10/002-11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" березня 2011 р. Справа № 10/002-11
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Казміренко Л.В.
розглянувши справу № 10/002-11
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод № 3»,
м. Дніпродзержинськ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Промресурс ЛТД», м. Бориспіль
про стягнення 26458,49 грн.
Представники:
від позивача: Рязенцева А.Ф. - довіреність № 12/с від 01.02.2011 р.;
від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод № 3»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Промресурс ЛТД»(далі-відповідач) про стягнення з останнього 26458,49 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що на виконання умов Договору № 65 від 22.06.2009 р. позивачем перераховано відповідачу грошові кошти для оплати природного газу, який відповідач зобов'язаний поставити позивачу у грудні 2009 р., проте порушуючи умови договору, відповідач не здійснив поставку природного газу, та на вимогу позивача не повернув грошові кошти, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 23602,56 грн. безпідставно отриманих кошт та нарахованих у зв'язку з чим 2147,83 грн. інфляційних втрат та 708,08 грн. 3 % річних.
Ухвалою суду від 24.01.2011 р. порушено провадження у справі № 10/002-11 та призначено її до розгляду.
Ухвалою суду від 15.02.2011 р., у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України, був відкладений.
В судовому засіданні 01.03.2011 р. представником позивача, на підставі ст. 22 ГПК України, надано заяву, в якій останній, збільшуючи розмір позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 23602,56 грн. безпідставно отриманих кошт, 2407,46 грн. інфляційних втрат та 824,47 грн. 3 % річних.
Представник відповідача в судове засідання 01.03.2011 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 15.02.2011 р., направленої на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, яка підтверджується наданим суду витягом з ЄДРПОУ серії АЕ № 796082; вимоги ухвали суду від 15.02.2011 р. відповідач повторно не виконав, відзив на позов до суду не надіслав.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
ВСТАНОВИВ:
22.06.2009 р. між позивачем (споживач) та відповідачем (постачальник) укладено Договір № 65, відповідно до умов п. 1 якого постачальник зобов'язався надавати у власність споживача у 2009 році природний газ та надати послуги, пов'язані з постачанням газу, а споживач зобов'язується прийняти та оплати вартість прийнятого обсягу газу та вартість послуг на його постачання, згідно із тарифами.
Умовами п. 3.2 договору визначено, що кількість газу, поставленого споживачу, закріплюється щомісячно в актах приймання - передачі газу із визначенням фактичного обсягу спожитого газу, які підписуються повноважними представниками постачальника і споживача.
Згідно з п. 6.1 договору між сторонами погоджено, що оплата за газ проводиться споживачем виключно грошовими коштами, в наступному порядку:
- 33 % вартості газу - до 10 числа місяця поставки газу;
- 33 % вартості газу - до 20 числа місяця поставки газу;
- 33 % вартості газу - до 30 числа місяця поставки газу, а остаточний розрахунок проводиться споживачем на підставі підписаного між сторонами акту приймання - передачі газу до 5 числа місяця наступного за звітним.
Пунктом 11.1 договору визначено, що він набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки газу з 23.06.2009 р. по 31.12.2009 р., а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Так, на виконання умов договору позивачем в рахунок оплати за природний газ, за період з 08.07.2009 р. по 16.12.2009 р. перераховано відповідачу 1062000,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення.
Проте, порушуючи умови договору, відповідачем здійснена лише часткова поставка природного газу на суму 1038397,44 грн., поставка природного газу на суму 23602,56 грн., оплачену позивачем в рахунок грудня 2009 р., залишена відповідачем не виконаною.
01.12.2010 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 1, отримання якої підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення, з вимогою повернути оплачений позивачем за грудень 2009 р. природний газ у сумі 23602,56 грн., оскільки умовами п. 11.1 договору передбачено, що він діє в частині поставки природного газу до 31.12.2009 р., а на час звернення з претензією потреба в отриманні товару у позивача відпала.
Проте, відповідач відповіді на претензію не надав повернення коштів не здійснив.
12.01.2011 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 17, в додаток до якого надіслана претензія № 1 від 01.12.2010 р., в якому останній повторно вимагає від відповідача повернути оплачений позивачем за грудень 2009 р. природний газ у сумі 23602,56 грн.
Проте, зазначений лист позивача також залишений без відповіді та задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Частиною 2 ст. 1212 ЦК України передбачено, що положення глави 83 ЦК України, застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком подій.
Відповідно до частини 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України, положення глави 83 ЦК України, застосовується також до вимог про поверненого виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач в судові засідання від 15.02.2011 р. та від 01.03.2011 р. не з'явився, письмових пояснень чи доказів поставки природного газу за грудень 2009 р. не надав, а отже факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.
Оскільки позивачем в рахунок оплати природного газу за грудень 2009 р. перераховано відповідачу кошти в сумі 23602,56 грн., проте відповідач, порушуючи умови Договору № 65 від 22.06.2009 р., поставку природного газу в строки, встановлені договором, не здійснив та на вимогу позивача не повернув грошові кошти, вимога позивача про стягнення з відповідача 23602,56 грн. безпідставно отриманих коштів визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач, посилаючись на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 2407,46 грн., нарахованих за період з 01.01.2010 р. по 15.02.2011 р. та 3 % річних в сумі 824,47 грн., нарахованих за період з 01.01.2010 р. по 01.03.2011 р.
Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, та прийшов до висновку про задоволення зазначених вимог за розрахунком позивача, який міститься в матеріалах справи та є арифметично вірним.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Промресурс ЛТД»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79; код ЄДРПОУ 36311955) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод № 3»(51934, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, 66/68; поштова адреса: 51939, Дніпропетровська область, м. Дніпроджержинськ, вул. Індустріальна, 5; код ЄДРПОУ 34984708) 23602,56 грн. безпідставно отриманих коштів, 2407,46 грн. інфляційних втрат, 824,47 грн. 3 % річних, а також судові витрати: 268,34 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов
Повне рішення складено - 10.03.2011 р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2011 |
Оприлюднено | 01.04.2011 |
Номер документу | 14420216 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Привалов А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні