Постанова

від 19.04.2011 по справі 1/9/5022-71/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/9/5022-71/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

19.04.11                                                                                           Справа  № 1/9/5022-71/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Зварич О.В.

                                                            Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу Тернопільського обласного патологоанатомічного бюро, м.Тернопіль

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.03.2011р.

у справі № 1/9/5022-71/2011

за позовом Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги, м.Тернопіль

до Тернопільського обласного патологоанатомічного бюро, м.Тернопіль

про стягнення 12313,95 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Робак Г.В., Піхурська О.Я.

відповідача: Кирик М.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.03.2011р. у справі № 1/9/5022-71/2011 задоволено позов Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги, м.Тернопіль, та стягнуто з Тернопільського обласного патологоанатомічного бюро, м.Тернопіль, в користь позивача заборгованість в розмірі 12313,95 грн., 123,14 грн. державного мита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів 1212 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав неповного з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального права, в позові відмовити, з мотивів у ній наведених.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та пояснив, що приміщення лікарні площею 64,2 кв.м., яке використовуються бюро, не були передані на баланс бюро по вині самої лікарні. Договір був укладений лише в листопаді 2010р., відтак, підстав для стягнення сум спожитих комунальних послуг за попередні періоди немає. Тому вважає, що не існує достатніх правових підстав для виникнення зобов"язання з боку бюро відшкодувати вартість оплачених комунальних послуг лікарні.

Представники позивача проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги звернулася в Господарський суд Тернопільської області з позовом до Тернопільського обласного патологоанатомічного бюро про відшкодування вартості комунальних послуг, спожитих Тернопільським обласним патологоанатомічним бюро, у розмірі 12313,95 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, Тернопільське обласне патологоанатомічне бюро було організоване у 1993 році згідно з наказом Управління охорони здоров"я Тернопільської облдержадміністрації № 50 від 18.03.1993р. Згідно з пунктами 2-7 наказу головним лікарям тих лікарень, на базі яких створювалися філіали бюро, було наказано «підтримувати у належному стані»відповідні філіали до 01.01.1994р. Пунктом 6.1 наказу тим же головним лікарям наказано передати на баланс новоствореного бюро майно та обладнання, без зазначення строку виконання. Цей пункт наказу не було виконано. Натомість, 01.11.2010р. між позивачем та відповідачем було підписано договір безоплатного користування майном комунальної власності № 19.

У ІІІ кварталі 2010р. контрольно-ревізійний відділ в м.Тернополі провів ревізію фінансово-господарської діяльності Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги. У складеному за результатами ревізії акті № 17-22/140 від 13.08.2010, в розділі 14 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв», зафіксовані порушення ст.51 Бюджетного кодексу України 2001р., ст.287 Господарського кодексу України, ст.5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п.2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, п.1,5 Декрету КМ України «Про управління майном, що є в загальнодержавній власності», а також порушення положень бюджетного законодавства. Порушення полягало на тому, що «за спожиті комунальні послуги приміщення, в якому знаходиться Тернопільське обласне патологоанатомічне бюро, рахунки для відшкодування понесених витрат не виставлялися».

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 2-а-3535/10/1970 від 30.11.2010р. Тернопільську міську комунальну лікарню швидкої допомоги зобов"язано «виконати пункт 3 вимоги органу державної контрольно-ревізійної служби від 27.08.2010р за № 19-17-13-14/922 в частині проведення позовної роботи з Тернопільським обласним патологоанатомічним бюро щодо відшкодування коштів на суму 12313,95грн.»

Сторони погоджуються, що в період з 01.01.1994р. і до 01.11.2010р. бюро займало приміщення площею 64,2 м.кв. в лікарні. За весь цей час комунальні послуги оплачувалися лікарнею. Однак відповідач вважає, що не існує достатніх правових підстав для виникнення зобов"язання з його боку відшкодувати вартість оплачених комунальних послуг лікарні, що спростовується наступним.

Позивач та відповідач є різними юридичними особами, про що свідчать їхні свідоцтва про державну реєстрацію, не знаходяться в адміністративному підпорядкуванні один одного і фінансується з різних джерел: бюро - з обласного бюджету, а лікарня –з бюджету м.Тернополя. Відносини між ними регулюються нормами цивільного права в силу ч.ч.1 і 2 ст.1 Цивільного кодексу України. Як юридичні особи, створені територіальними громадами, сторони у справі є юридичними особами публічного права (ч.2 ст.169 Цивільного кодексу України). А у відповідності до ст.82 Цивільного кодексу на юридичних осіб публічного права у цивільних правовідносинах поширюються норми цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. А відтак, на сторін у справі поширюється дія Глави 83 Цивільного кодексу України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави».

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов"язана повернути потерпілому це майно.

Частиною 2 цієї ж статті 1212 ЦК України встановлено: положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Проаналізувавши наведені норми права та дослідивши фактичні обставини справи в сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вартість спожитих відповідачем комунальних послуг підпадає під поняття про безпідставно набуте майно, оскільки економія цих коштів на рахунку відповідача означала його втрату на рахунку позивача, який виступає в цих правовідносинах потерпілою стороною. Відтак, для вирішення цієї справи той факт, на який посилається відповідач, що заборгованість виникла внаслідок помилки зі сторони позивача немає значення. Той, хто безпідставно збагатився, повинен повернути безпідставно набуте (збережене) майно навіть якщо в цьому виключна вина потерпілого. Однак, в даному випадку вина обопільна.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про піставність заявлених лікарнею позовних вимог про стягнення з бюро вартості комунальних послуг: за водопостачання і водовідведення за період 2008р. –І півріччя 2010р.в сумі 1232,43 грн., за електропостачання за той же період в сумі 3517,20 грн., за постачання теплової енергії за той же період в сумі 7564,33 грн., і задоволив їх в повному обсязі, як законні та обґрунтовані.

Тому виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову в повному обсязі не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Тому керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.03.2011р. у справі № 1/9/5022-71/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Тернопільського обласного патологоанатомічного бюро, м.Тернопіль - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                          Зварич О.В.

Суддя                                                                                          Якімець Г.Г.