Постанова

від 22.03.2011 по справі 26/188 (10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

22.03.11                                                                                           Справа  № 26/188 (10)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді –Гнатюк Г.М.

суддів          - Кравчук Н.М.

          - Мирутенко О.Л.

розглянув апеляційну скаргу  фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2011р.  

у справі   № 26/188(10)

за позовом Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави –уповноваженого органу - Львівської міської ради  в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики, м.Львів

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Львів

про розірвання договору оренди, виселення із приміщень та стягнення 61857,16грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Лящук Т.І. –помічник прокурора

від позивача: Гусак Ю.І. - представник

від відповідача: ОСОБА_3 - представник

Представникам сторін роз‘яснено їх права та обов‘язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.02.2011р. у справі №26/188(10) (суддя Деркач Ю.Б.) позовні вимоги Прокурора Галицького району м.Львова задоволено повністю, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 74912,67грн. заборгованості по орендній платі, розірвано договір оренди  №Г-6636-8 від 26.09.2008р. на нежитлові приміщення  за адресою: АДРЕСА_1, укладений між Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, а також виселено  відповідача із зазначених приміщень. Крім цього стягнено з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в дохід державного бюджету 749,13грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст.526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не погоджуюсь із зазначеним рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 оскаржила  його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального права, так як  місцевим господарським судом не враховано всіх обставин по справі та мотивовано рішення фактами, які визнано встановленими за відсутності належних та допустимих доказів, а також судом порушено норми процесуального права, так як спір було розглянуто за відсутності представника відповідача, який клопотав про відкладення розгляду справи.

У письмовому запереченні на апеляційну скаргу від 18.03.2011р. (вх.№2394 від 18.03.2011р.) та в судовому засіданні представник Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обгрунтованість рішення місцевого суду, у зв‘язку з чим просить апеляційну скаргу  залишити без задоволення, а  оскаржуване рішення залишити без змін.

Інші письмові пояснення на адресу суду не надходили. В судовому засіданні представник прокуратури усно заперечив доводи скаржника та просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід частково задоволити, а рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2011р. у справі №26/188(10)  частково скасувати, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2008 р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди № Г-6636-8 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) (далі по тексту –договір оренди), згідно умов якого позивач на підставі наказу управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради № 501-О від 12.06.2008 року, договору оренди № Г-4247-6 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 10.04.2006 року на умовах, визначених цим договором зобов’язався передати, а Орендар (відповідач) прийняти в строкове платне користування нерухоме майно –нежитлові приміщення в підвалі, позначені в технічній документації під літерами VI, VII, Х, ХІ, ХІІ, ХІІІ, ХІІІа, загальною площею    112,6 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1

У відповідності до п. 5.1. договору оренди розмір місячної орендної плати за об’єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради № 897 від 07.06.2007 року (із змінами та доповненнями внесеними ухвалами Львівської міської ради № 1710 від 07.05.2008 року, № 1829 від 29.05.2008 року та № 2051 від 10.07.2008 року) з врахуванням індексу інфляції та сплачується орендарем, у відповідності до п.5.2.договору,  не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ч.І ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частина 1ст. 286 Господарського кодексу зазначає, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ч.4 ст.286 Господарського кодексу строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Стаття 525 ЦК України передбачає недопустимість відмови від виконання  зобов'язання або односторонньої зміни його умов. Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов’язання перед позивачем по договору оренди щодо сплати орендної плати належним чином не виконував, внаслідок чого у нього станом на 20.01.2011р. виникла заборгованість по орендній платі на загальну суму 74912,67 грн., яка визнається відповідачем, а тому місцевим господарським судом, на думку колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду, сума основної заборгованості стягнена правомірно.

Вимоги щодо дострокового розірвання договору оренди та виселення орендаря позивач обґрунтовує тим, що згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Аналогічна норма  передбачена п.5.2 договору оренди. При цьому, позивач посилається на те, що 13.09.2010 р. на адресу відповідача надіслано лист № 2302-вих.-1725 щодо пропозиції достроково розірвати договір оренди за згодою сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Однак, відповіді щодо пропозиції достроково розірвати договір оренди від відповідача не отримано. Як пояснено представником фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, даний лист на адресу відповідача не надходив.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного  вирішення господарського спору. Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу  своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно  до законодавства  повинні бути підтверджені  певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з долучених до апеляційної скарги квитанцій №13 від 20.01.11р., №7 від 23.11.10р., №5 від 29.10.10р., №8 від 08.10.10р., №7 від 08.10.11р., №9 від 20.09.10р., № 6 від 08.10.2010 р., та квитанцій від 24.09.10р. відповідач частково сплачував орендні платежі, а також відсутні  докази повної несплати орендної плати протягом трьох місяців підряд на момент подання  позову.

 Зважаючи на викладене, а також на ту обставину, що відповідач тривалий час користується орендованим приміщенням, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що відсутні правові підстави для розірвання договору оренди та виселення орендаря, у зв’язку з чим, в цій частині  рішення господарського суду Львівської області слід скасувати і в позові відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 101,103-105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд,-

Постановив:

1.          Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволити частково.

2.          Рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2011р. в частині розірвання договору оренди № Г-6636-8 від 26.09.2008 р. нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради і Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 на нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1 у м. Львові та в частині виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 із нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 112,6 кв.м. –скасувати та в цій частині позову –відмовити.

Стягнути з  фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в дохід державного бюджету 749,13грн. державного мита за спір майнового характеру та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті рішення залишити без змін.

3.          Стягнути з Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики      Львівської міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 42,50грн. державного мита за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

4.          Постанова  набирає законної сили з дня її прийняття та  може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.          Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя                                                            Гнатюк Г.М.

Суддя                                                                                Кравчук Н.М.

Суддя                                                                                Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 24.03.2011р.