Рішення

від 22.03.2011 по справі 18/351/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/351/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        22.03.2011 р.                                                                      Справа №18/351/11

за позовом  Приватного підприємства "НВТО Металінвест", м.Кременчук

до  Холдінгової компанії "АвтокрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства , м. Кременчук

про  стягнення грошових коштів у сумі 15 743,54 грн

                              Суддя  Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача:  Хандогіна Ю.С., Хандогін С.М.

від відповідача:  Середа В.В.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення  боргу в сумі 15 354грн.  за відвантажений товар згідно накладної №9 від 19.05.08р.

Позивач на задоволенні позову наполягає.

Відповідач у відзиві на позов  від 17.02.2011р. №57/18-84 (арк.16-18 справи) проти позову заперечує, посилаючись на те, що договір між сторонами не укладався; відповідачем не отримувалися будь-які документи, які б зобов'язували його оплатити товар.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

19.05.2008р. позивачем  згідно накладної №9 від 19.05.2008р. було відвантажено відповідачу продукцію (металопрокат лист 25 мм) в кількості 2,355 т. на суму 15 354,60 грн. (копія накладної - арк.9 справи, оригінал оглянуто у засіданні).  Товар передано через представника відповідача Яковлева І.С. на підставі довіреності на отримання цінностей від 19.05.2008р. (арк.10 справи).

Товар оплачений відповідачем не був.

10.12.2010р. позивачем була направлена відповідачу претензія  вих.№02/01-14 від 09.12.2010р. на суму 15 354,60 грн., залишена відповідачем без задоволення.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони  мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається  вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини,  які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному   посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням  умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін). Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі - продажу, згідно якого, в силу ст. 655 ЦК України, продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги. Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки  виникають  вже  в  момент досягнення  ними  угоди  за  всіма  істотними умовами.  За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати. Отже обов'язок оплатити продукцію у покупця визначений саме після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів.

Крім того, на виконання вимог ч.2 ст. 530 ЦК України позивач направив відповідачу претензію з вимогою оплатити отриманий товар. Даний факт відповідачем не заперечується.

Заперечення відповідача  в судовому засіданні стосовно того, що претензія не є вимогою є безпідставними, оскільки чинним законодавством не встановлена обов'язкова форма  такої вимоги.

          Стосовно заперечень відповідача щодо форми правочину, суд зазначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.  Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується  на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідачем не спростовано наданих доказів щодо отримання ним товару на суму позову.

На підставі матеріалів справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є  правомірними, обґрунтованими, та  підлягають задоволенню. Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача .

На підставі матеріалів справи та керуючись  ст.ст.33,43,49,82-85   ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (м. Кременчук, вул.Київська,62, р/р 260073010328, ОКПО 05808735, МФО 391139 Кременчуцьке міське відділення Ощадбанку №62) на користь Приватного підприємства "НВТО Металінвест" (39622, м. Кременчук, пр-т 50 років Жовтня, 50, кв.43, код ЄДРПОУ 35713770, ІПН 357137716035 в ПГРУ Приватбанка, МФО 331401) 15 743,54 грн. боргу, 157,44 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                      Тимощенко О.М.

 Повне рішення складено 23.03.2011 року