Постанова

від 15.03.2011 по справі 4/494-06-12771

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/494-06-12771

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"15" березня 2011 р. Справа № 4/494-06-12771

    Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Радченко О.В., довіреність № 4 від 29.12.10 р.

від суб'єкта оскарження: Войтенко В.В., довіреність № 37437 від 08.10.10 р.  

від відповідача –не з'явився, про день час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”

на ухвалу господарського суду Одеської області від 18.02.2011 р.

про відмову в задоволенні скарги на постанову другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 24.09.10 р. про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Одеської області від 27.02.07 р.

по справі № 4/494-06-12771

за позовом відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”

до дочірнього підприємства „Заря” відкритого акціонерного товариства „Одеський завод сільськогосподарського машинобудування”

про стягнення 131861,8 грн.

суб'єкт оскарження: другий Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції

                                                      В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського  суду від 16.02.07р. р. у справі № 4/494-06-12771 з відповідача на користь позивача стягнуто 131 861,80 грн., з яких три процента річних - 29 636,37 грн., втрати від інфляції - 102 225,43 грн. , державне мито 1318,61грн. та витрати по сплаті на ІТЗ судового процесу 118  грн..

27.02.07р. на виконання вищезазначеного рішення господарського суду Одеської області видано відповідний наказ, а 01.11.07 р. постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання цього наказу.

Постановою заступника начальника Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 24.09.2010 р. згідно із п.7 ч.1 ст.37 Закону України „Про виконавче провадження” закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 27.02.2007 р. по справі № 4/494-06-12771, оскільки постановою господарського суду Одеської області від 30.01.2008 р. по справі № 32/209-07-6070 ДП ВАТ „Одеський завод сільськогосподарського машинобудування „Заря” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

22.12.2010 р. ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” протягом встановленого ч.1 ст.121-2 ГПК України строку звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в порядку ст.121-2 ГПК України, в якій просить визнати недійсною постанову другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 24.09.2010 р. про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Одеської області від 27.02.2007 р. по справі № 4/494-06-12771.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.02.11 р. (суддя Літвінов С.В.) відмовлено у задоволенні скарги ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” про визнання недійсною постанови другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 24.09.2010 р. з огляду на те, що вказана постанова відповідає вимогам п.7 ч.1 ст.37, частинам 2,3 ст.65  Закону України „Про виконавче провадження”, оскільки ДП ВАТ „Одеський завод сільськогосподарського машинобудування „Заря”  ухвалою господарського суду Одеської області від  30.01.08 р. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а тому Державна виконавча служба правомірно направила наказ до ліквідаційної комісії боржника для вирішення питання про подальший порядок його виконання у встановленому законодавством порядку і закінчила виконавче провадження.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Одеської області від 18.02.11р., ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу господарського суду, задовольнити його скаргу, визнати недійсним постанову другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 24.09.2010 р., оскільки ухвала суду прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” посилається на те, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов неправильного висновку про те, що Державна виконавча служба правомірно, у відповідності із п.7 ч.1 ст.37 Закону України „Про виконавче провадження” закінчила виконавче провадження, оскільки на момент закінчення виконавчого провадження була відсутня ухвала суду про ліквідацію ДП ВАТ „Одеський завод сільськогосподарського машинобудування „Заря” та не було внесено в Єдиний державний реєстр запису про його припинення як юридичної особи.

На думку скаржника провадження по виконанню наказу господарського суду Одеської області по справі № 4/494-06-12771 на підставі п.8 ч.1 ст.34 Закону України „Про виконавче провадження”, починаючи з липня 2007 р., повинно було бути зупиненим у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство ДП ВАТ „Одеський завод сільськогосподарського машинобудування „Заря”

Крім того, скаржник зазначає на те, що місцевий господарський суд в порушення ст.37 Закону України „Про виконавче провадження” направив йому постанову про закінчення виконавчого провадження тільки після 56 днів, а не 3 днів, як це передбачено у вказаній статті Закону.

Державна виконавча служба у відзиві на апеляційну скаргу просила залишити її без задоволення, оскаржену ухвалу господарського суду 1 інстанції - без змін, вважаючи її обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляв, тобто без поважних причин не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю його представника.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” та Державної виконавчої служби, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм процесуального та матеріального права, судова колегія приходить до наступного.    

Згідно п.7 ч.1 ст.37 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає закінченню у випадку передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом.

Частинами 2,3 ст.65 цього Закону передбачено, що у випадку ліквідації боржника - юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку. При направленні виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого виконавче провадження підлягає закінченню у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, положення вищенаведених статей Закону свідчать про те, що наявність певної процедури у справі про банкрутство (ліквідація, санація тощо) для закінчення виконавчого провадження законодавцем не вимагається.

Судова колегія погоджується із висновками господарського суду 1 інстанції про те, що, ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” помилково тлумачить п.7 ч.1 ст.37 Закону України „Про виконавче провадження”, оскільки в першій частині цієї норми (до слова „або”) йдеться про передачу виконавчого документа ліквідаційній комісії, яка створюється та діє поза межами процедури банкрутства, в порядку, передбаченому ЦК та ГК України, у той час як сама процедура банкрутства закріплена в Законі України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 р. № 2343-XII (зі змінами).

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про те, що державний виконавець повинен закінчити виконавче провадження на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України „Про виконавче провадження” лише після винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи-банкрута та внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи-боржника, так як такі передумови діючим законодавством не передбачені.

Не заслуговують на увагу й посилання скаржника на те, що провадження по виконанню наказу господарського суду Одеської області по справі № 4/494-06-12771 на підставі п.8 ч.1 ст.34 Закону України „Про виконавче провадження”, починаючи з липня 2007 р., повинно бути зупиненим у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство ДП ВАТ „Одеський завод сільськогосподарського машинобудування „Заря”, оскільки невиконання державним виконавцем зазначених дій не стосується оскарженої постанови. Інші вимоги у скарзі, що розглядалися судом 1 інстанції, не заявлялись.

Судова колегія погоджується із доводами ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” про порушення Державною виконавчою службою строків направлення постанови про закінчення виконавчого провадження, однак це не може бути підставою для визнання її недійсною, оскільки по суті вона є правильною.

За таких обставин судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Одеської області від 18.02.11 р. –без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Одеської області від 18.02.11 р. –без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

                Головуючий суддя                                                  М.С. Петров

                Суддя                                                                      Г.П. Разюк

                Суддя                                                                      С.І. Колоколов

Повний текст постанови складено 17.03.11 р.