Постанова

від 15.03.2011 по справі 21/267-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/267-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2011 року                                    Справа №  21/267-10

  Дніпропетровський          апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого Прокопенко А.Є.–доповідач,

  суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.

при секретарі судового засідання Деббіш Г.В.

За участю представники сторін:

від відповідача:  Іванчик П.В. представник, довіреність №б/н  від 14.06.10;

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Леомі-Оригінал" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2010р. по справі № 21/267-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Леомі-Оригінал", м. Комсомольськ, Полтавської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ ПАК", м.Дніпропетровськ   

про стягнення 116 635 грн. 58 коп. за поставлений товар

У відповідності зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувались перерви по справі до 22.02.11р., 15.03.11р.           

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.10р. по справі №21/267-10 (суддя Назаренко Н.Г.) відмовлено в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Леомі-Оригінал", м.Комсомольськ, Полтавської області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ ПАК", м. Дніпропетровськ заборгованості за поставлений товар в сумі 91 054 грн. 29 коп., індексу інфляції у розмірі                   19 605 грн. 50 коп. та 3% річних у сумі 5 975 грн. 79 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Леомі-Оригінал" подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а саме, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

В 2008 році між Товариством з обмеженою відповідальністю “Леомі –Оригінал”(далі –позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПАРИТЕТ ПАК”(далі –відповідач, покупець) досягнуто згоди на придбання відповідачем у позивача товару, а саме поліетиленових мішків та пакетів.   

На підставі досягнутої домовленості, за період з 2008 рік по 2009 рік позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 674 581, 58 грн.

Позивач посилається на те, що по деяким поставкам відповідач не повністю розрахувався за поставлений товар, а саме за видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи (а.с. 22 –38) та на часткову оплату відповідачем поставленого товару, що призвело до наявності боргу у сумі 91 054, 29 грн.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача на підставі ст.625 ЦК України станом на дату звернення з позовною заявою (14.09.10р.) інфляційні втрати в сумі 19 605 грн. 50 коп. та 3% річних в сумі                           5 975 грн. 79 коп.

Колегія суддів не погоджується з висновками господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог за підстав відсутності доказів направлення відповідачу вимоги на оплату боргу.

Відповідно до п.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки сторонами у справі договір не укладено, до даних правовідносин слід застосовувати приписи ст.530 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що коли строк виконання зобов'язання не встановлений, боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний термін з дня пред'явлення вимоги кредитором. Чинне законодавство не визначає форми такої вимоги та порядку її пред'явлення.

Позивачем до матеріалів справи надано завірені копії рахунків – фактур на оплату товару, які згідно звичаїв ділового обороту є документом, що продавець надає покупцю для оплати товару, тобто є в розумінні ч.1 ст.530 ЦК України вимогою про оплату.

У своїх запереченнях відповідач посилається на те, що ним не були отримані усі рахунки –фактури, які є предметом позовних вимог, що підтверджується і матеріалами справи, оскільки доказів направлення чи вручення відповідачу рахунків-фактур №Л-00000029 від 21.01.2009р. на суму 12 012 грн., №Л-00000062 від 09.02.09р. на суму 297 грн. 59 коп.,№Л-00000067 від 10.02.09р. на суму 13 598 грн. 28 коп., №Л-00000405 від 11.08.09р. на суму  3 498 грн., позивачем не надано, відповідач не здійснював часткову оплату зазначених рахунків. Посилання позивача на зазначення в видаткових накладних №Л-0000401 від 11.08.09р. номеру рахунку-фактури Л-00000405 від 11.08.09р., а в видатковій накладній Л-0000058 від 09.02.09р. –рахунку-фактури Л-00000062 від 09.02.09р. не може бути доказом на підтвердження отримання відповідачем цих рахунків, оскільки оформлення видаткових накладних здійснюється позивачем.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що у позивача відсутні докази на отримання відповідачем вищезазначених рахунків-фактур, тобто вимоги на оплату суми боргу в розмірі 29 405 грн. 87 коп. в розумінні приписів ст.530 ЦК України.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку до позовної заяви інфляційні втрати нараховані за невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті зазначених рахунків-фактур складають 3 258 грн. 77 коп., 3% річних –1 366 грн. 40 коп.

З врахуванням викладеного у задоволенні цієї частини вимог слід відмовити.

Відповідно ч.1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Судова колегія не приймає у якості доказу надану позивачем до апеляційного господарського суду разом з апеляційною скаргою копію претензії від 02.08.10р. на суму 91 054 грн. 29 коп. як підтвердження направлення відповідачу вимоги на оплату заборгованості, оскільки позивач не обґрунтував неможливість подання цього доказу до суду першої інстанції.

Приймаючи до уваги викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Леомі-Оригінал", м. Комсомольськ, Полтавської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2010р. по справі № 21/267-10 скасувати.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ ПАК", м.Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Леомі-Оригінал", м. Комсомольськ, Полтавської області 61 648 грн. 42 коп. основного боргу, 16 346 грн. 73 коп. інфляційних втрат, 4 609 грн. 39 коп. –3% річних, 826 грн. 05 коп. витрат по оплаті державного мита, 167 грн. 14 коп. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ ПАК", м.Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Леомі-Оригінал", м. Комсомольськ, Полтавської області 413 грн. 02 коп. держмита по апеляційній скарзі.

Видати наказ.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий                                                                        А.Є. Прокопенко

Суддя                                                                                    А.К. Дмитренко

Суддя                                                                                   В.І. Крутовських

Постанова складена 21.03.2011р.