Постанова

від 21.03.2011 по справі 21/15-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/15-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2011 року                                                                         Справа №  21/15-11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:  судді Науменка І.М. –доповідача

суддів: Голяшкіна О.В., Мороза В.Ф.,

при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Ільїна Х.Я., довіреність №2203  від 25.11.09,  представник;

від відповідача представник у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “Людмила”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011р. у справі №21/15-11

за позовом   публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний

                     промислово-інвестиційний банк”, м.Київ, в особі філії

                     “Центрально-міське відділення ПАТ “Промінвестбанк

                     в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

до                  приватного підприємства “Людмила”,

                     м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про                стягнення 1 129 964,01 грн. за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011р.                (суддя Назаренко Н.Г.) позовні вимоги ПАТ “Акціонерний комерційний                       промислово-інвестиційний банк” задоволено повністю.

 Стягнуто з ПП “Людмила” на користь ПАТ “Акціонерний комерційний                       промислово-інвестиційний банк” 1 129 964,01 грн. – заборгованості за кредитом,                  11 299,64 грн. - державного мита та 236,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В обґрунтування прийнятого рішення господарським судом першої інстанції покладено відсутність в матеріалах справи доказів погашення відповідачем спірної заборгованості за кредитом.

Не погодившись з зазначеним рішенням, скаржник /ПП “Людмила”/ звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить дане рішення скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм процесуального права, а також, за умов неповного дослідження важливих для вирішення спору обставин.

Зокрема, в апеляційній скарзі відповідач наполягає на тому, що належним чином про час та місце розгляду справи не повідомлявся, жодних судових ухвал не отримував, тобто, фактично був позбавлений можливості захистити охоронювані законом права та інтереси. Більш того, скаржник зауважує на тому, що позивач навмисно ввів суд в оману, не зазначивши у позовній заяві відому йому фактичну адресу відповідача, що завадило останньому прийняти участь у розгляді справи та подати зустрічний позов про визнання кредитного договору №34/2 від 15.09.2006р. недійсним.

Водночас, в тексті апеляційної скарги відповідач стверджує, що сума кредиту була сплачена ним позивачеві у повному обсязі, отже, заборгованість за кредитом у нього відсутня.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач викладені в ній доводи заперечує, звертає увагу суду на те, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, адже судові ухвали направлялись йому за адресою, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зазначена у Свідоцтві про державну реєстрацію, а також, вказана у кредитному договорі №34/2 від 15.09.2006р. З'ясування ж фактичної адреси відповідача до обов'язків позивача та компетенції господарського суду законодавцем не віднесено. В свою чергу, твердження відповідача про сплату ним спірної кредитної заборгованості вважає такою, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Скаржник /відповідач/ наданим йому правом участі у судовому засіданні не скористався, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення./а.с.48/. Враховуючи те, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, а також, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як видно з матеріалів справи, між публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", який є правонаступником усіх прав та зобов'язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства), згідно ст.1 Статуту позивача, в особі філії "Центрально - міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області (далі - Банк, Позивач) та приватним підприємством "Людмила" (далі - Позичальник, Відповідач) було укладено кредитний договір №34/2 від 15.09.2006р. (далі - Договір), з урахуванням змін та доповнень, внесених низкою додаткових угод до Договору.

На виконання даного договору, відповідачу банком надано кредит у                     розмірі 2 000 000,00 грн. на придбання нерухомості (п.п.2.1.,2.3. договору), що підтверджено платіжним дорученням №8 від 15.09.2006р. /а.с.21/.

Згідно п.6.1, вищезгаданий кредитний договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору (п.6.5 Договору).

Відповідно до п.2.2 договору (з урахуванням договору  №33 від 14.09.2009р. про внесення змін до кредитного договору №34/2 від 15.09.2006р.), погашення кредиту здійснюється згідно сум та в строки відповідно до узгодженого сторонами графіка погашення кредиту. Дата остаточного повернення кредиту - 10 вересня 2010р.

Отже, позивач свої обов'язки за кредитним договором виконав належним чином, кредитні кошти у розмірі 2 000 000,00 грн. позичальникові надав. /а.с. 21/.

Натомість, відповідач своїх зобов'язань з повернення кредиту у строки, передбачені кредитним договором та встановлені графіком погашення кредиту, додержався лише частково, погасивши кредитну заборгованість у розмірі                             870 035,99 грн., у зв'язку з чим станом на 10.12.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем за даним кредитним договором сягнула 1 129 964,01 грн., що змусило останнього звернутись до суду за захистом порушеного права.

Тобто, предметом спору є стягнення грошової заборгованості за кредитним договором.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.193 ГК України та ст.ст.525,526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором  або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором Банк зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З огляду на положення п.2.2 договору (з урахуванням договору про внесення змін до кредитного договору №34/2 від 15.09.2006р. №33 від 14.09.2009р.), строк повернення кредиту  є таким, що настав.

Відповідно до приписів ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, зважаючи на наявні в матеріалах справи первинні документи, як-то, кредитний договір №34/2 від 15.09.2006р., платіжне доручення №8 від 15.09.2006р., виписка з особистого рахунку ПП “Людмила” від 31.01.2011р. /а.с.15-21,51/, а також, враховуючи ненадання відповідачем жодних доказів на спростування викладених в позовній заяві обставин, колегія суддів погоджується із думкою господарського суду першої інстанції щодо визнання позовних вимог обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з цим, викладені в апеляційній скарзі заперечення в ході апеляційного провадження свого підтвердження не знайшли, виявились необґрунтованими та спростованими наявними у справі матеріалами.

Так, неспроможними, на думку судової колегії, є доводи апелянта з приводу позбавлення його права на захист охоронюваних законом прав та інтересів шляхом неналежного повідомлення про час та місце розгляду справи, адже і копія позовної заяви, і ухвали господарського суду про порушення провадження у справі №21/15-11 від 24.12.2010р. та відкладення розгляду від 13.01.2011р., були направлені відповідачеві за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Саксаганський район, мікрорайон Сонячний, буд.22А, згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.01.2011р. /а.с.29/. Встановлення ж фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій до повноважень господарських судів не віднесено.                                  /п.4 Інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. №01-8/1228/.

Окрім того, обізнаність відповідача щодо наявності в провадженні господарського суду справи №21/15-11 підтверджено наявним в матеріалах справи рекомендованим поштовим повідомленням, що отримано та підписано уповноваженим представником ПП “Людмила” 29.12.2010р. /а.с.24/.

Недоведеними, в розумінні ст.33 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає також викладені в апеляційній скарзі твердження відповідача щодо погашення ним спірної кредитної заборгованості, оскільки жодних документальних доказів /платіжних доручень, банківських виписок, тощо/ на підтвердження наведеного останнім суду не надано.

З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає оскаржуване рішення правомірним, таким, що прийнято за умов надання належної юридичної оцінки наявним у справі доказам, у зв'язку з чим  підстав для його скасування не знаходить.

У підсумку, згідно ст.49 ГПК України, враховуючи задоволення позову, покладення судових витрат на відповідача чинному законодавству України не суперечить.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:          

            Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011р. у справі №21/15-11 –залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства “Людмила”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області,  –без задоволення.

           Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

           Головуючий  суддя                                                                           І.М. Науменко

           Суддя                                                                                                 О.В. Голяшкін

           Суддя                                                                                                   В.Ф. Мороз