Постанова

від 22.03.2011 по справі 3/197-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/197-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2011 року                                    Справа №  3/197-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Мороз В.Ф., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.

за участю представників сторін:

від позивача:  Кондус Л.І., представник, дов. № б/н від 27.01.11р.                                                             

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" Павлоградський комбінат хлібопродуктів"  на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2011р. у справі № 3/197-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Фактум" , м.Київ

до відповідача Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" «Павлоградський комбінат хлібопродуктів",м.Павлоград

про стягнення 40 000грн. 00коп.

ВСТАНОВИВ:

          

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2011р. року (суддя С.Г.Юзіков) позов задоволено частково.

Стягнуто з дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Павлоградський комбінат хлібопродуктів" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Фактум"  16 000,00 грн. боргу, 160,00 грн.  витрат зі сплати державного мита, 94,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване частковою доведеністю позивачем наданих послуг.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі вказує, що судом не прийнято до уваги те, що стосовно підприємства порушена справа про банкрутство і з 2004 року підприємство перебуває в стадії розпорядження майном. У вересні 2009 року та у період з січня по травень 2010 року послуги відповідачу не надавалися. А тому й оплачувати він їх не повинен. Представник позивача надавав послуги розпоряднику майна, а не відповідачу, приймав участь у судових засіданнях по справі  про банкрутство, як представник розпорядника майна, а не відповідача. Просить скасувати частково рішення господарського суду в частині стягнення боргу за лютий, березень місяці 2010 року та прийняти нове рішення.                                        

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі та пояснив, що підприємство має заборгованість перед позивачем лише у розмірі 4 000 грн.. яка виникла внаслідок неповної оплати послуг, наданих підприємству у грудні 2009 року.

Позивач  відзив на апеляційну скаргу не надав. Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила:

20.05.08р. між ДП ДАК «Хліб України»«Павлоградський комбінат хлібопродуктів»та ТОВ «Юридична компанія "Фактум»укладено договір про надання інформаційно-консультаційних, юридичних та представницьких послуг (далі Договір), за яким, Виконавець за завданням (дорученням) Замовника  зобов'язався надавати Замовнику інформаційно-консультаційні, юридичні та представницькі послуги в обсязі та на умовах, передбачених Договором, а Замовник, у свою чергу, зобов'язався оплатити надані Виконавцем послуги (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 4.1 Договору, вартість послуг, що надаються становить  6 000,00 грн. за календарний місяць.

Відповідно до п. 4.2, 4.3, 4.4 Договору, надання послуг оформлюється актом про надання послуг, що складається Виконавцем та підписується Сторонами не пізніше 5 числа кожного календарного місяця. Сума, зазначена у акті про надання послуг, підлягає сплаті замовником на користь виконавця протягом 5 робочих днів з дати його підписання. Оплата послуг здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця.

Пунктами 7.1., 7.2. Договору сторони встановили, що договір укладається строком на 1 рік і, якщо сторони продовжують виконувати його умови після закінчення строку дії договору, то договір вважається продовженим на такий самий строк.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші  учасники  господарських відносин повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог  щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Позивачем на виконання умов договору надавалися послуги відповідачу, які останнім сплачувалися не в повному обсязі, що й змусило позивача звернутися до  суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі 40 000 грн.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість складається з 4 000 грн. недоплачених по акту виконаних робіт за листопад 2009р. та неоплачених послуг наданих згідно актів з грудня 2009 року по травень 2010р. включно.

Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд визнав доведеними належними доказами надання послуг позивачем лише у лютому і березні 2010р., однак з цим не може погодитись колегія.

Як вже зазначалося, сторони пунктами 4.2., 4.3. Договору встановили, що надання послуг оформлюється актом про надання послуг, який складається виконавцем і підписується сторонами. Сума, вказана в акті підлягає сплаті замовником.

В матеріалах справи містяться акти про надання послуг за січень 2009р. - травень 2010р.; супровідні листи про направлення актів про надання послуг за січень 2010р., лютий 2010р., березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р. та чеки про поштові направлення від 13.04.10р. за № 4842, від 16.06.10р. за № 5252 на загальну суму 102 000 гривень.  При цьому акти за надання послуг у вересні 2009 року, січні, лютому, березні, квітні, травні 2010 року не підписані з боку відповідача (замовника). Як зазначив відповідач, дані акти ним не підписувалися так як послуги позивачем йому не надавалися.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, лише в частині визнаній позивачем –4 000 грн. за послуги надані в грудні 2009 року у зв'язку з наступним.

Як доказ надання послуг у лютому та березні 2010р., суд прийняв роздруковані ТОВ «УКРНЕТ»листи електронної поштової скриньки представника позивача. Які направлялися на поштову скриньку відповідача. Однак колегія суддів вважає, що цього недостатньо для задоволення позовних вимог

Як вбачається з Договору, виконавець зобов'язується надавати послуги замовнику за завданням (дорученям) останнього (п.1.1. Договору), яким є письмове замовлення (п.3.1. Договору).

В матеріалах справи відсутні і позивачем не надані докази того, що послуги вказані в актах, які не підписані відповідачем, в тому числі й послуги, які суд визнав доказаними, замовлялися відповідачем та були йому необхідні. Замовлення відповідача на ці послуги відсутні та надання цих послуг заперечується відповідачем.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що доказаними по справі є лише ті послуги, які прийняті відповідачем шляхом підписання актів про надання послуг. Оскільки акти про надання послуг підписані на суму 66 000 грн., а оплата здійснена позивачем на суму лише 62 000 грн., то стягненню підлягає сума 4 000 грн.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду зміні.

Судові витрати, відповідно до ст..49 ГПК України, покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.101 –105 ГПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" Павлоградський комбінат хлібопродуктів", м.Павлоград задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2011р. у справі № 3/197-10 змінити, виклавши в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Павлоградський комбінат хлібопродуктів" (м.Павлоград, вул..Заводська, 1-а) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Фактум" (м. Київ, вул..   Васильківська, 30)  4 000,00 грн. боргу, 40,00 грн.  витрат зі сплати державного мита, 23,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.»

Головуючий:           

---

            С.Г. Антонік

      

Судді:                        

---

            В.Ф.Мороз

      

                                              

---

            І.О.Вечірко

З оригіналом згідно

Пом судді                    Яцура О.В.