Ухвала

від 29.03.2011 по справі 5020-463/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-463/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

29 березня 2011 року справа № 5020-463/2011

Суддя господарського суду міста Севастополя Харченко І.А., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛікФарма «Адоніс» про вжиття заходів до забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛікФарма «Адоніс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «ТЕКО»про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 75 088,03 грн,  

встановив:

28.03.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛікФарма «Адоніс»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «ТЕКО»про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 75 088,03 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 29.03.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушене провадження у справі.

При зверненні з позовом позивачем заявлено клопотання в порядку статті                            66 Господарського процесуального кодексу України про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе належне відповідачу нерухоме майно, транспортні засоби та кошти на поточних рахунках, що відкрити у банківських установах.   

Клопотання позивача обґрунтоване тім, що сума боргу відповідача велика і відповідач не робить суттєвих дій для того, щоб суму боргу сплатити, тому позивач має підстави стверджувати, що невжиття судом заходів до забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно зі статтею 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову, як засіб запобігання  можливим порушенням майнових прав та охоронюваних інтересів, може допускатися на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, як гарантія реального виконання рішення суду.

За приписами статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Виходячи зі змісту статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду та повинна бути обґрунтована з поданням належних та допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування, зокрема, своїх вимог. Наведене стосується й вимоги щодо забезпечення позову.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛікФарма «Адоніс»не обґрунтувало причини клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову належним чином, ним не подано належних та допустимих доказів, того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України,

ухвалив:  

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛікФарма «Адоніс»у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суддя                                                   підпис          І.А. Харченко