Рішення

від 15.02.2011 по справі 10/260-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/260-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2011 р.                                                                          Справа № 10/260-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                                  Привалова А.І.

при секретарі                                                                                   Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/260-10

за позовом                              товариства з обмеженою відповідальністю «Альпарі +»,

м. Харків

до                                        товариства з обмеженою відповідальністю «Три кіти»,

с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район

про                                        стягнення 25740,50 грн.

Представники сторін:

від позивача:                    не з'явився;  

від відповідача:                     не з'явився.

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпарі +»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Три кіти»(далі-відповідач) про стягнення 25740,50 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору суборенди № 086/10 від 01.12.2009 р. в частині сплати орендної плати та комунальних послуг, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 8310,44 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 857,60 грн. пені, 15744,72 грн. штрафу, 226,42 грн. 3 % річних, 601,32 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 06.12.2010 р. порушено провадження у справі № 10/260-10 та призначено її до розгляду.

28.12.2010 р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшла заява в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, підтримана останнім в судовому засіданні, в якій останній, зменшуючи розмір позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 7872,36 грн. заборгованості, 813,03 грн. пені, 7872,36 грн. штрафу, 215,79 грн. 3 % річних та 571,14 грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача в судове засідання 18.01.2011 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча останній належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення щодо ухвали суду від 06.12.2010 р.; вимоги ухвали суду від 06.12.2010 р. відповідач не виконав, відзив на позов до суду не надіслав.

Ухвалою суду від 18.01.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи був відкладений на 01.02.2011 р.

Проте, у зв'язку із хворобою судді Привалова А.І., судове засіданні, призначене на 01.02.2011 р., не відбулось, а розгляд справи був призначений на 10.02.2011 р.

Представник позивача в судове засідання 15.02.2011 р. не з'явився, проте 31.01.2011 р. через загальний відділ господарського суду надійшла заява б/н від 20.01.2011 р., в якій позивач, у зв'язку з неможливістю надання доказів щодо використання відповідачем інтернету та телефону, зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 7872,36 грн. заборгованості, 813,03 грн. пені, 7872,36 грн. штрафу, 215,79 грн. 3 % річних та 571,14 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 7872,36 грн. заборгованості, 813,03 грн. пені, 7872,36 грн. штрафу, 215,79 грн. 3 % річних та 571,14 грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача в судове засідання 15.02.2011 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча останній належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, про що свідчить відбиток штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 03.02.2011 р., направленої на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, яка є тотожною з адресою, зазначеною у витягу з ЄДРПОУ № 21-10/7155-3 від 20.12.2010 р., оригінал якого доданий до матеріалів справи; вимоги ухвали суду від 18.01.2011 р. відповідач повторно не виконав, відзив на позов до суду не надіслав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2009 р. між позивачем (орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю «Поділ Бізнес-Парк»(орендодавець) укладено Договір оренди об'єкта нерухомості № 64 (далі - Договір № 64 від 01.12.2009 р.), відповідно до умов п.п. 2.1, 2.2 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежилі приміщення, загальною площею 38692,00 кв.м., розташовані в комплексі за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 86. При цьому, комплекс, в якому розташований об'єкт оренди, є приватною власністю орендодавця, про що видане Свідоцтво про право власності від 27.12.2006 р.

Умовами п. 6.1, 17.1 Договору № 64 від 01.12.2009 р., в редакції внесених Додатковими угодами №№ 1, 3 змін, передбачено, що строк оренди за зазначеним договором розпочинається з дати підписання між сторонами акту прийому-передачі та триває до 31.10.2011 р., а господарські зобов'язання продовжують свою дію з 01.12.2009 р. до 31.10.2011 р.

На виконання умов Договору № 64 від 01.12.2009 р. та Додаткових угод №№ 1, 2, 3, 4 до нього, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Поділ Бізнес-Парк»підписані акти прийому-передачі від 01.12.2009 р. та від 01.10.2010 р., згідно з якими орендодавцем передано, а орендарем (позивач) прийнято в оренду нежилі приміщення загальною площею 38692,00 кв.м., розташовані в комплексі за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 86.  

 Згідно з п. 3.1 Договору № 64 від 01.12.2009 р., об'єкт оренди передається орендареві для використання його в господарській діяльності, в тому числі з можливістю передачі його в суборенду третім особам.

01.12.2009 р. між позивачем (орендар) та відповідачем (суборендар) укладено Договір суборенди № 086/10 (далі - Договір № 086/10 від 01.12.2009 р.), відповідно до умов п. 1.1 якого орендар зобов'язується передати в строкове платне користування частину нежитлових приміщень, площею 45,4 кв.м., розташованих за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 86, а суборендар зобов'язується прийняти такі приміщення, та у визначені договором строки сплачувати орендну плату.

Умовами договору, зокрема, п.п. 3.1, 3.4, 3.5, 3.6 передбачено, що протягом всього строку дії договору, суборендар зобов'язується щомісяця сплачувати орендарю орендну плату, яка, включаючи ПДВ, становить 3936,18 грн. При цьому вартість послуг з теплопостачання, водопостачання та водовідведення входять до складу орендної плати. Орендна плата нараховується та сплачується з дати підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення в суборенду по день фактичного повернення приміщення орендарю. Суборендар зобов'язаний не пізніше 7-го числа  кожного поточного місяця оплатити орендарю орендну плату за поточний місяць, у визначеному договором розмірі, шляхом перерахування платежу на рахунок орендаря на підставі виставленого рахунку-фактури або самостійно. Компенсація вартості отриманих суборендарем комунальних послуг з електроенергії та вартості витрат, пов'язаних з експлуатацією електричних мереж та електроустановок, що належать власнику приміщення, не входить до складу орендної плати, а компенсуються суборендарем окремо за фактом їх споживання та використання протягом 3-х банківських дні з дня отримання рахунків від орендаря.

Згідно з п. 5.1 зазначеного договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.10.2010 р.  

Так, на виконання умов Договору № 086/10 від 01.12.2009 р., 01.12.2009 р. між позивачем та відповідачем підписаний Додаток № 1 до договору, «Акт приймання-передачі», згідно з яким орендар передав, а суборендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення, площею 45,4 кв.м., що знаходяться в комплексі будівель, розташованих за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 86.

Згідно з наявними в матеріалах справи копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000083 від 31.12.2009 р., № ОУ-0000100 від 31.01.2010 р. позивачем за період грудень 2009 р. - січень 2010 р. надані послуги суборенди на суму 7872,36 грн.

Для здійснення відповідачем оплати за орендовані приміщення позивачем виставлені рахунки-фактури № СФ-182 від 29.12.2009 р. на суму 3936,18 грн., № СФ-0000082 від 30.11.2009 р. на суму 3936,18 грн., всього на загальну суму 7872,36 грн.

Проте, порушуючи умови Договору № 086/10 від 01.12.2009 р., відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконував взяті на себе зобов'язання щодо внесення орендних платежів, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 7872,36 грн.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.  

Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Частинами 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за Договором суборенди № 086/10 від 01.12.2009 р. в частині сплати відповідачем орендних платежів на час прийняття рішення не погашена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 7872,36 грн. заборгованості визнається судом та підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 086/10 від 01.12.2009 р. в частині сплати орендних платежів, позивач на підставі п. 4.3 договору, згідно з уточненими позовними вимогами, просить суд стягнути з відповідача 813,03 грн. пені, нарахованої від сум заборгованості по кожному рахунку окремо.

Умовами п. 4.3 договору передбачено, що за прострочення виконання суборендарем грошових зобов'язань у визначений договором строк, суборендар сплачує на користь орендаря пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеним судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 797,64 грн., розрахована від сум заборгованості по кожному рахунку на сплату орендних платежів окремо, а саме:

За рахунком № СФ-0000082 від 30.11.2009 р.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

3936.1808.12.2009 - 07.06.201018210.2500 %0.056 %*402.35

За рахунком № СФ-182 від 29.12.2009 р.

3936.18

08.01.2010 - 07.06.201015110.2500 %0.056 %*333.82

08.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.052 %*61.47

                                                                                                                                                                     395,29 грн.

Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача, передбачений умовами п. 4.4 договору, штраф у розмірі 7872,36 грн.

Згідно з п. 4.4 договору, за затримку, несплату або неналежну сплату суборендарем орендної плати та інших, встановлених договором платежів більш ніж на 30 календарних днів, суборендар сплачує орендарю штраф у розмірі орендної плати за 1 (один) повний місяць оренди за кожний затриманий, несплачений або сплачений не в повному обсязі платіж.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування позивачем штрафу та дійшов висновку про задоволення зазначеної вимоги за розрахунком позивача, який є арифметично вірним та міститься у матеріалах справи.  

Також, уточнюючи позовні вимоги, позивач, посилаючись на норми ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача:  

- 215,79 грн. 3 % річних:

-          за рахунком № СФ-0000082 від 30.11.2009 р. (з 08.12.2009 р. по 22.11.2010 р.)

-          за рахунком № СФ-182 від 29.12.2009 р. (з 08.01.2010 р. по 22.11.2010 р.)

- 571,14 грн. інфляційних втрат:

-          за рахунком № СФ-0000082 від 30.11.2009 р. (грудень 2009р. - жовтень 2010р.);

-          за рахунком № СФ-182 від 29.12.2009 р. (січень 2010 р. - жовтень 2010 р.)

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підстави вказаної норми права, враховуючи, що доданий до заяви про зменшення розміру позовних вимог, розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 215,79 грн. 3 % річних та 571,14 грн. інфляційних втрат визнається судом та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -  

В И Р І Ш И В :

1.    Позовні вимоги задовольнити частково.

2.  Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Три кіти»(08130, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Шкільна, 22-А, кв. 78; код ЄДРПОУ 36712364) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Альпарі +»(юридична адреса: 61024, м. Харків, вул. Гуданова, 9/11; фактична адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 86; код ЄДРПОУ 32947470) 7872,36 грн. заборгованості, 797,64 грн. пені, 7872,36 грн. штрафу, 215,79 грн. 3 % річних, 571,14 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати: 173,29 грн. витрат зі сплати державного мита та 235,79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.    В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

   Суддя                                А.І. Привалов

Повне рішення складено - 24.02.2011 р.