Рішення

від 21.03.2011 по справі 4/17-545-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/17-545-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" березня 2011 р.Справа  № 4/17-545-2011

За позовом   товариства з обмеженою відповідальність „Компак –Он”

до товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Юг”

про стягнення 11865 грн.

Суддя  Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача:  Шоін П.Н. –директор;

Від відповідача: не з'явився;  

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „Компак –Он”  звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Агро –Юг” про стягнення заборгованості в сумі 11865 грн., яка складається з основного боргу в сумі 10100 грн., та 3% річних в сумі 1765грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто у відповідності зі  ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

19.03.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Компак –Он” та товариством з обмеженою відповідальністю „Агро –ЮГ” був укладений договір поставки №02 (далі договір).

Згідно п. 1.1 договору позивач зобов'язується на протязі дії договору виготовляти та поставляти відповідачу товар, а відповідач зобов'язується приймати товар та своєчасно оплачувати його.

Дані по кількості та асортименту товару визначається в специфікаціях до договору (п.2.1 договору), яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно п.3.1. договору товар поставляється на склад відповідача. Права власності на поставлений товар переходить до відповідача в момент поставки товару на склад відповідача та підписання накладних (п.3.3 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що позивач поставляє товар по цінам, згідно специфікацій до договору. Оплата товару здійснюється по факту поставки товару на протязі 20 календарних днів (п. 4.2 договору).

28.12.2007р. сторони підписали додаткову угоду №1 відповідно якої збільшили строк оплати до 60 календарних днів.

На виконання умов договору позивача здійснював поставки товару, а відповідач сплачував його вартість.

Однак, починаючи з 22.04.2008р. відповідач став порушувати свої зобов'язання за договором.

Так, позивач починаючи з 22.04.2008р. поставив відповідачу товару, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000015 від 22.04.2008р. на суму 46224грн., №РН-0000024 від 17.07.2008р. на суму 50460грн., №РН-0000028 від 14.08.2008р. на суму 15840грн. всього на загальну суму 112524грн.

Відповідач частково сплатив заборгованість за поставлений товар в сумі 102424грн.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах  звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає  з характеру відносин сторін

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки №02 від 19.03.2007р. складає 10100грн.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за договором відповідно до чинного законодавства України.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання по договору, заборгованість не сплатив, позивачем нараховано 3% річних від простроченої суми в розмірі 1765 грн.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача підлягають стягненню заборгованості в сумі 11865 грн., яка складається з основного боргу в сумі 10100 грн., та 3% річних в сумі 1765грн.

Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.    

         Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

           1.    Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Юг” (68534, Одеська область, Тарутинський район, с. Ламбровка,  код ЄДРПОУ 20952731) на користь товариства з обмеженою відповідальність „Компак –Он” (65005, м. Одеса, вул.. Варненська, 13, корпус 2, кв. 72; код ЄДРПОУ 34381732) 10100грн. основного боргу, 1765грн. 3% річних, державне мито  в сумі 118,65 грн. та 236, 00 грн. за ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

              Повний текс рішення складено 24.03.2011р.

            Суддя                                                                                       Літвінов С.В.