Постанова

від 21.03.2011 по справі 20/246-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/246-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2011 року                                    Справа №  20/246-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого: судді Чимбар Л.О.(доповідач),

суддів: Сизько І.А., Кузнецової І.Л.,

секретар судового засідання Савін В.Ю.

представники сторін:

від позивача:  Домнін В.В. представник, довіреність №б/н  від 04.01.11;

від позивача:  Майсак С.В. представник, довіреність №б/н  від 04.01.11;

від відповідача:  Баранський Є.А. директор, наказ №10-К  від 15.11.06;

       розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю “Ердом”, м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2009р. у справі   №20/246-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ердом”,                               м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Цітадель С”,  м. Дніпропетровськ

про визнання договору недійсним та стягнення 333000грн.,

                                     В С Т А Н О В И В :

  В вересні товариство з обмеженою відповідальністю “Ердом”,                               м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область (далі - позивач) звернулося з позовом до господарського суду Дніпропетровської області, в якому просить визнати договір №7/05 від 17.05.2010р., укладений між ТОВ “Ердом” та ТОВ “БК Цітадель С ” недійсним з моменту укладення, стягнути з відповідача на користь позивача суму 333000грн. як набуті без достатньої правової підстави  та судові витрати.

Рішенням  господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2009р. у справі  №20/246-10 (суддя – Пархоменко Н.В.) в позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В апеляційній скарзі скаржник посилається на порушення судом першої інстанції ст.207 ГПК України, п.17,26 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009р. Вказує на те, що  у відповідача відсутня ліцензія на проведення робіт, передбачених спірним договором, вважає, що відсутність ліцензії є підставою для визнання договору недійсним і повернення безпідставно отриманих коштів.

Відповідач у судовому засіданні проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним і обґрунтованим, просить залишити без змін, а в задоволенні скарги просить відмовити.  

        В судовому засіданні 21.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.              

        Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю “Ердом” задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Із встановлених судом першої та апеляційної інстанцій обставин справи вбачається, що 17 травня 2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Ердом” (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “СК Цітадель С” (підрядник) був укладений договір підряду  №7/05 .

Відповідно до умов договору  замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по ремонту покрівлі відповідно до кошторису, на виробничому об'єкті позивача за адресою м. Орджонікідзе, вул.Партизанська, 16 і здає об'єкт  замовнику в експлуатацію, ліквідує недоробки та дефекти, що виникли з його вини та виявлені в ході приймання робіт та в гарантійні строки експлуатації об'єкта.

Згідно пунктів 2.1.1.-2.1.2 підрядник зобов'язаний почати роботи на протязі 3-х днів з моменту отримання попередньої оплати та виконати роботи до 07 вересня 2010р.  ( в редакції додаткової угоди №1 від 13.07.2010р.).

Відповідно до пункту 4.1. договору вартість робіт – 700 508грн.

Згідно пункту 4.4. оплата по договору проводиться  шляхом перерахування попередньої оплати в розмірі 55% від договірної ціни, а залишкову частину акта виконаних робіт на протязі 3-х днів з моменту підписання актів  виконаних робіт.

Позивачем на виконання умов договору № 7/05 було перераховано на користь відповідача 493 032,00 грн. згідно платіжних доручень:

- № 445 від 19.05.2010р. -   160 032 грн.  

- №481 від 02.06.2010р.  -    33 000 грн.

- №534 від 18.06.2010р.  -   190 000 грн.

- №710 від 12.08.2010р. -    110000 грн.

Всього - 493 032 грн.

Позивач підписав акти виконаних робіт, які були надані відповідачем на суму 160 032грн. за роботи, виконані в травні по демонтажу покрівлі.

         Акти виконаних робіт, які відповідач надав позивачу за  червень 2010р. на суму 223 000,00грн., за липень 2010року  на суму 149 961,18 грн., за серпень 2010року на суму 199 922,30грн., позивач отримав але не підписав, оскільки вважає, що відповідач неякісно виконав роботи, внаслідок неякісного виконання робіт під час дощу вода залила виробничі приміщення і підприємство понесло значні збитки.

В період проведення робіт позивач витребував у відповідача ліцензію, з якої з'ясувалось, що строк наданої ліцензії серія АБ № 104327 сплинув 04.05.2010року, тобто до підписання договору, діюча ліцензія у підрядника відсутня. Позивач вважає, що відповідач під час укладання договору та його виконання виконував ліцензійні види діяльності, не маючи на те право, оскільки строк наявної у нього ліцензії сплинув, а отже договір має бути визнаний недійсним з моменту укладення. Враховуючи, що позивач перерахував  відповідачу  493 032,00грн., а роботи за підписаними позивачем актами становлять  160 032,00 грн. позивач просив стягнути з відповідача 333000 грн., як безпідставно отримані кошти.

          Апеляційний суд вважає, що господарським судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні позову з наступних підстав.

        Згідно з статті 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

       У відповідності з частини 7 статті 20 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (у редакції Закону на час подачі позову) контроль за наявністю ліцензії у суб'єктів господарювання здійснюють спеціально уповноважений орган з питань ліцензування та інші органи виконавчої влади в межах їх повноважень шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Позивач до таких органів не відноситься.

        За таких обставин, право на звернення у суд у разі недотримання вимог законодавства щодо обов'язковості отримання ліцензії для здійснення певного виду господарської діяльності належить саме вищезазначеним органам, а не позивачу.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду про те, що відсутні  підстави для визнання договору недійсним у зв'язку з відсутністю ліцензії, оскільки це як вже зазначалось таке право належить спеціально уповноваженим органам з питань  ліцензування  та  іншим органам виконавчої влади, а не позивачу .

         Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими.

Рішення суду належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -  

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю “Ердом”, м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2010р. по справі № 20/246-10 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

 Головуючий                                                                        Л.О. Чимбар

     Суддя                                                                                    І.А. Сизько  

 Суддя                                                                                    І.Л. Кузнецова

Постанова виготовлена в повному обсязі 22.03.2011 року.