Постанова

від 15.03.2011 по справі 2/110-1988

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/110-1988

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

15.03.11                                                                                           Справа  № 2/110-1988

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                                                               Мельник Г.І.

суддів:                                                                                    Новосад Д.Ф.

                                                                                                Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Орвіс»,                   м. Тернопіль за вих. № 38 від 11.02.2011 року

на рішення   господарського суду Тернопільської області від 01.02.2011 року

у справі         № 2/110-1988

за позовом: Дочірнього підприємства «М'ясопереробний комплекс «Росана»Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро», м. Рогатин

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Орвіс», м. Тернопіль

про стягнення 17 388,17 грн. заборгованості та штрафних санкцій,     

за участю представників сторін:

від позивача: Черевична А.В. (довіреність від 23.12.2010 року);

від відповідача: не з'явився;

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Тернопільської області (суддя Колубаєва В.О.) від 01.02.2011 року у справі № 2/110-1988 позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Орвіс», м. Тернопіль на користь Дочірнього підприємства «М'ясопереробний комплекс «Росана»Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро», м. Рогатин Івано-Франківської області 10982,03 грн. боргу, 658,92 грн. втрат  від інфляційних процесів, 256,22 грн.  річних, 5491,01 грн. штрафу, 173,88 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач –ТзОВ «Орвіс»з постановленим рішенням не погодилося, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте за невідповідності висновків місцевого господарського суду фактичним обставинам справи та з порушенням норм чинного законодавства. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що поданий позивачем акт звірки взаємних розрахунків від 30.06.2010 року, який підписаний бухгалтерами сторін, а не їх керівниками, як того вимагає діюче законодавство, не може вважатись доказом у справі, оскільки цей акт є лише документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами. Окрім того, не погоджується з розміром штрафу, заявленим позивачем до стягнення, оскільки вважає, що такий значно перевищує розмір збитків, яких зазнав позивач.  

Позивач –ДП «М'ясопереробний комплекс «Росана»ТзОВ «Росан-Агро»у відзиві на апеляційну скаргу (вих. № 76/03 від 11.03.2011 року), заперечуючи доводи апелянта, посилається на те, що заборгованість відповідача підтверджується не лише актом звірки взаємних розрахунків, а й первинними документами –видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Вказує також на те, що нарахований позивачем штраф в сумі 5491,01 грн. є обґрунтованим, оскільки його розмір погоджений сторонами в договорі. На підставі наведеного просить залишити рішення господарського суду Тернопільської області від 01.02.2011 року у справі № 2/110-1988 без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 05061566, тому колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності його представника за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Тернопільської області від 01.02.2011 року у справі № 2/110-1988 – залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи та наявних у ній доказів колегією суддів встановлено, що             15 червня 2009 року між ДП «М'ясопереробний комплекс «Росана»ТзОВ «Росан-Агро»(продавець) та ТзОВ «Орвіс»(покупець) було укладено типовий договір поставки, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець –прийняти та оплатити відповідно до умов цьому договору м'ясні вироби (продукція) в асортименті, згідно додатків до даного договору, які є його невід'ємними частинами.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата за кожну партію поставленої продукції проводиться покупцем на протязі 21-го дня з моменту поставки продукції.

На виконання взятих на себе згідно укладеного договору зобов'язань позивач в період з 12.01.2010 року по 02.02.2010 року згідно видаткових накладних (а. с. 30-46) поставив відповідачу товар на загальну суму 11171,06 грн. Однак, відповідач за отриманий  товар  з позивачем розрахувався лише частково, що призвело до виникнення заборгованості перед останнім в сумі 10982,03 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач 13.11.2010 року надіслав відповідачу претензію № 3/10 від 27.10.2010 року, яка отримана представником відповідача 15.11.2010 року, з вимогою оплатити вищевказану заборгованість в термін до 5 банківських днів з моменту отримання цієї претензії (а. с. 7-8). Однак, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4 Положення  про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, видаткова накладна є первинним документом, яка фіксує факт поставки товару.

Враховуючи  вищенаведене,  слід  погодитись  з  висновком  місцевого  господарського суду про те, що  неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань призвело до виникнення заборгованості перед позивачем в сумі 10982,03 грн., яка підтверджується не лише актом звірки взаємних розрахунків від 30.06.2010 року, а й первинними  документами –видатковими накладними, які підписані представниками обох сторін, відповідає дійсним обставинам справи та не спростована відповідачем в установленому законом порядку, оскільки докази, що підтверджують виконання останнім зобов'язань щодо повної оплати вартості отриманого товару в добровільному порядку, в матеріалах справи відсутні і скаржником колегії суддів такі також не надано.

Одночасно, у зв'язку з тим, що відповідач у встановлений договором строк оплату за отриманий товар не здійснив, чим порушив свої договірні зобов'язання, позивач у відповідності до вимог ст. ст. 611, 612, ч. 1 ст. 624 та ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу за період прострочення оплати з лютого по жовтень 2010 року інфляційні втрати в сумі 658,92 грн. та з 03.02.2010 року по 26.11.2010 року 3% річних в сумі 256,22 грн., а також штраф в сумі 5491,01 грн. згідно п. 7.2 договору (50% вартості неоплаченого товару), підстава та розмір нарахування яких відповідають вимогам чинного законодавства, умовам укладеного між сторонами договору, матеріалам та дійсним обставинам справи.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегією суддів встановлено, що скаржником не спростовано наявність вищенаведеної заборгованості перед позивачем та її розмір і не подано жодних доказів оплати цієї заборгованості.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог і стягнення з відповідача 10982,03 грн. боргу, 658,92 грн. втрат  від інфляційних процесів, 256,22 грн. 3%  річних та 5491,01 грн. штрафу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини,   які   мають   значення  для  справи,  були  з'ясовані  повністю  і  у  відповідності з вимогами закону.  

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області від 01.02.2011 року  відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В :

1.  Рішення господарського суду Тернопільської області від 01.02.2011 року у справі                № 2/110-1988 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Орвіс», м. Тернопіль за вих. № 38 від 11.02.2011 року –без задоволення.

2.  Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.     Матеріали справи повернути господарському суду Тернопільської області.

Головуючий-суддя                                                                        Мельник Г.І.

Суддя                                                                                               Новосад  Д.Ф.

         Суддя                                                                                               Михалюк О.В.