.09.2007р. за період...», а в Акті звірки взаєморозрахунків між ЗФ АТ «Брокбізнесбанк»та ТОВ «ВІКАН»по Кредитному договору №КЛ-Ю/07/0019 від 04.09.07р. за період з 04.09.2007р. до 06.08.2010р. Відповідач зазначає призначення платежів як «Часткове погашення основної суми...». Таким чином, відповідач визнавав необхідність сплати заборгованість за процентами по кредитному договору.

Зобов'язання банку з видачі кредиту були виконані повністю за кредитним договором № КЛ-Ю/07/0019.

Позичальник скористався наданим банком кредитом в повному обсязі в межах встановленого кредитного ліміту, регулярного щомісячного погашення частини кредиту та відсотків за користування кредитними коштами не здійснював, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 27 213 грн. 71 коп. та заборгованість за відсотками у розмірі 1 675 грн. 62 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог).

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 параграфа 1 глави 71 ЦК України передбачений обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 ст. 198 ГК України передбачено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

На день подачі позову до суду у позичальника -ТО «³канВ» існує заборгованість перед банком, що складається з 27 213 грн. 71 коп. заборгованості за кредитом та 1 675 грн. 62 коп. заборгованості по відсоткам, пеня у розмірі 29 924,58грн.

Факт заборгованості відповідача по кредиту позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язань за кредитним договором № КЛ-Ю/07/0019.

Суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 27 213 грн. 71 коп. заборгованості за кредитом та 1 675 грн. 62 коп. заборгованості по відсоткам обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 29 924 грн. 58 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за кредитною лінією та/або строків сплати процентів за користування кредитною лінією та/або комісій банк має право нараховувати позичальнику неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до вимог Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд звертає увагу позивача, що в заявах про збільшення сум позовних вимог, останній зазначає суму пені у розмірі 25 885,34грн., тоді як в письмовій заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач зменшив вимоги, але сума нарахованої пені збільшилась до 29924,58грн. Представник позивача в судовому засіданні, не надав процесуального обґрунтування збільшеної пені, яка міститься в письмовій заяві щодо зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи те, що позивач не надав доказів в обґрунтування нарахування пені та повного нормативно обґрунтованого розрахунку нарахованої пені, позов в частині стягнення пені за порушення строків погашення заборгованості в розмірі 29 924 грн. 58 коп. підлягає залишенню без розгляду на підставі 81 ГПК України, що не позбавляє позивача права звернутися до суду на загальних підставах після усунення обставин, що зумовили залишення позову в цій частині без розгляду.

Господарський суд залишає вимоги в частині стягнення пені у розмірі 29 924 грн. 58 коп. без розгляду, на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Публічне акціонерне товариство В«БрокбізнесбанкВ» в особі Запорізької філії АТ В«БрокбізнесбанкВ» правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, п. 5 ст. 81, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «³канВ» (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131, ЄДРПОУ 31757264) на користь Публічного акціонерного товариства В«БРОКБІЗНЕСБАНКВ» в особі Запорізької філії АТ В«БРОКБІЗНЕСБАНКВ» (р/р 29093130100020 в Запорізькій Філії АТ В«БрокбізнесбанкВ» МФО 373254, ЄДРПОУ 34540988) суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 27 213 (двадцять сім тисяч двісті тринадцять) гривень 71 коп., суму заборгованості за відсотками у розмірі 1 675 (одна тисяча шістсот сімдесят п'ять) гривень 62 коп., витрати зі сплати державного мита в сумі 1 777 (одна тисяча сімсот сімдесят сім) гривень 74 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп.

Суму пені залишити без розгляду.

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 21.08.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.С. Дроздова