Постанова

від 23.03.2011 по справі 9/48-93

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/48-93

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2011 р.                                                                Справа № 9/48-93  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої  судді                                                         Олексюк Г.Є.

суддів                                                                             Гудак А.В.  

 суддів                                                                             Сініцина Л.М.

при секретарі судового засідання  Михайлюк К.В.     

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду   апеляційну скаргу відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю "Оланта"   на  рішення  господарського суду Волинської області від 17.01.11 р.

у справі № 9/48-93      (суддя   Соломка Людмила Іванівна )

позивач  Публічне акціонерне товариство "Сведбанк"

відповідач  Товариство з обмеженою відповідальністю "Задимлянка"

відповідач  Відділ державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції Волинської області

відповідач  Товариство з обмеженою відповідальністю "Оланта"

про звільнення майна з під арешту

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача 1 -  не з'явився ,   

відповідача 2-не з"явився ,  відповідача 3-не з"явився

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 17 січня 2011 року у справі № 9/48-93 задоволено позов публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (м.Київ) та зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції Волинської області виключити з - під арешту з постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2010р. та акту опису майна від 15.12.2010р. нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Задимлянка" та знаходиться за адресою: с. Кульчин, Ківерцівський район, Волинської області, вул. Космонавтів, 2а, а саме: котельня б, загальною площею 29,1 кв. м.; склад Б-1, загальною площею 155,8 м. кв.;виробничий цех А-1, загальною площею 190,4 м. кв.; кіоск В-1, загальною площею 5,6 м. кв. Також, стягнуто з Відділу державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції Волинської області (Волинська область, м. Ківерці) на користь публічного акціонерного товариства "Сведбанк" витрати по сплаті державного мита в сумі 85 гривень та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 гривень.

          Не погодившись із означеним рішенням,  товариством з обмеженою відповідальністю «Оланта»  (м.Львів) подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржуване рішення необ»єктивним, прийнятим  з : неповним з»ясуванням всіх обставин справи; порушеннями норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, при ухваленні спірного рішення судом першої інстанції не взято до уваги клопотання представника ТзОВ «Оланта» про відкладення розгляду справи для ознайомлення з доказами, наданими позивачем. Також апелянт зазначає, що ухвалюючи рішення та звільняючи майно з під арешту, суд першої інстанції  вступив у протиріччя із рішенням господарського суду Волинської області  у справі № 5/61-1 від 13.07.2010 року, за яким виданий судовий наказ,  про стягнення із  товариства з обмеженою відповідальністю "Задимлянка" на користь ТзОВ «Оланта» заборгованості.

          Просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким відмовити  в позові публічному акціонерному товариству «Сведбанк» .

В судове засідання  представники  сторін не з»явились,  клопотань про відкладення розгляду скарги не надіслали . Відзиви  на апеляційну скаргу від  позивача- публічного  акціонерного товариства « Сведбанк» та відповідачів - відділу  державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції  Волинської області , ТзОВ « Задимлянка «  не надходили.

Враховуючи приписи ст.ст. 101, 102 Господарського процесуального кодексу України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції,   а також з огляду на те, що копії ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2011 року про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення судового засідання на 23.03.2011р. надіслано на адреси  учасників судового процесу  рекомендованою кореспонденцією та ними отримані ,про що свідчать повідомлення відділення поштового зв»язку про вручення поштових відправлень, тобто, учасники судового процесу  належним чином повідомлені про дату, час та місце перегляду справи, апеляційний господарський суд розглянув  апеляційну  скаргу по суті за відсутності  представників  сторін. Крім того, явка сторін в судове засідання обов”язковою не визнавалась .

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм  процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна  скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи,   14.03.2006 року між АТБ «ТАС – Комерцбанк» (правонаступником якого являється публічне акціонерне товариство «Сведбанк») та товариством з обмеженою відповідальністю "Задимлянка" укладено кредитний договір №08/10-к, згідно якого позивачем надано кредит у розмірі 300 000 грн. зі строком користування кредитом з 14.03.2006р. по 14.03.2009р., а також  зі сплатою процентів за користування кредитом 20 % річних для поповнення обігових коштів ( п. 1.2 – 1-5 договору) (т.1, а.с.7-13).

          В подальшому, 17.03.2006 року, 27.06.2006 року, 31.10.2006 року, 24.01.2007 року, 11.04.2007 року, 21.09.2007 року, 31.10.2008 року,25.12.2007 року, сторонами укладалися додаткові угоди до кредитного договору № 08/10-к.

З метою забезпечення  виконання зобов'язань по кредитному договору, 14.03.2006 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Задимлянка" укладено іпотечний договір , за умовами якого ТзОВ «Задимлянка" передано у іпотеку належне товариству  нерухоме майно , що знаходиться за адресою с. Кульчин, Ківерцівський район, Волинська область,  вул. Космонавтів, 2а , яке складається із : котельні  б, загальною площею 29,1 кв. м.; склад Б-1, загальною площею 155,8 м. кв.;  виробничий цех А-1, загальною площею 190,4 м. кв.; кіоск В-1, загальною площею 5,6 м. кв. ( т.1, а.с. 28-36).

Означений договір 14.03.2006  року посвідчений приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Кузьмич Н.В. (реєстровий № 413) .

Також, 14.03.2006 року до Державного реєстру іпотеки внесено реєстраційний запис щодо об'єкта обтяжень: котельня б, загальною площею 29,1 кв. м.; складу Б-1, загальною площею 155,8 м. кв.;виробничий цех А-1, загальною площею 190,4 м. кв.;кіоск В-1, загальною площею 5,6 кв. м. кв. , Іпотекодежателем якого є АТБ «ТАС – Комерцбанк», а Іпотекодавцем являється ТзОВ "Задимлянка" , що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек  за №  6798832 та відповідає положенням ст. 4 Закону України «Про іпотеку» (т.2,а.с.3).

Довідкою № 10/09 від 06.01.2011 року підтверджується наявність заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Задимлянка" перед позивачем за кредитним договором № 08/10-к  від 14.03.2006 року у розмірі 553619,04 гривень (т.2, а.с.2).

Матеріали справи не містять відомостей як про погашення заборгованості ТзОВ «Задимлянка» перед банком,  так і про визнання недійсними чи розірвання означених кредитного договору та договору іпотеки.

Поряд з тим, з метою виконання наказу господарського суду Волинської області у справі № 5/61-1 від 13.07.2010 р. про стягнення з ТзОВ "Задимлянка" на користь ТзОВ "Оланта" заборгованості у розмірі 316 255,06 гривень 16.08.2010 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції Косинською Н.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження,  пунктом 4 якої накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТзОВ "Задимлянка" у межах суми звернення стягнення – 316 255,06 грн. ( т.1, а.с.42).

Також, 18.08.2010 року та 15.12.2010 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції  Косинською Н.В.  складено акти опису й арешту майна ТзОВ «Задимлянка», якими серед іншого майна боржника проведено опис та накладено арешт і на приміщення (складу)- загальною площею 155,8 м. кв. ,оцінене в 46 744 грн.; приміщення (виробничий цех) - загальною площею 190,4 м. кв.,  оцінений в 142 791 грн.; приміщення (кіоск ) - загальною площею 5,6 кв. м. оцінений в 2 798 грн., приміщення котельні загальною площею 29,1 кв. м.,  оцінене в 14 551 грн. (т.1, а.с. 42-46,  т.2 15-17).

Актами опису й арешту майна ТзОВ «Задимлянка» від 18.08.2010 року та 15.12.2010 року державним виконавцем встановлено строки (28.08.2010 року та  25.12.2010 року – відповідно), по спливу яких арештоване майно буде передано на реалізацію.

Відомості про обтяження (арешт) всього нерухомого майна ТзОВ «Задимлянка» , що накладений постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2010 року,  внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна . Дана обставина  підтверджується наявним в матеріалах   справи  витягом № 28163945 (т.2, а.с. 29).

          З письмових пояснень відділу ДВС Ківерцівського районного управління юстиції вбачається, що після отримання відомостей про здійснення опису та накладення арешту на майно ТзОВ «Задимлянка», яке перебуває у іпотеці, державним виконавцем повідомлено іпотекодержателя про арешт майна боржника та запропоновано йому звернутися до суду із позовом про виключення майна із акту опису в порядку статті 52 Закону України «Про виконавче провадження (т.2, а.с. 14).

Згідно зі статтею 1 Закону України « Про виконавче провадження « виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно -правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, а дії державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому законом порядку. Статтею 24 вказаного Закону передбачено, що за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно, з винесенням такої постанови, державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частині 1 статті 575 Цивільного кодексу України, статті 1 Закону України « Про іпотеку»  іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Згідно зі статтею 33 даного Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 62-1 Закону України « Про виконавче провадження «( в редакції, яка діяла на час опису та арешту майна) передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються відповідно до умов іпотечного договору. На майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями  згідно із Законом України «Про іпотечне  кредитування, операції  з консолідованим  іпотечним боргом та іпотечні сертифікати «.

Аналогічні положення містяться і у пункті 5.13.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Мін'юсту України № 74/5 від 15.12.1999 року  (з змінами та доповненнями) .

Виходячи із наведених норм, апеляційний суд зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки є можливим виключно для задоволення вимог іпотекодержателя.

Як вбачається із матеріалів справи, стягувач по виконавчому провадженню, є відмінним від іпотекодержателя (позивача).

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду повністю погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність звільнення із під арешту  нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю «Задимлянка»  за адресою: с. Кульчин, Ківерцівський район, Волинської області, вул. Космонавтів, 2а : котельні б, загальною площею 29,1 кв. м.; складу Б-1, загальною площею 155,8 м. кв.;виробничого цеху А-1, загальною площею 190,4 м. кв.; кіоску В-1, загальною площею 5,6 м. кв., яке є предметом іпотеки по іпотечному договору від 14.03.2006 року, який укладений між позивачем та ТзОВ "Задимлянка".

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що не надіслання позивачем відповідачу додатків до позовної заяви позбавило його можливості  належним чином захистити свої права та інтереси.

Так, ухвала про порушення провадження у даній справі від 30.12.2010 року  направлялася на адресу ТзОВ «Оланта» рекомендованим поштовим відправленням та отримана адресатом  04.01.2011  року, про що свідчить повідомлення відділення поштового зв»язку про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.54).

У зв»язку з неявкою представника відповідача та неподачею витребуваних доказів,  ухвалою господарського суду Волинської області від 10.01.2011 року розгляд справи  відкладено на 17 січня 2011 року. З протоколу (журналу) судового засідання від 17.01.2011 року  вбачається , що  представник  відповідача ТзОВ «Оланта» був присутній у судовому засіданні.

На переконання апеляційного суду, у відповідача було достатньо часу для використання свої процесуальних прав, які визначені ст.22 Господарського процесуального кодексу України, як то : право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу. Натомість, відповідач не забезпечив явку свого представника у судове засідання 10.01.2011 року по розгляду даної справи та не використав інші надані йому процесуальним законом права .

Також, у судовому засіданні 17.01.2011 року представником ТзОВ «Оланта» не заявлялися клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення із матеріалами справи, отримання  копій документів тощо, а в ході розгляду справи лише заперечувалося щодо об»єктів нерухомого майна відповідача ТзОВ «Задимлянка», які не перебувають у іпотеці ,  що підтверджується  звукозаписом судового процесу на диску CD № 0294872 .

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції  в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України  всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи  та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Оланта» та скасування чи зміни рішення господарського  суду Волинської області від 17 січня 2011 року у справі № 9/48-93.

Керуючись  ст.ст.  99,101,103,105  ГПК України,  суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду   Волинської області від 17 січня 2011 року  у справі № 9/48-93 залишити  без змін, а апеляційну скаргу  відповідача товариства з обмеженою відповідальністю   "Оланта" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча  суддя                                                               Олексюк Г.Є.

Суддя                                                                                              Гудак А.В.  

Суддя                                                                                              Сініцина Л.М.