Рішення

від 24.03.2011 по справі 34/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/6

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.03.11 р.                                                                                 Справа № 34/6                               

Суддя господарського суду Донецької області  Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Хем Юго-Восток”,

м. Маріуполь  

про стягнення  40365,81грн.                    

за участю представників сторін:

від позивача – Кіор А.І. (за довіреністю)

від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Публічним акціонерним товариством „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хем Юго-Восток”, м. Маріуполь  про стягнення заборгованості в сумі 36694,57грн. та пені в сумі 3671,24грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору  №1627/758 від 28.04.2009р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі  36694,57грн.

Заявою від 24.02.2011р. (вхід. №02-41/7485) позивач в порядку ст. 22 ГПК України уточнив позовні вимоги та просить суд замість суми боргу у розмірі 36694,57грн. стягнути вірну суму боргу у розмірі 36668,22грн. та пеню в сумі 3671,24грн.  Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку, що вона відповідає приписам ст. 22 ГПК України та приймається судом до розгляду. Відтак судом розглядаються вимоги позивача про стягнення суми боргу у розмірі 36668,22грн. та пені в сумі 3671,24грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Про дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення вхід. №02-62/1802 від 02.02.2011р., яке було отримано відповідачем 28.02.2011р.  (а.с. 42) та поштове повідомлення про вручення поштового відправлення вхід. 02-62/3715 від 04.03.2011р., яке було отримано відповідачем 01.03.2011р. (а.с. 103). Однак відповідач у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.  

Відтак відповідно  до  положень  ст.75  Господарського  процесуального  кодексу  України, справу  розглянуто  за  наявними  в  ній  матеріалами.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив :

Між Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Хем Юго-Восток” (Покупець) укладено договір поставки товару №1627/758 від 28.04.2009р., за умовами якого Постачальник поставляє та передає у власність Покупця товар, а Покупець приймає та своєчасно оплачує товар на умовах та в порядку визначеному даним договором, в асортименті та кількості відповідно до заявки на поставку.  

Відповідно до п. 1.2. договору Покупець придбає право власності на товар та несе всі пов'язані із цим ризики  з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка підтверджує момент передачі товару.

Згідно із п. 2.1. договору сума договору визначається загальною сумою товарних (товарно-транспортних) накладних, переданих Покупцю в період його дії.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що ціни на товар зазначені в національній валюті України (гривні) з урахуванням ПДВ. Ціна на товар зазначається в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1. ( в редакції протоколу розбіжностей від 28.04.2009р.) оплата за поставлену продукцію здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або за готівковий розрахунок за погодженням сторін.

За приписами п. 5.1. договору поставка товару здійснюється протягом дії даного договору на умовах само вивозу або цнтрозавозу в підприємство Покупця відповідно даної заявки.

Перехід права власності та ризиків на товар здійснюється в момент передачі товару від Постачальника до Покупця. Приймання товару підтверджується штампом Покупця  та його підписом із розшифруванням прізвища. (п. 5.4. договору.)

Відповідно до п. 7.2. договору за прострочення  виконання своїх зобов'язань сторони сплачують неустойку: за порушення строків оплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент оплати від непереданої у строк суми за кожний день прострочення.

Договір діє з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін до 31.12.2009р. Припинення дії договору не звільняє сторону від виконання всіх зобов'язань, передбачених даним договором, які не були виконані до дати припинення дії договору.                 (п. 9.1., 9.3. договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

До укладеного договору між тими ж сторонами було підписано Специфікацію, де сторони визначили ціни на товар, який буде поставлятися відповідачу.

На виконання умов договору та підписаної специфікації позивачем на адресу відповідача було поставлено продукцію всього на загальну суму 36694,57грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, а саме товарно-транспортною накладною №160932 від 19.12.2009р. на суму 4007,87грн., №161172 від 21.12.2009р. на суму 3734,74грн., №161373 від 22.12.2009р. на суму 3676,40грн., №161576 від 23.12.2009р. на суму 3473,09грн., №161785 від 24.12.2009р. на суму 3316,56грн., №161989 від 25.12.2009р. на суму 4236,70грн.. №162109 від 26.12.2009р. на суму 4136,00грн., №162345 від 28.12.2009р. на суму 3598,00грн., №162556 від 29.12.2009р. на суму 3066,22грн., №162759 від 30.12.2009р. на суму 3448,99грн. Кожна товарно-транспортна накладна містить найменування товару, його кількість, ціну без ПДВ та з ПДВ за одиницю, загальну суму накладної. Кожна товарно-транспортна накладна підписана представником відповідача та скріплена печаткою підприємства.

У зв'язку із несплатою відповідачем отриманого ним товару позивачем було надіслано на його адресу претензію №09/1-2/4-56 від 04.04.2010р. з вимогою сплатити суму боргу у розмірі 36668,22грн.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім  утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 36668,22грн. Сума заявлена позивачем до стягнення у розмірі 36668,22грн. є меншою ніж сума на яку було здійснено поставку (36694,57грн.), однак це є правом позивача, відтак суд розглядає вимоги у розмірі 36668,22грн.

Відповідно до витягу з протоколу №13 від 01.07.2010р. загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” було вирішено привести діяльність Товариства у відповідність до норм Закону України „Про акціонерні товариства”, визначено тип товариства як публічне акціонерне товариство, замінено найменування Товариства та затверджено нове найменування Товариства – Публічне акціонерне товариство „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11  Цивільного  кодексу  України підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов'язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

Стаття  509  Цивільного  кодексу  України  визначає,  що  зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора)  певну    дію  (передати  майно, виконати    роботу,  надати  послугу,  сплатити  гроші  тощо)  або  утриматись  від  певної  дії,  а  кредитор  має  право  вимагати  від боржника  виконання  його  обов'язку.       

Статтею  173 Господарського  кодексу  України  визначено,  що господарським  визначається  зобов'язання,  що  виникає  між  суб'єктом  господарювання  та  іншим  учасником   відносин  у  сфері  господарювання з  підстав,  передбачених  господарським  кодексом,  в  силу  якого  один  суб'єкт (зобов'язана  сторона, у тому  числі  боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну  дію  господарського  чи  управлінсько-господарського  характеру  на  користь   іншого  суб'єкта   (виконати  роботи, передати  майно, сплатити  гроші,  надати  інформацію тощо),  або  утриматись  від  певних  дій, а інший  суб'єкт  (управлена  сторона, у тому  числі  кредитор)  має  право  вимагати  від  зобов'язаної   сторони  виконання  її  обов'язку .

Як визначено  положеннями  526  Цивільного  кодексу  України  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

Положеннями  частини першої статті  193  Господарського  кодексу  України  визначено,  що суб'єкти  господарювання  та  інші учасники  господарських  відносин  повинні виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно  до  закону,  інших  правових  актів,  договору.

У  частині  сьомій  статті 193 Господарського  кодексу  України  визначено,  що  одностороння  відмова  від виконання  зобов'язань,  крім  випадків,  передбачених  законом  не  допускається.

Аналогічні положення містить ст.525  Цивільного  кодексу  України.

Стаття  629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов'язання за Договором поставки продукції №1627/758 від 28.04.2009р. належним чином не виконав, отриманий товар не оплатив, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 36668,22грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 36668,22грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача пені відповідно до п.7.2. договору у розмірі 3671,24грн. суд виходить з наступного.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за прострочення  виконання своїх зобов'язань сторони сплачують неустойку: за порушення строків оплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент оплати від не переданої у строк суми за кожний день прострочення.

Відтак вимоги позивача про стягнення пені в сумі 3671,24грн. є арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хем Юго-Восток”, м. Маріуполь  про стягнення заборгованості в сумі 36668,22грн. та пені в сумі 3671,24грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Хем Юго-Восток” (87516,                м. Маріуполь, бул. 50років Жовтня, б. 21/43, код ЄДРПОУ 35455506) на користь  Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504,                  м. Маріуполь, вул. Шевченко, 1, код ЄДРПОУ 00191129) заборгованість в сумі 36668,22грн., пеню в сумі 3671,24грн., державне  мито  в  розмірі 403,39грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області  в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

                                                              Кододова О.В.