Рішення

від 11.03.2011 по справі 1/19/5022-235/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/19/5022-235/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2011 р.Справа № 1/19/5022-235/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Чопко Ю.О.             

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Репро Студія Діалог", м. Львів

до товариства з обмеженою відповідальністю "Христина", м.Бережани Тернопільської області

Представник від:

позивача: Заремба Юрій Петрович, юрист;

відповідача:  не з"явився.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.        

Суть справи:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Репро Студія Діалог" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" 4500грн.00коп. –основного боргу,  50грн.84коп. –3% річних, 263грн.90коп. –пені.

          Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 18 лютого 2011 року порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 11 березня 2011 року на 15год.00хв..

          Відповідач в судове засідання не з'явився, явки уповноваженого представника не забезпечив. Однак, надав суду клопотання (факсограму)(канцелярія суду вх. №10094 від 11.03.2011р.), в якому просить суд відкласти розгляд справи, у звязку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника, оскільки він перебуває на іншому судовому засіданні в господарському суді Івано –Франківської області.

          01 березня 2011 року на адресу господарського суду Тернопільської області від відповідача надійшов відзив на позов від 25.02.2011 за №58, в якому зазначає, що позивачем на підставі усної домовленості було поставлено продукцію на загальну суму 7149грн.60коп., з яких було оплачено 2649грн.60коп., у зв'язку з цим 06 жовтня 2010 року позивачем було надіслано претензію про сплату боргу, про що відповідачем було надіслано лист –відповідь з проханням про продовження строку погашення заборгованості на 45 днів. Також, відповідач зазначає, що сторонами не було встановлено пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань, а відтак вимога позивача про її стягнення, є не правомірною.

          Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, також заявив суду усне клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

          Суд задовольняє клопотання позивача, а також відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з наступних мотивів.  Відповідно до п.3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.97р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводів учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника, зокрема, з причин, пов'язаних зі службовим відрядженням.  Такою конкретною обставиною, в даній справі, є неповідомлення відповідачем іншої сторони –позивача, який знаходиться в іншій області, про своє клопотання про відкладення розгляду справи.  Господарський суд виходить з того, що відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.  Відповідач на неможливість такої заміни у своєму клопотанні не посилався і, відповідно, належними доказами її не підтвердив (ст. 32-34 ГПК України).

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази,  господарський суд задовольняє позовні вимоги частково виходячи з наступного:

          За приписами  частин 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу  України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом; правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

          Як випливає із матеріалів справи, на підставі усної домовленості Товариство з обмеженою відповідальність "Репро Студія Діалог" (надалі –позивач), по видаткових накладних №РН-0001138 від 04 червня 2010р. на суму 6528грн.00коп. та №РН-0001173 від 09 червня 2010р. на суму 921грн.60коп., які підписані представниками, завірені печатками сторін та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відпустив Товариству з обмеженою відповідальністю "Христина" (надалі - відповідач), товар на загальну суму 7444грн.60коп.

          Договір між сторонами у формі єдиного документу не укладався, проте суд вважає, що цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч.1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують взаємні права та обов'язки.          

          На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт поставки відповідачу товару на суму 7444грн.60коп.          

          Відповідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу  України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

          Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін. Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначених накладних. Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

          Відповідно  до  ч.1  ст.  692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Оскільки сторони не обумовили строк оплати відповідачем отриманого товару, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати відпущеного товару у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором.

          Відповідно до вимог ст.ст. 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його  умов не допускається.

          Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару по вищезазначених накладних виконав несвоєчасно та не в повному обсязі, провівши лише часткову оплату, а саме: 27.07.2010р. – 449грн.60коп.; 31.08.2010р. –1000грн.00коп.; 07.09.2010р. –500грн.00коп; 14.09.2010р. –100грн.00коп.; відтак сума боргу становить 4500грн.00коп.  29 вересня 2010 року відповідачу було надіслано претензію за №01/09/10 про сплату боргу.  У відповіді за №227 від 06.10.2010р. (копія в матеріалах справи) відповідач визнав борг в сумі 4500грн.00коп. та зобов'язався погасити протягом 45 днів, однак відповідач заборгованість не сплатив і станом на день з'явлення позову його борг становить 4500грн.00коп.

          Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про погашення боргу у повному обсязі, суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 4500грн.00коп.

          Разом з тим, позивач просить суд стягнути із відповідача 50грн.84коп. - 3% річних за період від часу виникнення заборгованості до 17.01.2011р. Суд задовольняє дану вимогу, як таку, що відповідає вимогам ст. 625 Цивільного кодексу України.

          Згідно вимог ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі у вигляді неустойки (пені)) вчиняється в письмовій формі. Зобов'язання відповідача щодо оплати товару виникли на підставі усної домовленості між сторонами, і, відповідно сторонами не було встановлено розміру пені, яка би сплачувалась у випадку несвоєчасного виконання отримувачем товару своїх зобов'язань щодо його (товару) оплати.  Відтак, позовні вимоги  про стягнення з відповідача пені заявлені безпідставно і задоволенню не підлягають.

          При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст.11, 509 ЦК України позов в частині стягнення 4500грн.00коп. –боргу за поставлену продукцію та 50грн.84коп. –3% річних підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений, підтвердження матеріалами справами та не спростований відповідачем.

          Державне мито та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

          Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 42-47, 22, 32, 34, 36, 44, 48, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" (Тернопільська область, м.Бережани, вул. Замость, буд. 4, ідентифікаційний код 14049168) в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Репро Студія Діалог" (м. Львів, вул. Городоцька, буд. 282, ідентифікаційний код 31526164) заборгованість в розмірі 4 500 (чотири тисячі п"ятсот) гривень рівно, 50 (п"ятдесят) гривень 84 коп. 3% річних, 100 (сто) гривень 89 коп. державного мита і 233 (двісті тридцять три) гривні 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Протягом десяти днів з дня складення повного тексту цього рішення сторони, третя особа мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.  

Повний текст рішення виготовлено 16 березня 2011р.

Суддя                                                                                          Ю.О. Чопко