Рішення

від 17.01.2011 по справі 10/500

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  10/500

17.01.11

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»

до                   Дочірнього підприємства «Рідна Марка»

про                 стягнення заборгованості

                                                                                                                   Суддя Котков О.В.

                                                                           Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача:      Зайцев М.М., довіреність №24 від 11.04.2010 року;

від відповідача: не з’явились;  

В судовому засіданні 17.01.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(надалі ТОВ «Євро Лізинг», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Рідна Марка»(надалі ДП «Рідна Марка», відповідач) заборгованості в сумі 31 930,45 грн. з яких: 1 969,36 грн. - заборгованість за лізинговими платежами; 17 139,00 грн. –вартість ремонту, 11 115,88 грн. –плата за перевищення пробігу, 138,17 грн. - заборгованість за договором сервісу та 1 568,04 грн. –3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем прострочено сплату лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 11 від 01.11.2004 року. З посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, що утворилась, а також витрати на ремонтні роботи, які не покриваються за рахунок лізингових платежів, 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 28.12.2010 року наявний у матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2004 року між TOB «Євро Лізинг»та ДП «Рідна Марка»було укладено договір фінансового лізингу № 11 (далі - договір).

Відповідно до п. 2 договору лізингу лізингодавець (позивач) передає лізингоодержувачу (відповідач), а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу (далі - лізинг) ТЗ у відповідності з замовленням на ТЗ.

Додатком № 3 до договору фінансового лізингу є план лізингу, у якому встановлені розміри та строки сплати відповідачем лізингових платежів.

На виконання договору, позивачем було надано в користування відповідача, на підставі замовлення на ТЗ № 11/4 від 27.01.2006р. транспортний засіб Skoda Superb Classic 1.8Т Aut., реєстраційний НОМЕР_1.

Факт передачі транспортних засобів підтверджується актом приймання-перадачі № 11/4 від 10.02.2006р., який підписаний сторонами та скріплений печатками товариств.

Відповідно до п. 5.1 Договору лізингу за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в плані лізингу (додаток 3 до договору) та інших додатках.

Згідно п. 5.2 договору лізингу лізингові платежі включають: суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ; комісію лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ.

Згідно п. 5.5 Договору лізингу лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, строк сплати яких настав, навіть з причин пошкодження ТЗ або внаслідок виникнення обставин, які можуть здатися форс-мажорними та виникли не з вини лізингоодержувача.

Відповідно до п. 7.16 договору лізингу лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов'язані з використанням транспортного засобу і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.

Оскільки відповідачем в порушення зобов’язань передбачених договором не сплачено лізингові платежі, по договору утворився борг, який за даними обліку позивача становить 1 969,36грн. (рахунки № С-0037814 та № С-0037815 від 31.12.2008р.), та є заборгованістю за користування транспортними засобами.  

09.02.2009. транспортний засіб було повернуто позивачу, що підтверджується відповідним актом.

Згідно п. 7 акту повернення ТЗ № 11/0004 від 09.02.2009р. показання спідометра ТЗ при передачі становили 226 018 км. Крім того, транспортний засіб було повернуто з наступними пошкодженнями: переднє праве крило - вибита фарба; вм'ятина порога; внизу подряпина бампера - глибокі; вм'ятина бампера; подряпані ковпаки; сколи фарби на капоті; тріснута решітка; вибита фарба; вм'ятина задньої правої двері; скол заднього лівого крила; скол переднього лівого крила; скол на стойці; подряпини правого бокового дзеркала; подряпина та вм'ятина заднього бампера; сколи даху; хімчистка салону; подряпини арок задніх дверей (правої та лівої).

Згідно п. 12.7 договору транспортний повертається в чистому і вимитому вигляді, і в такому стані і з таким обладнанням як під час надання, беручи до уваги нормальний знос, який може бути визначений, на вимогу лізингоодержувача, в додатку до даного договору.

Пунктом 12.8 договору передбачено, що якщо транспортний засіб повертається лізингодавцеві в такому стані, який не відповідає вимогам, передбаченим в пункті 12.7. договору (пошкодженим), то лізингодавець має право виконати ремонт з метою відновлення стану транспортного засобу і має право на одержання компенсації від лізингоодержувача для покриття витрат на ремонт. При цьому акт про повернення транспортного засобу підписується на дату завершення ремонту і лізингоодержувач зобов'язаний продовжувати сплачувати лізингові платежі протягом всього періоду ремонту транспортного засобу.

У зв'язку з тим, що повернуті транспортні засоби не відповідали вимогам п. 12.7 договору, лізингодавець виконав їх ремонт.

Загальна вартість ремонту транспортного засобу склала 17 139,00грн. (рахунок № С-00007207 від 11.02.2009р.).

Згідно п. 10.9 договору лізингу даним договором встановлюється місячний пробіг ТЗ у плані лізингу, у випадку перевищення якого (перепробіг) лізингоодержувач сплачує додаткову плату за перевищення встановленого пробігу.

Місячний пробіг транспортного засобу згідно плану лізингу № 11/4 становить 40000 км на рік.

За весь строк лізингу (3 роки) пробіг транспортного засобу повинен був становити 20 000 км, а згідно акту повернення пробіг транспортного засобу становив 226 018.

Плата за перевищення пробігу становить 11 115,88грн. (рахунок № С-00014252 від 10.03.2009р., який відповідач повинен був сплатити 19.03.2009р.). Відповідачем не сплачено плату за перепробіг.

Враховуючи вищевикладене, несплаченими станом на час вирішення спору залишились: рахунки-фактури № С-00014252 від 10.03.2009р., № С-0037814 від 31.12.2008р., № С-0037815 від 31.12.2008р., № С-00007207 від 11.02.2009р.  

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ст. 759 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Заборгованість відповідача за користування транспортними засобами що є предметом договору лізингу складає 39 860, 37 грн. Розрахунок суми боргу наданий до матеріалів справи та містить посилання на первинні документи, що підтверджують виконання зобов’язань за укладеним договором, допущення прострочення з боку відповідача.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень договору фінансового лізингу № 11 від 01.11.2004 року строки виконання зобов’язань по оплаті наданих послуг є такими що настали.

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача зазначені у позовній заяві (докази внесення лізингових платежів у відповідності з погодженими графіками), суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 30 224,24 грн., що є заборгованістю за користування предметом лізингу, у зв’язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми в розмірі 138,17 грн., що становить заборгованість за договором № 11/С по наданню послуг щодо сервісного обслуговування транспортних засобів від 01.11.2004р. підлягають задоволенню враховуючи наступне.

Згідно п. 1.1 договору сервісу замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по сервісному обслуговуванню транспортних засобів, що містять у собі: надання консультацій при виборі, постачанні, використанні й обслуговуванні ТЗ; надання сприяння в проведені щорічних технічних оглядів у державній автомобільній інспекції; сервісне обслуговування ТЗ; регулярний технічний огляд відповідно до сервісних книжок; надання послуг по наданню цілодобової лінії екстреної допомоги; сприяння при гарантійному обслуговуванні ТЗ; послуги по сезонній заміні шин; адміністрування страхових випадків; складання управлінської звітності по використанню ТЗ.

Згідно п. 3.1 договору сервісу вартість послуг по сервісному обслуговуванню ТЗ являє собою фіксовану (абонентську) суму, яка перераховується щомісяця і відповідає зобов'язанням виконавця, які перераховані в п.1.1 цього договору. Розмір абонентської плати встановлюється    за кожний ТЗ, що перебуває на сервісному обслуговуванні і вказується в Графіку оплати (надалі Графік) , що є додатком до даного договору.

Згідно п. 2.3.4 договору сервісу замовник (відповідач) зобов'язується сплатити виконавцю обумовлену даним договором вартість послуг по сервісному обслуговуванню ТЗ і при їхній наявності відшкодувати понесені додаткові витрати.

Станом на 19.11.2010р. заборгованість відповідача за договором складає 138,17 грн. (рахунок № С-0037816 від 31.12.2008р.) та у вказаній сумі підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком 3% річних наданим позивачем. Розрахунок проведений відповідно до періодів прострочення та складає 1 568,04 грн. і у вказаній сумі підлягає стягненню з відповідача в силу положень закону.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані та є підтвердженими матеріалами справи, що є підставою для їх задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 319,31 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Рідна Марка»(02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32378225) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(03062, пр. Перемоги, 67; 03680, м. Київ, бул. І.Лепсе, 4, п/р 26003030836400 АКІБ «УкрСибБанк», МФО 351005, ідент. код 32774741) 30 362,41 грн. (тридцять тисяч триста шістдесят дві гривні 41 копійку) основної суми боргу, 1 568,04 грн. (одну тисячу п’ятсот шістдесят вісім гривень 04 копійки) 3% річних, 319,31 грн. (триста дев’ятнадцять гривень 31 копійку) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                             О.В. Котков

                                                                    дата підписання повного тексту рішення 02.02.2011р.