Рішення

від 04.03.2011 по справі 21/273-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/273-10

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                      тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" березня 2011 р.                                                                          Справа № 21/273-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого центру «Вертикаль», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №1», Київська обл., м. Вишневе

про стягнення 207 216,07 гривень

за участю представників:

від позивача: Лежненко О.А. (довіреність №2 від 26.11.2010р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничий центр «Вертикаль»(далі-ТОВ НВЦ «Вертикаль»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №1»(далі-ТОВ «Спеціалізована пересувна механізована колона №1»/відповідач) про стягнення 209 593,65 грн., з яких: 144 518,80 грн. заборгованості за договором підряду №28-С-08 від 26.05.2008р., 13 188,82 грн. пені, 9 455,31 грн. 3% річних та 42 430,72 грн. інфляційних втрат.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.12.2010р. порушено провадження у справі №21/273-10 та призначено її до розгляду на 12.01.2011р.

Разом з позовними вимогами, а також в судовому засіданні 02.03.2011р. позивачем подано суду заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі заявлених позовних вимоги.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Оскільки, позивачем не надано обґрунтування в чому саме не вжиття зазначеного заходу по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, у відповідності до ст. 66 Господарського кодексу України, судом у задоволенні вказаних заяв позивача відмовлено.

Ухвалами господарського суду Київської області від 12.01.2011р. та 24.01.2011р. розгляд даної справи відкладався на 24.01.2011р. та 21.02.2011р. відповідно.

В судовому засіданні 21.02.2011р. представником позивача подано суду письмові пояснення позовних вимог, відповідно до яких позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 207 216,07 грн., з яких: 144 518,80 грн. заборгованості за договором підряду №28-С-08 від 26.05.2008р., 9 055,60 грн. пені, 10 820,87 грн. 3% річних та 42 820,79 грн. інфляційних втрат. Зазначені уточнення судом прийняті.

В судових засіданнях 21.02.2011р., 23.02.2011р. та 02.03.2011р. оголошувалась перерва до 23.02.2011р., 02.03.2011р. та 04.03.2011р. відповідно.

04.03.2011р. через загальний відділ господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з неможливістю останнього бути присутнім в судовому засіданні 04.03.2011р.

Оскільки, суду не надано доказів, що підтверджують факт відсутності у відповідача, як юридичної особи, можливості направити іншого представника у судове засідання 04.03.2011р., у задоволенні зазначеного клопотання судом відмовлено з огляду на його необґрунтованість.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26.05.2008р. між ТОВ НВЦ «Вертикаль»(далі-субпідрядник) та ТОВ «Спеціалізована пересувна механізована колона №1»(далі-підрядник) укладено договір №28-С-08 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 2.2, 4.1, 4.3 та 6.1 Договору передбачено, що субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботу по монтажу системи снігорозтоплення в водостічних жолобах та трубах і по кромці покрівлі в автоматичному режимі роботи на об'єкті –5-ти секційний, 9-ти поверховий житловий будинок по вул. Вітянська, 1А в м. Вишневе Київської області, а підрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконану субпідрядником роботу.

Субпідрядник має право отримати від підрядника винагороду за виконану роботу.

Загальний розмір винагороди за Договором становить 320 526,00 грн.

Розрахунки за даним договором здійснюються у національній валюті України наступним чином:

Частина винагороди виконавця в розмірі 70% від суми, визначеної в п. 4.1 даного договору, сплачується підрядником протягом 3 робочих днів з дати підписання даного договору;

Решта частина винагороди в розмірі 30% від суми, визначеної в п. 4.1 даного договору, сплачується підрядником після виконання робіт за даним договором субпідрядником протягом 3 робочих днів з дати підписання акту прийому-передачі виконаних робіт і матеріалів.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання робіт.

Судом встановлено, що субпідрядник свої обов'язки за Договором в частині виконання підрядних робіт виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору позивачем виконані, а відповідачем прийняті підрядні роботи загальною вартістю 320 518,80 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Актах приймання виконаних підрядних робіт за червень 2008р. на суму 180 686,40 грн., за серпень 2008р. на суму 139 832,40 грн. Копії зазначених актів містяться в матеріалах справи, а оригінали оглянуті судом в судовому засіданні 04.03.2010р.

Вартість виконаних робіт підтверджується також і наявною в матеріалах справи копією довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за червень 2008р., яка підписана та скріплена відбитками печаток сторін.

Доказів існування з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов Договору суду не надано.

Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості виконаних підрядних робіт належним чином не виконав, сплативши 176 000,00 грн., внаслідок чого за ним утворилось 144 518,80 грн. заборгованості.

Факт сплати відповідачем 176 000,00 грн. за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з розрахункового рахунку позивача за спірний період та довідкою №8.1-31/01 від 20.01.2011р., яка підписана начальником ОПЕРУ та заступником головного бухгалтера ПАТ «Європейський газовий банк»і скріплена відбитком печатки банківської установи.

З метою досудового врегулювання даного спору, 16.10.2010р. позивачем направлено відповідачу претензію №167, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості за Договором, та вимагав її погашення.

На зазначену претензію відповідач не відповів, суму заборгованості за Договором не погасив.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 144 518,80 грн. заборгованості за Актами приймання виконаних підрядних робіт за червень, серпень 2008р. згідно Договору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 837, 838 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 1.1, 2.2 Договору субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботу по монтажу системи снігорозтоплення в водостічних жолобах та трубах і по кромці покрівлі в автоматичному режимі роботи на об'єкті –5-ти секційний, 9-ти поверховий житловий будинок по вул. Вітянська, 1А в м. Вишневе Київської області, а підрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконану субпідрядником роботу.

Субпідрядник має право отримати від підрядника винагороду за виконану роботу.

Приписами статей 843, 844 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Зі змісту зазначених приписів слідує, що наявність кошторису за договором підряду обов'язкова лише у разі не визначення ціни у самому договорі підряду.

Водночас, судом встановлено, що умовами Договору, а саме п. 4.1 передбачено, що розмір винагороди субпідрядника за даним договором включає в себе відшкодування підрядником витрат субпідрядника, понесених останнім у зв'язку з виконанням взятого на себе за даним договором зобов'язання, а також плату за виконану субпідрядником  роботу. Загальний розмір винагороди за цим договором з урахуванням ПДВ становить 320 526,00 грн.

До того ж, судом встановлено, що договірна ціна на суму 320 526,00 грн. та локальний кошторис 2-1-2 до Договору підписані позивачем, а також скріплені відбитками печаток сторін.

Зазначені факти спростовують посилання відповідача на непогодження останнім вартості робіт за Договором у вигляді підписання ним (відповідачем) кошторису до Договору.

Посилання ж відповідача на відсутність в нього у відповідності до п. 1.1 Договору, обов'язку по сплаті виконаних позивачем робіт за спірними актами з огляду на включення до них окрім вартості самих підрядних робіт, ще й вартості використаних останнім матеріалів, спростовується наступним.

Відповідно до ст. 839, 843 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до п. 1.1 Договору субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботу по монтажу системи снігорозтоплення в водостічних жолобах та трубах і по кромці покрівлі в автоматичному режимі роботи на об'єкті –5-ти секційний, 9-ти поверховий житловий будинок по вул. Вітянська, 1А в м. Вишневе Київської області, а підрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконану субпідрядником роботу.

Водночас, пунктом 4.1 передбачено, що розмір винагороди субпідрядника за даним договором включає в себе відшкодування підрядником витрат субпідрядника, понесених останнім у зв'язку з виконанням взятого на себе за даним договором зобов'язання, а також плату за виконану субпідрядником  роботу. Загальний розмір винагороди за цим договором з урахуванням ПДВ становить 320 526,00 грн.

Зі змісту зазначеного пункту Договору слідує, що сторонами погоджено, що оплаті підлягає не лише вартість виконаних субпідрядником робіт, а й витрат, понесених останнім у зв'язку з виконанням взятого на себе за даним договором зобов'язання, в тому числі і, у відповідності до 839 ЦК України, вартості використаних матеріалів.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Пунктами 5.1, 5.2 Договору передбачено, що результат виконаної субпідрядником роботи вважається прийнятим підрядником в повному обсязі з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі виконаної роботи.

У випадку відсутності у підрядника заперечень до виконаної субпідрядником роботи обумовлений п. 5.1 Договору акт підписується сторонами протягом 3-х календарних днів, наступних за днем повідомлення субпідрядником підрядника про виконання першим взятого на себе зобов'язання.

Судом встановлено, що на момент підписання спірних актів за Договором типовою формою первинних облікових документів на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності була форма №КБ-2в, яка затверджена спільним наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету з будівництва та архітектури від 21.06.2002 за N 237/5, що спростовує посилання відповідача на невідповідність Актів приймання виконаних підрядних робіт за червень, серпень 2008р. (форма КБ-2в) актам прийому-передачі виконаної роботи, які передбачені умовами Договору.

Що ж до посилання відповідача на підписання спірних актів з боку останнього невідомою та не уповноваженою на це особою, і як наслідок відсутність в нього обов'язку по їх оплаті, слід зазначити наступне.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Втім, в порушення вищезазначених норм відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 ГПК України, які б підтверджували факт підписання спірного договору не уповноваженою на це особою, а також доказів які б підтверджували факт не автентичності відбитку печатки проставленого на спірних актах печатці ТОВ «Спеціалізована пересувна механізована колона №1».

До того ж, статтею 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

В даному випадку з боку відповідача за Договором було сплачено 176 000,00 грн., що свідчить про схвалення останнім таких правочинів як Акти приймання виконаних підрядних робіт за червень, серпень 2008р., і як наслідок породжує в останнього обов'язок по їх оплаті у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що розрахунки за даним договором здійснюються у національній валюті України наступним чином:

Частина винагороди виконавця в розмірі 70% від суми, визначеної в п. 4.1 даного договору, сплачується підрядником протягом 3 робочих днів з дати підписання даного договору;

Решта частина винагороди в розмірі 30% від суми, визначеної в п. 4.1 даного договору, сплачується підрядником після виконання робіт за даним договором субпідрядником протягом 3 робочих днів з дати підписання акту прийому-передачі виконаних робіт і матеріалів.

За таких обставин, враховуючи підписання відповідачем спірних Актів приймання виконаних підрядних робіт без будь-яких зауважень чи заперечень щодо обсягу та якості виконаних робіт, свідчить про прийняття останнім цих робіт, та відповідно породжує обов'язок по їх оплаті у строки, визначені Договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 12.05.2009р. у справі №1/37/08.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив вартість виконаних робіт, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 144 518,80 грн. заборгованості за Актами приймання виконаних підрядних робіт за червень, серпень 2008р. згідно Договору підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості виконаних робіт, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 9 055,60 грн. пені, нарахованої за періоди:

з 30.06.2008р. по 30.12.2008р. на 4 686,40 грн. заборгованості за Актом за червень 2008р.;

з 29.05.2008р. по 29.11.2008р. на 97 882,68 грн. заборгованості за Актом за серпень 2008р.;

з 23.08.2008р. по 23.02.2009р. на 41 949,72 грн. заборгованості за Актом за серпень 2008р.;

- 10 820,87 грн. 3% річних, нарахованих за періоди:

з 30.06.2008р. по 21.12.2010р. на 4 686,40 грн. заборгованості за Актом за червень 2008р.;

з 29.05.2008р. по 29.11.2008р. на 97 882,68 грн. заборгованості за Актом за серпень 2008р.;

з 23.08.2008р. по 23.02.2009р. на 41 949,72 грн. заборгованості за Актом за серпень 2008р.;

- 42 820,79 грн. інфляційних втрат, нарахованих за періоди:

з 01.07.2008р. по 30.11.2010р. на 4 686,40 грн. заборгованості за Актом за червень 2008р.;

з 01.06.2008р. по 30.11.2010р. на 97 882,68 грн. заборгованості за Актом за серпень 2008р.;

з 01.09.2008р. по 30.11.2010р. на 41 949,72 грн. заборгованості за Актом за серпень 2008р.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 8.3 Договору у разі порушення підрядником строків сплати винагороди субпідрядника, підрядник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Водночас, пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність в один рік.

Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В судовому засідання 23.02.2011р. представником відповідачем було заявлено усне клопотання про застосування строків позовної давності до вимоги про стягнення пені.

Судом встановлено, що позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду Київської області 21.12.2010р., що підтверджується відбитком печатки загального відділу господарського суду Київської області №5861 від 21.12.2010р. на позовній заяві останнього, а тому період обрахунку пені за порушення строків оплати вартості виконаних робіт за Договором має починатись з 21.12.2009р.

Оскільки період обрахунку пені, заявлений позивачем (червень 2008р.-лютий 2009р.) лежить поза межами строків позовної давності, передбаченої ст. 258 ЦК України (21.12.2009р.), вимога позивача про стягнення з відповідача 9 055,60 грн. пені задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що розрахунки за даним договором здійснюються у національній валюті України наступним чином:

Частина винагороди виконавця в розмірі 70% від суми, визначеної в п. 4.1 даного договору, сплачується підрядником протягом 3 робочих днів з дати підписання даного договору;

Решта частина винагороди в розмірі 30% від суми, визначеної в п. 4.1 даного договору, сплачується підрядником після виконання робіт за даним договором субпідрядником протягом 3 робочих днів з дати підписання акту прийому-передачі виконаних робіт і матеріалів.

Враховуючи, що спірні Акти про надання послуг не містять дати (число, місяця рік) їх підписання підрядником, а лише місяць і рік (червень/серпень 2008р.), за який виконані роботи, суд дійшов висновку, що зазначені Акти вважаються такими, що підписані відповідачем (підрядником) в останні дні місяців  - 30.06.2008р. та 31.08.2008р. відповідно.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 10.02.2010р. у справі №47/130-27/70.

За таких обставин у відповідності до ст. 612 ЦК України, право на нарахування 3% річних за порушення відповідачем строків остаточної оплати Акту за червень 2008р. (30% від суми) у позивача виникло лише з 04.07.2008р., право на нарахування 3% річних за порушення відповідачем строків оплати Акту за серпень 2008р.: в частині сплати 70% від суми Акту у позивача виникло лише з 30.05.2008р., в частині сплати 30% від суми Акту –з 04.09.2008р.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, положення Договору, а також період обрахунку 3% річних, що заявлений позивачем, суд здійснював обрахунок 3% річних за наступні періоди:

з 04.07.2008р. по 21.12.2010р. на 4 686,40 грн. заборгованості за Актом за червень 2008р.;

з 30.05.2008р. по 29.11.2008р. на 97 882,68 грн. заборгованості за Актом за серпень 2008р.;

з 04.09.2008р. по 23.02.2009р. на 41 949,72 грн. заборгованості за Актом за серпень 2008р.

Оскільки арифметично вірний розмір 3%, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 10 770,12 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 10 820,87 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 10 770,12 грн.

Водночас, пунктом 1.14 постанови Правління Національного банку України від 27.12.2007р. №480 «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України»визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

За таких обставин, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) –це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.   

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.12.2010р. у справі №3/111-10.  

Відповідно до наказу Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007р. "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін" розрахунки індексу інфляції за місяць, квартал, період з початку року тощо проводяться шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, положення Договору, а також період нарахування інфляційних втрат, що заявлений позивачем, суд здійснював обрахунок інфляційних втрат за наступні періоди:

з 01.08.2008р. по 30.11.2010р. на 4 686,40 грн. заборгованості за Актом за червень 2008р.;

з 01.06.2008р. по 30.11.2010р. на 97 882,68 грн. заборгованості за Актом за серпень 2008р.;

з 01.10.2008р. по 30.11.2010р. на 41 949,72 грн. заборгованості за Актом за серпень 2008р.

Оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону,  вищевказаного наказу Держкомстату в частині застосування індексації за період повних календарних місяців прострочки платежів, а не за кожний день окремо, становить 42 334,71 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 42 820,79 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в розмірі 42 334,71 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 80, 91, 92, 214, 258, 267, 525, 526, 530, 612, 625, 837, 839, 843, 8530 854 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №1»(08132, Київська обл., Києво-Святошиснький р-н, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 40, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 03584533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого центру «Вертикаль»(03039, м. Київ, вул. Байкова, 7, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 19480586) 144 518 (сто чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн. 80 коп. заборгованості, 10 770 (десять тисяч сімсот сімдесят) грн. 12 коп. 3% річних, 42 334 (сорок дві тисячі триста тридцять чотири) грн. 71 коп. інфляційних втрат, 1 976 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят шість) грн. 24 коп. державного мита та 222 (двісті двадцять дві) грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                       В.А. Ярема

Повне рішення складено 09.03.2011р.