Постанова

від 22.03.2011 по справі 25/144-10-4289

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/144-10-4289

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"22" березня 2011 р. Справа № 25/144-10-4289

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Риковій О.М.

за участю представників сторін:

від ТОВ "Дельта-Тревел": Веремчук В.Є. –за дорученням

від ПП "Пори року":Фатєєва І.В. –за дорученням  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційні скарги:

-          Приватного підприємства "Пори року"

-          Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Тревел"  

на рішення господарського суду Одеської області

від 26 січня 2011 року                    

у справі № 25/144-10-4289                                                                                                                                                                                                                                                                        

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Тревел"

до Приватного підприємства "Пори року"  

про стягнення грошових коштів в сумі 136664 грн. 84 коп.

та

за зустрічним позовом Приватного підприємства "Пори року"  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Тревел"

про стягнення грошових коштів в сумі 6434 грн. 15 коп.

В С Т А Н О В И Л А:

             01.11.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Дельта-Тревел” (далі ТОВ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства „Пори року”  (далі Підприємство) про стягнення грошових коштів в сумі 136 664 грн. 84 коп.

             Позов мотивований тим, що ТОВ повністю та своєчасно виконав свої зобов'язання за укладеною між сторонами у справі агентською угодою на реалізацію авіаквитків № 7/S від 13.10.2008 р. та перерахував Підприємству 139 267 грн. 58 коп. вартості 10 авіаквитків за маршрутом Київ-Стамбул-Сінгапур-Стамбул-Київ та 6 авіаквитків за маршрутом Київ-Стамбул-Бангкок-Стамбул-Київ. Але, останній надав ТОВ лише 2 квитка за маршрутом Київ-Стамбул-Сінгапур-Стамбул-Київ загальною вартістю 27 728 грн. 13 коп., а від повернення решти раніше отриманих грошових коштів в сумі 111 539 грн. 44 коп. відмовився, чим порушив умови агентської угоди і свого гарантійного листа № 14/12 від 25.12.2008 р. та заподіяв ТОВ збитки в сумі 111 539 грн. 44 коп., а тому повинний не лише їх відшкодувати у повному обсязі, а також сплатити 19 184 грн. 78 коп. –індексу інфляції, 5 940 грн. 62 коп. –3% річних за період з 23.12.2008 р. по 01.10.2010 р., 1366 грн. 64 коп. –понесених судових витрат на сплату держмита та 236 грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

             Підприємство позов ТОВ вважало необґрунтованим та безпідставним та звернулось до місцевого суду із зустрічними позовними вимогами до останнього про стягнення грошових коштів в сумі 6434 грн. 15 коп.

             Зустрічний позов мотивований тим, що саме ТОВ не виконав свої зобов'язання за агентською угодою № 7/S від 13.10.2008 р., у зв'язку з чим до нього Підприємством були застосовані штрафні санкції, передбачені п. 3 названої угоди у розмірі 100% від вартості авіаквитків за маршрутом Київ-Стамбул-Бангкок-Стамбул-Київ, за якими виконана ануляція, так як ануляція квитків була здійснена у день вильоту в сумі 62 203 грн. 87 коп.

             ТОВ повністю оплатив вартість 10 авіаквитків за маршрутом Київ-Стамбул-Сінгапур-Стамбул-Київ та перерахував Підприємству 139 267 грн. 58 коп., але несвоєчасно надав перелік пасажирів на цей рейс, а 23.12.2008 р. звернувся до останнього з листом про виписку 2 авіаквитків на цей рейс загальною вартістю 27 728 грн. 13 коп. та анулювання решти 8 авіаквитків і повернення 50% їх вартості. Вартість 8 авіаквитків на цей рейс складає 111 539 грн. 44 коп. Згідно п. 3 агентської угоди у випадку анулювання авіаквитків з 30 листопада до дня, що передує даті вильоту, стягується штраф у розмірі 50% вартості квитків, за якими здійснена ануляція, у зв'язку з чим Підприємство повинно повернути ТОВ –55 769 грн. 72 коп. (111539.44 : 2 = 55 769.72).

             Але,  оскільки ТОВ повинний сплатити Підприємству 62 203 грн. 87 коп. штрафу та з урахуванням заліку однорідних вимог ТОВ повинний сплатити Підприємству 6434 грн. 15 коп.            

             Рішенням господарського суду Одеської області від 26.01.2011 р. (суддя Малярчук І.А.) у задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог –відмовлено.  

             Відмовляючи у задоволенні первісного позову місцевий суд виходив з того, що 23.12.2008 р. ТОВ електронним листом анулював 8 квитків на рейс до Сінгапура та просив Підприємство повернути 50% оплати за ці квитки, які відповідно до п. 3 агентської угоди є штрафними санкціями. Однак, ануляція квитків на рейс до Сінгапура відбулась не з вини Підприємства, а тому застосування ТОВ штрафних санкцій, які визначені ним, як збитки, у даному випадку є неправомірним, оскільки ТОВ має право лише вимагати повернення 70% суми вартості авіаквитків на рейс до Сінгапура, так як 30% згідно п. 2 агентської угоди від 13.10.2008 р. поверненню не підлягають, що за розрахунком суду складає: 70% = 124 554,27 грн. (сума сплачена за рейс до Сінгапура) –27 728 грн. (вартість 2 виписаних квитка) –29 047,88 грн. (вартість квитків, що не повертаються за п. 2 угоди 30 %) = 67 778,39 грн.

             Однак, ТОВ заявлені позовні вимоги про стягнення збитків, які з урахуванням встановлених обставин справи не є такими в розумінні приписів ст. 22 ЦК України, тобто ТОВ обрано такий спосіб захисту порушених прав, який не відповідає існуючим між сторонами правовідносинам, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню позовні вимоги ТОВ про стягнення з Підприємства збитків в сумі 111 539 грн. 44 коп.

             Оскільки, ст. 625 ЦК України не передбачає нарахування процентів та індексу інфляції на штрафні санкції або збитки, так як зазначені проценти підлягають стягненню за невиконання грошових зобов'язань, якими не є збитки, то не підлягають задоволенню і позовні вимоги ТОВ про стягнення з Підприємства 19 184 грн. 78 коп. –інфляційного збільшення суми боргу та 5940 грн. 62 коп. –3% річних.

             Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову місцевий суд виходив з того, що 23.09.2010 р. ТОВ було сплачено передплату у розмірі 30% вартості авіаквитків за рейсом Київ-Стамбул-Бангкок в сумі 14 713 грн. 38 коп. платіжним дорученням № 11365. Решту 70% вартості авіаквитків, а саме 6836,63 дол. США, що еквівалентно 47 490 грн. 49 коп., ТОВ повинно було сплатити Підприємству не пізніше 30.11.2008 р.  Оплату 70 % вартості авіаквитків на рейс до Бангкоку позивачем не здійснено. Штраф за ануляцію 6 квитків за рейсом Київ-Стамбул-Бангкок в розмірі 100 % за розрахунком Підприємства становить 62 203 грн. 87 коп. Але, останнє повідомило електронними листами від 03.12.2008 р. про ануляцію з 04.12.2008 р. 6 авіаквитків на Бангкок та від 04.12.2008 р. про ануляцію 30 % вартості квитків на Бангкок, через несплату позивачем всієї належної суми за заброньовані 6 місць., у зв'язку з чим 30% від вартості 6 авіаквитків було анульовано 04.12.2008 р., тобто до вильоту, а решта вважається анульованою –після дати вильоту, а тому 30% від вартості 6 авіаквитків, що було сплачено ТОВ, у відповідності до п. 2 угоди від 13.10.2008 р. поверненню платнику не підлягають, внаслідок чого є правомірним з боку Підприємства накладення штрафу в розмірі 100% лише на 70% вартості квитків, за які ТОВ сплачено не було та які є анульованими, що за розрахунком суду складає 47 490 грн. 49 коп., у зв'язку з чим, розрахунок Підприємством розміру штрафних санкцій із застосуванням в односторонньому порядку взаємозаліку вимог є помилковим та необґрунтованим, а тому позовні вимоги Підприємства задоволенню не підлягають.

             В апеляційних скаргах Підприємство і ТОВ просять рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні їх позовних вимог скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального права та постановити нове рішення яким задовольнити саме їх позовні вимоги.

             В судовому засіданні представники Підприємства і ТОВ доводи апеляційних скарг підтримали, а апеляційні скарги своїх опонентів вважали необґрунтованими та безпідставними.   

             Обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ підлягає частковому задоволенню, а скарга Підприємства задоволена бути не може з наступних підстав.

             Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 13.10.2008 р. між сторонами у справі була укладена агентська угода № 7/S за умовами якої Підприємство виступило гарантом надання ТОВ авіаквитків на рейси авіакомпанії „Турецькі авіалінії”, а саме: 10 авіаквитків на рейс Київ-Стамбул-Сінгапур-Стамбул-Київ вартістю 1845 доларів США за крісло, включаючи  збори аеропорту з датою вильоту 28.12.2008 р. та 6 авіаквитків на рейс Київ-Стамбул-Бангкок-Стамбул-Київ вартістю І645 доларів США за крісло, включаючи збори аеропорту з датою вильоту 02.01.2009 р.

             Сторонами передбачена оплата авіаквитків у гривнях за курсом НБУ з поправочним коефіцієнтом 1,01, у зв'язку з чим загальна вартість авіаквитків за рейсом Київ-Стамбул-Сінгапур-Стамбул-Київ складала 139 267 грн. 58 коп., а за рейсом Київ-Стамбул-Бангкок-Стамбул-Київ –62 203 грн. 87 коп., що повністю підтверджується матеріалами справи та поясненнями представників сторін в ході розгляду справи апеляційним судом.   

             Згідно п. 2 угоди ТОВ зобов'язався внести депозит в розмірі 30% від загальної вартості замовлених квитків, які не підлягають поверненню в разі ануляції бронювання, протягом 3 робочих днів після підписання договору та здійснити повну оплату квитків до 30.11.2008 р.

             Також, ТОВ зобов'язався надати Підприємству список пасажирів на вищезазначені авіарейси за два місяці до дати вильоту.   

            У п.3 угоди сторонами визначені штрафні санкції, які підлягають застосуванню у разі ануляції авіаквитків:

- при ануляції з моменту підписання договору і до 30.11.2008 р. –30% штрафу від вартості білетів, за якими здійснена ануляція;

- при ануляції з 30.11.2008 р. до дня, що передує вильоту –50% штрафу від вартості білетів, за якими здійснена ануляція:

- при ануляції в день вильоту та пізніше – 100% від вартості білетів.

             Виставлення Підприємством для оплати будь-яких рахунків ТОВ умовами агентської угоди не передбачено, а тому останній повинний був самостійно перерахувати Підприємству в строк до 17.10.2008 р. – 30% вартості авіаквитків та здійснити їх повну оплату в строк до 30.11.2008 р., а також надати останньому списки пасажирів на вищезазначені авіарейси за два місяці до дати вильоту.

             Як свідчать матеріали справи ТОВ свої зобов'язання за укладеним договором виконав несвоєчасно та не в повному обсязі.

             Так, платіжним дорученням № 11365 від 23.09.2008 р. ТОВ перерахував Підприємству 22643 грн. 55 коп. зазначивши призначення платежу –30 % передоплата за авіаквитки Київ-Стамбул-Сінгапур-Київ-Стамбул-Бангкок на підставі рахунку № 1/08 від 20.08.2008 р.

             Платіжним дорученням № 11479 від 21.10.2008 р. ТОВ перерахував Підприємству 19575 грн. 63 коп. зазначивши призначення платежу –передоплата за авіаквитки на підставі рахунку № 10/10 від 13.10.2008 р. та договору № 7/S від 13.102008 р.

             Платіжним дорученням № 11621 від 05.12.2008 р. ТОВ перерахував Підприємству 97 048 грн. 40 коп. зазначивши призначення платежу доплата за блок місць Київ-Стамбул-Сінгапур на підставі рахунку-фактури № СФ-ДЕ12 від 04.12.2008 р. та агентської угоди 7/S від 13.102008 р., а всього 139 267 грн. 58 коп.

             В судовому засіданні як місцевого, так і апеляційного суду представники сторін підтвердили той факт, що за домовленістю їх керівників передоплата в розмірі 30% вартості авіаквитків на Бангкок, що була перерахована ТОВ 23.09.2008 р. у розмірі 14713 грн. 38 коп. була зарахована в рахунок вартості авіаквитків за рейсом Київ-Стамбул-Сінгапур, що також підтверджується електронним листом Підприємства від 04.12.2008 р.   

             Таким чином, ТОВ повністю оплатив Підприємству вартість 10 авіаквитків за рейсом Київ-Стамбул-Сінгапур-Стамбул-Київ в сумі 139 267 грн. 58 коп. та не сплатив жодної копійки за 6 авіаквитків за рейсом Київ-Стамбул-Бангкок-Стамбул-Київ.   

             Електронним листом від 19.12.2008 р. позивач звернувся до відповідача з проханням виписати авіаквитки до Сінгапура 19.12.2008 р. та одночасно надав перелік 10 імен та прізвищ осіб, яким потрібно виписати квитки.  

            Листом № 416 від 19.12.2008 р. Консалтингове агентство „Consigliere” повідомило ТОВ про те, що лист зі списком отриманий 19.12.2008 р. о 16:34, а виписка квитків Авіакомпанією „Турецькі авіалінії” здійснюється на підставі сплаченого рахунку, але виходячи з того, що станом на 16:34 банківський день закінчено та трансфер грошових коштів неможливий, тому виписка квитків 19.12.2008 р. не є можливою, а рішення з цього питання буде прийнято Підприємством у першій половині дня 22.12.2008 р. (понеділок), про що ТОВ буде повідомлено  додатково.

             23.12.2008 р. ТОВ звернулось до Підприємства з листом № 13-к/08 з проханням виписати 2 квитки із наданого раніше переліку прізвищ до Сінгапура, а решту квитків анулювати та повернути 50% оплати, у відповідності до договору, що підтвердити гарантійним листом.

             Підприємство надало ТОВ гарантійний лист № 14/12 від 25.12.2008 р. яким гарантувало повернення останньому 50% від суми оплачених 8 авіаквитків на рейс до Сінгапура в строк до 30.01.2009 р., анульованих ТОВ листом № 13-к/08 від 23.12.2008 р.

             Як свідчать матеріали справи Підприємство надало ТОВ два авіаквитка на рейс Київ-Стамбул-Сінгапур-Стамбул-Київ загальною вартістю 27728 грн. 13 коп., отримавши від останнього в якості оплати 10 авіаквитків грошові кошти в загальній сумі 139 267 грн. 58 коп., що складає повну вартість 10 авіаквитків на зазначений рейс.  

             Вартість анульованих 8 авіаквитків на рейс до Сінгапура складає 111539 грн. 44 коп. Ця ануляція відбулась на підставі листа ТОВ № 13-к/08 від 23.12.2008 р., тобто після 30.11.2008 р., але до дня, що передував вильоту за вказаним рейсом, тому ТОВ повинний сплатити Підприємству, відповідно до агентської угоди № 7/S від 13.10.2008 р. –55 769 грн. 72 коп. штрафу в розмірі 50% від вартості білетів, за якими здійснена ануляція (111539.44 : 2 = 55 769.72), а решта частина цих грошових коштів в сумі 55 769 грн. 72 коп. підлягає поверненню ТОВ в строк до 30.01.2009 р. відповідно до гарантійного листа Підприємства № 14/12 від 25.12.2008 р.

             Вищенаведене повністю спростовує висновки суду першої інстанції про те, що ТОВ має право на повернення 70% від суми вартості авіаквитків на рейс до Сінгапура в розмірі 67 778 грн. 39 коп., оскільки розрахунки здійснені місцевим судом є помилковими та не ґрунтуються на матеріалах справи та умовах агентської угоди № 7/S від 13.10.2008 р.

             Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управною стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з доводами ТОВ про те, що безпідставне не повернувши грошові кошти в сумі 55 769 грн. 72 коп. відповідно до свого гарантійного листа № 14/12 від 25.12.2008 р. та агентської угоди № 7/S від 13.10.2008 р. Підприємство заподіяло ТОВ збитки в зазначеній сумі та вважає, що позовні вимоги останнього в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 55 769 грн. 72 коп.

             Так як нарахування 3% річних та індексу інфляції на заподіяні збитки не передбачено чинним законодавством України, то підстави для задоволення позовних вимог ТОВ в цій частині –відсутні.

             Підприємство вважає, що ТОВ відповідно до п. 3 агентської угоди № 7/S від 13.10.2008 р. повинно сплатити йому штраф у сумі 62 203 грн. 87 коп. в розмірі 100% від вартості 6 авіаквитків за маршрутом Київ-Стамбул-Бангкок-Стамбул-Київ, за якими виконана ануляція квитків у день вильоту.

             З такими доводами Підприємства погодитись не можна, оскільки як зазначалося вище ТОВ не сплатив Підприємству жодної копійки за 6 авіаквитків за рейсом Київ-Стамбул-Бангкок-Стамбул-Київ та взагалі не надавав список пасажирів на цей рейс з зазначенням їх імен та прізвищ, яким потрібно виписати квитки, а без цих даних та повної оплати вартості квитків Підприємство не могло їх замовити, а тим паче забронювати в авіакомпанії Турецькі авіалінії та виконати їх ануляцію в день вильоту, тому протилежні твердження Підприємства до уваги прийнятими бути не можуть, так як повністю спростовуються матеріалами справи, внаслідок чого підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.   

             Вищенаведене повністю спростовує висновки суду першої інстанції про те, що є правомірним з боку Підприємства накладення штрафу в сумі 47 490 грн. 49 коп. в розмірі 100% лише на 70% вартості квитків за рейсом Київ-Стамбул-Бангкок-Стамбул-Київ, за які ТОВ сплачено не було та які є анульованими.

             Таким чином, з урахуванням мотивувальної частини цієї постанови колегія суддів вважає, що п. 1 оскарженого рішення підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення, в цій частині, яким первісний позов ТОВ підлягає частковому задоволенню на суму 55 769 грн. 72 коп., а в решті частині оскаржене рішення підлягає залишенню без змін.

             На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

             Так як, позов ТОВ підлягає задоволенню на 40,8% (позов заявлений на 136664.84 грн., а підлягає задоволенню на 55769.72 грн.), то з Підприємства на користь ТОВ підлягає стягненню: 557 грн. 73 коп. –понесених витрат на сплату держмита за подання позову та 96 грн. 28 коп. – понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

             З вищенаведених підстав з Підприємства на користь ТОВ підлягає стягненню 278 грн. 79 коп. –понесених судових витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів  

                                                          ПОСТАНОВИЛА:

             Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Пори року", м. Одеса –залишити без задоволення.

             Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Тревел", м. Київ –задовольнити частково.

             Пункт перший резолютивної частини рішення господарського суду Одеської області від 26.01.2011 року у справі № 25/144-10-4289 частково скасувати та викласти його в наступній редакції:

          1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Тревел", м. Київ -задовольнити  частково.

             Стягнути з Приватного підприємства "Пори року", м. Одеса на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Тревел", м. Київ: 55769 грн. 72 коп. –заподіяних збитків, у вигляді безпідставне неповернутих грошових коштів, 557 грн. 73 коп. –понесених витрат на сплату держмита та 96 грн. 28 коп. –понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а в решті частині заявленого позову –  відмовити.     

             В решті частині рішення господарського суду Одеської області від 26.01.2011 року у справі № 25/144-10-4289 –залишити без змін.

             Стягнути з Приватного підприємства "Пори року", м. Одеса на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Тревел", м. Київ –278 грн. 79 коп. понесених витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.     

             Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази з обов'язковим зазначенням повних реквізитів сторін.

             Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

Головуючий суддя:                                                                         В.В. Шевченко

Суддя:                                                                                              В.В. Бєляновський

Суддя:                                                                                              М.А. Мирошниченко