Постанова

від 28.02.2011 по справі 07/158-48

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

07/158-48

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2011 р.                                                           Справа № 07/158-48  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Тимошенко О.М.

судді                                                   Савченко Г.І. ,

 судді                                                   Грязнов В.В.   

при секретарі Новак Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Коренга В.А.

від відповідача -  Денищук Ж.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ТзОВ "Прогрес" ЛТД на рішення господарського суду Волинської області від 22.12.10 р. у справі № 07/158-48

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" ЛТД

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерела"

про стягнення заборгованості в сумі 35 668 грн. 03 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 22.12.2010 року у справі № 07/158-48 (суддя Сур'як О.Г.) позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресс»ЛТД –17013,92 грн. (в т.ч. 4343,20 грн. пені, 9779,71 грн. інфляційних втрат та 2891,01 грн. –3% річних), а також 213,58 грн. витрат по сплаті державного мита та 141,31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 14310,91 грн. пені відмовлено та в частині стягнення 4343,20 грн. основного боргу провадження припинено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати в частині відмови у стягненні 14310,91 грн. пені. Зазначає, що місцевим господарським судом необгрунтовано та без дослідження відповідних обставин  застосовано п. 3 ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України щодо права суду у виняткових випадках зменшувати розмір штрафних санкцій.  

В судовому засіданні представник позивача підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи та просить її задоволити.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи скаржника безпідставними, а рішення суду таким, що прийняте у відповідності до чинного законодавства та обставин справи. Відзначає, що судом було взято до уваги незначний залишок боргу та сплату цієї заборгованості на момент подачі позову. Враховано також і винятковість обставин, які призвели до порушення виконання зобов'язання. Просить в задоволенні скарги відмовити, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процессуального та матеріального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Волинської області від 22.12.2010 року частковому скасуванню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес»ЛТД  та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джерела»був укладений договір підряду.

Відповідно до п.1.1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерела»(Замовник) доручає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес»ЛТД (Підрядник) зобов'язується на власний ризик, за завданням Замовника, у відповідності до умов даного договору та вимог ДБН України, виконати роботи по влаштуванню підлог з ламінату та штукатуренню укосів на об'єкті Замовника: багатоквартирний монолітно-каркасний будинок з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення, розташованому за адресою: Волинська область, Луцький район, с.Ліпіни, вул. Кривоноса, 23, у встановлений договором строк, відповідно до проектно-кошторисної документації, та здати результати робіт Замовникові, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані якісно роботи у встановлений договором строк.

Відповідно до п.7.3. договору Замовник зобов'язаний після підписання акту прийняття-передачі виконаних робіт за даним договором прийняти від Підрядника Об'єкт та провести з ним кінцеві розрахунки.

Згідно п.5.1. договору фінансування робіт здійснюється по завершенню робіт, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання актів прийому-передачі виконаних робіт форми КБ-2В, КБ-3 без зауважень до якості виконаних робіт, шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на банківський рахунок Підрядника, зазначений у графі «Реквізити».

Підрядні роботи були виконані Позивачем на суму 116282,40грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт  від 27.09.2009 р. підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

Однак, в порушення умов договору Відповідач виконані підрядні роботи оплатив частково в сумі 111939,20 грн., в результаті чого у нього виникла заборгованість на суму  4343,20 грн.

Зазначена сума основного боргу відповідачем не заперечувалась та була погашена на момент розгляду справи в суді першої інстанції згідно платіжного доручення № 45 від 16.11.2010 року. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п.14.3 договору за порушення строків фінансування, Замовник сплачує на користь Підрядника неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від не перерахованої суми відповідного етапу за кожен календарний день прострочення.

При цьому колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про безпідставність посилання відповідача на заборону нарахування та виплату Забудовником штрафних санкцій згідно Закону України від 25.12.2008 року № 800-УІ «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»(п. 4 ст. 3), оскільки в даному випадку ТзОВ «Джерела»є Замовником, а не Забудовником згідно договору підряду від 28.08.2009 р.

Зважаючи, що матеріалами справи підтверджується порушення зобов'язання відповідача в частині оплати виконаних робіт, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача 9779,71 грн. інфляційних втрат та 2891,01 грн. –3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Мотивуючи зменшення розміру пені суд першої інстанції зазначив, що ТзОВ «Джерела»є уповноваженою стороною на ведення керівництва та спільних справ згідно з договором про спільну інвестиційну діяльність між ТзОВ «Джерела»та фірмою «Леві-Коста СЛ»№1/2007 та як учасник спільної діяльності повинен відповідати за всіма спільними зобов'язаннями солідарно. Враховуючи незначний залишок заборгованості на момент подачі позову, а саме 4343,20 грн. з 116282,40 грн., сплату суми основної заборгованості після подачі позову, суд стягує з відповідача пеню в розмірі основного боргу - 4343,20 грн.

Колегія суддів вважає такий висновок місцевого господарського суду відповідно до ч. 3 ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України необґрунтованим враховуючи наступне.

Стаття 233 надає суду право зменшувати розмір штрафних санкцій, якщо вони надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Слід зазначити, що таке надмірне перевищення розміру штрафних санкцій над розміром збитків кредитора є неодмінною умовою для їх зменшення.

Однак, судом першої інстанції не досліджувався розмір збитків позивача у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань.

Вирішуючи  питання  про  зменшення  розміру неустойки (штрафу,  пені),  яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (ч. 3 ст. 83 ГПК України) господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів  сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, останнім обрахована пеня в сумі 18654,11 грн. за період прострочення платежу з 17.11.2009 року по 16.11.2010 року з врахуванням здійснених відповідачем часткових оплат. При цьому часткові оплати здійснені через 8,5 місяців після настання строку виконання зобов'язання (з 27.07.2010 року). Зазначеного місцевим господарським судом не враховано, як і тієї обставини, що підрядні роботи згідно п. 2.4 договору виконувались позивачем з власних матеріалів та ресурсів (прямих витрат) і несвоєчасна їх оплата безпосередньо завдавала збитків останньому. Не з'ясовано також яких заходів було вжито боржником для зменшення збитків кредитора.

Разом з цим апеляційний господарський суд відзначає, що наведені відповідачем у відзивах обставини не дають достатніх підстав для зменшення розміру пені.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 22.12.2010 року в частині відмови у стягненні 14310,91 грн. пені прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а відтак підлягає в цій частині скасуванню з прийняттям нового рішення про стягнення пені в повному обсязі. Відповідно до ст. 49 ГПК України суд проводить розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст..ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес»ЛТД № 01 від 04.01.2011 року задоволити.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 22.12.2010 року у справі № 07/158-48 в частині відмови в стягненні пені в сумі 14310,91 грн. скасувати.

3. Прийняти в цій частині нове рішення. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела»(Волинська область, Ківерцівський, с. Ромашівка, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 23251213, р/р 26000017948 в КБ «Західінкомбанк», МФО 303484) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес»ЛТД (Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул. Набережна, 4, код ЄДРПОУ 13346208, р/р.260013014018 в ВАТ «Ощадбанк», МФО 380805) –18654 грн. 11 коп. пені, 499 грн. 79 коп. державного мита, в т.ч. за розгляд апеляційної скарги та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В інших частинах рішення залишити без змін.

5. На виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати накази.

6. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

7. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Волинської області.

Головуючий суддя                                                                       Тимошенко О.М.  

Суддя                                                                                              Савченко Г.І.  

Суддя                                                                                              Грязнов В.В.