15/115-1990
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"23" лютого 2011 р.Справа № 15/115-1990
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бучинської Г.Б.
Розглянув справу
до Приватного підприємства "Ексклюзив-Трейд", вул. Коновальця, 4/24, м. Тернопіль, 46000
про стягнення 24.428,60 грн. заборгованості, 7.328,58 грн. штрафу, 983,84 грн. 3 % річних, 2.613,86 грн. інфляційних нарахувань
за участю представників сторін:
позивача: представник Кожевнікова Олена Валеріївна, довіреність № 20/10 від 20.02.11р.;
відповідача: не з'явився.
Суть справи:
ТзОВ "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ", вул. Богунська, 26, м. Бровари, Броварський район, Київська область, звернулася з позовом до Приватного підприємства "Ексклюзив-Трейд", вул. Коновальця, 4/24, м. Тернопіль, про стягнення 24.428,60 грн. заборгованості, 7.328,58 грн. штрафу, 983,84 грн. 3 % річних, 2.613,86 грн. інфляційних нарахувань.
Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, однак у поданих 08.02.2011р. запереченнях проти позову несвоєчасну сплату пояснив важким фінансовим становищем, спричиненою фінансово –економічною кризою. Також у запереченнях зазначив про неодноразові звернення до позивача з метою укладення мирової угоди, однак безрезультатно. Стосовно стягнення 7.328,58 грн. штрафу заперечив, посилаючись на те, що умовами договору не було передбачено товарного кредиту. Також заперечив щодо стягнення 2.613,86 грн. інфляційних нарахувань посилаючись на не надання позивачем розрахунків зазначеної суми. Також звертає увагу суду на те, що позивач не має жодних правових підстав на стягнення 7.328,58 грн. штрафу, оскільки останні вже були предметом розгляду у справі № 327/10/09 Постійно діючого Третейського суду та стягнуті згідно рішення від 09.12.2009р.. Однак Постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2010р. зазначене рішення скасовано.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, стосовно доводів відповідача заперечив, посилаючись на те, Постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2010р. визнано, що справа, по якій прийнято рішення Постійно діючого Третейського суду та стягнуті згідно рішення від 09.12.2009р. не підвідомча третейським судам, тобто рішення прийнято некомпетентним органом. Стосовно посилання відповідача на важкий фінансовий стан то зауважив, що відсутність грошових коштів не є підставою для звільнення від виконання грошових зобов'язань.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:
У січні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ-Дальнобой" звернулось до господарського суду Київської області із заявою про видачу наказу за рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Продавців послуг та товарів для автомобілів" (далі-Третейський суд) від 09.12.2009 року у справі №327/10/09 за позовом ТОВ "МСС "ТІДІСІ-Дальнобой" до Приватного підприємства "Ексклюзив–трейд" про стягнення 32265 грн. 17 коп. За даним рішенням позовні вимоги було задоволено в повному обсязі, а саме стягнуто заборгованість у розмірі 24.428,60 грн., штраф у розмірі 7.328 грн. 58 коп., 142, 56 грн. - 3% річних, втрати від інфляції у розмірі 195,43 грн. та витрати щодо сплати третейського збору розміром 170 грн..
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.02.2010 року про видачу виконавчого провадження на виконання рішення третейського суду залишеною без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.05.2010 року задоволено заяву ТОВ "МСС "ТІДІСІ-Дальнобой" про видачу виконавчого документа на виконання рішення Третейського суду від 09.12.2009 року у справі №327/10/09, ухвалено видати наказ на стягнення з ПП "Ексклюзив-трейд" на користь ТОВ "МСС "ТІДІСІ-Дальнобой" суму основного боргу в розмірі 24.428,60 грн. штраф у розмірі7.328,58 грн., 3% річних у розмірі 142, 56 грн., 195, 43 грн. компенсації від індексу та витрати щодо сплати третейського збору розміром 170, 00 грн..
За результатами касаційного провадження постановою Вищого господарського суду від 08.09.2010р. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.05.2010 року та ухвалу господарського суду Київської області від 19.02.2010р. у справі № Т1/019-10 скасовано та констатовано, що справа, по якій прийнято рішення третейського суду не підвідомча третейським судам.
Враховуючи постанову Вищого господарського суду України, 16.12.2010р. ТзОВ "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ", вул. Богунська, 26, м. Бровари, Броварський район, Київська область, звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Ексклюзив-Трейд", вул. Коновальця, 4/24, м. Тернопіль, про стягнення 24.428,60 грн. заборгованості, 7.328,58 грн. штрафу, 983,84 грн. 3 % річних, 2.613,86 грн. інфляційних нарахувань.
Приписами ст. 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.02 визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами.
Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
А відтак суд вважає, що позивач правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав.
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи –підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Позивач –ТзОВ "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ", вул. Богунська, 26, м. Бровари, Броварський район, Київська область, є юридичною особою, що підтверджується довідкою головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві АА № 221779 від 28.12.2009р. та свідоцтвом про державну реєстрацію, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ", вул. Богунська, 26, м. Бровари, Броварський район, Київська область (Постачальник) та Приватним підприємством "Ексклюзив-Трейд", вул. Коновальця, 4/24, м. Тернопіль (Покупець), 01.04.2009 року укладено поставки (відстрочка з лімітом) № 2845/2009 П, відповідно до якого сторони взяли на себе зобов'язання:
- позивач, як "Постачальник" зобов'язується поставити Покупцеві автомобільні товари (далі - товар). Підтвердженням факту узгодження Сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття Покупцем товару по видатковій накладній виданій Постачальником, яка після її підписання сторонами має силу специфікації (п. 1.1. договору). Сторони домовились, що всі товари отримані Покупцем від Постачальника, вважаються, якщо не оговорено інше, отриманими на виконання даного договору (п. 1.2. договору).
У відповідності до п. 2.1. договору, продаж товару здійснюється за договірними цінами. Ціна товару вказана у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Загальна сума договору складається із сум, зазначених із сум, зазначених у видаткових накладних (п.п. 2.2., 2.3. договору).
Пунктом 12.1. Договору сторони передбачили, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє по 31.12.2010р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ", вул. Богунська, 26, м. Бровари, Броварський район, Київська область, на виконання взятих згідно договору зобов'язання відпустив, а відповідач прийняв через своїх представників Цьомика Б.М. (довіреність № 45 від 29.05.2009р.) та Панасюка В.В. (довіреність № 59 від 29.06.2009р.) товарно-матеріальні цінності (шини), що підтверджується видатковими накладними № ЕТРО6260010 від 29.06.2009р. на суму 2.833.00 грн., № ЕТРО6040019 від 04.06.2009р. на суму 5.714,00 грн., № ЕТРО6040013 від 04.06.2009р. на суму 5.554,00 грн., № ЕТРО6040011 від 04.06.2009р. на суму 11.108,00 грн. наявними в матеріалах справи, які підписані представниками сторін без заперечень.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобов'язання постачання, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).
Розділом 3 Договору сторони визначили порядок розрахунків за товар, зокрема згідно п.п. 3.1.1. п. 3.1. оплата за товар здійснюється наступним чином: перерахування грошової суми Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з моменту проведення відвантаження. Підставою для оплати є рахунок або видаткова накладна (п. 3.3. договору).
Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач свої зобов'язання по договору поставки (відстрочення з лімітом) № 2845/2009 П від 01.04.2009р. в повному обсязі не виконав і станом на час розгляду справи за ним рахується неоплаченою сума 24.428,60 грн., що також підтверджено і складеним сторонами актом звірки розрахунків станом на 31.10.2010р..
Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму (24.428,60 грн.) є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.
Відповідно до положень ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, 549 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських зобов'язань зобов'язаний сплатити господарські санкції - штрафні санкції. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 10.2. договору поставки № 2845/2009 П від 01.04.2009р. сторони погодили. Що за затримку платежів у відповідності до ст. 3 цього Договору на термін до 30 днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30 (тридцяти) відсотків від загальної вартості невиконаного зобов'язання.
Враховуючи обставини справи, позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення 7.328,58 грн. штрафу.
Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов'язань в частині оплати вартості поставленого товару, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобов'язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення 2.613,86 грн. інфляційних нарахувань за період з серпень 2009р. –вересень 2010р. та 983,84 грн. річних за період з 06.07.2009р. по 08.11.2010р. також підлягають до задоволення.
У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідач не спростував наявності заборгованості за поставлений товар, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ", вул. Богунська, 26, м. Бровари, Броварський район, Київська область, щодо стягнення з Приватного підприємства "Ексклюзив-Трейд", вул. Коновальця, 4/24, м. Тернопіль, про стягнення 24.428,60 грн. заборгованості, 7.328,58 грн. штрафу, 983,84 грн. 3 % річних, 2.613,86 грн. інфляційних нарахувань, обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
З огляду на наведене, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 509, 526, 546 –551, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 43 - 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Приватного підприємства "Ексклюзив-Трейд", вул. Коновальця, 4/24, м. Тернопіль, код 32481879 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ", вул. Богунська, 26, м. Бровари, Броварський район, Київська область, код 33212540 –24.428,60 грн. заборгованості, 7.328,58 грн. штрафу, 983,84 грн. 3 % річних, 2.613,86 грн. інфляційних нарахувань, 353,55 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
4.Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
5.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "___" березня 2011 року через місцевий господарський суд.
Суддя Г.Б. Бучинська
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2011 |
Оприлюднено | 30.03.2011 |
Номер документу | 14409768 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Бучинська Г.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні