Рішення

від 17.03.2011 по справі 5010/72/2011-п-28/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/72/2011-П-28/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 березня 2011 р.   Справа № 5010/72/2011-П-28/5   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Клебан Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:        Івано-Франківського міжрайонного природоохоронного прокурора

                            в інтересах держави

                            в особі Державного комітету лісового господарства України  

                            в особі державного підприємства "Івано-Франківський лісовий селекційно-                                    

                            насіннєвий центр"

                            с. Остриня, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78012

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп-3"

                            вул.Шевченка, 86а, с.Старий Лисець, Тисменицький район,

                            Івано-Франківська область, 77452

про                       стягнення заборгованості в сумі 2838 грн. 80 коп.

за участю представників сторін:

від позивача:    Федоришин М.І. - провідний економіст-нормувальник,

                           доручення №32 від 28.02.11;

від відповідача:представники не з"явились;

В судовому засіданні приймає участь помічник прокурора: Косовець Р.М., посвідчення №9

                                                                                                      від 26.02.09

ВСТАНОВИВ:

          у відповідності до ч.1 ст.2 ГПК України, Івано-Франківський міжрайонний природоохоронний прокуророр в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України в особі державного підприємства "Івано-Франківський лісовий селекційно-насіннєвий центр" звернувся до господарського суду, на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництва, з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Темп-3" про стягнення заборгованості в сумі 3438 грн. 80 коп.

Керуючись ч.3 ст. 2 ГПК України, прокурор в позовній заяві № 52-3-11  від 18.01.11 (вх.№ 141  від 19.01.11) визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Обгрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №33 від 30.06.09 в частині оплати продукції, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість.           

          Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 20.01.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 03.02.11.

          Ухвалами господарського суду від 03.02.11 та від 01.03.11 розгляд справи було відкладено в зв»язку з неявкою відповідача.

          Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, відзиву на позов не надіслав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 20.01.11 (вих.№ 766), від 03.02.11 (вих. № 1786) та від 01.03.11 (вих.№ 3397); отримання вищезазначених ухвал відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 2).

          Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

          Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

         Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

          Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні  17.03.11  не надходило.

          Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

          За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд,  враховуючи те, що відповідач належним чином  повідомлений  про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

          17.03.11 представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог (вх.№2298/11-свх, а.с. 27) та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2838 грн. 80 коп., відповідно до довідки ДП "Івано-Франківський лісовий селекційно- насіннєвий центр" № 13 від 03.02.11 (а.с. 19).

          Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а тому заява позивача (вх.№2298/11-свх від 17.03.11) підлягає прийняттю та розгляду по суті, відповідно до зменшених позовних вимог.          

          При цьому суд виходить з того, що зменшення розміру позовних вимог в судовому засіданні не порушує процесуальних прав відповідача.                    

          В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримують;  просять суд позов задовольнити відповідно до заяви про зменшення позовних вимог (вх.№2298/11-свх від 17.03.11).

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи прокурора та представника позивача, дослідивши фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 30.06.09 між позивачем (далі - продавець) та відповідачем (далі - покупець) укладено договір  № 33 (а.с. 11-12).

          Пунктом 1.1 сторони погодили, що продавець зобов»язується продати, а покупець прийняти та оплатити продукцію в повному об»ємі договору по договірних цінах, згідно специфікацій (додаток №1).

          У відповідності до умов Договору, відповідач - ТзОВ "Темп-3" отримав від позивача - державного підприємства "Івано-Франківський лісовий селекційно-насіннєвий центр" лісопродукцію на суму 3438 грн. 80 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи торарно-транспортними накладними № 0113039 від 07.11.09.  та    № 0113043 від 12.11.09.,  які підписані представниками сторін (а.с. 14-15).

          Покупець прийняті на себе договірні зобов»язання не виконав, вартість продукції не оплатив.

          06.06.10 позивач звернувся до відповідача з претензією № 109 на суму 3438 грн.                 80 коп. (а.с.16), надсилання якої підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с.17), в якій вимагає на протязі 10-ти денного терміну сплатити заборгованість за отриману лісопродукцію у сумі 3438 грн. 80 коп.

          Проте, вимога щодо сплати заборгованості  залишилася без відповіді та задоволення.

          Відповідач прийняті на себе договірні зобов»язання належним чином не виконав, за поставлену лісопродукцію  розрахувався  частково в сумі 600грн., що підтверджується довідкою  ДП "Івано-Франківський лісовий селекційно-насіннєвий центр" № 13 від 03.02. 11 (а.с. 19)., оплату залишку отриманого товару в  сумі 2838 грн. 80 коп. не здійснив.                     

          Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

          Згідно з ч.ч.1,7 ст.193  Господарського кодексу  України,  суб'єкти господарювання  та  інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських  договорів  застосовуються  відповідні  положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не  допускаються  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

          У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України,  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК  України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).          

          Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Відповідач в судові засідання не з»являвся, письмових пояснень чи доказів оплати залишку вартості отриманого товару не надав.

          Факт порушення відповідачем зобов»язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.          

          Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 2838 грн. 80 коп. за отриману відповідачем на підставі товарно-транспортних накладних лісопродукцію, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Приймаючи до уваги вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним боргу, а саме часткової оплати відповідачем заборгованості за поставлену лісопродукцію в сумі 600 грн., що підтверджується довідкою ДП "Івано-Франківський лісовий селекційно-насіннєвий центр" № 13 від 03.02. 11 (а.с. 19), у суду достатньо підстав вважати, що вимога  про стягнення з відповідача 2838 грн. 80 коп. заборгованості підлягає задоволенню.

          Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати державного мита, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч. ч. 3, 5 статті 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.

         На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 121, 124 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України,  ст.ст. 509,  525, 526, 610, 629 ЦК України, ст.ст. 2, 22, 33, 49, 75,  ст. 82,  ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          позов Івано-Франківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України в особі державного підприємства "Івано-Франківський лісовий селекційно-насіннєвий центр" до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Темп-3" про стягнення 2838 грн. 80 коп.  задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп-3" (вул. Шевченка, 86а, с.Старий Лисець, Тисменицький район, Івано-Франківська область; код 30763654 ) на користь  державного підприємства "Івано-Франківський лісовий селекційно-насіннєвий центр" (с. Остриня, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78012; код 33586969) –                      2838 (дві тисячі вісімсот тридцять вісім) грн. 80 коп. заборгованості.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп-3" (вул. Шевченка, 86а, с.Старий Лисець, Тисменицький район, Івано-Франківська область; код 30763654 ) в доход Державного бюджету ( отримувач: УДК у м. Івано-Франківську; банк отримувача: ГУДК  України в Івано-Франківській  області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ  20568100, код  платежу 22090200) - 102 (сто дві) грн. судових витрат по сплаті державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп-3" (вул. Шевченка, 86а, с.Старий Лисець, Тисменицький район, Івано-Франківська область; код 30763654 ) в доход Державного бюджету (отримувач: УДК у м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ 20568100,              р/р 31212264700002, банк- ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014,                 код платежу 22050003) - 236 (двісті тридцять шість гривень)грн. судових витрат з інформаційно - технічного забезпечення судового процесу.

          Накази видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після   закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

          Суддя                                                                     І.П. Кавлак                                                                                               

                                                                                                повне рішення складено 22.03.11

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"