Постанова

від 22.03.2011 по справі 15/25-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/25-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2011 року                                    Справа №  15/25-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів:  Лотоцької Л.О., Стрелець Т.Г.

при секретарі: Соловйової О.І.

за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 17.03.2011 р.:

від позивача:  Шульга М.О. ( дов. № 43-мр  від 24.01.11 р.);

від відповідача:  Гордієнко Т.О. (дов. б/н  від 10.01.11 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпродзержинської міської ради м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  20.01.2011 р.   у справі № 15/25-10

за позовом  Дніпродзержинської міської ради  м. Дніпродзержинськ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Барс”  м. Дніпродзержинськ

про  внесення змін до договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 20.01.2011 р. у справі № 15/25-10 (суддя Петренко Н.Е.) відмовлено у позові Дніпродзержинської міської ради  м.Дніпродзержинськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Барс”  м.Дніпродзержинськ про  внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Позивач не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.01.2011 р.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити скаржнику у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення, яке оскаржується з наступних підстав.

ТОВ “Барс” вважає, що внаслідок втрати чинності з 01.01.11 р. Закону України “Про плату за землю” у позивача відсутні правові підстави вимагати в 2011 р. внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 13.05.2005 р. з визначенням розміру орендної плати на рівні трикратного розміру земельного податку згідно закону України “Про плату за землю”.

Відповідач у відзиві вказує, що позивач, в порушення вимог ч. 4 ст. 22 ГПК України, в заяві про уточнення позовних вимог одночасно змінив предмет і підставу позову, що копію заяви про уточнення позовних вимог  на адресу відповідача не надсилав, докази її направлення у справі відсутні.

ТОВ “Барс” у відзиві на апеляційну скаргу просить суд прийняти до уваги, що позивачем не виконано вимоги ст. 188 Господарського кодексу України щодо направлення на його адресу пропозицій про зміну умов п.3.1 договору оренди земельної ділянки від 13.05.2005 р.. в редакції уточнень до позовних вимог по справі, що зміни умов договору договором оренди земельної ділянки від 13.05.2005 р. не встановлено.

На думку відповідача, внесення змін до договору оренди земельної ділянки можливо виключно за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого щодо даного конкретного договору оренди земельної ділянки від 13.05.05 р., укладеного з ТОВ “Барс”.

ТОВ “Барс” вважає, що недотримання позивачем визначеного законом порядку зміни умов договору, не дає йому права вимагати вчинення таких дій в судовому порядку (не виникло право, на захист якого подано позов).

Розпорядженням секретаря судової палати від 16.03.2011 р. № 328 змінено склад колегії суддів у зв'язку з черговою відпусткою судді Євстигнеєва О.С.

В судовому засіданні  оголошено перерву з 17.03.2011 р. до 22.03.11 р. до 10 год. 10 хвилн.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Барс” (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 13.05.2005 р.

Згідно до вимог п.1.1 договору орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3405 га, що знаходиться за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул. Миру, 25, згідно з планом земельної ділянки.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 25.02.2005 р. № 490-17/ІУ.

Цільове призначення земельної ділянки: землі іншої комерційної діяльності.

Земельна ділянка (п.1.5) передана в оренду з метою несільськогосподарського використання для фактичного розміщення нежитлових приміщень.

Договір укладено на строк до 25.02.2015 р.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту зміни умов господарювання, передбачених договором, підвищення цін, тарифів, тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів, збільшення розміру ставки земельного податку, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

03.06.2008 р. Верховною Радою України прийнято Закон України № 309-УІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який набрав чинності 04.06.2008 р. Зазначеним Законом частини 4 та 5 ст. 21 Закону України “Про оренду землі” викладено у такій редакції: “Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення –розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю” (2535-12); для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю” (2535-12). Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах, може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині”.

Оскільки умови спірного договору оренди в частині визначення розміру орендної плати перестали відповідати вимогам ст. 21 Закону України “Про оренду землі” ( в новій редакції), позивачем направлявся на адресу відповідача лист з пропозицією внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 16.06.2009 р. № 55 в частині  зміни орендної плати з урахуванням змін до Закону України “Про оренду землі”, але відповідні зміни до цього часу у договір не внесено.

У зв'язку з втратою чинності Закону України “Про оренду землі” і набранням чинності з 01.01.2011 р. ст. 288 Податкового кодексу України, позивач, керуючись ст. 22 ГПК України, подав заяву про уточнення  позовних вимог, в якій просив внести зміни до п.3.1 договору оренди земельної ділянки від 13.05.2005 р. (державна реєстрація № 02330 від 06.06.2005 ), укладеного між Дніпродзержинською міською радою (51931 Дніпропетровська обл. м. Дніпродзержинськ. пл. Дзержинського,2 код ЄДРПОУ 24604168, МФО 805012, р/р 35419007000498) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Барс” (вул. Миру,25. м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл., 51900, код ЄДРПОУ 20217003, п/р 26003287204001 в ПАТ КБ “Приватбанк”, МФО 305965), виклавши його в наступній редакції: “п.3.1 Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється на рівні трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України. Орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 41 046,95 грн./рік без ПДВ, що становить 3 420,58 грн./міс. Без ПДВ, і вноситься на рахунок місцевого бюджету.

Стягнути з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю “Барс” (вул. Миру, 25, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл., 51900, код ЄДРПОУ 20217003, п/р 26003287204001 в ПАТ КБ “Приватбанк”, МФО 305965) на користь Дніпродзержинської міської ради ((51931 Дніпропетровська обл. м. Дніпродзержинськ. пл. Дзержинського,2 код ЄДРПОУ 24604168, МФО 805012, р/р 35419007000498) держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

Підставою для уточнення позову і зміни підстав стало те, що відповідач порушує майнові права орендодавця –Дніпродзержинської міської ради, вносячи плату за користування земельними ділянками у розмірах менших, ніж передбачено чинним законодавством.

Внаслідок не приведення відповідачем договору оренди землі у відповідність з вимогами закону, бюджет міста несе значних втрат.

Згідно із ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це перебачити, вони не уклали договір або уклали його на інших умовах. Якщо сторони, не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1)в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане (не відбудеться значне підвищення розміру орендної плати, у зв'язку із змінами в законодавстві);

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися (неможливість заінтересованою стороною впливу на зміни в законодавстві);

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору (суттєва зміна цінності або повна втрата цінності отримуваного стороною за договором може відбутися в результаті серйозних змін у ринковій ситуації (наприклад, наслідки стрімких та не передбачуваних інфляційних процесів щодо договірної ціни) зазначене підтверджує правову підставу звернення міської ради з даною позовною заявою, а саме: відповідач порушує майнові права орендодавця –міської ради, вносячи орендну плату у розмірах менших, ніж передбачено чинним законодавством. Крім того, внаслідок не приведення відповідачем договору оренди земельної ділянки у відповідність з вимогами закону, бюджет міста зазнає значних втрат);

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована особа. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках. Коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує витрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. (Виходячи із змісту названої умови, випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов'язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із  самого характеру та змісту зобов'язання).

          Таким чином, враховуючи викладене вище, убачається наявність усіх чотирьох умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Відповідно до приписів ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов'язання змінюється з моменту набрання рішення суду про зміну договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі, спір вирішується у судовому порядку (ст. 30 Закону України “Про оренду землі”).

Доводи відповідача про те, що позивачем недотримано вимог ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову про розірвання оспорюваного договору (Лист ВГСУ від 15.01.2010 р. № 01-08/12 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права”).

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині Рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 р. у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом  порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору (постанова Верховного суду України від 01.12.2009 № 50/101-08).

Відповідно до ст. 4 Господарського кодексу України земельні відносини не є предметом регулювання цього Кодексу.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, при винесенні рішення, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а тому помилково виніс рішення, яке слід скасувати на підстав ст. 104 ГПК України.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія  суддів вважає безпідставними з урахуванням зазначеного вище.

Не надсилання позивачем  відповідачу заяви про уточнення позовних вимог не є підставою для  відмови у позові, так як в судовому засіданні 20.01.2011 р. позивач наголосив на уточненні позовних вимог і відповідач був ознайомлений з текстом заяви про уточнення позовних вимог.

Колегія суддів також вважає, що при поданні заяви про уточнення  позовних вимог, позивачем не було порушено вимоги ст. 22 ГПК України, а  саме позивачем предмет позову не був змінений, а було змінено тільки  підставу позову.

          На підставі викладеного, керуючись статями 22, 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

                                                               ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської міської ради м. Дніпродзержинськ  задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2011 р. у справі № 15/25-10 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Внести зміни до п.3.1 договору оренди земельної ділянки від 13.05.2005 р. (державна реєстрація № 02330 від 06.06.2005 ), укладеного між Дніпродзержинською міською радою (51931 Дніпропетровська обл. м. Дніпродзержинськ. пл. Дзержинського,2 код ЄДРПОУ 24604168, МФО 805012, р/р 35419007000498) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Барс” (вул. Миру,25. м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл., 51900, код ЄДРПОУ 20217003, п/р 26003287204001 в ПАТ КБ “Приватбанк”, МФО 305965), виклавши його в наступній редакції: “п.3.1 Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється на рівні трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України. Орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 41 046,95 грн./рік без ПДВ, що становить 3 420,58 грн./міс. без ПДВ, і вноситься на рахунок місцевого бюджету.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Барс” в доход державного бюджету 85 грн. витрати по сплаті державного мита та 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Дніпропетровської обл., відповідно до вимог статей 116-117 ГПК України, видати накази.

Головуючий                                                                                        Р.М. Бахмат

Судді:                                                                                   Л.О. Лотоцька  

Т.Г. Стрелець

Постанова виготовлена в повному обсязі 22.03.2011 р.

З оригіналом згідно:

Пом. судді                                      І.Г.Логвиненко