Рішення

від 24.03.2011 по справі 4/21/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/21/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

24 березня 2011 р.           

Справа 4/21/2011/5003

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя                  В. Білоус

Секретар судового засідання А. Логінов

за участю представників:

позивача      : Педченко Г.О. - за довіреністю;

відповідача   : не з"явився.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу

за позовом:Державної екологічної інспекції у Вінницькій області  (вул. 600 - річчя, 19, м. Вінниця, 21100) до:Приватного виробничо-комерційного підприємства "Кордіс" (вул. Промислова, 2, м. Ладижин, Вінницька область, 24321)про стягнення 5 715,51 грн. збитків від самовільного використання 884 м. куб.води із ставків, в тому рахунку 1603, 86 грн. - збитків від самовільного використання із ставка: 278 м. куб. води на території Чечелівської сільської ради Гайсинського району, 15 79 грн. 74 коп. збитків від самовільного використання із ставка 378 м.куб. води на території Харнпацької сільської ради, 2531 грн. 91 коп. збитків від самовільного використання 228 мм. куб. води із ставка на території Кунківської сільської ради, -    

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимог ухвали від 24.02.2011 р. про явку в судове засідання представника, надання письмових пояснень (відзиву) з приводу заявленого позову не виконав. Причин цього не пояснив. Копія вказаної ухвали вручена відповідачеві 04.03.2011 р., що стверджується поштовим повідомленням № 2432101240333. Оскільки відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не надав доказів поважності причин невиконання вимог ухвал суду, то суд приходить до висновку про те, що нез"явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвалою від 24.02.2011 р. від позивача вимагалося надати суду додаткові докази, в тому рахунку докази встановлення перевіркою дотримання природоохоронного законодавства самовільного забрання відповідачем в період з 02.09.2007 р. по 02.09.2010 р. води в кількості 884 м.куб.; докази в обгрунтування того, яким чином, в який спосіб визначений обсяг використаної води; докази про те на підставі чого відповідачем визначено кількість використаної води з 02.09.2007 р. по 02.09.2010 р. Позивач цих вимог ухвали не виконав. Також всупереч вимогам названої ухвали позивач не надав письмових пояснень причин невиконання цих вимог ухвали, як те вимагалося у випадку невиконання будь-яких вимог ухвали, оскільки в листі № 889/07 від 02.03.2011 р. не вказано в який спосіб, яким чином, визначений обсяг використаної відповідачем води, не вказано первинних документів і на підставі чого відповідачем визначено кількість використаної води з 02.09.2007 р. по 02.09.2009 р. Тому справа вирішується за наявними в справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, об"єктивно, повно, всебічно, дослідившив сукупності подані в справу докази суд на підставі ч.2 ст.4 ст. 33, 34, ч.2, 3 ст. 43 ГПК України, ч. 2 ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі Закон України від 05.04.2007 р. № 877-V), ст. 48 Водного кодексу України прийшов до висновку про відмову в позові за неналежністю поданих доказів, з огляду на таке.

В обгрунтування позовних вимог про стягнення 5715 грн. 51 коп. збитків від самовільного використання  884 м. куб. води із ставків в період з 02.09.2007 р. по 02.09.2010 р. позивач надав копії актів перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 31.08.2010 р., 01.09.2010 р., 02.09.2010 р. складених державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області Молчановським В.А. за участю директора ПВКП "Кордіс" Кучерявого Р.Л. В акті перевірки від  31.08.2010 р. у вступній частині і в розділі "Охорона та раціональне використання водних ресурсів" вказано, що орендований  відповідачем цегельний завод знаходиться в с. Рахнівка Гайсинського району, Вінницької області, а водопостачання здійснюється із ставка на території Чечелівської сільської ради і що підприємство з 02.09.2007 р. по 02.09.2010 р. проводило забір води для виробничих потреб із ставка 228 м. куб. без спеціального дозволу на водокористування і зазначено, що це є порушенням ст. 44  Водного кодексу України. Також вказано, що звіти про обсяги використаної води за формою 2-ТП (водгосп) не подаються, журнали обліку води не ведеться.

В акті перевірки від 01.09.2010 р. вказано, що переданий відповідачеві в суборенду цегельний завод знаходиться в с. Харпачка, Гайсинського району, Вінницької області і водопостачання здійснюється із ставка на території Харпацької сільської ради та що підприємство з 02.09.2007 р. по 02.09.2010 р. проводило забір води для виробничих потреб із ставка 378 м. куб. без спеціального дозволу на водокористування і звітів про обсяги використаної води Ф 2-ПН (водгосп) не подавало, журнали обліку використаної води не вело.

В акті перевірки від 02.09.2010 р. вказано, що відповідач для виробничої діяльності використовує земельну ділянку загальною площею 3, 98 га, яка розташована на землях Кунківської сільської ради за межами населеного пункту с. Кунка і що на земельній ділянці площею  1, 98 га знаходиться Кунківський цегельний завод. який належить громадянину Кучерявому Р.Л. відповідно до договору купівлі - продажу, укладеного 12.12.2006 р., на площі 2, 0 га знаходиться Кунківське родовище(глиняний кар"єр). Також в цьому акті вказано, що водопостачання здійснюється із ставка на території Харпацької сільської ради і що підприємство з 02.09.2007 р. по 02.09.2010 р. проводило забір води для виробничих потреб із ставка 278 м. куб. без спеціального дозволу на водокористування, без надання звітів про обсяги використаної води Ф.2 тп (водгосп), без ведення журналів обліку води.

Перевірка була планова і проводилася на підставі виданих начальником Державної екологічної інспекції у Вінницькій області № 165-П від 05.08.2010 р. направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 25.08.2010 р. № 2010 р., в якому періодом перевірки вказано з 25.08.2010 р. по 14.09.2010 р.

Також в обгрунтування позовних вимог надано копію довідки від 02.02.2010 р. із додатком довідок № 1, № 2, № 3. Вказані довідки отримані позивачем тільки 03.09.2010 р., що стверджується відміткою штампу вхідної кореспонденції позивача за № 2590.

В загальній довідці відповідача вказано, що для виготовлення сирцю цегли, за період з 02.09.2007 р. по 02.09.2010 р. виготовлення цегли сирцю 2210 тис. штук, використано 884 м. куб. води згідно з технологічними умовами виготовлення 1000 штук цегли сирцю. В довідці № 1 вказано про використання при виробництві цегли сирцю цегельним заводом с. Кунка із ставка, розташованого на території Кунківської сільської ради, Гайсинського району за період з 02.09.2007 р. по 02.09.2010 р. 278 м. куб. води із зазначенням конкретних періодів; в довідці № 2 цегельним заводом с. Рахнівка із ставка розташованого на території Чечелівської сільської ради, с. Рахнівка, Гайсинського району з 02.09.2007 р. по 02.09.2010 р. - 228 м.куб. води; в довідці № 3 - цегельним заводом в с.Харпочка - із ставка Харпочцької сільської ради Гайсинського району з 02.09.2007 р. по 02.09.2010 р.

Також надано розрахунок суми збитків від самовільного водокористування по кожній сільській раді на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом міністерства охорони навколишнього природного середовища України від  20.07.2009 р. № 389 і зареєстрованої в МЮ України 14.08.2009 р. за № 767/16783.

Згідно ч.2 ст.4, ст.33, ч.2 ст.34, ч.2, 3 ст.43 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно ст.1, ч.6 ст.7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері підприємницької діяльності” № 877-V від 05.04.2007 р., п. 1.4, п.15, п. 16 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів  господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства”, затвердженого наказом Міністерства охорони  навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. № 464, зареєстрованого в МЮ України від 15.01.2009 р. за № 18/16034 (надалі “Порядок”) діяльність перевірок посадовими особами, дотримання вимог природоохоронного законодавства регулюється вказаними нормами. Згідно цих норм посадова особа органу державного контролю має зазначати  в акті перевірки стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання детальний опис виявленого порушення. Акт  перевірки –цей документ який має фіксувати факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання ї є носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання. В акті має бути зазначено виявлені посадовою особою, що здійснює контроль порушення і недоліки. До акту перевірки мають додаватися (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта, що перевіряється. В акті перевірки також має зазначатися інформація, пов'язана  з проведенням інструментально - лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об'єкті перевірки) та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань.

Згідно ч.1 ст. 49, ч.1 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об"єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об"єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотніми водами із застосуванням каналів.

З огляду на це, в актах перевірки від 31.08.2010 р., 01.09.2010 р., 02.09.2010 р. при встановленні виду порушення –самовільне використання підземних вод із артезіанської свердловини без спеціального дозволу, мало б бути вказано не тільки вид порушення природоохоронного законодавства, а й його обсяги –кількість самовільно використаної відповідачем води, оскільки не можна в акті перевірки робити висновок про самовільне використання підземних вод, без зазначення в акті перевірки яка кількість води використана самовільно, яким способом це встановлено.

Із названих норм законодавства вбачається, що сама особа яка здійснює перевірку, в даному випадку держінспектор позивача зобов'язаний був встановити яка кількість води самовільно використана відповідачем і вказати в який спосіб він це визначив і встановив. Факт порушення самовільного водокористування, його обсяги мають встановлюватися особою, що проводить перевірку і фіксуватися в акті перевірки, а не віддаватися на розсуд, думку особи яка перевіряється, шляхом надання нею довідки про кількість використаної відповідачем підземної води за певний період.

Визнання відповідачем в довідках фактичних обставин, якими позивач обґрунтовує кількість самовільно використаної відповідачем підземної води і розмір шкоди згідно ч.3 ст.43 ГПК України не є обов'язковим для суду. Тому факт порушення, обсяг самовільної використаної води має встановлюватися самою особою, що здійснює перевірку на підставі об'єктивних, первинних доказів про кількість використаної води у спосіб і порядку визначених законодавством, і не залежати від того яку довідку надасть чи не надасть суб'єкт  господарювання, що перевіряється і не залежати від визнання чи заперечення ним цього факту.

В п. 9.1 Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 2007 р. 2009 р. № 389, зареєстрованого в МЮ України 14.08.2009 р. № 767/16783 не передбачено в який спосіб має встановлюватися об'єм  води, що використана самовільно без дозволу. Пункт 5.7 цієї Методики не може застосовуватися ні позивачем, ні судом, оскільки він відноситься до розділу V Методики “Розрахунки маси наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт із зворотними водами з перевищенням граничнодопустимого скиду”, а  відтак не стосується самовільного використання без дозволу. Тому встановлення факту обсягу самовільно використаної без дозволу води є обов'язком контролюючого органу, а не особи яку контролюють.

Всупереч вимогам названих норм законодавства акти перевірки від 31.08.2010 р., 01.09.2010 р., 02.09.2010 р., довідки відповідача про кількість самовільно використаної води не містять даних про те на підставі чого і в який спосіб (на підставі  даних приладів обліку, журналу записів про дані обліку використаної води, розрахунків, іншим) встановлено, що відповідач з 02.09.2007 р. по 02.09.2010 р. використав саме 884 м.куб. води. Тому суд приходить до висновку про те, що посадова особа, яка проводила перевірку і склала акти перевірки від 31.08.2010 р., 01.09.2010 р., 02.09.2010 р. не встановила факту порушення відповідачем природоохоронного законодавства у вигляді самовільного використання 884 м.куб. води з 02.09.2007 р. по 02.09.2010 р.

Довідки (а.с. 8-9) відповідача не є первинними документами і мали б містити в собі також дані про те на підставі чого і в який спосіб встановлено обсяги в кількості 884 м.куб. води  вказаних в довідках. Згідно п.4.14 Порядку не допускається включення до акту перевірки інформації, висновків, які не підтверджені документально. Оскільки ні в актах перевірки від 31.08.2010 р., 01.09.2010 р., 02.09.2010 р., ні в довідках відповідача цього не вказано, як і на підставі чого вираховано чи встановлено в інший спосіб, то вони визнаються судом сумнівними, неналежними доказами і не підтверджують використання відповідачем 884 м.куб. вод з 02.09.2007 р. по 02.09.2010 р. і заподіяння цим 5715, 51 грн. збитків.

Згідно п.4.23 Порядку в приписі позивач мав би вказати про усунення порушень законодавства шляхом відшкодування шкоди від самовільного водокористування із зазначенням її розміру, строку, терміну і вручити його відповідачеві для виконання. Такого доказу (приписи) доказів його вручення відповідачеві, позивач суду не надав.

Окрім того, акти перевірок є неналежним доказами, оскільки суперечать іншим доказам, які свідчать про те, що ці акти 31.08.2010 р., 01.09.2010 р., 02.09.2010 р. не складалися. Із листа позивача від 02.03.2011 р. № 889/07 і пояснень представника позивача в судовому хасіданні вбачається, що державний інспектор здійснюючи перевірку не визначав самостійно період і кількість самовільно використаної із ставків води, а дані про кількість води і період записав в акті перевірок від 31.08.2010 р., 01.09.2010 р., 02.09.2010 р. на підставі даних вказаних в довідках відповідача, які були отримані позивачем тільки 03.09.2010 р., вх.№ 2590. Тому дані про кількість самовільно використаної води, період використання з 02.09.2007 р. по 02.09.2010 р. не могли бути відомі на дату складання актів перевірки, датованих 31.08.2010 р., 01.09.2010 р., 02.09.2010 р. В актах датованих 31.08.2010 р., 01.09.2010 р. взагалі не могло бути вказано періоду самовільного водокористування по 02.09.2010 р. Це свідчить про те, що акти перевірок не складалися 31.08.2010 р., 01.09.2010 р., 02.09.2010 р. і як докази, які згідно законодавства є результатом оформлення перевірок, не беруться судом до уваги. Згідно ч.2 ст.8 Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V органи державного нагляду (контролю) зобов"язані: повно, об"єктивно та неупереджено здійснювати державний контроль. Всупереч цьому і ч.1 ст.48 Водного кодексу України акти перевірок позивача від 31.08.2010 р., 01.09.2010 р., 02.09.2010 р. свідчать про те, що перевірка дотримання  природоохоронного законодавства проведена позивачем не повно, не об"єктивно, оскільки особою, яка складала акт не встановлювався, не визначався, не обчислювався обсяг, кількість самовільно використаної води, в актах не вказано в який спосіб із застосуванням яких технічних пристроїв, засобів, споруд здійснювався забір води із ставків для цегельних заводів, які розташовані на певній відстані від ставків, які вихідні дані, документи використані для визначення , обчислення кількості води, оскільки в актах перевірки вказані дані, які не могли бути відомі на дату їх складання. Відсутній акт перевірки який би містив висновок використання 278 м.куб. води із ставка на території Кунківської сільської ради, оскільки акти перевірок від 01.09.2010 р., 02.09.2010 р. містять висновки про використання води в кількості 378 м. куб. і 278 м. куб. тільки із ставків на території Харпацької сільської ради. В акті перевірки від 02.09.2010 р. вказано, що цегельний завод за договором купівлі - продажу від 12.12.2006 р. належить громадянину Кучерявому Р.Л., а не ПВКП "Кордіс" як юридичній особі, тому відсутнє обгрунтування чому відповідач, як юридична особа має відповідати за діяльність відповідача як юридичної особи.

За вказаних обставин відсутні правові підстави для задоволення позову.

Куруючись ст.4, 4-5, 22, 28, 33, 34, 36, 43, 75, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. В позові  Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Приватного виробничо - комерційного підприємства "Кордіс" про стягнення 5 715,51 грн. збитків відмовити.

2.Копії рішення надіслати позивачеві, відповідачеві рекомендованим листом або вручити їх повноважним представникам під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 24.03.2011р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 29.03.2011 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя                                Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу  (вул. 600 - річчя, 19, м. Вінниця, 21100)

3 - відповідачу  (вул. Промислова, 2, м. Ладижин, Вінницька область, 24321)