Рішення

від 15.03.2011 по справі 21/5007/6/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/5007/6/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" березня 2011 р.                                                     Справа № 21/5007/6/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Вельмакіна Т.М.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Коваленко Л.І. - директор філії (наказ №84-ос від 08.06.10р.);

від відповідача не з'явився.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи (м. Київ) в особі філії Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" у Житомирській області (м. Житомир)   

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "КиївєврокредитБуд" (м.Житомир)

про стягнення 13055,77 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача  13055,77 грн. з яких: 9211,00грн. основного боргу, 1344,77грн. інфляційних, 700,00грн. штрафу та 1800,00грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не надав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Враховуючи викладене, відсутність представника відповідача, на думку суду, не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 27 серпня 2009 року між сторонами по справі укладено  договір № 06-00145-09 про виконання державної експертизи.

Відповідно до п.1.1 договору, "Замовник" (відповідач) доручає, а "Виконавець" (позивач) приймає на себе виконання комплексної державної експертизи коригування робочого проекту на будівництво 64-х квартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 108-а в м. Коростені під 40-а квартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями.

Згідно з п.2.1 договору, вартість проведення комплексної державної експертизи робочого проекту  становить 16373,71грн.

Згідно п. 2.2. "Замовник" зобов'язується перерахувати кошти протягом п'яти днів після підписання договору "Виконавцю" вказану вартість комплексної експертизи.

Пунктом 3.1. сторони передбачили, що "Виконавець" зобов'язується видати комплексний висновок державної експертизи в межах 45 днів, з дня отримання від "Замовника" оплати вартості комплексної експертизи.

Несвоєчасна оплата "Замовником" вартості комплексної експертизи по п.2.1., або виконання оплати частково, переносить термін виконання комплексної експертизи, починаючи з дня повної її оплати.

Позивач зазначив, що свої договірні зобов'язання виконав у повному обсязі, на підтвердження вказаного надав Акт №06-00145-09 здавання-прийняття висновку комплексної державної експертизи від 28.08.09р. (а.с.10).

Згідно даних позивача, оплата робіт відповідачем була здійснена частково, в сумі 9648,00 грн., у зв'язку з чим 14.06.10р., на адресу відповідача, була направлена претензія № 01/75 з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 13420,00 грн., з яких: 10000,00 грн. основний борг,  2720,00 грн. - пеня та 700,00 грн. - штраф (а.с. 17).

Вказану претензію відповідач отримав 15.06.10р. та відповіді не надав. Однак, частково погасив борг на суму 789,00 грн., що підтверджується випискою банку по рахунку позивача (а.с. 47-48).

Внаслідок зазначеного, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем, яка на момент вирішення спору становить 9211,00 грн., що вбачається і з наданої позивачем довідки (а.с. 23) та, підписаного сторонами, акту звірки взаєморозрахунків (а.с.59).

В порядку ст. 625 ЦК України, згідно розрахунку позивача (а.с. 14), відповідачу нараховано суму боргу з урахуванням індексу інфяції за період з 02.09.09р. по 14.06.10р. в сумі 10555,77 грн., з них, інфляційні витрати - 1344,77 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 231 ГК України, позивачем нарахувано відповідачу пеню в сумі 1800,00 грн., а також 700,00 грн. штрафу (а.с. 14).

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши надані, в процесі її розгляду, пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

У відповідності до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За положеннями ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.  

Так, з матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник в процесі виконання сторонами  договору № 06-00145-09 про виконання державної експертизи  від 27.08.09р.

Свої договірні зобов'язання позивач виконав у повному обсязі, доказом чого є, підписаний сторонами, акт здавання-прийняття висновку комплексної державної експертизи від 28.08.09р. (а.с.10).

Що стосується проведених відповідачем розрахунків, то матеріали справи містять банківську виписку  по рахунку позивача, згідно якої 15.06.10р. відповідачем сплачено 789,00грн. за договором №06-00145-09 від 27.08.09р. (а.с. 47-48) та, підписаний сторонами, акт звірки від 01.11.10р. на суму 9211,00грн.  

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що відповідач не заперечив факт існування станом на 01.11.10р. заборгованості перед позивачем у розмірі 9211,00грн.

Однак, враховуючи п.п. 2.2, 3.1 Договору та проаналізувавши фактичні взаємовідносини сторін, суд дійшов висновку, що, в частині проведення розрахунків на суму 10000,00грн. та в частині визначення терміну виконання комплексної експертизи, сторонами не було дотримано умов Договору, що призвело до здійснення остаточних розрахунків, в іншому, ніж передбачено Договором, порядку.

Врезультаті вказаного, оскільки умовами Договору передбачено проведення розрахунків лише в порядку передоплати, для визначення дати виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем на суму 10000,00грн., слід керуватися приписами ст.530 ЦК України.

У відповідності до ст. 530ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що чинним законодавством не передбачено форму такої вимоги, строк проведення розрахунків слід визначати, з врахуванням претензії від 14.06.10р. № 01/75, яку отримано відповідачем 15.06.10р. З огляду на викладене, заборгованість у відповідач виникла лише 23.06.10р. (15.06.10р. + 7 пільгових днів). При цьому, до вказаної дати (15.06.10р. (а.с. 47-48)), відповідачем було додатково сплачено 789,00грн., тому основна заборгованість становила 9211,00грн.

Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за договором, заборгувавши позивачу станом на день звернення до суду 9211,00 грн, позивач правомірно заявив позов у цій частині.

Відповідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, сума інфляційних нарахувань за період з 02.09.2009р. по 14.06.10р. на суму 789,00 грн. становить 55,23 грн., за період з 02.09.09р. по 27.01.11р. на суму 9211,00 грн. становить 1289,54 грн.

Однак, враховуючи вищевказане, правомірним є здійснення нарахувань лише з 23.06.10р.  на суму 9211,00грн.

При цьому слід зазначити, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 р., № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Таким чином, інфляційні за  несвоєчасно проведені розрахунки слід здійснювати за період з липня 2010 року по грудень 2010р. на суму 9211,00грн. і їх сума становить 515,59грн. Отже, позивач безпідставно заявив до стягнення інфляційні на суму 829,118грн., в задоволенні яких слід відмовити.

Що стосується нарахованого позивачем на підставі ст. 231 ГК України 7% штрафу від суми заборгованості в розмірі 700,00 грн. та пені в розмірі 0,1 % в сумі 1800,00 грн., оскільки відповідач відноситься до державного  сектора економіки, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 вказаної статті, у разі  якщо порушено господарське зобов'язання,  в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом чи договором,  за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Тобто приписи ч.2 ст. 231 ГК України поширюють свою дію на правовідносини із спеціальним суб'єктом та на окремі види зобов'язань.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

При цьому, у відповідності до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Тобто, чинне законодавство надає можливість, зокрема, суб'єктам господарювання, що належать до державного сектора економіки, застосовувати положення ст. 231 ГК України, однак з дотриманням приписів ст.547 ЦК України.

З огляду на викладене, враховуючи, що сторони в Договорі не передбачили нарахування пені та штрафу на підставі ст. 231 ГК України, вимоги позивача про стягнення 700,00 грн. штрафу та 1800 грн. пені є безпідставними, такими, що не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі та підлягає частковому задоволенню в сумі 9726,59грн., з яких 9211,00грн. основного боргу та 515,59грн. інфляційних.

В частині стягнення штрафу в сумі 700,00 грн., 1800.00 грн. пені та 829,18 грн. інфляційних, суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 33, 49, 69,75, 82-85 ГПК України, господарський суд  

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "КиївєврокредитБуд" (м. Житомир, вул. Бальзаківська, буд. 4, кв. 108, код 35905517)

на користь філії Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи"  у Житомирській області (10014, м. Житомир, майдан С.П. Корольова, буд. 12, код 35850609)

- 9211,00 грн. основного  боргу;

- 515,59 грн. інфляційних;

- 97,26 грн. державного мита;

- 175,82 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                       Вельмакіна Т.М.  

                                                   Повне рішення складено 21 березня 2011 року.

Віддрукувати:

1 - у справу

2,3 - сторонам (відповідачу-рек. з повід.)