Рішення

від 24.03.2011 по справі 11/5025/302/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/5025/302/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" березня 2011 р.Справа № 11/5025/302/11

За позовом  прокурора Городоцького району в інтересах держави в особі Управління агропромислового розвитку Городоцької районної державної адміністрації м. Городок

до товариства з обмеженою відповідальністю „Лісоводське” с. Лісоводи  Городоцького району

про  стягнення 119000,00 грн.                                                                                                        

                                                                                                                                                 Суддя Радченя Д.І.

         За участю представників сторін:

Від   позивача:  не з'явився

Від   відповідача:  Мазурчак В.М. по довіреності № 10.03/1 від 10.03.2011р.

Від   прокуратури області  : Шкадько В.В. прокурор відділу   

Суть спору:

Прокурор Городоцького району в інтересах держави в особі Управління агропромислового розвитку Городоцької районної державної адміністрації, м. Городок Хмельницької області, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю „Лісоводське” Городоцького району, 119000,00 грн. заборгованості, яка, як вказує позивач, виникла внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами цільової позики № 2 від 30.09.2008р. та № 4 від 25.12.2008р., виділеної з резервного фонду державного бюджету України.

Представник позивача  в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог в повному об'ємі, посилаючись на те, що вони підтверджені належними доказами поданими до позовної заяви.

Представник прокуратури позовні вимоги підтримав.

Відповідач у   письмовому відзиві на позов, додаткових поясненнях по справі та його повноважний представник в судовому засіданні проти позову заперечує, при цьому зазначає основною тезою своїх заперечень зазначає, що даний спір не  підлягає розгляду в господарських судах України за правилами ГПК України, а є справою адміністративної юрисдикції і має розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства. Також звертає увагу суду на те, що   редакція договорів, що додані до матеріалів справи  не   містили розділу 5  щодо строків повернення  позики, проте належних доказів  які б  підтверджували б  такі відомості відповідачем  на обґрунтування наведених доказів не подано.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено  наступне.

Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 12.08.2008 року  № 428/2008-р вирішено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2008 року №1010-р „Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненський та Хмельницькій областях” спрямувати кошти, виділені з резервного фонду Державного бюджету райдержадміністраціям для часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася на території Хмельницької області.

30.09.2008 року між Городоцьким управлінням агропромислового розвитку Городоцької РДА (позикодавець)  та Товариством з обмеженою відповідальністю „Лісоводське” с. Лісоводи Городоцького району (позичальник) було укладено  договір № 2 цільової позики, виділеної з резервного фонду державного бюджету.

Згідно з п. 1.1 вказаного договору, позикодавець зобов'язується надати позичальнику цільову позику з резервного фонду  державного бюджету, а останній зобов'язується використати її за цільовим призначенням  і повернути позику повністю у визначений даним договором строк.

Відповідно до п. 2. договору мета надання позики позичальнику: виконання постанови Кабінету Міністрів України № 647 від 28.07.2005 року п. 11 та розпорядження  КМУ від 28.07.2008 р. № 1010-р. Позичальник у строк в п'ять днів з моменту надання позики зобов'язаний надати позикодавцю документи, що засвідчують цільовий характер використання позики.

Згідно з п. 3 договору, сума позики за даним договором становить 107800,00 грн.

Як зазначено у розділі 4 договору, позикодавець зобов'язаний надати позику протягом п'яти днів з моменту підписання договору. Позика надається для закупівлі паливно-мастильних матеріалів, насіння, садивного матеріалу, міндобрива, гербіцидів, пестицидів та протруйників.  

Відповідно до п. 5.1 договору строк позики становить дванадцять місяців з  моменту отримання позики позичальником. Повернення позики позикодавцю має бути здійснене позичальником не пізніше  30.09.2009 р.

Надання позивачем коштів у сумі 107800,00 грн. підтверджується належним чином засвідченими копіями платіжного доручення  № 1 від 30.09.2008р. на суму 46300,00грн. та№1 від 02.10.2008р. на суму 61500,00грн.

Крім цього, 25.12.2008р. між позивачем (позикодавцем) та відповідачем (позичальником) було укладено договір № 4 цільової позики, виділеної з резервного фонду державного бюджету.

Згідно з п. 1.1 вказаного договору, позикодавець зобов'язується надати позичальнику цільову позику з резервного фонду  державного бюджету, а останній зобов'язується використати її за цільовим призначенням  і повернути позику повністю у визначений даним договором строк.

Відповідно до п. 2. договору мета надання позики позичальнику: виконання постанови Кабінету Міністрів України № 647 від 28.07.2005 року п. 11 та розпорядження  КМУ від 28.07.2008 р. № 1010-р. Позичальник у строк в п'ять днів з моменту надання позики зобов'язаний надати позикодавцю документи, що засвідчують цільовий характер використання позики.

Згідно з п. 3 договору, сума позики за даним договором становить 11200,00 грн.

Як зазначено у розділі 4 договору, позикодавець зобов'язаний надати позику потягом п'яти днів з моменту підписання договору. Позика надається для закупівлі паливно-мастильних матеріалів, насіння, садивного матеріалу, міндобрива, гербіцидів, пестицидів та протруйників.  

Відповідно до п. 5.1 договору строк позики становить дванадцять місяців з  моменту отримання позики позичальником. Повернення позики позикодавцю має бути здійснене позичальником не пізніше  30.09.2009 р.

Надання позивачем коштів у сумі 11200,00 грн. підтверджується належним чином засвідченою копією платіжного доручення  № 15 від 25.12.2008р.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Відповідно до ст.ст. 2, 29 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.07.2008р. № 1010-р „Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях” передбачено виділення коштів для проведення  часткової  компенсації  витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні - липні 2008 р.,  зокрема, Хмельницькій облдержадміністрації –20 млн. гривень.

Відповідно до п.11 „Порядку використання коштів резервного фонду бюджету”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 415, кошти із резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, виділяються лише на умовах повернення.

Як вбачається з  матеріалів справи, позивачем виконані умови укладених між сторонами  договорів надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету №2 від 30.09.2008 р.  та № 4 від 25.12.2008р. щодо перерахування відповідачу коштів у сумі 119000,00 грн., що підтверджується  платіжними дорученнями № 1 від 30.09.2008р. на суму 46300,00грн., №1 від 02.10.2008р. на суму 61500,00грн. та № 15 від 25.12.2008р. на суму 11200,00 грн.

Беручи до уваги наведені вище нормативні положення, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, зважаючи на відсутність в матеріалах справи жодних доказів на підтвердження повернення відповідачем виділених коштів у сумі 119000,00 грн. в обумовлені договорами  строки (до 30.09.2009р.), суд вважає позовні вимоги правомірними та обґрунтованими, відповідають чинному законодавству, відповідно позов підлягає задоволенню.

При цьому судом приймається до уваги те, що  договори про надання позики, на підставі яких заявлений позов є чинними  та в судовому  порядку недійсними не визнавались.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини  на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідачем  не доведено належними та допустимими доказами які б спростовували б вимоги  позивача.

Судом також не приймається до уваги заперечення відповідача про те, що  редакції договорів № 2 від 30.09.2008 року та № 4 від 25.12.2008 року не містили  редакції розділу 5  щодо  строків повернення  позики, оскільки  відповідно до ст. 1046  Цивільного кодексу України  за договором позики одна сторона позикодавець передає у власність другій стороні позичальникові  грошові кошти  або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики )  або таку ж  кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики вважається  укладеним з моменту  передання грошей або речей визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1049 ЦК України  позичальник зобов'язаний повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду такої самої якості, що були передані  йому позикодавцем у строк та в порядку, що були встановлені  договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначені моментом пред'явлення вимоги, або цей строк  визначений моментом пред'явлення вимоги,  позика  має бути повернена позичальником  протягом тридцяти днів від дня пред'явлення  позикодавцем вимоги  про це, якщо інше не  встановлено договором.

Отже  навіть в разі  відсутності в договорах  обов'язковості щодо строку повернення позики, то в силу  припису ст.ст. 1046, 1047,1049, 1050, 1051 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позику  в кількості та на умовах укладеного договору.

Відповідачем  не подано для огляду в судовому засіданні (належним  чином засвідчені копії до матеріалів справи)  примірники договорів, які не  містять розділу п'ятого договору щодо відсутності строків повернення позики.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача обов'язки по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на нього.

Відповідно до п.3ст.49 ГПК України, державне мито,  від  сплати  якого  позивач  у  встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Враховуючи те, що позов подавався прокурором в інтересах держави в особі Управління агропромислового розвитку Городоцької районної державної адміністрації м. Городок та відповідно до п.30 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993р. державне мито не сплачувалось, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

 Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43 ,44, 49,  82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу  України, СУД -                                                              

                                                    В И Р І Ш И В:

Позов Прокурора Городоцького району в інтересах держави в особі Управління агропромислового розвитку городоцької районної державної адміністрації м. Городок до Товариства з обмеженою відповідальністю Лісоводське” с. Лісоводи Городоцького району про  стягнення 119000,00 грн.                                заборгованості задовольнити .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Лісоводське” (с. Лісоводи Городоцького  району Хмельницької обл., код 33283517) на користь управління агропромислового розвитку Городоцької районної державної адміністрації (вул. Шевченка, 20 м. Городок Хмельницької обл., код 00734788)  119000,00 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч  гривень  00 коп.) заборгованості.

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Лісоводське” (с. Лісоводи Городоцького  району Хмельницької обл., код 33283517)  в доход Державного бюджету України  на рахунок УДК у м. Хмельницькому 31112095700002 у ГУ ДКУ у Хмельницькій області, код 23565225, МФО 815013, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095 державне мито в розмірі 1190,00грн. (одна тисяча сто дев'ятнадцять  гривень 00 коп.) та в доход Державного бюджету  України на рахунок УДК у м. Хмельницькому 31211264700002 у ГУ ДКУ у Хмельницькій області, код 23565225,  МФО 815013, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264,  236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.)  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

         Видати наказ.

               Суддя                                                                      Д.І. Радченя

Повне рішення виготовлено та підписано суддею  28.03.2011р.

Віддруковано 5 примірників:

1 –до матеріалів справи,

2-3 - сторонам,

4-5 –прокуратурі.