Рішення

від 02.03.2011 по справі 1/9/5022-71/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/9/5022-71/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" березня 2011 р.Справа № 1/9/5022-71/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Чопко Ю.О.             

Розглянув справу

за позовом  Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги, 46000, м. Тернопіль, вул. Шпитальна, 2.           

до  Тернопільського обласного патологоанатомічного бюро, вул. Клінічна, 1, м.Тернопіль,46000.            

про  cтягнення 12313 грн. 95 коп.

За участю представників сторін:

позивача: Робак Галина Василівна, головний бухгалтер;

відповідача:  Кирик Микола Володимирович, юрист.

Суть справи:

          Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги (надалі –Лікарня) звернулася з вимогою про відшкодування вартості комунальних послуг, спожитих Тернопільським обласним патологоанатомічним бюро (надалі –Бюро).

          Бюро було організоване у 1993 році згідно наказу управління охорони здоров"я Тернопільської обладміністрації №50 від 18.03.1993р. (надалі – Наказ). Головним лікарям тих лікарень, на базі яких створювалися філіали Бюро, було наказано "підтримувати у належному стані" відповідні філіали до 01.01.94р. (п.2-7 Наказу).  Тим же головним лікарям наказано передати на баланс новоствореного Бюро майно та обладнання, без зазначення строку виконання (п.6.1. Наказу).    Цей пункт Наказу не було виконано. Натомість, 01 листопада 2010р. між Лікарнею і Бюро було підписано договір безоплатного користування майном комунальної власності №19.

          У III кварталі 2010р. контрольно-ревізійний відділ в м.Тернополі провів ревізію фінансово-господарської діяльності Лікарні.  У виданому за результатами ревізії Акті №17-22/140 від 13.08.2010, в розділі 14 "Оплата комунальних послуг та енергоносіїв", виявлені порушення ст. 51 Бюджетного кодексу України 2001р., ст. 287 Господарського кодексу України, ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, п.1,5 Декрету КМУ "Про управління майном, що є в загальнодержавній власності", а також порушення положень бюджетного законодавства.  Порушення полягало на тому, що "за спожиті комунальні послуги приміщення, в якому знаходиться Тернопільське обласне патологоанатомічне бюро, рахунки для відшкодування понесених витрат не виставлялися".

          Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду по справі №2-а-3535/10/1970 від 30 листопада 2010р. Лікарню зобов"язано "виконати пункт 3 вимоги органу державної контрольно-ревізійної служби від 27.08.2010р за №19-17-13-14/922 в частині проведення позовної роботи з Тернопільським обласним патологоанатомічним бюро щодо відшкодування коштів на суму 12 313,95 коп."

          Бюро проти задоволення позовних вимог заперечує.  Посилається на ту обставину, що приміщення Лікарні площею 64,2 кв. м., яке використовуються Бюро, не були передані на баланс Бюро по вині самої лікарні.  Договір був укладений лише в листопаді 2010р., відтак, підстав для стягнення сум спожитих комунальних послуг за попередні періоди немає. Також посилається на статті 48 і 49 Бюджетного кодексу 2010р., ст. 287 Господарського кодексу України, статтю 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", інші законодавчі норми.

          Розглянувши матеріали справи і заслухавши представників сторін суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного.

          Сторони погоджуються, що в період з 1.01.1994р. і до 1.11.2010р. Бюро займало приміщення площею 64,2 м. кв. в Лікарні.  За весь цей час комунальні послуги оплачувалися саме Лікарнею.  Зміст заперечень Бюро зводиться лише до того, що не існує достатніх правових підстав для виникнення зобов"язання з його боку відшкодувати вартість оплачених комунальних послуг Лікарні.  З цим доводом погодитися не можна.

          В силу положень ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України "особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов"язана повернути потерпілому це майно".  Вартість спожитих Бюро комунальних послу точно підпадає під поняття про безпідставно набуте майно, оскільки економія цих коштів на рахунку Бюро означала його втрату на рахунку Лікарні, яка виступає в цих правовідносинах потерпілою.  Далі, в ч.2 тієї ж статті 1212 говориться, що "положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події".  Отже, для вирішення цієї справи той факт, на який посилається відповідач, що заборгованість виникла внаслідок помилки зі сторони немає значення.  Той, хто безпідставно збагатився, повинен повернути безпідставно набуте (збережене) майно навіть якщо в цьому виключна вина потерпілого.  В цьому ж випадку вина –обопільна.  Бюро не могло не зауважити, що протягом майже 16 років йому не надходять рахунки за комунальні послуги.  При цьому, як випливає з матеріалів справи, витрати Бюро на комунальні послуги фінансувалися бюджетом майже в повному обсязі.  Наприклад, відповідно до Звіту про надходження та використання коштів загального фонду за 2009 рік (надалі –Звіт за 2009р.), на оплату комунальних послуг та енергоносіїв надійшло 52174,42 грн. із запланованих 58549,00 грн.

          Що стосується посилання відповідача на неможливість виконання цього його зобов"язання з точки зору бюджетного законодавства суд зазначає таке.  Як видно з матеріалів справи, зокрема зі Звіту за 2009р. і, наприклад, з Плану асигнувань загального фонду бюджету на 2008 рік, Бюро і Лікарня фінансуються за рахунок фондів різних бюджетів.  А саме, Бюро фінансується з обласного бюджету, а Лікарня –з бюджету м.Тернополя.  Лікарня і Бюро є різними юридичними особами, про що свідчать їхні свідоцтва про державну реєстрацію.  По відношенню один до одного Бюро і Лікарня перебувають у стані юридичної рівності.  Кожен з них вільний у своєму волевиявлені і самостійний у майнових відносинах, про що свідчить, хоча б, укладення між ними Договору.  Вони не знаходяться в адміністративному підпорядкуванні один одного.  Отже, відносини між ними регулюються нормами цивільного права в силу ч.ч. 1 і 2 ст. 1 Цивільного кодексу України регулюються цивільним законодавством.  Як юридичні особи, створені територіальними громадами, як Лікарня, так і Бюро є юридичними особами публічного права (ч.2 ст. 169 Цивільного кодексу України).  А у відповідності до ст. 82 Цивільного кодексу на юридичних осіб публічного права у цивільних правовідносинах поширюються норми цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.  Жоден зі згаданих відповідачем законів не виводить юридичних осіб публічного права з-під дії Глави 83 Цивільного кодексу "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави".

          Таким чином, суд вважає законними і обгрунтованими вимоги Лікарні про стягнення з Бюро вартості комунальних послуг: за водопостачання і водовідведення за період 2008р. –перше півріччя 2010р. –1232,43, за електропостачання за той же період –3517,20 грн., за постачання теплової енергії  за той же період –7564,33 грн.

          Державне мито та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись  ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Тернопільського обласного патологоанатомічного бюро, (46002, м.Тернопіль, вул. Клінічна, 1, ідентифікаційний код 21157390) в користь Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги (46006, м.Тернопіль, вул.Шпитальна,2, ідентифікаційний код 02001297) заборгованість в розмірі 12 313 (дванадцять тисяч триста тринадцять) гривен 95 коп., 123   (сто двадцять три) гривні 14 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) гривень рівно витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Протягом десяти днів з дня складання повного тексту цього рішення, яке відбулося 4 березня 2011р., сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.  

Суддя                                                                                          Ю.О. Чопко