Рішення

від 16.03.2011 по справі 18/40-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/40-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2011 р.

Справа № 18/40-10

За позовом приватного підприємства „Агропром” м. Волочиськ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Лісоводське” с. Лісоводи Городоцького району

про стягнення 205429,13 грн., з яких 193429,13 грн. основного боргу, 12000 грн. штрафу

                    Суддя           Саврій В.А.

Представники сторін:

Позивач: Гарієвський В.М. –за довіреністю №157 від 22.11.2010р.

Відповідач: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: в позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 205445,86 грн., з яких 193429,13грн. заборгованості, 8465,38грн. пені, 3551,35грн. штрафу за договором №1/04-09 ХМ від 03.04.2009р.

Ухвалою суду від 04.03.2010р. відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України провадження у справі №18/40-10 зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи №13/242-10.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 27.04.10р. по справі №13/242-10 провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Лісоводське” с. Лісоводи Городоцького району до приватного підприємства „Агропром” м. Волочиськ про визнання договору поставки №1/04-09-ХМ від 03.04.09р. недійсним припинено.

       Ухвалою суду  від 11.03.11р. провадження у справі поновлено  в зв'язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення.

Окрім того, судом зазначається, що позивачем подана заява про продовження термін вирішення спору на 15 днів відповідно до ст. 69 ГПК України.

Частина  3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у виняткових  випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. (Стаття 69 із змінами, внесеними згідно із Законами N 251/97-ВР від 13.05.97, N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010).

Відповідно дане клопотання відповідає нормам ст.ст. 22-31 Господарського процесуального кодексу України, тому судом прийняте та задоволено.

       Представник позивача в судове засідання з'явився та подав заяву про зменшення позовних вимог у відповідності до ст. 22 ГПК України та просить суд стягнути з відповідача 205429,13 грн., з яких 193429,13 грн. основного боргу, 12000 грн. штрафу.

        Дана заява не суперечить вимогам чинного законодавства та судом приймається.

        Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, позовні вимоги не оспорив, причини неявки  представника та неподання доказів не пояснив, своїм процесуальним правом не скористався.

  Враховуючи вищенаведене, суд  вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

   Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

 Між приватним підприємством „Агропром” м.Волочиськ (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Лісоводське” с.Лісоводи Городоцького району (Покупець) 03.04.2009р. було укладено договір поставки №1/-04/09, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму. (п.1.1договору).

Відповідно до п.п. 1.2., 2.1, 2.2, 2.3 договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки Покупцю та базис поставки, вартість товару, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору. Ціна договору вираховується, як сума вартостей усіх партій товару (згідно відповідних специфікацій), переданих Постачальником у власність Покупцю. Покупець проводить оплату вартості товару шляхом  перерахування коштів на рахунок Постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись сторонами в кожному конкретному випадку окремо та відображатись у відповідних специфікаціях - додатках.  Сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання Покупця існують і підлягають сплаті у гривні. Сума у гривні, яку Покупець повинен сплатити Постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на офіційний курс гривні до іноземної валюти, який буде встановлений українською міжбанківською валютною біржею на день фактичної оплати Покупцем ціни договору (її неоплаченої частини), однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений на день фактичної оплати вартості товару Покупцем, менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання договору.

 Згідно п. 3.2.1 договору покупець зобов'язаний оплатити вартість товару в термін, вказаний в додатках (специфікаціях) враховуючи при цьому умови п.2.3 цього договору.  При перерахуванні коштів обов'язково вказувати в платіжному документі номер і дату укладення цього договору. У випадку відсутності в платіжному документі цих реквізитів, Постачальник самостійно визначає порядок та напрями зарахування отриманих сум в погашення будь-яких існуючих зобов'язань Покупця перед Постачальником.

Пунктом 7.2.1 договору передбачено, що за затримку з оплатою Продавцю за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини), а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення суми заборгованості за кожен день протермінування оплати.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 193429,13 грн., а саме за видатковими накладними №РН-0000083 від 03.04.09р. на суму 127431,25 грн. по довіреності №14 від 03.04.09р., №РН-0000166 від 14.04.09р. на суму 46612,80 грн. по довіреності №16 від 09.04.09р.,№РН-0000497 від 21.05.09р. на суму 7171,20 грн. по довіреності №24 від 21.05.09р., №В-00-502 від 25.05.09р. на суму 9967,86 грн. по довіреності №25 від 25.05.09р., №РН-000626 від 17.06.09р. на суму 2246,04 грн..

Відповідач в добровільному порядку суму заборгованості не сплатив, тому позивачем подано позов до суду про стягнення з відповідача, враховуючи уточнення позовних вимог, 205429,13 грн., з яких  193429,13грн. заборгованості, 12000 грн. штрафу.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін)   виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Положеннями ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар,  сума боргу склала 193429,13 грн. Доказів про сплату даної суми боргу суду не надано.

    Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському                (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

    Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

    Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, враховуючи вищенаведені норми, вимоги п. 7.2.1 договору поставки №1/-04/09 ХМ від 03.04.2009р., дотримуючись положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, суд вважає, що позивач правомірно просить стягнути з відповідача 12000 грн. штрафу.

      Враховуючи вищенаведене та приписи ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, позовні вимоги заявлені обґрунтовано, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 1, 12, 22, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 116-118 Господарського  процесуального кодексу України, суд -

                                                                      В И Р І Ш И В:

  Позов  приватного підприємства „Агропром” м. Волочиськ до товариства з обмеженою відповідальністю „Лісоводське” с. Лісоводи Городоцького району про стягнення 205429,13 грн., з яких 193429,13 грн. основного боргу, 12000 грн. штрафу задоволити.

     Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Лісоводське” с. Лісоводи Городоцького району (код 33283517) на користь приватного підприємства „Агропром” м. Волочиськ, вул. Котовського,7 (код 32810350) 193429,13 грн. (сто дев'яносто три тисячі чотириста двадцять дев'ять  гривень 13 коп.) боргу, 12000 грн. (дванадцять тисяч гривень) штрафу, 2054,29 грн. (дві тисячі п'ятдесят чотири гривні 29 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      Видати наказ.

               Суддя                                                                      В.А. Саврій

Віддруковано 3 примірники: 1 –в справі, 2 –позивачу, 3 - відповідачу