Рішення

від 25.01.2011 по справі 10/244-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/244-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2011 р.                                                                          Справа № 10/244-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                                    Привалова А.І.

при секретарі                                                                                    Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/244-10

за позовом                     акціонерного товариства «Біофарм», м. Харків   

до                               відкритого акціонерного товариства «Племптахорадгосп Броварський», с. Рожівка, Броварський район

про                               стягнення 12404,37 грн.

Представники:

від позивача:           Шемарулін О.М. - довіреність б/н від 26.11.2010 р.;

від відповідача:           Олійник С.З. - довіреність б/н від 15.12.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Біофарм»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Племптахорадгосп»(далі-відповідач) про стягнення з останнього 12404,37 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору на поставку товарів № 163 від 31.03.2009 р. щодо оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 7675,00 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 2899,50 грн. пені, 1416,71 грн. інфляційних втрат та 413,16 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 09.11.2010 р. порушено провадження у справі № 10/244-10 та призначено її до розгляду.

Ухвалою суду від 30.11.2010 р., на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено.

Ухвалою суду від 16.12.2010 р., на підставі поданого представником відповідача клопотання, продовжено строк вирішення спору у справі № 10/244-10,  а в судовому засіданні оголошено перерву до 25.01.2011 р., про що належним чином повідомлено представників сторін.

В судовому засіданні 25.01.2011 р. представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Присутнім в судовому засіданні представником відповідача надано суду відзив № 18 від 25.01.2011 р. на позовну заяву, в якому останній визнає суму заборгованості у розмірі 7675,00 грн., проте заперечує щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, вважаючи розрахунок зазначених вимог не обґрунтованим. Крім того, враховуючи важке фінансове становище на підприємстві, відповідач просить відмовити в задоволенні вимог щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат.  

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2009 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір на поставку товарів № 163, відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, а саме: ветеринарні препарати та ін., а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар на умовах, передбачених договором.

Умовами договору, зокрема, п.п. 3.1, 3.2, передбачено, що поставка товару здійснюється у строки, передбачені договором, на підставі наданого покупцем замовлення в письмовій чи усній формі. Замовлення вважається таким, що прийнято, якщо постачальником виставлений рахунок-фактура на оплату товару.

Згідно з п. 4.1 договору, розрахунок за поставлений товар та послуги здійснюється покупцем на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур в наступному порядку:

- 50 % вартості товару сплачуються покупцем як передоплата;

- 50 % вартості сплачуються покупцем протягом 10 (десяти) банківських днів після отримання продукції.      

Так, позивачем, для здійснення відповідачем передоплати, вставлені рахунки - фактури № 502 від 31.03.2009 р. на суму 7350,00 грн., № 503 від 31.03.2009 р. - 9690,00 грн., № 830 від 13.05.2009 р. - 18924,00 грн., № 1963 від 07.10.2009 р. - 9675,00 грн., № 2020 від 15.10.2009 р. - 9675,00 грн.    

На виконання умов договору позивачем, згідно з накладними № 607 від 09.04.2009 р. на суму 9690,00 грн., № 608 від 09.04.2009 р. - 7350,00 грн., № 1425 від 28.07.2009 р. - 18924,00 грн., № 2006 від 15.10.2009 р. - 9675,00 грн., № 2007 від 15.10.2009 р. - 9675,00 грн., поставлено товар, всього на загальну суму 55314,00 грн.

Для отримання товару відповідачем видані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПР № 326409 від 09.04.2009 р. на ім'я Круглова Романа Олександровича та серії ЯПР № 326608 від 28.07.2009 р., серії ААА № 399073 від 15.10.2009 р. на ім'я Гудика Костянтина Вікторовича.

Проте, в порушення умов договору, вартість отриманого відповідачем товару сплачена позивачу лише частково у сумі 45639,00 грн., залишок вартості товару у сумі 9675,00 грн. залишений відповідачем не сплачений.

01.04.2010 р. позивач звернувся до відповідача з претензією, надіслання якої підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист, з вимогою сплатити суму заборгованості, яка на день пред'явлення претензії становить 9675,00 грн., та нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.     

Відповідач відповіді на претензію не надав, проте здійснив часткову оплату заборгованості у сумі 2000,00 грн., залишок вартості товару у сумі 7675,00 грн. залишений відповідачем не сплачений.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.  

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки заборгованість відповідача щодо оплати поставленого позивачем на підставі Договору № 163 від 31.03.2009 р. товару на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 7675,00 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 163 від 31.03.2009 р., позивач на підставі п. 5.4 договору, просить суд стягнути 2899,50 грн. пені, нарахованої останнім від сум заборгованості по кожному рахунку окремо.

Умовами п. 5.4 договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на час виникнення заборгованості за кожен день прострочки.            

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.  

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Умовами договору передбачено, що розрахунок за поставлений товар та послуги здійснюється покупцем на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур в наступному порядку:

- 50 % вартості товару сплачуються покупцем як передоплата;

- 50 % вартості сплачуються покупцем протягом 10 (десяти) банківських днів після отримання продукції.      

Ухвалами суду від 09.11.2010 р. та від 30.11.2010 р. суд зобов'язував позивача надати докази виставлення відповідачу рахунків-фактур.

Проте, оскільки позивачем вимоги зазначених ухвал суду не виконані, докази виставлення рахунків-фактур не надані, то при нарахуванні пені суд визначає строк порушення грошового зобов'язання по закінченню встановленого договором строку після отримання продукції.    

Таким чином, згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеним судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 1137,99 грн., розрахована з додержанням норм ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, від сум заборгованості по кожній накладній, за якими було прострочене грошове зобов'язання, враховуючи часткові оплати відповідачем сум заборгованості, а саме:

- Поставка товару, згідно з накладною № 1425 від 28.07.2009 р. (строк оплати - 10 банківських днів після отримання товару - 12.08.2009 р. ). Розраховано з урахуванням часткової оплати:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

13924.0013.08.2009 - 17.08.2009510.2500 %0.056 %*39.10

10924.0018.08.2009 - 18.08.2009110.2500 %0.056 %*6.14

8924.0019.08.2009 - 21.08.2009310.2500 %0.056 %*15.04

6924.0022.08.2009 - 01.09.20091110.2500 %0.056 %*42.78

4924.0002.09.2009 - 25.09.20092410.2500 %0.056 %*66.37

                                                                                                                                                                 169,43

- Поставка товару, згідно з накладною № 2007 від 15.10.2009 р. (строк оплати - 10 банківських днів після отримання товару - 30.10.2009 р.). Розраховано з урахуванням часткової оплати:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

9675.0031.10.2009 - 08.04.201016010.2500 %0.056 %*869.42

7675.0009.04.2010 - 01.05.20102310.2500 %0.056 %*99.14

                                                                                                                                                                  968,56

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 1416,71 грн. інфляційних втрат, нарахованих останнім від сум заборгованості по кожній накладній окремо.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування інфляційний втрат та встановлено, що з відповідача на користь позивача згідно з вірним розрахунком суду підлягає стягненню 828,42 грн. інфляційних втрат, розрахованих від сум заборгованості по кожній накладній окремо, з додержанням рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р. “Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, а саме:

- Поставка товару, згідно з накладною № 2007 від 15.10.2009 р. (строк оплати - 10 банківських днів після отримання товару - 30.10.2009 р.). Розраховано з урахуванням часткової оплати:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

01.11.2009 - 01.04.20109675.001.065628.8710303.87

01.04.2010 - 30.09.20107675.001.026199.557874.55

                                                                                                               828,42

Крім того, позивач, посилаючись на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 413,16 грн. 3 % річних, нарахованих останнім від сум заборгованості по кожній накладній окремо.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеним судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % у сумі 281,97 грн., з визначеним строком порушення грошового зобов'язання, від сум заборгованості по кожній накладній, за якими було прострочене грошове зобов'язання, враховуючи часткові оплати відповідачем сум заборгованості, а саме:

- Поставка товару, згідно з накладною № 1425 від 28.07.2009 р. (строк оплати - 10 банківських днів після отримання товару - 12.08.2009 р. ). Розраховано з урахуванням часткової оплати:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

13924.0013.08.2009 - 17.08.200953 %5.72

10924.0018.08.2009 - 18.08.200913 %0.90

8924.0019.08.2009 - 21.08.200933 %2.20

6924.0022.08.2009 - 01.09.2009113 %6.26

4924.0002.09.2009 - 25.09.2009243 %9.71

                                                                                                                                                              24,79

- Поставка товару, згідно з накладною № 2007 від 15.10.2009 р. (строк оплати - 10 банківських днів після отримання товару - 30.10.2009 р.). Розраховано з урахуванням часткової оплати:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

9675.0031.10.2009 - 08.04.20101603 %127.23

7675.0009.04.2010 - 31.10.20102063 %129.95

                                                                                                                                                              257,18

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -  

ВИРІШИВ:

1.   Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Племптахорадгосп Броварський»(07414, Київська область, Броварський район, с. Рожівка, вул. Слави, 22; код ЄДРПОУ 05477043) на користь акціонерного товариства «Біофарм»(61140, м. Харків, вул. Чугуївська, 56; код ЄДРПОУ 23317811) 7675,00 грн. заборгованості, 1137,99 грн. пені, 828,42 грн. інфляційних втрат, 281,97 грн. 3 % річних, а також судові витрати: 99,23 грн. витрат зі сплати державного мита та 188,80 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                            А.І. Привалов

Повне рішення складено –03.02.2011 р.