Постанова

від 15.03.2011 по справі 29/203-10-5150

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/203-10-5150

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"15" березня 2011 р. Справа № 29/203-10-5150

    Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача:

-          Аністратенко О.І., довіреність № 1 від 02.08.10 р.;

-          Горобець О.А., довіреність № 2 від 02.08.10 р.

від відповідача: Шаманська К.І., довіреність № 6 від 29.12.10 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Титан”

на рішення господарського суду Одеської області від 12.01.2011 р., яке підписано 17.01.2011 р.

по справі № 29/203-10-5150

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Титан”

до відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Ізмаїльських електричних мереж в особі Кілійського району електричних мереж

про визнання відсутності права вимоги оплати вартості електричної енергії в сумі 29014,87 грн.

                                                      В С Т А Н О В И В:

27.11.10 р. товариство з обмеженою відповідальністю „Титан” (далі за текстом –ТОВ „Титан”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Ізмаїльських електричних мереж в особі Кілійського району електричних мереж (далі за текстом –Кілійські РЕМ) про визнання відсутності права вимоги 29014,87 грн., нарахованих позивачу на підставі актів про порушення правил користування електричною енергією (далі за текстом - Акти) №№ 017931, 017932, 017933 від 02.07.09 р. та № 017234 від 01.07.09 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.01.11 р. (суддя Аленін О.Ю.) в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що позивач звертаючись із даним позовом не визначив які його права та законні інтереси порушені та обрав спосіб захисту, який не передбачений законом або договором.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду ТОВ „Титан” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення господарського суду та задовольнити позов, оскільки воно прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ „Титан” посилається на те, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення дійшов неправильного висновку про те, що ТОВ „Титан” у позовній заяві не визначило яке право позивача або його законні інтереси порушені відповідачем, оскільки в позовній заяві вказано про прийняття відповідачем рішення про стягнення з ТОВ „Титан” грошових коштів, яким оспорив право власності останнього на кошти у сумі 29014,87 грн.

Крім того, скаржник зазначає на те, що неправомірним є й висновок суду 1 інстанції щодо невідповідності обраного ним способу захисту оспорюваного права  встановленим законом або договором способам захисту, тому що такий спосіб захисту як визнання наявності або відсутності прав, встановлений ч.2 ст.20 ГК України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, оскаржене рішення господарського суду 1 інстанції - без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

05.09.2008р. між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” та ТОВ „Титан” укладено договір про постачання електричної енергії №16, за умовами якого ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”  зобов'язувалося постачати електроенергію на об'єкти відповідача в межах установленої потужності, а відповідач зобов'язується своєчасно проводити оплату за спожиту електроенергію, дотримуватись установлених режимів споживання та виконувати інші умови договору. При цьому, сторони  домовились керуватись умовами  договору, а з питань, що не обумовлені цим договором - Правилами користування електричною енергією та іншими законодавчими актами України.

01.07.2009р. та 02.07.2009р. працівниками відповідача було складено акти про порушення Правил користування електричною енергією № 017931, № 017932, № 017933, № 017234, відповідно до яких за результатами перевірки ТОВ „Титан” було виявлено порушення правил користування електричною енергією у вигляді „порушення пломби”. За результатами розгляду вищевказаних актів комісією ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Ізмаїльських електричних мереж в особі Кілійського РЕМ  було складено протоколи, відповідно до яких ТОВ „Титан” була нарахована до сплати вартість недоврахованої електричної енергії  у розмірі 29014, 87 грн. та виставлені відповідні рахунки-фактури.

Як вбачається із змісту позовної заяви ТОВ Титан», останнє не визнає рішення відповідача про нарахування йому до сплати 29014, 87 грн., а тому звернулося до суду із позовом про визнання відсутності у ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” права вимоги 29014,87 грн., нарахованих позивачу на підставі актів про порушення правил користування електричною енергією (далі за текстом - Акти) №№ 017931, 017932, 017933 від 02.07.09 р. та № 017234 від 01.07.09 р.

Вищенаведене свідчить про те, що позивач фактично оспорює рішення відповідача, які зафіксовані у відповідних протоколах засідань комісії відповідача по розгляду актів про порушення Правил користування електричної енергією.

Таким чином, позивач звернувшись із позовом про визнання відсутності у ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” права вимоги 29014,87 грн. неправильно визначив спосіб захисту, оскільки у даному випадку для захисту своїх прав та законних інтересів з врахуванням спірних правовідносин, що склалися між сторонами, правильним є такий спосіб, як визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів. Вказаний спосіб захисту конкретизований у п.6.42 Правил користування електричної енергією, яким встановлено, що Споживач електричної енергії може оскаржити в суді рішення комісії енергопостачальника з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією.

З огляду на вищенаведене, позивач мав право звернутися із позовом про визнання недійсними рішень комісії відповідача по розгляду актів про порушення Правил користування електричної енергії, викладених у відповідних протоколах.

Судова колегія погоджується із доводами скаржника про те, що статєю 20 ГК України передбачений такій спосіб захисту як визнання наявності або відсутності прав, але як зазначалося вище позивач помилково обрав цей спосіб для захисту своїх прав та законних інтересів. Слушними є і доводи скаржника про те, що він у позовній заяві визначив які його права та законні інтереси порушені відповідачем.

Однак, незважаючи на зазначене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд по суті правильно відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач неправильно обрав спосіб захисту свого права та законного інтересу. Проте, це не позбавляє позивача звернутися із позовом обравши правильний спосіб захисту.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про залишення апеляційної скарги ТОВ „Титан” без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 12.01.11 р. –без змін.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Титан” залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 12.01.11 р. –без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

                Головуючий суддя                                                  М.С. Петров

                Суддя                                                                      Г.П. Разюк

                Суддя                                                                      С.І. Колоколов

Повний текст постанови складено 17.03.11 р.